Рішення

від 20.11.2019 по справі 235/5322/19

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/235/1824/19

Справа №235/5322/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 листопада 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді : Величко О.В.,

при секретарі: Лебеденко В.В.

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Загальоосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради, третя особа: відділ освіти Покровської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на попередньому місці роботи,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Загальоосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради, третя особа: відділ освіти Покровської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на попередньому місці роботи. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з відповідачем по справі перебувала у трудових відносинах з 03.09.2018 року, де працювала вчителем української мови та літератури.

06.07.2019 року нею було отримано копію наказу відповідача від 12.06.2019 року № 182 Про припинення трудового договору , яким відповідач продовжив термін дії строкового договору вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 до 06.07.2019 року;

Копію наказу відповідача від 05.07.2019 року № 47-к Про припинення трудового договору , яким відповідач звільнив вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору по ст. 32 п. 2 КЗпП України.

Вважає вказані накази незаконними.

Зазначила, що в серпні 2018 року вона звернулась із заявою про прийняття її на роботу у якості вчителя української мови та літератури. Відповідач зазначив , що її буде влаштовано на постійну роботу на умовах безстрокового договору і саме тому в заяві не конкретизується до кінця якого робочого року вона працевлаштовується.

29.03.2019 року відповідачем було винесено попередження про її звільнення в термін до кінця 2018-2019 навчального року, зокрема до 30.06.2019 року.

06.07.2019 року відповідач надав їй копію наказу № 47к від 05.07.2019 року про її звільнення, в якому зазначено, що підставою для її звільнення став наказ № 182 від 12.06.2019 року.

В той же день, 06.07.2019 року їй було надано для ознайомлення копію наказу № 182 від 12.06.2019 року про продовження терміну строкового договору.

При цьому відповідач по справі зазначає, що вона нібито працювала на умовах строкового договору, з терміном його закінчення 2018-2019 навчальний рік. Вважає, що трудова угода про прийом на роботу, укладена міє нею та відповідачем, носить безстроковий характер, оскільки при написанні нею заяви про прийняття на роботу не зазначався строк до 2018-2019 навчального року. В Наказі про прийняття її на роботу № 75-к від 30.08.2018 року в умовах прийняття на роботу не зазначено строку, на який її було прийнято, відсутня позначка Х напроти відповідної умови, а в умовах роботи відмічено позначкою Х що вона працевлаштувалась на основну роботу.

Просить визнати незаконним та скасувати Наказ Загальоосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області № 182 від 12.06.2019 року Про продовження терміну строкового договору ОСОБА_1 ;

-визнати незаконним та скасувати Наказ Загальоосвітньої школи 1-111 ступнеів № 9 Покровської міської ради № 47-к від 05.07.2019 року Про припинення трудового договору , яким звільнено вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 по ст. 32 п. 2 КЗпП України;

-поновити її на попередньому місці роботи в Загальоосвітній школі 1-111 ступнеів № 9 Покровської міської ради у якості вчителя української мови та літератури; стягнути понесені судові витрати.

Представник відповідача Загальноосвітня школа 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради надали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що 30.08.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про прийняття її на роботу на посаду вчителя української мови та літератури загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 з 03.09.2018 року до закінчення навчального року ( відповідно до наказів: відділу освіти Покровської міської ради від 23.08.2018 року № 374 та від 31.08.2018 року № 185/1).

Відповідно до наказу № 75-К від 30.08.2018 року Про прийняття на роботу позивач ОСОБА_1 прийнята на посаду вчителя української мови та літератури з 03.09.2018 року та підлягала звільненню у зв`язку із закінченням його строку.

29.03.2019 року позивач ОСОБА_1 була попереджена під підпис про майбутнє звільнення.

11.06.2019 року позивачу ОСОБА_1 була запропонована вакантна посада асистента вчителя інклюзивного класу на постійній основі з 01.09.2019 року, однак позивач відмовилась (копі листа від 11.06.2019 р. № 347)

12.06.2019 року відповідно до наказу по закладу № 182 Про продовження терміну строкового договору ОСОБА_1 трудові відносини було продовжено до 06.07.2019 року.

Вважають, що між сторонами було укладено трудовий договір на визначений строк, встановлений за їхнім погодженням, який міг бути подовжений лише якщо трудові відносини тривали й жодні із сторін не вимагала їх припинення.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про освіту від 05.09.2017 року № 2145 У111, на виконання наказу відділу освіти від 17.11.2017 року № 580 Щодо загальних питань впровадження Закону Про освіту керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень призначає на посаду та звільняє з посади працівників та визначає її функціональні обов`язки. Наказом директора ЗОШ 1-111 ступенів № 9 від 05.07.2018 р. № 47-К позивач ОСОБА_1 06.07.2019 року була звільнена з роботи.

Відповідач не виявив бажання продовжувати строковий договір з позивачкою ОСОБА_1 , тому відносини між сторонами не продовжувались, відповідач у встановлені законом строки ознайомив позивачку з відповідним наказом, видав позивачці трудову книжку.

Посилання позивача на те, що увідповідача ЗОШ 1-111 ступенів № 9 не було підстав укладати з позивачем ОСОБА_1 строковий договір - є безпідставними.

Під час перебування позивача ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури за строковим трудовим договором наказ № 75-К від 30.08.2018 р. Про прийняття на роботу позивачем не оспорював ся. Розмір понесених судовий витрат не доведений позивачкою по справі.

В задоволенні позову просили відмовити.

Третя особа: відділ освіти Покровської міської ради надали суду письмові пояснення, в яких зазначили, що відповідно до наказу № 75-К від 30.08.2018 року позивачка була прийнята на посаду вчителя української мови та літератури з 03.09.2018 року на підставі її заяви від 30.08.2018 року. В даному випадку був укладений строковий трудовий договір, по закінченню якого ОСОБА_1 підлягала звільненню .

29.03.2019 року позивач ОСОБА_1 адміністрацією ЗОШ 1-111 ступенів № 9 була попереджена під підпис про майбутнє звільнення.

11.06.2019 року позивачу ОСОБА_1 була запропонована вакантна посада асистента вчителя інклюзивного класу на постійній основі з 01.09.2019 року, однак позивач - відмовилась.

12.06.2019 року відповідно до наказу по закладу № 182 Про продовження терміну строкового договору ОСОБА_1 трудові відносини було продовжено до 06.07.2019 року.

Жодного письмового звернення від позивача стосовно терміну її працевлаштування до адміністрації відповідача ЗОШ 1-111 ступенів № 9 або до відділу освіти Покровської міської ради не надходило.

Своїм волевиявленням позивачка написала заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором з 03.09.2018 року по закінченню навчального року , так і про припинення такого трудового договору.

Відповідач не виявив бажання продовжувати строковий договір з позивачкою ОСОБА_1 , тому відносини між сторонами не продовжувались, відповідач у встановлені законом строки ознайомив позивачку з відповідним наказом, видав позивачці ОСОБА_1 трудову книжку.

Під час перебування позивача на посаді вчителя української мови та літератури за строковим трудовим договором наказ № 75-К від 30.08.2018 року Про прийняття на роботу позивачем не оспорював ся.

Позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування розміру понесений судових витрат.

Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивачка , представник позивачки підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, підтримали відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи відділ освіти Покровської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, підтримали надані пояснення на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30.08.2018 року позивачкою по справі ОСОБА_1 подано заяву до в. о. директора ЗОШ № 9 Покровської міської ради про прийняття її на посаду вчителя української мови та літератури з 03.09.2018 року до закінчення навчального року ( а. с. 9).

Наказом загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 № 75 -к від 30.08.2018 року позивача прийнято на роботу з 03.09.2018 року в якості учителя української мови та літератури - до закінчення навчального року, умови роботи - основна ( а. с. 8).

Наказом Відділу освіти № 374 від 23.08.2018 року встановлено структуру 2018-2019 навчального року за семестровою системою: 1 семестр - 01.09.-28.12.2018; 11 семестр - 14.01.-31.05.2019 р. ( а. с. 37).

Наказом ЗОШ № 9 № 185/1 від 31.08.2018 року затверджена структура навчального року : розпочато навчальний рік з 01 вересня, 1 семестр - з 01.09.2018 р. по 28.12.2018 р., 11 семестр - з 13.01.2019 р. по 29.05.2019 р. ( а. с. 38).

29.03.2019 року позивачка отримала попередження про звільнення від 29.03.2019 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 була зарахована в штат ЗОШ № 9 до кінця 2018-2019 навчального року, Вона буде звільнена в термін до кінця 2018-2019 навчального року, а саме до 30.06.2019 року ( підстава заява, Наказ № 75-к від 30.08.2018 року Про прийняття на роботу )., та повідомлено позивачку про відсутність вакантних посад згідно кваліфікації, про наявність таких посад її буде повідомлено додатково ( а.с. 7).

11.06.2019 року позивачка отримала від відповідача пропозицію про надання робочого місця, а саме посаду асистента вчителя інклюзивного класу на постійній основі з 01.09.2019 року у зв`язку зі звільненням працівника, який раніше займав цю посаду ( а.с. 61).

11.06.2019 року відділ освіти запропонував позивачці вакантні посади педагогічних працівників ( станом на 31.05.2019 року) по закладам загальної середньої освіти:

-багатопрофільна гімназія-педагог-організатор 1 ставка;

-Родинська загальноосвітня школа 1-111 ступенів № 8 заступник директора з виховної роботи 0,5 ставки; вихователь групи продовженого дня - 0,75 ставки;

-навчально-виховний комплекс № 2 - вихователь групи продовженого дня 0,5 ставки, педагого-організатор 0,5 ставки;

-ліцей Надія -заступник директора з виховної роботи 0,25 ставки, педагог-організатор 1 ставка ( а.с. 74).

ОСОБА_1 відмовилась отримати лист відділу освіти № 02/661 від 11.06.2019 року та підписати його, що підтверджено актом від 11.06.2019 року ( а.с. 75). Вказані пропозиції було направлено позивачці поштою рекомендованим листом , який остання отримала 18.06.2019 року ( а. с. 76).

Наказом ЗОШ № 9 за № 182 від 12.06.2019 року подовжено термін строкового договору вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 до 06.07.2019 року ( а. с. 5).

Наказом № 47-к від 05.07.2019 року ОСОБА_1 звільнена 06.07.2019 року з посади вчителя української мови та літератури у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору за ст. 36 п. 2 КЗпП України ( а. с. 6).

Згідно п. 1.12 Статуту ЗОШ 1-111 ступенів № 9 взаємовідносини навчального закладу з юридичними та фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними, та обов`язково погоджені з відділом освіти ( а. с. 91).

Згідно п. 3.6 Статуту призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників та інші питання реалізації трудових відносин регулюються законодавством України про працю, Законами України Про загальну середню освіту та іншими нормативно-правовими актами України ( а. с. 95).

Згідно п. 4.7 Статуту директор навчального закладу здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників ( а. с. 97), видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання ( а. с. 98).

Згідно п. 4.12 Статуту обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається на підставі законодавства директором Навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою . Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим Навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням законодавства про працю.( а. с. 100).

Згідно посадової інструкції директора закладу загальної середньої освіти ЗОШ 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради директор ЗЗСО здійснює підбір, прийом на роботу, звільнення, розстановку кадрів ЗЗСО, оформляє прийом нових працівників ( а. с. 107-108), має право видавати накази й давати розпорядження працівникам закладу ЗСО, укладати договори, у тому числі трудові ( а. с. 109).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є одинокою матір`ю має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийомною матір`ю малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає одна разом дітьми за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 10-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

В судовому засіданні позивачка, її представник наполягали на тому, що трудовий договір укладено на невизначений строк у зв`язку з тим, що в ньому не зазначено дати закінчення строку дії такого договору.

Разом з тим, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події ( наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду ( або виконанням певного обсягу робіт).

Частиною 2 статті 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Абзацом 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року № 9 передбачено, що оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника ( наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події ( наприклад, повернення на роботу працівника з відпустки по вагітності і пологах, догляду за дитиною, особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду ( або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Укладення трудового договору на визначений строк при відсутності умов, зазначених у частині другій статті 23 КЗпП України, є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку. Тобто такі договори вважатимуться укладеними на невизначений строк від часу їх укладення.

Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором таки же як і за безстроковим. Але при цьому факт укладення трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВСУ від 13.09.2017 року у справі № 6-254цс17.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення троку ( пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про загальну середню освіту навчальний рік у закладах загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Судом встановлено, що згідно наказу ЗОШ № 9 за № 185/1 від 31.08.2018 року навчальний рік розпочато 01.09.2018 року, а закінчено 29.05.2019 року ( а. с. 59), незважаючи на той факт, що у відзиві відповідач наполягає на закінченні навчального року - 31.05.2019 року ( а. с. 55).

В даному випадку , угода, укладена 30.08.2018 року між позивачкою та відповідачем, розцінюється судом як строковий трудовий договір, оскільки в наказі про прийняття на роботу зазначено час закінчення такого договору - до закінчення навчального року, що відповідає вищевказаним положенням Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року, тобто обидві сторони реалізували взаємне волевиявлення на укладення саме строкового трудового договору.

Суд при цьому зазначає, що зміст підписаного між сторонами строкового трудового договору, за яким позивачка була прийнята на посаду вчителя української мови та літератури на 2018-2019 навчальний рік, оформлений наказом № 75-к від 30.08.2018 року, не суперечить законодавству, позивачка після ознайомлення з наказом працювала та не мала щодо цього заперечень.

КЗпП України не містить заборон щодо продовження строку дії трудового договору, проте, навіть у разі переукладення строкового трудового договору він не стає безстроковим.

Відповідно до ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору ( пункти 2 і 3 статті 23, трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Отже, продовження трудових правовідносин, тобто вихід працівника на роботу наступного дня після закінчення строкового трудового договору, допуск його до роботи є юридичним фактом, у силу якого строковий трудовий договір набуває характеру безстрокового, укладеного на невизначений термін. Однак такі наслідки не настають, якщо хоча б одна із сторін вимагає припинення трудових правовідносин. Вимога власника оформляється наказом про звільнення, записом у трудовій книжці і пропозицією отримати трудову книжку і розрахунок по заробітній платі.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка , починаючи з 30.05.2019 року по 01.07.2019 року продовжувала працювати, навіть мала вихідні та робочі дні, з 02.07.2019 року по 06.07.2019 рік перебувала у відпустці, що підтверджено як поясненням представниками відповідача, третьої особи в судовому засіданні, так і матеріалами справи ( а. с. 5).

Тобто, після закінчення навчального року, терміну строкового трудового договору, трудові відносини позивачки з відповідачем тривали, незважаючи на той факт, що 29.03.2019 року позивачка була попереджена про своє звільнення .

Проте, продовжуючи такі трудові відносини, станом на 30.05. 2019 року ( день закінчення навчального року) , відповідач не наполягав на припинення таких відносин. Лише 11.06.2019 року надав відповідачці пропозицію про надання іншого робочого місця ( а.с. 61).

Отже, в даному випадку, суд вважає, що між позивачем та відповідачем 30.08.2018 року було укладено саме строковий трудовий договір на період навчального року, тобто до 29.05.2019 року включно, а з настання факту продовження трудових відносин з 30.05.2019 року строковий трудовий договір переутворився на трудовий договір з невизначеним строком, тому у суду є всі підстави для визнання наказу № 182 від 12.06.2019 року незаконним та його скасування, оскільки прийнятий в період дії договору на невизначений строк.

За такими ж самими підставами слід визнати незаконним та скасувати наказ ЗОШ № 9 № 47-к від 05.07.2019 року Про припинення трудового договору про звільнення позивачки з посади вчителя української мови та літератури по ст. 32 п. 2 КЗпП України.

За ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Відповідно до правових висновків, викладених в Постанові ВСУ від 25.09.2017 року (справа № 223/30/16ц) скасування наказу про звільнення працівника автоматично тягне за собою поновлення його на роботі та вирішення питання щодо відшкодування останньому середнього заробітку .

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже позовна вимога позивачки про поновлення її на попередньому місці роботи в ЗОШ 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради у якості вчителя української мови та літератури є похідною і підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не заявлялась позивачкою по справі, але, з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 ЦПК України, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд вирішує вказане питання, оскільки воно відповідає положенням ст. 235 ч. 2 КЗпП України.

У п. 21 Постанова Пленуму ВСУ № 9 роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно довідки про середній заробіток за № 02/1264 від 06.11.2019 року середньоденна заробітна плата позивачки становить 445,43 грн. ( а. с. 147).

Спору між сторонами з цього приводу не виникло.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: 445,43х 85=37861,55 грн.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно п. 2 , п.4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, про поновлення на роботі.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в розмірі 9465,38 грн. та поновлення на роботі.

Що стосується вимог про стягнення понесених судових витрат, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. п. 12,13 Постанови у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене , з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2305,20 грн. (дві вимоги немайнового характеру та вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Що стосується позовних вимог в частині стягнення понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи - за надання правової допомоги, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові- на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову- на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено про надання таких доказів протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду.

За таких підстав суд вважає за необхідним обмежитись вирішенням питання про стягнення судових витрат у вигляді судового збору.

В задоволенні витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги в розмірі 8500 грн. слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 39-1, ст. 235 КЗпП України, ст..ст. 5,10,11,88,209,212,214-215,218, 273, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Загальоосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради, третя особа: відділ освіти Покровської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів та поновлення на попередньому місці роботи задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області № 182 від 12.06.2019 року Про продовження терміну строкового договору ОСОБА_1 , № 47-к від 05.07.2019 року Про припинення трудового договору .

Поновити ОСОБА_1 на попередньому місці роботи в Загальноосвітній школі 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області на посаді вчителя української мови та літератури.

Стягнути з Загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37861,55 грн. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Загальноосвітньої школи 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області в дохід держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави несплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в розмірі 9465,38 грн. та поновлення на роботі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Загальноосвітня школа 1-111 ступенів № 9 Покровської міської ради, код ЄДРПОУ 25702795, місцезнаходження: м. Покровськ, мкр-н Шахтарський, 33б.

Третя особа: Відділ освіти Покровської міської ради, місцезнаходження : м. Покровськ, вул.. Поштова, 14

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 20.11.2019 року.

Суддя: