Рішення

від 12.11.2019 по справі 910/12516/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2019Справа № 910/12516/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТА-ОМЕГА

до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк ПІВДЕННИЙ

про визнання дій протиправними та скасування арешту,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Карась Б.О.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛТА-ОМЕГА (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк ПІВДЕННИЙ (надалі - третя особа) про визнання дій відповідача протиправними та скасування арешту банківського рахунку № НОМЕР_1 ТОВ ВЕЛТА-ОМЕГА , відкритого в ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ .

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 39, 40, 59 Закону України Про виконавче провадження обґрунтовані тим, що у січні 2018 року менеджер АБ ПІВДЕННИЙ повідомив що на банківських рахунок позивача №260073141030 накладено арешт в межах виконавчого провадження за постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ м. Києва Арутюняна С.Р. №736/4 від 01.10.2014. Позивач вказує, що на даний час відсутні будь-які обставини, які могли бути підставою для продовження існування арешту, а також ним протягом 2018-2019 років вживалися заходи для зняття арешту в позасудовому порядку та судовому порядку шляхом звернення до суду та виконавчої служби, з відповідними заявами та скаргами, однак вони виявилися безрезультатними, в зв`язку з чим він звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12516/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2019.

Підготовче засідання призначене на 15.10.2019 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 підготовче засідання призначено на 29.10.2019.

У підготовче засідання 29.10.2019 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи в підготовче засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.11.2019

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 12.11.2019 не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином ухвалою суду, направленою на адреси місцезнаходження, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в позові, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) долучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про розгляд справи ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та були отримані відповідачем, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями почти.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.11.2019 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №12/202 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управляючі системи та компоненти до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТА -ОМЕГА про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2004 у справі №12/202 позовні вимоги задоволено частково та, зокрема, стягнуто з ВЕЛТА -ОМЕГА на користь ТОВ Управляючі системи та компоненти 85, 00 грн державного мита і 118, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.08.2004 на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ №12/202.

01.10.2004 постановою про арешт коштів боржника №736/4 державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ м. Києва Арутюняном С.Р накладено арешт на грошові кошти ТОВ ВЕЛТА -ОМЕГА , що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ФАБ Південний (а.с.12).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2005 рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2004 у справі №12/202 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2006 у справі №12/202-30/50 прийнято від ТОВ "Управляючі системи та компоненти" відмову від позову, провадження у справі №12/202-30/50 припинено.

31.01.2018 відповідач листом № 2365 повідомив позивача про те, станом на 31.01.2018 виконавчих документів, згідно з якими ТОВ ВЕЛТА-ОМЕГА є боржником, на виконанні у відділі не перебуває, будь-яка інша інформація відсутня через знищення виконавчих проваджень, строк зберігання яких завершився та запропонував звернутися до суду з позовом про зняття арешту (а.с.38).

20.07.2018 позивачем до Господарського суду міста Києва було подано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з поточного рахунку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 вищевказану заяву задоволено частково, визнано судовий наказ №12/202 від 25.08.2004, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2004 у справі №12/202, таким, що не підлягає виконанню, в іншій частині заяви відмовлено.

28.11.2018 позивачем до Господарського суду міста Києва було подано скаргу на дії державного виконавця, в якій позивач просив визнати дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві протиправними, скасувати постанову про арешт коштів боржника №736/4 від 01.10.2004, винесену державним ВДВС Подільського РУЮ м. Києва Арутюняном С.Р та зняти арешт поточного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ Велта-Омега , відкритого в ПАТ АБ "Південний" .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 у задоволенні зазначеної скарги відмовлено, а також як убачається зі змісту останньої судом було встановлено факт відсутності виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва від 25.08.2004 № 12/202, через його знищення за закінчення встановленого терміну зберігання та зазначено, що права скаржника можуть бути ефективно захищені за принципом повороту виконання рішення або звернення до суду із окремим позовом для розгляду такої справи по суті.

07.12.2018 відповідачем листом №В/2 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про зняття арешту з поточного рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 54-55).

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ ВЕЛТА-ОМЕГА до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування арешту та роз`яснено, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

26.07.2019 позивачем до Господарського суду міста Києва було подано заяву про поворот виконання рішення у справі №12/202-30/50.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування арешту банківського рахунку № НОМЕР_1 ТОВ ВЕЛТА-ОМЕГА , відкритого в ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ , оскільки існування арешту порушує його право вільно користуватися та розпоряджатися належними йому коштами, що знаходяться на вказаному рахунку.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна роз`яснено, що у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Як встановлено судом, позивачу належить банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ , що також підтверджується листом директора юридичного департаменту ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ Гомза А.А. від 28.03.2018 вих.№14-16777.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Постановою про арешт коштів боржника №736/4 від 01.10.2004 державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ м. Києва Арутюняном С.Р накладено арешт на грошові кошти ТОВ ВЕЛТА -ОМЕГА , що містяться на рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки.

Станом на дату розгляду даної справи у Подільському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві матеріали виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно позивача, відсутні, що підтверджується листами відповідача від 04.07.2018 та від 07.11.2018.

Зазначене свідчить про те, що дане виконавче провадження було завершено та знищено відповідно до п.9.9 вищевказаного Порядку, однак арешт скасовано не було, в зв`язку з чим позивач тривалий час був позбавлений можливості використовувати належний йому банківський рахунок за призначенням та розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на ньому, а тому дії ВДВС є такими, що порушили права та інтереси позивача.

Також, судом встановлено, що арешт на рахунок позивача №260073141030 було накладено у зв`язку із примусовим виконанням наказу Господарського суду міста Києва №12/202 від 25.08.2004, який ухвалою Господарського суду міста Києва визнано, таким, що не підлягає виконанню.

Згідно до п.5 ч.1 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЗУ Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, які були підставою для накладення арешту відпали, однак арешт, який накладено постановою державного виконавця №736/4 від 01.10.2004 знято не було, що обмежує право позивача, вільно користуватися та розпоряджатися коштами, які на ньому знаходяться.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Частиною 5 статті 59 ЗУ Про виконавче провадження встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Щодо надання оцінки наявності порушеного права позивача у даній справі, суд приймає до уваги, що при здійсненні судочинства, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вищевказані обставини справи та надані докази, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні будь-які підстави для накладення арешту на вищевказаний банківський рахунок та існування такого обтяження створює перешкоди позивачу в реалізації свого права на користування та розпорядження належним йому майном (грошовими коштами), а тому позовні вимоги ТОВ ВЕЛТА-ОМЕГА підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 145, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві протиправними та скасувати арешт банківського рахунку № НОМЕР_1 ТОВ ВЕЛТА-ОМЕГА , відкритого в ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ (МФО 328209)

Стягнути з Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, місто Київ, проспект Гонгадзе, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 34482497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТА-ОМЕГА (04070, місто Київ, вулиця Г. Сковороди, будинок 1, ідентифікаційний код 32825570) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 21.11.2019.

Суддя Я.А.Карабань