Рішення

від 19.11.2019 по справі 918/723/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р. м. Рівне Справа № 918/723/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засіданні Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20) в інтересах держави - в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6 код ЄДРПОУ 00034022), Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (79017, м. Львів, вул. Мечнікова, 16 код ЄДРПОУ 24982002)

до відповідача: Приватного підприємства Фірма "Єврожитлобуд (33028, м. Рівне, вул. Г. Мазепи, 4а/6а, офіс 507 код ЄДРПОУ 33408611)

про стягнення 343271,61 грн..

За участю представників сторін:

від позивача МОУ: Коробенюк О.В.; від Заступника ВП ЗРУ: Барілов Д.В.; від ЗахТерКЕУ: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Західного регіону України (далі по тексту Прокурор) в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерство оборони України, Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (далі по тексту Позивач, Позивачі, МО України, ЗахТерКЕУ) звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного підприємства Фірма Єврожитлобуд (далі по тексту Відповідач, ППФ "Єврожитлобуд) в якому просить стягнути з останнього на користь Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління невикористані кошти з попередньої оплати за договором підряду № 56 від 03.04.2018 у розмірі 304 512,25 грн., а також штрафні санкції (пеню) у розмірі 38 759, 36 грн., всього на загальну суму 343271,61 грн..

Свої вимоги Прокурор мотивує тим, що Відповідач, всупереч умовам укладеного договору підряду № 56 від 03.04.2018 не підтвердив виконання робіт, порушив строки їх виконання на Об`єкті, та не повернув суму невикористаної попередньої оплати. Крім того, Прокурор зазначає, що 10.07.2019 у зв`язку з не усуненням ПП Фірма ЄВРОЖИТЛОБУД помилок та зауважень, вказаних в експертному звіті, що призвело до порушень останнім своїх зобов`язань за договором підряду, між сторонами укладено додатковий договір № 3 до договору підряду, за яким відповідач зобов`язався в 6-ти денний строк від дати укладення додаткового договору повернути ЗахТерКЕУ кошти в сумі 344 512,25 грн., отримані згідно платіжних доручень №№ 128, 250, 330 від 04.05.2018, 15.06.2018 та 27.05.2019 відповідно. Однак, кошти відповідачем на даний час на адресу ЗахТЕрКЕУ від відповідача не надходили.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року, в зв"язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача розгляд справи відкладено на 19 листопада 2019 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

До господарського суду повернулися ухвала суду від 05 листопада 2019 року про призначення до розгляду справи на 19.11.2019, яка направлялась на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 33028, м. Рівне, вул. Г. Мазепи, 4а/6а, офіс 507 код ЄДРПОУ 33408611, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду, місцезнаходженням Відповідача є м. Рівне, вул. Г. Мазепи, 4а/6а, офіс 507, код ЄДРПОУ 33408611.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Представник військового прокурора Західного регіону України та представник МО України у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Представник Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1033620 4.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з"ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

На підставі ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27). Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Ураховуючи вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Аналогічна позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/12705/18 від 15.05.2019, а також у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/21265/17, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 22.01.2019 у справі № 906/753/17.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 № 1572/99 Про систему центральних органів виконавчої влади до системи центральної виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 2 Закону України Про оборону України визначено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі її агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Відповідно до вищенаведених вимог законодавства та ст.ст. 74, 75 Господарського кодексу України Міністерство оборони України утворює, реорганізує та ліквідовує у встановленому порядку підприємства, що належать до сфери його управління, контролює їх діяльність.

Статтею 326 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Міністерство оборони України відповідно до ст. З Закону України Про Збройні Сили України та п. З Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України № 406/2011 від 06.04.2011, є центральним органом виконавчої влади і головним органом у сфері оборони і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Вимогами ст. З Закону України Про Збройні Сили України визначено, що Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об`єднань, з`єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів.

Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі ЗС України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби ЗС України, затверджених Законом України Про затвердження Статуту внутрішньої служби ЗС України від 24.03.1999 надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.

З метою реалізації повноважень, визначених ст. 10 Закону України Про Збройні Сили України , у сфері квартирно-експлуатаційного забезпечення військ, Міністром оборони України видано наказ № 448 від 03.07.2013 Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (надалі - Положення).

Квартирно-експлуатаційні управління ЗСУ є територіальним органом військового управління ЗСУ і призначені для реалізації у військах, дислокованих у межах відповідальності державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності (п. 2.3 Положення).

Згідно з п. 1 Положення про Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, затверджене наказом начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 09.11.2016 № 300, Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління є територіальним органом військового управління Збройних Сил України призначеним для реалізації у військах державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, реалізації пріоритетних напрямків розвитку військової інфраструктури, будівництва (реконструкції) та капітального ремонту військових об`єктів, з метою підтримання військ (сил) у стані бойової та мобілізаційної підготовки.

Отже, у даному випадку заступник військового прокурора Західного регіону України діє згідно зі ст. 131-1 Конституції України, а саме звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ЗахТерКЕУ як органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, оскільки вказані орган належним чином не здійснюють захист інтересів держави представницькими засобами, вимоги якого полягають в наступному.

Судом встановлено, що 03.04.2018 між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, як Замовником та Приватним підприємством Фірма Єврожитлобуд , як (далі - ПП Фірма ЄВРОЖИТЛОБУД ), як Виконавцем укладено Договір підряду № 56 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - Договір підряду), відповідно до умов якого ПП Фірма Єврожитлобуд зобов`язувалось виконати роботи з виготовлення проектної документації.

Зокрема, відповідно до п.1.1 виконавець зобов`язується за завданням замовника своїми силами і засобами виконати роботи з виготовлення проектної документації по об`єкту: Капітальний ремонт будівлі 5/6 (їдальня), в/м № 5, м. Шепетівка , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт.

Зміст робіт, терміни їх виконання, а також результати робіт, що підлягали передачі по закінченню виконання робіт, визначено в календарному плані виконання робіт (Додаток 3), згідно з яким завершення робіт - 30.04.2018.

22.08.2019 між ДП Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи та позивачем укладено договір № 23-0504-18/275 на виконання експертизи проекту будівництва щодо дотримання вимог міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини. Назва проекту будівництва: капітальний ремонт будівлі 5/6 (їдальня), в/м № 5, м. Шепетівка Хмельницька область.

11.09.2018 вказаною експертною установою надано експертний звіт щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання проектно-кошторисної документації (далі - експертний звіт).

Зазначені зауваження згідно експертного звіту 11.09.2019 направлено на адресу відповідача.

18.12.2019 ЗахТерКЕУ направлено лист за № 303/23/3/5927 на адресу відповідача з вимогою усунути зауваження експертизи, оскільки станом на дату направлення листа недоліки останнім не усунуто.

У подальшому 21.12.2018 між сторонами укладено додатковий договір №1 до Договору підряду, за яким, у зв`язку із зменшенням (відкликанням) кошторисних призначень, п. 3.1 Договору підряду викладено у наступній редакції: Загальна вартість проектних робіт (договірна ціна) є твердою і становить 387 593 грн. 59 коп. без ПДВ. Вартість проектних робіт на 2018 рік - 304 512 грн. 25 грн. .

Термін виконання робіт визначено за вказаною додатковою угодою у березні 2019 року.

17.05.2019 між сторонами укладено Додатковий договір № 2 до Договору підряду, за яким, у зв`язку із зменшенням (відкликанням) кошторисних призначень, п. 3.1 Договору підряду викладено у наступній редакції: Загальна вартість проектних робіт (договірна ціна) є твердою і становить 387 593 грн. 59 коп. без ПДВ. Вартість проектних робіт на 2018 рік - 304 512 грн. 25 грн. Вартість проектних робіт на 2019 рік - 83 081,34 грн. 00 коп. .

Визначено, що у випадку не усунення зауважень експертизи у строк, передбачений календарним планом робіт, Виконавець сплачує Замовнику штраф в розмірі 10% від суми договору.

Термін виконання робіт визначено за вказаною додатковою угодою - 30 червня 2019 року.

04.06.2019 ЗахТерКЕУ направлено лист на адресу відповідача з вимогою прискорити роботу щодо усунення зауважень експертизи, згідно експертного звіту, отримати позитивний експертний звіт та передати ЗахТерКЕУ отримані за договором підряду результати робіт.

10.07.2019 у зв`язку з неусуненням ПП "Фірма Єврожитлобуд" помилок та зауважень, вказаних в експертному звіті, що призвело до порушень останнім своїх зобов`язань за договором підряду, між сторонами укладено Додатковий договір № 3 до Договору підряду, за яким відповідач зобов`язався в 6-ти денний строк від дати укладення додаткового договору повернути ЗахТерКЕУ кошти в сумі 344 512,25 грн., отримані згідно платіжних доручень №№ 128, 250, 330 від 04.05.2018, 15.06.2018 та 27.05.2019 відповідно.

Разом з тим, ПП Фірма ЄВРОЖИТЛОБУД зобов`язалось сплатити позивачу штраф у розмірі 10 % від суми договору підряду - 38 759,36 грн.

16.07.2019 ЗахТерКЕУ листом на адресу відповідача повідомило про необхідність повернення коштів, оскільки даний обов`язок ПП Фірма Єврожитлобуд передбачено у додатковій угоді № 3 до договору підряду.

Однак, кошти на даний час на адресу ЗахТЕрКЕУ від відповідача не надходили.

Отже, відповідач, порушуючи вимоги укладеного договору підряду не підтвердив виконання робіт, порушив строки їх виконання на Об`єкті та не повернув суму невикористаної попередньої оплати.

Згідно зі ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, які вони взяли на себе за Договором (п. 7.5 Договору).

Згідно з п. 9.2 Договору підряду усі суперечки за цим договором підлягають вирішенню в господарському суді відповідно до законодавства України.

Таким чином, заборгованість ПП Фірма Єврожитлобуд перед ЗахТерКЕУ становить 394 512,25 гри., а розмір штрафних санкцій (пені) становить 38 759,36 грн..

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Несвоєчасне виконання робіт відповідачем та не повернення суми авансу, призводить до порушення строків сплати податків та інших обов`язкових платежів, до невиконання завдань поставлених державою, завдає шкоди інтересам держави - перешкоджає здійсненню загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України та підриває авторитет держави в цілому.

У даному випадку заступником прокурора регіону встановлено та визначено необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки Міністерство оборони України та ЗахТерКЕУ не забезпечило виконання наведених вище законодавчих, підзаконних нормативних актів та не здійснює комплекс заходів спрямованих на стягнення бюджетних коштів.

Ураховуючи, що Міністерством оборони України та ЗахТерКЕУ за вказаним вище порушенням не здійснюється захист інтересів держави, заступник військового прокурора Західного регіону України діє згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру , а саме, звертається з позовом до суду в інтересах держави в особі вказаних органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах.

З огляду на вищезазначене, та те, що Заступником військового прокурора Західного регіону України доведено належними та допустимими доказами факт неналежного виконання Приватним підприємством "Фірма "Єврожитлобуд" зобов"язань за Договором підряду № 56 від 03.04.2018 року на виконання проектно-вишукувальних робіт, то, відповідно, позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.. Стягнути з приватного підприємства Фірма "Єврожитлобуд (33028, м. Рівне, вул. Г. Мазепи, 4а/6а, офіс 507, код ЄДРПОУ 33408611) на користь Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (79007, м. Львів, вул. Ветеранів, 2, код ЄДРПОУ 24982002) невикористані кошти з попередньої оплати за Договором підряду № 56 від 03.04.2018 у розмірі 304 512 грн. 25 коп. та штрафні санкції (пеню) у розмірі 38 759 грн. 36 коп..

3. Стягнути з приватного підприємства Фірма "Єврожитлобуд (33028, м. Рівне, вул. Г. Мазепи, 4а/6а, офіс 507, код ЄДРПОУ 3340861 1) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057, розрахунковий рахунок 35210081082783 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 5149грн. 07 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21 листопада 2019 року..

Суддя В.В. Марач