Рішення

від 21.11.2019 по справі 910/12554/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2019Справа № 910/12554/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , розглянувши

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Транспортні

лінії України"

про стягнення 132 851, 67 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА " звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Транспортні лінії України" про стягнення 132 851, 67 грн., у тому числі 75 000, 00 грн. - основного боргу, 33 477, 92 грн. - пені, 24 373, 75 грн. - 24 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором поставки № 13 від 10.01.2014 в частині сплати грошових коштів за отриманий товар. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р. ТРАК ШИНА " залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 01.10.2019 позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подав письмову заяву з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12554/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати у строк до 28.10.2019 відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України. Однак, товариство не скористалося своїм правом та не подало письмовий відзив на позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 10.01.2014 укладено договір поставки №13 відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити відповідачу визначені цим договором автошини та комплектуючі матеріали ( далі - товар), а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар та оплатити його.

Пунктом 6.2 договору № 13 від 10.01.2014 визначено, що цей договір набув чинності з моменту підписання сторонами та діяв до 31 грудня 2014 року. Цим же пунктом договору сторони встановили, що строк його дії автоматично продовжується на наступний рік за відсутності заперечень будь-якої сторони.

За відсутності доказів протилежного, судом встановлено, що договір №13 від 10.01.2014 є чинним на час розгляду даного спору.

Згідно до пункту 1.2 договору № 13 номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару.

Позивач стверджує, що у період 11.04.2018 року - 12.10.2018 року ним було поставлено відповідачу товари загальною вартістю 98 400,00 грн.

В якості доказу цього твердження позивачем надано підписані представниками сторін у справі видаткові накладні №791 від 11.04.2018 на суму 14 400,00 грн., № 792 від 11.04.2018 на суму 14 400,00 грн., № 1041 від 28.04.2018 на суму 29 200,00 грн., № 1010 від 02.05.2018 на суму 17 200,00 грн., № 1239 від 22.05.2018 на суму 8 600,00 грн., № 2134 від 12.10.2018 на суму 14 600,00 грн., та рахунки на оплату №791 від 05.04.2018, № 792 від 05.04.2018, № 1041 від 28.04.2018, № 1010 від 26.04.2018, № 1239 від 20.05.2018, № 2134 від 23.08.2018.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки № 13 від 10.01.2014 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Відповідно до пункту 2.2 договору №13 товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати (строк оплати рахунку складає 7 днів) або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу складає 14 банківських днів.

Пунктом 3.1 договору № 13 передбачено, що оплата згідно даного договору здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку-фактури та за умов зазначених в пунктом 2.2 даного договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із пунктом 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором сторонами були підписані видаткові накладні на поставку товару по договору.

Частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач вказує, що сторони за усною домовленістю передбачили оплату на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2019 року - 18.06.2019 року відповідачем перераховано 23 400,00 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача становить 75 000 грн. основного боргу по договору.

25.04.2019 позивач звертався до відповідача листом за вих. .№ 2504/1 від 25.04.2019 із вимогою погашення боргу за відвантажений товар.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості за отриманий товар суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення боргу у розмірі 75 000,00 грн. є правомірною.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.3 договору поставки №13 у випадку порушення строків оплати товару позивач має право вимагати від відповідача оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки протягом всього часу прострочки, також в відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочки, після цього здійснити оплату всієї суми заборгованості. Нарахування пені за прострочку оплати товару закінчується через 12 місяців від дня , коли грошове зобов`язання повинно бути виконане.

За прострочення виконання зобов`язань щодо належної та своєчасної оплати вартості товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 24373,75 грн. 24% річних та 33 477,92 грн. пені за період з 03.05.2018 по 08.07.2019 прострочення.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що нарахування штрафних санкцій почалось після спливу 14 банківських днів після поставки товару відповідно до умов договору № 13.

Здійснивши перевірку розрахунку суми пені та 24% річних, суд дійшов висновку про те, що нарахування штрафних санкцій здійснено вірно.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р.ТРАК ШИНА " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Транспортні лінії України" про стягнення 132 851, 67 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Транспортні лінії України" (02097, місто Київ, вулиця ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАКА , будинок 94, ідентифікаційний код 32718520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р.ТРАК ШИНА " ( 25014, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вулиця ВИСТАВОЧНА , будинок 1В, ідентифікаційний код 38985066) 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості, 33 477 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 92 коп. - пені, 24 373 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 75 коп. - 24% річних та 1992 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 78 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк