Рішення

від 20.11.2019 по справі 910/11841/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2019Справа № 910/11841/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Право"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна"

про стягнення 19212,55 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Право" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" про стягнення 19212,55 грн. заборгованості, з яких: 18500 грн. основного боргу та и712,55 грн. пені. Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов`язання за надані послуги згідно договорів від 01.04.2019 № 01-04 та від 01.06.2019 № 01-06 на надання консультаційно-інформаційних та юридичних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

13.09.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 між відповідачем, як клієнтом, та позивачем, як виконавцем, укладено договір № 01-04 на надання консультаційно-інформаційних та юридичних послуг (далі - договір від 01.04.2019 № 01-04), за яким останній зобов`язався надавати абонентські адвокатські послуги по наданню консультаційно-інформаційної та професійної правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язався прийняти послуги та оплачувати їх в обсязі та строках, визначених договором.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору за визначені пунктом 1.1 договору послуги клієнт зобов`язався здійснювати оплату виконавцю шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, вказаний виконавцем, або в будь-якій інший спосіб, передбачений законодавством. Вартість щомісячних послуг за домовленістю сторін встановлюється в розмірі 12000 грн./місяць (без ПДВ) та оплачуються клієнтом у період дії договору.

Строком оплати послуг визначено період з 15 по 20 число місяця наступного за тим, в якому надавалися послуги (пункт 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що виконавець не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому надавалися послуги, подає клієнту акт прийому-передачі послуг та в разі необхідності виставляє рахунок за послуги згідно умов договору.

За умовами пункту 7.1 договору останній укладений строком на два місяці з 01.04.2019 по 01.06.2019 і підлягає пролонгації на тих же умовах у разі, якщо жодна зі сторін не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку його дії письмово не повідомить іншу про розірвання.

Також, між сторонами укладено договір від 01.06.2019 № 01-06 на надання консультаційно-інформаційних та юридичних послуг (далі - договір від 01.06.2019 № 01-06), умови пунктів 4.1, 4.3, 4.4 якого є аналогічними за змістом умовам цих пунктів у договорі від 01.04.2019 № 01-04.

Поряд із цим, пунктом 4.2 договору передбачено вартість послуг за домовленістю сторін у розмірі 4500 грн./місяць (без ПДВ) та оплачуються клієнтом у період дії договору.

Згідно з пунктом 7.1 договору строк його дії встановлений з 01.06.2019 по 01.07.2019 і підлягає пролонгації на тих же умовах у разі, якщо жодна зі сторін не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку його дії письмово не повідомить іншу про розірвання.

Із матеріалів справи вбачається, що до договору від 01.04.2019 № 01-04 сторони підписали 30.04.2019 та 31.05.2019 акт прийому-передачі послуг (виконаних робіт) на суми по 12000 грн., та до договору від 01.06.2019 № 01-06 акт прийому-передачі послуг (виконаних робіт) на 4500 грн.

Однак, відповідач здійснив оплату за договором від 01.04.2019 № 01-04 лише 11.07.2019 у розмірі 10000 грн., у зв`язку з чим за останнім утворився борг у розмірі 14000 грн. за договором від 01.04.2019 № 01-04 та у розмірі 4500 грн. за договором від 01.06.2019 № 01-06.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач оплату за надані за обома договорами послуги своєчасно та в повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим за останнім утворився борг у розмірі 14000 грн. за договором від 01.04.2019 № 01-04 та у розмірі 4500 грн. за договором від 01.06.2019 № 01-06. Таким чином, позовні вимоги про стягнення вказаної суми боргу з відповідача у загальному розмірі 18500 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 712,55 грн. за несвоєчасне здійснення оплати послуг за відповідними договорами.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пунктів 5.2 обох договорів за прострочення виконання грошових зобов`язань більш, ніж на 10 календарних днів, винна сторона сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплачених наданих послуг за кожний день прострочення.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду та пунктів 5.2 договорів, суд дійшов висновку про задоволення відповідної вимоги частково, в розмірі 694,93 грн., а саме: у розмірі 623,67 грн. пені, нарахованої на суму боргу 14000 грн. (за договором від 01.04.2019 № 01-04) за період з 21.06.2019 по 06.08.2019 включно та в розмірі 71,26 грн. пені, нарахованої на суму боргу 4500 грн. за період з 21.07.2019 по 06.08.2019 включно.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Право" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Груп Україна" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 50-б, літ.Г, оф.10; ідентифікаційний код 38725993) на користь Приватного підприємства "Право" (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. 3-ій мікрорайон, 9-а, кв.64; ідентифікаційний код 30255749) 18500 (вісімнадцять тисяч п`ятсот) грн. основного боргу, 694 (шістсот дев`яносто чотири) грн. 93 коп. пені, 1919 (одну тисячу дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 24 коп. витрат зі сплати судового збору, а також 5944 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 54 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова