ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 рокуСправа № 912/2938/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/2938/19
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Дубина", 08440, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Велика Каратуль,
про стягнення 143 189,45 грн,
представники:
від позивача - Василюк М.М., ордер від 20.11.19 КС № 543556;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Дубина", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення 143 189,45 грн, з яких: 104 000,00 грн попередньої оплати ціни товару по Договору купівлі-продажу № ТТ-06000151 від 26.10.2018, 31 328,21 грн пені, 5 185,73 грн інфляційних втрат, 2 675,51 грн - 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № ТТ-06000151 від 26.10.2018 щодо поставки оплаченого товару.
Ухвалою від 24.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2938/19; постановлено справу № 912/2938/19 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 20.11.2019 на 12:00.
20.11.2019 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 20.11.2019 брав участь представник позивача.
Представником позивача у судовому засіданні 20.11.2019 подано клопотання про залишення без розгляду вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн.
Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи. Відзив на позов відповідачем суду не подано.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 20.11.2019 за відсутності представника відповідача.
На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
У засіданні 20.11.2019 судом досліджено докази і письмові пояснення, викладенні в позовній заяві.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
26.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (продавець) та Селянським фермерським господарством "Дубина" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу ТТ-06000151 (далі - Договір, а.с. 13-15), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар. Кількість, комплектність товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (Додаток №1).
Розділом 2 Договору визначено вартість товару та умови розрахунку: загальна сума договору є сукупністю узгоджених сторонами партій товару, чи наданих послуг покупцю щодо товару у грошовому еквіваленті, зазначених у специфікаціях та/або інших додатках даного договору, що є невід`ємною частиною даного договору. Покупець зобов`язаний здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору в 3 - денний строк з моменту укладання даного Договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Покупець здійснює будь-яку оплату на підставі рахунку Продавця, оскільки ціна (вартість) товару є динамічною і може змінюватися Продавцем залежно від відповідних змін на відповідному ринку товарів, зміни індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів інших обов`язкових платежів тощо. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на рахунок продавця. Право власності на товар, що купується відповідно до даного договору, переходить до Покупця з моменту повної оплати вартості товару. У випадку виникнення необхідності повернення передоплати здійсненої Покупцем, повернення суми передоплати Покупцю проводиться в тридцятиденний строк з моменту реалізації замовленого товару. (п. 2.1. - 2.6. Договору)
Строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору то товар поставляється покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар продавець повідомляє покупцеві в будь-якій зручній для продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті (п. 3.5. Договору).
Згідно п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки товару продавцем, покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки товару у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар. У випадку затримки поставки товару більше чим на 30 днів або відмови від поставки товару продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати покупцем, покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов`язань передбачених даним договором. У разі наявності передоплати за товар, остання повертається покупцеві у 30 денний строк.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31.12.2018, а можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору Сторонами (п. 8.1. Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
26.10.2018 сторонами підписано та скріплено печатками Додаток № 1 до Договору - Специфікацію, відповідно до якої продавець зобов`язався поставити на адресу покупця мульчувач СТЕП-280 за ціною 104 000,00 грн в строк 8 робочих днів (з правом дострокової поставки) з моменту сто відсоткової оплати за товар (а.с. 17).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" виписано Селянському (фермерському) господарству "Дубина" рахунок на оплату по замовленню № 6000151 від 26.10.2018 на суму 104 000,00 грн (а.с. 16).
З дотриманням вказаних у Договорі умов, позивач здійснив попередню оплату в сумі 104 000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 122 від 29.10.2018 (а.с. 18).
Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, в строк погоджений сторонами у Специфікації, товар не поставив.
Позивач підтверджує наявність вказаних обставин копіями Договору від 26.10.2018 № ТТ-06000151, рахунку на оплату по замовленню № 6000151 від 26.10.2018, специфікації від 26.10.2018, платіжного доручення від 29.10.2018 № 122. Відповідач вказані обставини не спростував.
Суд визнає вказані обставини встановленими з огляду на вірогідність наданих позивачем доказів.
Господарський суд вважає, що відповідачем були порушені права позивача на отримання оплаченого товару згідно умов Договору.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.
У відповідності до статті 11 та статті 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов`язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведеній нормі кореспондують положення статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Позивач свої зобов`язання за Договором щодо перерахування відповідачу попередньої оплати в сумі 104 000,00 грн виконав 29.10.2018.
З врахуванням п. 3.5 Договору та умов поставки, зазначених у Специфікації, мульчувач СТЕП-280 мав бути поставлений позивачу до 08.11.2018.
Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав, не надав господарському суду доказів поставки позивачу товару. Позовні вимоги відповідач не заперечив.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що пройшли строки, передбачені сторонами в абз. 2 п. 5.3. Договору, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 104 000,00 грн попередньої оплати є обґрунтованими належними доказами.
Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 5 185,73 грн інфляційних втрат та 2 675,51 грн 3% річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення попередньої оплати за непоставлений товар.
При цьому, господарський суд враховує положення пункту 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14, де зазначено, що обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14 виклав правову позицію, про те, що стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі - продажу, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.
Вказану правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17.
Таким чином, до правовідносин, що виникли між сторонами спору, не можуть бути застосовані норми права, викладені в ст. 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 5 185,73 грн інфляційних втрат та 2 675,51 грн 3% річних є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 31 328,21 грн пені з 09.11.2018 станом на 20.09.2019 на підставі п. 5.3. Договору.
Згідно норм статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Положеннями статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому такий порядок обрахування штрафних санкцій не поставлено в залежність від того, яке зобов`язання порушене - грошове чи не грошове.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення негрошового зобов`язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.
Вказана правова позиція щодо можливості застосування договірної санкції, яка не передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Верховного Суду, викладеною, зокрема в постановах: від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17, від 25.07.2018 у справі № 904/7589/17, від 25.07.2018 у справі № 904/8299/17, від 03.09.2018 у справі № 908/2411/17.
Згідно п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов`язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов`язань.
Згідно п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки товару продавцем, покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки, товару у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар.
Наданий позивачем розрахунок пені відповідає встановленим обставинам справи, тому враховуючи викладене вище, господарський суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з позивача пені у розмірі 31 328,21 грн.
Отже, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Дубина" мають бути задоволені в частині стягнення 104 000,00 грн попередньої оплати, 31 328,21 грн пені. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Судовий збір за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, Селянське (фермерське) господарство "Дубина" зазначає в позовній заяві, що зазнало витрат у зв`язку із зверненням до Господарського суду Кіровоградської області, оскільки сплатило 10 000 грн адвокату Бєлову А.Г. що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 24.09.2019 за надання юридичних послуг.
У судовому засіданні представником позивача подано клопотання про залишення без розгляду вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи положення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд задовольняє клопотання представника позивача та залишає без розгляду вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103; код ЄДРПОУ 36584896) на користь Селянського (фермерського) господарства "Дубина" (08440, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Велика Каратуль; код ЄДРПОУ 25294267) 104 000,00 грн попередньої оплати, 31 328,21 грн пені, а також 2029,92 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Залишити без розгляду вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Селянському (фермерському) господарству "Дубина" (08440, Київська область, Переяслав-Хмельницький, с. Велика Каратуль); Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103).
Повне рішення складено 21.11.2019.
Суддя О.Л. Бестаченко
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2019 |
Оприлюднено | 22.11.2019 |
Номер документу | 85778081 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Бестаченко О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні