Рішення

від 14.11.2019 по справі 916/2392/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2392/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шпак І.А.

За участю представників сторін:

Від позивача: Калюжна О.В. за довіреністю від 15.04.2019р.;

Від відповідача: Гук В.С. за довіреністю від 03.06.2019р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до фермерського господарства „Агрохолдинг 2007» про стягнення 49 337,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі по тексту - ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ) звернулося до господарського суду з позовом до фермерського господарства „Агрохолдинг 2007» (далі по тексту - ФГ „Агрохолдинг 2007» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 49 337,24 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 43 975,50 грн., збитків від інфляції у розмірі 1363,21 грн., трьох відсотків річних у розмірі 589,15 грн., пені у розмірі 3 409,38 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом відмови відповідача, як переможця земельних торгів на право оренди земельної ділянки, відшкодувати понесені ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» витрати на організацію та проведення торгів.

Ухвалою від 27.08.2019р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 02.10.2019р. судом було призначено дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників судового процесу зі стадії відкриття провадження по справі.

ФГ „Агрохолдинг 2007» проти позову заперечувало, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Відповідачем, зокрема, було наголошено про відсутність у нього обов`язку відшкодувати позивачеві витрати на організацію та проведення електронних торгів, оскільки наданий позивачем договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №165 від 25.02.2019р. з боку ФГ „Агрохолдинг 2007» підписаний не був.

Крім того, відповідачем із посиланням на протокол №728 проведення електронних торгів від 25.02.2019р. було наголошено, що вказаним протоколом не передбачено відповідальності відповідача у вигляді відшкодування понесених виконавцем витрат у випадку відмови переможця електронних торгів від укладення договору оренди. Посилаючись на факт повторного проведення електронних торгів на право оренди земельної ділянки та відшкодування третьою особою на користь позивача витрат на проведення та організацію електронних торгів у розмірі 43 975,50 грн. ФГ „Агрохолдинг 2007» також було зазначено про відсутність підстав для задоволення заявленого ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19.04.2018р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (Організатор) та ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (Виконавець) було укладено договір на підготовку лотів та проведення земельних торгів №132/250, відповідно до п. 1 якого згідно з умовами цього договору Виконавець за дорученням Організатора бере на себе зобов`язання підготувати лоти до проведення земельних торгів та провести земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів №132/250 від 19.04.2018р. за проведення земельних торгів Виконавець отримує винагороду, яка складається із видатків на організацію та проведення земельних торгів та прибутку Виконавця.

Положеннями п. п. 2.5, 2.6 договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів №132/250 від 19.04.2018р. винагорода Виконавця земельних торгів встановлюється у розмірі 50 відсотків від річної орендної плати за користування земельною ділянкою, але не більше як 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний лот. За результатами проведення земельних торгів Виконавець укладає з переможцем земельних торгів за кожним лотом окремий договір про відшкодування витрат на підготовку лотів та проведення земельних торгів відповідно до п. 3.4 цього договору.

З додатку №1 до договору на підготовку лотів та проведення земельних торгів №132/250 від 19.04.2018р., яким визначено перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, вбачається, що до переліку було включено земельну ділянку орієнтовною площею 75,00 га, яка розташована на території Одеської області Арцизького району Веселокутської сільської ради (за межами населеного пункту).

Як вбачається з протоколу №728 від 25.02.2019р. проведення електронних торгів на право оренди земельної ділянки площею 74,8867 га (кадастровий номер: 5120480500:01:001:0605), яка розташована на території Одеської області Арцизького району Веселокутської сільської ради (за межами населеного пункту), ФГ „Агрохолдинг 2007» було визнано переможцем електронних торгів на право оренди земельної ділянки, яким було запропоновано найвищу цінову пропозицію. Факт визнання відповідача переможцем електронних торгів на право оренди земельної ділянки, які відбулись 25.02.2019р., підтверджується також листом державного підприємства „Сетам» за №9808/17-18-19 від 10.09.2019р.

При цьому, у протоколі №728 від 25.02.2019р. проведення електронних торгів вказано про наявність у переможця торгів обов`язку сплатити суму за придбаний лот, а також витрати на підготовку лота та винагороду виконавця у загальному розмірі 43 975,50 грн. у строк до 28.02.2019р. та попереджено переможця, що у разі несплати зазначених платежів у встановлений строк результати земельних торгів за рішенням Організатора анулюються.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» також було надано договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №165 від 25.02.2019р., відповідно до умов якого ФГ „Агрохолдинг 2007» зобов`язано відшкодувати виконавцю електронних торгів витрати на підготовку та проведення електронних торгів у загальному розмірі 43 975,50 грн. Проте, вказаний договір, як і акт до договору з боку ФГ „Агрохолдинг 2007» підписані не були.

З оголошення, розміщеного на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вбачається, що торги, які були проведені 25.02.2019р., на право оренди земельною ділянкою площею 74,8867 га (кадастровий номер: 5120480500:01:001:0605), яка розташована на території Одеської області Арцизького району Веселокутської сільської ради (за межами населеного пункту), були анульовані у зв`язку з відмовою переможця від укладання договору оренди.

Необхідно зауважити, що переможцем електронних торгів, які відбулись 24.05.2019р., на право оренди земельної ділянки площею 74,8867 га (кадастровий номер: 5120480500:01:001:0605), яка розташована на території Одеської області Арцизького району Веселокутської сільської ради (за межами населеного пункту), було визнано товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська» , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №168558913 від 30.05.2019р., відповідно до якого за вказаною особою зареєстровано право оренди земельною ділянкою на підставі договору оренди від 24.05.2019р., укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.

Крім того, з наявного в матеріалах справи договору про відшкодування витрат на проведення електронних земельних торгів №586 від 24.05.2019р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дністровська» та ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , вбачається, що товариством були прийняті на себе зобов`язання щодо відшкодування витрат виконавця на підготовку та проведення електронних торгів у загальному розмірі 43 975,50 грн., які були перераховані товариством на рахунок виконавця електронних торгів у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №404 від 24.05.2019р. на суму 9975,50 грн. та платіжним дорученням №403 від 24.05.2019р. на суму 34 000,00 грн.

10.06.2019р. ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до ФГ „Агрохолдинг 2007» із претензією №10 про неналежне виконання договірних зобов`язань та сплату заборгованості, відповідно до якої позивач, посилаючись на умови проведення торгів, з яким відповідач був ознайомлений до початку участі в торгах, а також посилаючись на підписання відповідачем протоколу проведення електронних торгів №728 від 25.02.2019р. про визнання відповідача переможцем торгів, вимагав відшкодувати понесені ним витрати у розмірі 43 975,50 грн. При цьому, ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» була звернута увага ФГ „Агрохолдинг 2007» , що відмова від подальшого підписання договору оренду земельної ділянки не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати понесені виконавцем витрати.

Листом №58/19 від 24.06.2019р. ФГ „Агрохолдинг 2007» у відповідь на претензію позивача №10 від 10.06.2019р. було повідомлено, що з огляду на анулювання земельних торгів зобов`язання між ФГ „Агрохолдинг 2007» та ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо сплати витрат на підготовку лоту та сплати винагороди виконавцю не виникли. Крім того, посилаючись на приписи ч. 31 ст. 137 Земельного кодексу України, а також на відсутність укладеного між сторонами по справі договору та на факт повторного проведення земельних торгів, переможцем яких було відшкодовано понесені позивачем витрати, ФГ „Агрохолдинг 2007» було зазначено про відсутність у останнього взагалі будь-якого зобов`язання щодо відшкодування витрат на підготовку та проведення торгів.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ФГ „Агрохолдинг 2007» , позивачем було наголошено про наявність у відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати на організацію та проведення електронних торгів, незважаючи на відмову відповідача від підписання договору оренди земельної ділянки. Крім того, позивачем під час розгляду справи було вказано, що в результаті підписання відповідачем протоколу №728 проведення електронних торгів від 25.02.2019р. та відмови від укладення договору оренди земельної ділянки ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , з огляду на приписи чинного законодавства, могло провести електронні торги на право оренди земельної ділянки не раніше, ніж через місяць.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

При цьому, особа, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту, повинна дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Господарський суд погоджується із доводами ФГ „Агрохолдинг 2007» , яким під час розгляду справи було вказано про відсутність у нього обов`язку відшкодувати позивачеві витрати на організацію та проведення електронних торгів на підставі договору про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №165 від 25.02.2019р., оскільки відповідачем не було підписано такий договір. Поряд з цим, вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявленого ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» позову та відповідно обов`язку відповідача відшкодувати понесені позивачем витрати на організацію та проведення торгів, господарський суд виходить з наступного.

З огляду на положення ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати не лише із договорів та інших правочинів, а також у випадку настання певних юридичних фактів. При цьому, усталеним є розуміння юридичних фактів як певних фактів реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Поряд з цим варто враховувати, що певні юридичні факти можуть бути підставою виникнення прав та обов`язків, якщо це прямо передбачено положеннями чинного законодавства.

Згідно зі ч. ч. 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів , крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Варто зауважити, що електронні земельні торги на право оренди земельної ділянки площею 74,8867 га (кадастровий номер: 5120480500:01:001:0605) проводились ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів і забезпечення зберігання та захисту даних під час їх проведення» від 21.06.2017 № 688 , яка визначає механізм реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів територіальними органами Держгеокадастру під час здійснення ними повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1, абзацом 2, 3 ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до ч. 5 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.

Згідно з ч. 6 ст. 135 Земельного кодексу України винагорода виконавцю земельних торгів, яку встановлює організатор земельних торгів, складається з видатків на організацію та проведення земельних торгів і прибутку виконавця. Винагорода виконавця земельних торгів встановлюється у розмірі 5 відсотків ціни, за якою здійснюється купівля-продаж земельної ділянки, або 50 відсотків річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису), але не більш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний лот.

Приписами ч. 5 ст. 136 Земельного кодексу України визначено, що фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними. Витрати, здійснені організатором земельних торгів або їх виконавцем на підготовку лотів до проведення земельних торгів, відшкодовуються переможцем земельних торгів за кожним лотом.

Відповідно до ч. 3, п. і ч. 4, ч. 7 ст. 137 Земельного кодексу України виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів. В оголошенні зазначаються за кожним лотом, зокрема, сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів. Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів документи, визначені законом.

Згідно з ч. 17 , абзацу 9 ч. 19 ст. 137 Земельного кодексу України торги починаються з оголошення ліцитатором стартової ціни одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга), якщо один або більше учасників сповістили про готовність придбати лот. У разі якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголошенням слова "Продано", називає ціну продажу лота за останньою найбільшою ціною, за якою виявлено намір придбати лот, номер переможця і викликає його для підписання протоколу, який ведеться під час торгів.

Відповідно до ч. 20 ст. 137 Земельного кодексу України переможець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь у торгах з продажу цього лота. До протоколу вноситься запис про відмову переможця від його підписання. У такому разі протокол підписується ліцитатором та представником організатора земельних торгів у день проведення торгів. За наявності інших учасників, які виявили бажання придбати зазначений лот, ліцитатор відновлює торги за цим об`єктом у день проведення торгів. За умови відсутності таких учасників лот виставляється на повторні торги.

Згідно з ч. ч. 23, 24 ст. 137 Земельного кодексу України ліцитатор оголошує про завершення земельних торгів після підписання протоколу торгів. Договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев`ятою цієї статті. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них.

Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що ФГ „Агрохолдинг 2007» було визнано переможцем електронних земельних торгів, які відбулись 25.02.2019р., на право оренди земельної ділянки площею 74,8867 га. При цьому, відповідачем відповідно до вищенаведених вимог земельного законодавства було підписано протокол проведення електронних торгів №728 від 25.02.2019р., що, відповідно, має наслідком неможливість виконавця відновити торги за цим об`єктом у день проведення торгів у випадку відмови переможця від підписання договору оренди.

Відповідно до ч. 31 ст. 137 Земельного кодексу України ціна продажу земельної ділянки, плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, а також сума витрат, здійснених організатором або виконавцем земельних торгів на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, підлягають сплаті переможцем земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору.

Приписами п. в ч. 4 ст. 138 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.

Відповідно до ч. 5 ст. 138 Земельного кодексу України результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.

Як зазначалось вище по тексту рішення, результати торгів, які були проведені 25.02.2019р., були анульовані організатором земельних торгів у зв`язку з відмовою ФГ „Агрохолдинг 2007» від підписання договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 6 ст. 138 Земельного кодексу України у разі якщо торги не відбулися або їх результати анульовано, повторні торги можуть бути проведені не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через шість місяців з дня проведення попередніх земельних торгів.

З огляду на вищевикладені приписи чинного законодавства господарський суд доходить висновку, що приписами Земельного кодексу України встановлений обов`язок переможця електронних торгів відшкодувати виконавцю земельних торгів витрати на проведення та організацію земельних торгів. При цьому, з огляду на позицію позивача, яким було наголошено про наявність у відповідача обов`язку відшкодувати понесені ним витрати з огляду на підписання протоколу електронних торгів, а також позицію відповідача, яким було наголошено, що обов`язок відшкодувати понесені позивачем витрати виникає у переможця торгів лише у випадку укладення договору оренди земельної ділянки, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Як зазначалось вище по тексту рішення, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ч. ч. 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Господарський суд зазначає, що договір оренди земельної ділянки державної власності укладається між уповноваженим органом державної влади та орендарем, в даному випадку особою, яка була визнана переможцем електронних торгів. Таким чином, виконавець земельних торгів не виступає стороною за договором оренди землі, а отже, умовами договору оренди землі врегульовані лише права та обов`язки орендаря та орендодавця.

За таких обставин, відсутні правові підстави стверджувати про наявність у переможця земельних торгів обов`язку відшкодувати понесені виконавцем торгів витрати лише у випадку укладення договору оренди, що відповідає приписам ч. 5 ст. 135 Земельного кодексу України, якою передбачено, що витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.

Враховуючи положення ч. 31 ст. 137 Земельного кодексу України, суд зауважує, що вказаною нормою земельного законодавства лише закріплено строк виконання переможцем земельних торгів свого обов`язку щодо відшкодування понесених виконавцем витрат, оскільки укладання безпосередньо самого договору про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів Земельним кодексом України не передбачено. При цьому, розмір понесених витрат, які переможець зобов`язаний відшкодувати виконавцеві торгів визначений у оголошенні про проведення торгів та, окрім того, у підписаному з боку ФГ „Агрохолдинг 2007» протоколі проведення електронних торгів №728 від 25.02.2019р.

Господарський суд зазначає, що продаж права оренди на земельну ділянку іншій особі не звільняє переможця торгів, який відмовився від підписання договору оренди, від обов`язку відшкодувати понесені виконавцем витрати, оскільки повторне проведення торгів на право продажу передбачає здійснення виконавцем земельних торгів додаткових дій та виконання певного обсягу робіт, спрямованих на проведення нових торгів, вартість яких, в свою чергу, підлягає відшкодуванню новим переможцем торгів.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність у ФГ „Агрохолдинг 2007» , як переможця електронних торгів, який відмовився від підписання договору оренди, обов`язку відшкодувати понесені ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» витрати на організацію та проведення торгів, розмір яких відповідно до підписаного між сторонами по справі протоколу проведення електронних торгів №728 від 25.02.2019р. складає 43 975,50 грн. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до ФГ „Агрохолдинг 2007» у названій частині вимог шляхом присудження до стягнення на користь 43 975,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо відшкодування витрат на проведення та організацію земельних торгів, які за своїм змістом є грошових зобов`язанням, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачеві до сплати збитки від інфляції у розмірі 1363,21 грн. та три відсотки річних у розмірі 589,15 грн., які були нараховані позивачем на суму боргу у розмірі протягом періоду з 28.02.2019р. по 09.08.2019р.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром трьох відсотків річних, є сума у розмірі 585,54 грн. Господарський суд зазначає, що позивачем було помилково включено до періоду нарахування трьох відсотків річних 28.02.2019р., оскільки відповідач, відповідно до ч. 31 ст. 137 Земельного кодексу України та змісту протоколу проведення електронних торгів №728 від 25.02.2019р., був зобов`язаний сплатити понесені виконавцем витрати до 28.02.2019р. включно, тобто не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди, який укладається у день підписання протоколу проведення електронних торгів.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції на суму боргу у розмірі 43 975,50 грн. за лютий 2019р. - червень 2019р., господарський суд дійшов висновку, що правильним розміром інфляційних нарахувань є сума у розмірі 658,14 грн. Варто зауважити, що позивачем було помилково здійснено нарахування збитків від інфляції за лютий 2019р., оскільки як зазначалось вище по тексту рішення 28.02.2019р. не включається до періоду нарахування, а, отже, нарахування збитків від інфляції повинно здійснюватись починаючи з березня 2019р.

Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до ФГ „Агрохолдинг 2007» позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача збитків від інфляції у розмірі 658,14 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 585,54 грн.

З посиланням на умови п. 5.2 договору про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №165 від 25.02.2019р. та приписи чинного законодавства позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 409,38 грн., з приводу чого господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до абзацу 3 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (з наступними змінами і доповненнями) якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

За таких обставин, враховуючи, що договір про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №165 від 25.02.2019р. з боку відповідача підписаний не був, а, отже, є неукладеним, приймаючи до уваги відсутність законодавчого акту, яким передбачена сплата пені у спірних правовідносинах, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до ФГ „Агрохолдинг 2007» вимог про стягнення пені у розмірі 3 409,38 грн.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених державним підприємством „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до фермерського господарства „Агрохолдинг 2007» позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суму боргу у розмірі 43 975,50 грн., збитків від інфляції у розмірі 658,14 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 585,54 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України. При цьому, решта суми судового збору у розмірі 86,00 грн., яка була сплачена понад необхідного розміру, підлягає поверненню з державного бюджету на підставі ухвали суду відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір» за клопотанням позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства „Агрохолдинг 2007» /68261, Одеська область, Саратський район, село Кулевча, вул. Центральна, буд. 47, ідентифікаційний код 34505393/ на користь державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» /65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34, ідентифікаційний код 00702995/ основний борг у розмірі 43 975,50 грн. /сорок три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 50 коп./, збитки від інфляції у розмірі 658,14 грн. /шістсот п`ятдесят вісім грн. 14 коп./, три відсотки річних у розмірі 585,54 грн. /п`ятсот вісімдесят п`ять грн. 54 коп./, судовий збір у розмірі 1 760,66 грн. /одна тисяча сімсот шістдесят грн. 66 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.11.2019р.

Суддя С.П. Желєзна