Рішення

від 04.11.2019 по справі 910/9269/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2019Справа № 910/9269/19 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Недашківського Михайла Вікторовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Город Дверей"

про стягнення 1 017 078,02 грн.

При секретарю судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: Марченко О.Г. - представник за ордером серія КВ №771177 від 16.09.2019;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Недашківський Михайло Вікторович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Город Дверей" про стягнення заборгованості в розмірі 1 017 078,02 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № 2-12/01/17 від 12.01.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті поставленого товару, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

05.08.2019 до канцелярії суду позивач подав супровідний лист з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2019 р.

У судове засідання 16.09.2019 р. представник відповідача не з`явився, вимоги ухвали суду від 07.08.2019 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням поштового відправлення № 01030 50269560.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2019 року відкладено підготовче судове засідання на 21.10.2019 року.

У судове засідання 21.10.2019 р. представник відповідача не з`явився, вимоги ухвали суду від 07.08.2019 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням поштового відправлення № 01030 51483301.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 04.11.2019 року.

04.11.2019 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про розподіл судових витрат, відповідно до якої повідомлено суд, що протягом 5 днів після ухвалення рішення суду будуть надані докази надання послуг (договорів, рахунків тощо).

В судове засідання 04.11.2019 р. представник відповідача не з`явився, вимоги ухвали суду від 07.08.2019 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням поштового відправлення № 01030 51657300.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

12.02.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Город Дверей" (покупець) та фізичною особою-підприємцем Недашківським Михайлом Вікторовичем укладено договір поставки №2-12/01/17.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник, в період дії цього договору, зобов`язується поставити та передати у власність покупця товари, в асортименті і кількості, які визначені у замовленні покупця та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товари і оплатити їх на умовах, визначених цим договором. Постачальник постачає товари Покупцю партіями, згідно замовлень покупця. 1.1.1 Специфікація є єдиним документом, який визначає асортимент та ціни на товари, що постачаються та є невід`ємною частиною даного договору

Згідно з п. 12.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 р а у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 днів до закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Постачальник зобов`язаний поставити товари за цінами, не вищими ніж ті, які узгоджені у специфікаціях, підписаних сторонами договору. Будь-які зміни специфікації (в тому числі назви, характеристики, ціни т.п.) мають бути надані покупцеві для узгодження не менше як за 20 календарних днів до їхнього введення в дію (п.2.1 договору).

Видаткова накладна оформляється постачальником з зазначенням цін і складається на кожну окрему партію товару, обумовлену в одному замовлені.

Партією товару є загальна кількість всіх товарів, які поставлені постачальником покупцю по одній видатковій накладній на підставі одного замовлення (п.1.5.2, 1.5.3 договору).

Відповідно до п.2.4 договору ціна партії товару зазначається у видаткових накладних, які надаються до головного офісу покупця за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери 26в, для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, зазначеного у видатковій накладній із відповідними можливими вправленнями (коригуванням), згідно актів розбіжностей (Повідомлення про розбіжності).

Загальна ціна договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані на підставі замовлень відповідно до умов даного договору (п.2.3 договору).

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 2 897 961,69 грн., що підтверджується накладними, а саме:

- №271 від 30.05.2018 року на суму 367 341,84 грн. (рахунок №590 від 21.09.2017 року на суму 367 341,84 грн.),

- №871 від 20.12.2017 року на суму 124 129,43 грн. (рахунок №874 від 14.12.2017 року на суму 124 129,43 грн.),

- №871 від 20.12.2017 року на суму 124 129,43 грн. (рахунок №874 від 14.12.2017 року на суму 124 129,43 грн.),

- №207 від 25.04.2018 року на суму 532 309,51 грн. (рахунок №18 від 17.01.2017 року на суму 713 104,42 грн.),

- №218 від 03.05.2018 року на суму 151 512,59 грн. (рахунок №18 від 17.01.2017 року на суму 713 104,42 грн.),

- №599 від 05.12.2018 року на суму 29 282,32 грн. (рахунок №18 від 17.01.2017 року на суму 713 104,42 грн.),

- №438 від 31.08.2018 року на суму 546 867,00 грн. (рахунок №155 від 28.03.2018 року на суму 1 266 866,00 грн.),

- №457 від 07.09.2018 року на суму 297 387,00 грн. (рахунок №155 від 28.03.2018 року на суму 1 266 866,00 грн.),

- №476 від 18.09.2018 року на суму 422 612,00 грн. (рахунок №155 від 28.03.2018 року на суму 1 266 866,00 грн.),

- №388 від 01.08.2018 року на суму 426 520,00 грн. (рахунок №285 від 14.06.2018 року на суму 426 520,00 грн.).

Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1 договору, оплата товару за даним договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника (розділ 13 даного договору). Оплата вартості партії товару здійснюється покупцем у наступному порядку:

1) Авансовий платіж - 50 % вартості партії товару, відповідно до замовлення покупця, сплачується протягом 3 (трьох) банківсьських днів з моменту отримання покупцем відповідного рахунку-фактури постачальника;

2) Остаточний розрахунок - 50 % вартості партії товару, відповідно до замовлення покупця, сплачується протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту приймання партії товару покупцем.

При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору та замовлення. Остаточний розрахунок здійснюється покупцем за умови, що постачальник, в термін не більше ніж 3 (три) календарних дні з дня поставки товарів, надасть належним чином оформлені видаткові накладні та інші товаросупровідні документи (з врахуванням коригувань та виправленні) недоліків, які можуть бути виявлені під час прийому товару) до головного офісу покупця (або відділу обліку відповідного торгового центру покупця, в залежності від місця поставки).

За поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 2 072 883,20 грн. , а саме:

- 18.06.2018 року на суму 234 277,00 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку №НЕД00000285 від 14.06.2018р.,

- 29.03.2018 року на суму 886 806,20 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку №НЕД00000155 від 28.03.2018р.,

- 21.09.2017 року на суму 287 600,00 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку №НЕД00000590 від 21.09.2018р.,

- 27.02.2018 року на суму 443 200,00 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку №18 від 17.01.2018р.,

- 14.12.2017 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку №НЕД00000874 від 14.12.2017р.,

- 27.04.2018 року на суму 121 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку №155 від 28.03.2018р.,

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки № 2-12/01/17 від 12.01.2017 року в сумі 825 078,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з не проведенням оплат, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 109 960,96 грн., інфляційні втрати в розмірі 62 836,42 грн. та три проценти річних в розмірі 19 202,15 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.4 договору за порушення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов`язань.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України , строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 79741.84 14.06.2018 - 12.07.2018 29 17.0000 % 1 077,06 79741.84 13.07.2018 - 06.09.2018 56 17.5000 % 2 141,01 79741.84 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 1 926,91 79741.84 26.10.2018 - 14.12.2018 50 18.0000 % 1 966,24 24129.43 06.01.2018 - 25.01.2018 20 14.5000 % 191,71 24129.43 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16.0000 % 370,21 24129.43 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 472,01 24129.43 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 472,01 24129.43 25.05.2018 - 06.07.2018 43 17.0000 % 483,25 269904.42 20.12.2018 - 25.04.2019 127 18.0000 % 16 904,15 269904.42 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 5 435,06 269904.42 07.06.2019 - 20.06.2019 14 17.5000 % 1 811,69 259059.80 03.10.2018 - 03.04.2019 183 18.0000 % 23 379,26 192243.00 22.08.2018 - 06.09.2018 16 17.5000 % 1 398,03 192243.00 07.09.2018 - 22.02.2019 169 18.0000 % 16 022,00

За перерахунком суду загальний розмір пені становить 74 950,60 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 35 910,36 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з трьох процентів річних в розмірі 19 202,15 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 14.06.2018 - 10.07.2019 79741.84 1.090 7190.56 86932.40 06.01.2018 - 10.07.2019 24129.43 1.138 3324.93 27454.36 20.12.2018 - 10.07.2019 269904.42 1.036 9840.70 279745.12 03.10.2018 - 10.07.2019 259059.80 1.077 20048.01 279107.81 22.08.2018 - 10.07.2019 192243.30 1.098 18812.54 211055.84 За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 59 216,74 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 3 619,68 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 76, ч.1 ст. 77, ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Город Дверей" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 2/37, К.4, ідентифікаційний код 38978766) на користь фізичної особи-підприємця Недашківського Михайла Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 825 078 (вісімсот двадцять п`ять тисяч сімдесят вісім) грн. 49 коп., три проценти річних в розмірі 19 202 (дев`ятнадцять тисяч двісті дві) грн. 15 коп., індекс інфляції в розмірі 59 216 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 74 коп., пеню в розмірі 74 050 (сімдесят чотири тисячі п`ятдесят) грн. 60 коп. та 14 212 (чотирнадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 65 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 21.11.2019 року.

Суддя С.М. Мудрий