Рішення

від 06.11.2019 по справі 922/2024/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2024/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Секрет-Сервіс" (61002, м. Харків, вул. Бажанова, 9-А, кв. 3-13; ідент. код 32335836)

до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 24; ідент. код 24481702)

про стягнення 489992,33 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Секрет-Сервіс" 27.06.2019 р. звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг по охороні об`єкту № 01-10 від 01.10.2016 у розмірі 489992,33 грн., з яких: 468311,00 грн. - сума основного боргу, 21681,33 грн. - пеня. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати, понесені за надання юридичної допомоги адвокатом у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2019 року позовну заяву Приватного підприємства "Секрет-Сервіс" було залишено без руху. Надано позивачеві строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Визначено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; підтвердити те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; забезпечити посвідчення письмових доказів, доданих до позовної заяву у відповідності до приписів абзацу 2 частини п`ятої статті 91 ГПК України та пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 р. прийнято позовну заяву ПП "Секрет-Сервіс" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2024/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

У підготовчому засіданні 13.08.2019 у справі задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на "29" серпня 2019 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України.

У підготовчому засіданні 29.08.2019 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 13.10.2019 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання на "01" жовтня 2019 р. об 11:30, в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

У підготовчому засіданні 01.10.2019 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на "10" жовтня 2019 р. об 11:30, в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України.

У судовому засіданні 10.10.2019 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 06.11.2019 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судове засідання сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили. У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

В свою чергу, відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, а відтак суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2016 року між ПП "Секрет - Сервіс" (виконавець, позивач) та Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" (замовник, відповідач) був складений та підписаний договір № 01-10 про надання послуг по охороні об`єкту.

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець за завданням Замовника зобов`язується за плату надати послуги по охороні майна та забезпечити схоронність об`єктів Замовника, а саме: майно ПРАТ «Харківській коксовий завод , що знаходиться за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44, яке належать останньому на праві власності (надалі за текстом - Об`єкт охорони ), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Замовник передає, а виконавець приймає під охорону об`єкт охорони, позначений на плані (схемі) - Додаток № 1 до Договору (п. 1.2).

Порядок взаєморозрахунків сторонами узгоджений у розділі 2 даного договору. Зокрема, відповідно до п.п 2.1, 2.3-2.4. договору, вартість охоронних послуг визначається сторонами у протоколі погодження договірної ціни (Додаток №3 до Договору). Замовник зобов`язується сплатити вартість послуг виконавця з розрахунку: одна година праці одного працівника виконавця становить 22 (двадцять дві) грн. 00 коп., що зазначається у протоколі погодження договірної ціни. Підставою для проведення оплати є підписаний сторонами акт здачі-приймання наданих послуг. Замовник у термін 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання передачі наданих послуг за звітний період (місяць), зобов`язаний здійснити 100% оплату вартості наданих послуг.

Відповідно до п. 3.1. договору, у термін до 01 числа місяця, наступного за звітним, Виконавець зобов`язаний направити Замовнику Акт приймання - передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний розглянути вказаний Акт протягом трьох робочих днів з моменту його отримання ї підписати Акт, а в разі не підписання, протягом зазначеного строку, надати Виконавцю обґрунтовані письмові заперечення

Згідно п. 5.3.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати суми відповідно до п. 2.1. даного договору або виплату не в повному обсязі замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Термін дії Договору складає один (1) календарний рік з моменту підписання його сторонами. Якщо, жодна із Сторін, в термін 30 днів до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, то даний договір автоматично продовжується на кожний наступний рік. Інші умови, не зазначені в цьому договорі, підписуються у відповідній додатковій угоді (пункт 10.1 Договору).

Відповідно до додатку № 3 до договору охорони, в редакції, що дії з 01.01.2019 року, сторонами погоджено договірну ціну, а саме сторонами досягнуто згоди щодо вартості охоронних послуг об`єкта, передбаченого договором, з розрахунку: одна година праці одного працівника виконавця становить 37,00 (тридцять сім) грн.

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, цей договір про надання охоронних послуг є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачу було надано послуги з охорони об`єкта, що підтверджується актами здачі-приймання за послуги охорони:

- № 02-19 за лютий 2019 року на загальну суму 137788,00 грн.;

- № 03-19 за березень 2019 року на загальну суму 149887,00 грн.;

- № 04-19 за квітень 2019 року на загальну суму 126799,00 грн.;

- № 05-19 за травень 2019 року на загальну суму 83287,00 грн.;

- № 06-19 за червень 2019 року на загальну суму 9102,00 грн.

Отже, загальна вартість послуг, що були надані позивачем за договором, за твердженнями позивача, згідно бухгалтерської документації складає 468311,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за період з лютого по червень 2019 р. у загальному розмірі 468311,00 грн. у судовому порядку.

Крім того, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 21681,33 грн. пені, нарахованої позивачем на заборгованість, яка виникла за період з лютого по квітень 2019 року.

З аналізу наданих до матеріалів справи доказів та з урахуванням розрахунку заборгованості, судом зроблено висновок, що заявлена сума основного боргу складається з загальної суми вартості послуг за період з березня по червень 2019 р., а послуги за лютий 2019 року відповідачем були частково оплачені, у зв`язку з чим заборгованість за актом здачі-приймання охоронних послуг № 02-19 за лютий 2019 року дорівнює 99236,00 грн.

При цьому, акти здачі-приймання за послуги охорони за період з лютого по квітень 2019 року підписані сторонами, тобто надання позивачем послуг з охорони об`єкта відповідача у вищевизначений періоди не заперечуються відповідачем.

Натомість акти за травень 2019 та червень 2019 відповідачем не підписані.

Доказів направлення відповідачу актів за травень 2019 та червень 2019 на виконання п. 3.1. договору до матеріалів справи не надано. Разом з тим, до матеріалів справи надано листування між сторонами спору, в якому висловлені заперечення щодо вартості та кількості наданих послуг у травні та червні 2019 року, а також щодо кількості постів охорони (а.с. 94-102).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

На підставі договору договір № 01-10 про надання послуг по охороні об`єкту від 01.10.2016 р. між сторонами виникли відносини з надання охоронних послуг.

Згідно зі статтею 901 названого Кодексу одна сторона, виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір про надання послуг є двостороннім, оскільки виконавець та замовник наділені як правами так і обов`язками. На виконавця покладено обов`язок надавати послугу і надано право на одержання відповідної плати. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто, оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Таким чином, виходячи з предмета даного позову, до предмета доказування при вирішенні даного спору входить, зокрема, установлення обставин щодо фактичного надання позивачем охоронних послуг за договором, аналіз документів, поданих на підтвердження надання цих послуг, невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати наданих позивачем послуг, у разі встановлення факту їх надання, умови проведення розрахунків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору № 01-10 про надання послуг по охороні об`єкту від 01.10.2016р. відповідачу було надано позивачем послуги з охорони у період з лютого по квітень 2019р. на суму 414474,00 грн., що підтверджується актами надання послуг, підписаними відповідачем.

В свою чергу, відповідач оплатив надані послуги лише частково на суму 38552,00 грн., про що зазначає сам позивач, вказуючи у розрахунку суми пені, що заборгованість за послуги надані у лютому 2019 р. становить суму 99236,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи положення договору щодо порядку оплати наданих послуг, узгодженого стонами у п. 2.4 договору, та керуючись приписами ст. 612 ЦК України, суд визнає факт того, що відповідач прострочив виконання взятого на себе обов`язку з оплати наданих послуг за спірним договором:

- за лютий 2019 року на суму 99236,00 грн. з 11.03.2019 р.;

- за березень 2019 року на суму 149887,00 грн. з 08.04.2019 р.;

- за квітень 2019 року на суму 126799,00 грн. з 10.05.2019 р.;

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 375922,36 грн. основного боргу.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з травня по червень 2019 року послуги на загальну суму 92389,00 грн., суд зазначає наступне.

Акти здачі-приймання за послуги охорони за період з травня по червень 2019 року не підписані відповідачем, яким в порядку приписів п. 3.1 договору надавались вмотивовані заперечення щодо відомостей викладених у цих актах. Розбіжності сторін не були узгоджені у добровільному порядку.

Проте, як слідує з матеріалів справи, суд позбавлений можливості самостійно встановити факти щодо вказаних розбіжностей та підтвердити або спростувати факт та вартість послуг наданий у вищезазначений період.

Так, враховуючи принцип диспозитивності господарського процесу та приписи ст. 73-80 ГПК України, обов`язок доказування покладено на ту сторону, яка посилається на вказані обставини. Тобто, позивач, звертаючись до суду з вимогою про стягнення заборгованості за надані охоронні послуги, повинен не лише вказати про факт наявності такої заборгованості, але й довести належними та допустимими доказами, як сам факт виникнення такої заборгованості, так і її розмір. Проте до матеріалів справи позивачем не надано жодного доказу щодо прийнятті об`єкту під охорону, здійснення охоронних послуг та кількість постів, що виключає можливість встановлення судом даних фактів та здійснення перевірки розрахунку вартості охоронних послуг за період з травня по червень 2019 року.

За таких підстав, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 92389,00 грн. заборгованості у період з травня по червень 2019 року.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 21681,33 грн. пені. нарахованої на заборгованість за період з лютого 2019 року по квітень 2019 року за період прострочення по 13.06.2019 р.

Згідно п. 5.3.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати суми відповідно до п. 2.1. даного договору або виплату не в повному обсязі замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановлених обставин та визначених позивачем періодів нарахування, судом визначено, що розмір пені нарахований судом за цей період дорівнює 21779,21 грн. Натомість позивачем за визначений період та за визнаними судом простроченнями заявлено до стягнення пеню у розмірі 21681,33 грн.

За таких підстав, враховуючи відсутність у суду підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог в частині пені, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 21681,33 грн. пені визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про факт доведеності наявності та обсягу заборгованості Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" перед позивачем за укладеним між сторонами договором № 01-10 про надання послуг по охороні об`єкту від 01.10.2016 р. за період з лютого по квітень 2019 р. на суму 375922,00 грн., яка підтверджується належними та допустимими доказами у справі, на яку позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 21681,33 грн. Відповідачем встановлені судом факти спростовані не були. Внаслідок чого позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у вищезазначеному розмірі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката Михайлова Олексія Михайловича, з метою надання йому юридичних послуг та здійснення юридичного супроводу за позовом Приватного підприємства "Секрет-Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" щодо невиконання умов договору про надання послуг охорони об`єкта, про що було укладено відповідна угода № 14 від 13.06.2019 про надання юридичної допомоги.

Факт надання юридичних послуг адвокатом Михайловим Олексієм Михайловичем підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, при цьому факт оплати послуг адвоката підтверджується видатковим касовим ордером від 13.06.2019 р. на суму 50000,00 грн., яка була узгоджена між клієнтом (позивачем) та адвокатом в угоді № 14 від 13.06.2019 про надання юридичної допомоги.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, а відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача.

Разом з тим, одночасно судом враховано приписи положень ч. 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А відтак, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 40572,40 грн. витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,

Відповідно до положень ч. 1 статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 24; ідент. код 24481702) на користь Приватного підприємства "Секрет-Сервіс" (61002, м. Харків, вул. Бажанова, 9-А, кв. 3-13; ідент. код 32335836) - 375922,00 грн. основного боргу, 21681,33 грн. пені, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 5964,05 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40572,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "18" листопада 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков