Рішення

від 18.11.2019 по справі 914/1727/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019 справа № 914/1727/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.,

при секретарі Куцик І.М.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галагрофарм» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» , с. Давидів Пустомитівського району Львівської області

про стягнення заборгованості на суму 140 099,19 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитришин М.П. - адвокат

від відповідача: Харченюк І.С. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

Суть справи: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Галагрофарм» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» про стягнення заборгованості на суму 208 808,26 грн., з яких: 156 498,60 грн. - основний борг, 15 336,86 грн. - втрати від інфляції, 9 412,79 грн. - 3% річних, 27 560,01 грн. - нарахована пеня, а також 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3132,12 грн. - судовий збір.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження у справі № 914/1727/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.09.2019.

11.09.2019 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 168 668,77 грн. заборгованості, з яких: 117 498,60 грн. - основний борг, 14 594,86 грн. - втрати від інфляції, 9 015,30 грн. - 3% річних, 27 560,01 грн. - нарахована пеня, а також 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3132,12 грн. - судовий збір. Відтак, справа № 914/1727/19 підлягала розгляду в межах зменшених позовних вимог.

Ухвалою від 23.09.2019 розгляд підготовчого засідання відкладено на 17.10.2019.

17.10.2019 в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошувалась перерва до 28.10.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2019 позивач подав на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог від 08.10.2019, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 140 099,19 грн. заборгованості, з яких: 117 498,60 грн. основного боргу, 13 602,12 втрат від інфляції, 8 998,47 грн. 3 % річних, а також судові витрати покласти на відповідача, а саме: 12 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 3 132,12 грн. сплаченого судового збору. Відтак, справа № 914/1727/19 підлягає розгляду в межах зменшених позовних вимог.

Ухвалою від 28.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.11.2019.

18.11.2019 представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.10.2019 та поясненнях, наданих в судовому засіданні, просив суд стягнути з відповідача 140 099,19 грн. заборгованості, з яких: 117 498,60 грн. основного боргу, 13 602,12 втрат від інфляції, 8 998,47 грн. 3 % річних, а також судові витрати покласти на відповідача, а саме: 12 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 3 132,12 грн. сплаченого судового збору. 14.11.2019 представник позивача долучив до матеріалів справи акт виконаних робіт № 2 від 12.11.2019 на суму 2 250,00 грн. щодо витрат на професійну правничу допомогу.

18.11.2019 представник відповідача в судове засідання з`явився, 18.11.2019 подав на адресу суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до якого просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі до суми 7 000,00 грн. (за вхідн. № 47732/19 від 18.11.2019).

Позовні вимоги позивача з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.10.2019 обґрунтовані тим, що 30.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Галагрофарм (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агролайф корми (покупець) укладено договір поставки від № 30/08/17 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця товар, асортимент і ціна якого визначені у рахунку-фактурі та/або специфікації, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити замовлений товар (п. 1.1 договору). Поставка товару здійснюється постачальником на підставі замовлення, складеного в довільній формі, де вказується асортимент, кількість, місце поставки (передачі) товару, що повинен бути поставлений постачальником. Підтвердженням прийняття замовлення є виставлення постачальником відповідного рахунку-фактури (п. 1.2 договору). В разі, якщо постачальник здійснює поставку товару на умовах франко-склад покупця, факт передачі товару покупцеві оформляється шляхом підписання сторонами накладної на поставку товару, яка становить невід`ємну частину цього договору. Момент підписання сторонами накладної є моментом поставки відповідної партії товару (п. 2.3 договору). В разі, якщо постачальник здійснює поставку на умовах франко-склад постачальника, моментом передачі товару є момент передачі/відвантаження товару покупцю або призначеному ним перевізнику (п. 2.4 договору). Перехід права власності на товар (як і ризики випадкового знищення/пошкодження товару) відбувається в момент передачі товару (п.2.5 договору). Разом з товаром постачальник зобов`язується передати покупцю на кожну окрему партію товару накладну, податкову накладну. Окрім цього, на вимогу покупця, разом з товаром постачальник передає покупцеві на кожну окрему партію товару оригінал або належним чином завірену копію відповідного документа, який посвідчує якість товару (п.2.6. договору). У момент фактичної передачі товару покупець зобов`язаний перевірити якість, кількість та асортимент товару. У разі виявлення недоліків або інших невідповідностей умовам договору чи нормативним документам покупець повинен повідомити про це постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виявлення (п.3.1 договору). Сторони узгодили, що оплата вартості товару здійснюється шляхом 100% (сто відсоткової) післяоплати протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів після отримання товару (п.5.2. договору). У разі необхідності, з метою з`ясування дійсного стану проведення взаєморозрахунків, сторони періодично проводять звірку розрахунків по кожному звітному місяцю, а по її результатах складають двосторонній акт звірки (п. 5.4 договору). Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. У випадку, коли на вказану дату будь-яка із сторін не виконала свої зобов`язання в повному обсязі дія договору продовжується до моменту повного і належного їх виконання (п. 10.1 договору). Цей договір автоматично продовжується на новий строк, якщо він не розірваний ні однією із сторін шляхом направлення письмового повідомлення через засоби зв`язку, що забезпечують підтвердження факту і дати одержання, не пізніше ніж за один місяць до його спливу (п.10.2 договору).

На виконання умов договору поставки позивач у період з 21.08.2017 до 07.02.2018 передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 1 048 998 гри. 60 коп., розрахунки за поставлений товар відповідач провів на загальну суму 931 500 грн. 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками видатковими накладними та банківськими виписками відповідно. Позивач виконав взяті на себе, згідно з умовами договору зобов`язання, поставивши відповідачу продукцію на загальну суму 1 048 998 грн. 60 коп., про що свідчать видаткові накладні № 101 від 21.08.2017, № 104 від 29.08.2017, № 109 від 01.09.2017, № 114 від 05.09.2017, № 119 від 13.09.2017, № 122 від 18.09.2017, №130 від 26.09.2017, № 141 від 06.10.2017, № 143 від 13.10.2017, № 156 від 26.10.2017, № 162 від 02.11.2017, № 183 від 22.11.2017, № 201 від 28.12.2017, № 22 від 07.02.2018. Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб. Претензій щодо якості чи кількості отриманої продукції на час її прийняття покупець не пред`являв, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договорами, а тому продукція вважається прийнятою без зауважень.

З банківських виписок вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості, а саме: 13.10.2017 року на суму 40 500,00 грн., 18.10.2017 року на суму 27 000,00 грн., 23.10.2017 року на суму 40 000,00 грн., 25.10.2017 року на суму 70 000,00 грн., 02.11.2017 року на суму 150 000,00 грн., 21.11.2017 року на суму 220 000,00 грн., 27.12.2017 року на суму 100 000,00 грн., 22.02.2018 року на суму 35 000,00 грн., 07.03.2018 року на суму 40 000,00 грн., 16.08.2018 року на суму 1 000,00 грн., 16.08.2018 року на суму 34 000,00 грн., 25.09.2018 року на суму 25 000,00 грн., 04.10.2018 року на суму 25 000,00 грн., 12.11.2018 року на суму 30 000,00 грн., 23.11.2018 року на суму 20 000,00 грн., 30.11.2018 року на суму 35 000,00 грн., 15.04.2019 року на суму 39 000,00 грн., а загалом на суму 931 500,00 грн.

З підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків станом на 06.03.2019 року також вбачається, що остання поставка товару відповідачу на підставі договору поставки № 30/08/17 від 30.08.2017 відбулася 07.02.2018 року. Відповідно до п.5.2 договору строк оплати товару поставленого за видатковою накладною № 22 від 07.02.2018 сплив 26.03.2018. Однак відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 117 498,60 грн.

Отже, на момент звернення до суду з цією позовною заявою розмір основної суми заборгованості відповідача за договором поставки № 30/08/17 від 30.08.2017 року становить 117 498 грн. 60 коп. (1 048 998 грн. 60 коп. - 931 500 грн. 00 коп.).

Крім того, позивач просить суд на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 13 602,12 втрат від інфляції, 8 998,47 грн. 3 % річних, а також судові витрати покласти на відповідача, а саме: 12 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 3 132,12 грн. сплаченого судового збору.

Як вбачається з поданого відзиву відповідача за вих. № 3758 від 12.09.2019 (за вхідн. № 38074/19 від 16.09.2019), відповідач посилається на те, що позивачем завищено обсяг та вартість виконаних робіт на правову допомогу та просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі до суми 7 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

30.08.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 30/08/17. Відповідно до п.1.1 договору поставки постачальник зобов`язується поставити у власність покупця товар, асортимент і ціна якого визначені у рахунку-фактурі та/або специфікації, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити замовлений товар. Згідно з п. 1.2 договору поставки поставка товару здійснюється постачальником на підставі замовлення, складеного в довільній формі, де вказується асортимент, кількість, місце поставки (передачі) товару, що повинен бути поставлений постачальником. Підтвердженням прийняття замовлення є виставлення постачальником відповідного рахунку-фактури. Сторони узгодили, що оплата вартості товару здійснюється шляхом 100% (сто відсоткової) післяоплати протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів після отримання товару (п.5.2 договору). У разі необхідності, з метою з`ясування дійсного стану проведення взаєморозрахунків, сторони періодично проводять звірку розрахунків по кожному звітному місяцю, а по її результатах складають двосторонній акт звірки (п. 5.4 договору). Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. В випадку, коли на вказану дату будь-яка із сторін не виконала свої зобов`язання в повному обсязі дія договору продовжується до моменту повного і належного їх виконання (п. 10.1 договору). Цей договір автоматично продовжується на новий строк, якщо він не розірваний ні однією із сторін шляхом направлення письмового повідомлення через засоби зв`язку, що забезпечують підтвердження факту і дати одержання, не пізніше ніж за один місяць до його спливу (п.10.2 договору).

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним договором поставки. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками юридичних осіб та підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучені до матеріалів справи, а саме: видаткова накладна № 101 від 21.08.2017 на суму 40 500,00 грн., видаткова накладна № 104 від 29.08.2017 на суму 27 000,00 грн., видаткова накладна № 109 від 01.09.2017 на суму 108 000,00 грн., видаткова накладна № 114 від 05.09.2017 на суму 33 750,00 грн., видаткова накладна № 119 від 13.09.2017 на суму 81 000,00 грн., видаткова накладна № 122 від 18.09.2017 на суму 114 750,00 грн., видаткова накладна №130 від 26.09.2017 на суму 108 000,00 грн., видаткова накладна № 141 від 06.10.2017 на суму 108 000,00 грн., видаткова накладна № 143 від 13.10.2017 на суму 67 500,00 грн., видаткова накладна №156 від 26.10.2017 на суму 67 500,00 грн., видаткова накладна № 162 від 02.11.2017 на суму 81 000,00 грн., видаткова накладна № 183 від 22.11.2017 на суму 135 000,00 грн., видаткова накладна № 201 від 28.12.2017 на суму 43 999,20 грн., видаткова накладна № 22 від 07.02.2018 на суму 32 999,40 грн. Поставка товару була здійснена на загальну суму 1 048 998,60 грн.

Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи, а саме: 13.10.2017 на суму 40 500,00 грн., 18.10.2017 на суму 27 000,00 грн., 23.10.2017 на суму 40 000,00 грн., 25.10.2017 на суму 70 000,00 грн., 02.11.2017 на суму 150 000,00 грн., 21.11.2017 на суму 220 000,00 грн., 27.12.2017 на суму 100 000,00 грн., 22.02.2018 на суму 35 000,00 грн., 07.03.2018 на суму 40 000,00 грн., 16.08.2018 на суму 1 000,00 грн., 16.08.2018 на суму 34 000,00 грн., 25.09.2018 на суму 25 000,00 грн., 04.10.2018 року на суму 25 000,00 грн., 12.11.2018 на суму 30 000,00 грн., 23.11.2018 на суму 20 000,00 грн., 30.11.2018 на суму 35 000,00 грн., 15.04.2019 на суму 39 000,00 грн., а загалом на суму 931 500,00 грн.

Внаслідок часткового виконання відповідачем зобов`язань за укладеним договором поставки № 30/08/17 від 30.08.2017 виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 117 498,60 грн. (1 048 998,60 - 931 500,00).

В силу приписів ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено, що між сторонами у справі виникли господарські правовідносини на підставі укладеного договору поставки № 30/08/17 від 30.08.2017. Позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним договором поставки, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Внаслідок часткового виконання відповідачем зобов`язань за укладеним договором поставки № 30/08/17 від 30.08.2017 виникла заборгованість, яка на момент подачі позовної заяви становила 117 498,60 грн. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу на суму 117 498,60 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 13 602,12 втрат від інфляції, 8 998,47 грн. 3 % річних. Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов`язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 13 602,12 втрат від інфляції, 8 998,47 грн. 3 % річних є обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір-доручення про надання правової допомоги № 1101-Д від 08.08.2019, який укладений між Адвокатським об`єднанням Лемеха та Партнери та ТзОВ «Галагрофарм» , додаток № 1 від 08.08.2019 до договору-доручення № 1101-Д, рахунок № 1101/1 від 16.08.2019, який виставлявся ТзОВ «Галагрофарм» , акт виконаних робіт № 1 від 16.08.2019 на суму 12 000,00 грн., акт виконаних робіт № 2 від 12.11.2019, платіжне доручення № 1051 від 16.08.2019 на суму 12 000,00 грн. Повноваження Дмитришин М.П. як адвоката підтверджені копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1621 від 03.02.2010, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, з якого вбачається, що розмір судового збору за подання цього позову становить 3 132,12 грн . , вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 12 000,00 грн .

Відповідно до положень ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні матеріали готувалися адвокатом Дмитришин М.П., інтереси позивача в судових засіданнях у справі № 914/1727/19 представляла адвокат Дмитришин М.П .

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2019 між Адвокатським об`єднанням Лемеха та Партнери та ТзОВ «Галагрофарм» укладено договір-доручення про надання правової допомоги № 1101-Д.

08.08.2019 між Адвокатським об`єднанням Лемеха та Партнери та ТзОВ «Галагрофарм» укладено додаткову угоду № 1 до договору-доручення про надання правової допомоги, відповідно до умов якої сторони погодили вартість правових послуг у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» заборгованості за договором поставки № 20/08/17 від 30.08.2017, а саме: вартість 1 (однієї) години роботи адвоката становить 1 000,00 грн., загальна вартість правової допомоги у даній справі становить 12 000,00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт виконаних робіт № 1 від 16.08.2019, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням Лемеха та Партнери було надано позивачу правову допомогу, загальна вартість якої становить 12 000,00 грн.

Вказані послуги були оплачені позивачем платіжним дорученням № 1051 від 16.08.2019 на суму 12 000,00 грн., копія якої долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.11.2019 представник відповідача просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі до суми 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши подані документи щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, заслухавши в судовому засіданні представника позивача та представника відповідача, оцінивши надані докази, суд вважає за доцільне дослідити співмірність розміру нарахованих адвокатських послуг.

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Факт наявності двосторонньої домовленості між позивачем та Адвокатським об`єднанням Лемеха та Партнери на підставі договору-доручення про надання правової допомоги № 1101-Д від 08.08.2019 щодо оплати вартості робіт (послуг) адвоката не зумовлює безумовного виникнення у відповідача, який не є стороною договору про надання правової допомоги, обов`язку з відшкодування усіх фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, так як на особу, що не є стороною правочину, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

При цьому, суд враховує, що саме такі критерії щодо судових витрат застосовує у своїй практиці Європейський суд з прав людини (п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України» ; п. 80 Рішення у справі «Двойних проти України» ; п. 88 Рішення «Меріт проти України» ), яка, згідно з нормою ч. 4 ст. 11 ГПК України є джерелом права.

Крім того, при розгляді цього питання суд дотримується правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, в якій зазначено що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою . Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Як вбачається із матеріалів справи вона за своєю суттю не є складною, ціна позову невелика, а справа не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.

Враховуючи фактичні обставини та критерії розумності судових витрат, суд встановив наявність підстав для зменшення розміру певних витрат адвоката (які заявлено до стягнення з відповідача), беручи до уваги предмет позовних вимог, час, який витратив адвокат на надання послуг позивачу, тривалість розгляду і складність справи та ціну позову, та суд дійшов висновку, що обґрунтованими, розумними та співмірними є витрати адвоката, що надавав професійну правничу допомогу позивачу у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, а відповідачем не надано належних доказів їх спростування, господарський суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галагрофарм» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2 , 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (81151, Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Львівська, 2А; код ЄДРПОУ № 36874925) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галагрофарм» (79014, м. Львів, вул. Ярова, 22; код ЄДРПОУ № 40365844) 117 498,60 грн. основного боргу, 13 602,12 втрат від інфляції, 8 998,47 грн. 3 % річних, 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 2 101,49 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений 21.11.2019.

Суддя Гутьєва В.В.