Рішення

від 20.11.2019 по справі 240/5188/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/5188/18

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Фабрика Мрія" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №0086125113 від 15.08.2018 та вимоги про сплату боргу № Ю-10823-17 від 05.12.2018,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Фабрика Мрія" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №0086125113 від 15.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог указувало, що рішення Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.08.2018 не відповідає вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки нарахована вказаним рішенням сума штрафу та пені є значно завищеною.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

В підготовчому провадженні позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій Приватне акціонерне товариство "Фабрика Мрія" просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення №0086125113 від 15.08.2018, прийняте ГУ ДФС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій в сумі 89106,03 грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-10823-17 від 05.12.2018 по заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені в сумі 89042,61 грн.

При цьому вказано, що вимога про сплату боргу є неправомірною, оскільки виставлена щодо неузгодженої суми заборгованості, під час оскарження в судовому порядку рішення №0086125113 від 15.08.2018.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 07.02.2019 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Фабрика Мрія" про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу від 05.12.2018 № Ю-10836-17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області подано відзив на позовну заяву з проханнях відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Підставою для винесення оскаржуваного рішення стала несвоєчасна сплата Товариством єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з порушенням строку, встановленого у ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Розрахунок фінансової санкції здійснено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме Інтегрованої картки платника податків. Також відповідачем указано, що оскаржуване рішення від 15.08.2018 № 0086125113 отримано платником 27.08.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (1001499708653). Згідно поштового конверту, а саме зазначеного штрих - коду ідентифікатору 1241500047063, скарга Товариства, що адресована ДФС України передана на пошту 07.09.2018, тобто з порушенням законодавчо встановленого 10 - денного строку для подання скарги.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у витягу з інтегрованої картки відсутня сума стягнута з розрахункового рахунка виконавчою службою 27.03.2018 в сумі 26548,20 грн та 26.04.2016 в сумі 6379,25 грн. Посилання відповідача на те, що ПрАТ "Фабрика Мрія" направило скаргу до ДФС України 07 вересня 2018 року є безпідставними, оскільки чек поштового відділення про відправлення скарги до ДФС України 6 вересня 2018 року долучено до матеріалів справи.

Відповідачем подано додаткові пояснення до відзиву. За змістом цих пояснень представник відповідача вказав, що надані позивачем виписки по рахунку на підтвердження сплати єдиного внеску не є підтвердженням сплати єдиного внеску, оскільки дані суми відсутні в інтегрованій картці платника податків за відповідний період. Наголошено, що відповідно до ч. 10 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з рахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Також Головним управлінням ДФС у Житомирській області подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству Фабрика Мрія в повному обсязі. При цьому вказано, що сума недоїмки, яка зазначена у вимозі № Ю - 10823-17 від 05.12.2018 за основним платежем у загальному розмірі 2457,18 грн, є самостійно відображена позивачем за період з серпня по жовтень 2018 у деклараціях про нарахування єдиного внеску за найманих працівників у щомісячному розмірі по 819,06 грн, але не сплачена. Вимога сформована відповідно та на виконання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У додаткових пояснення відповідачем зазначено, що згідно реєстраційної картки платника податків ДФС України, позивач рахується в системі під найменуванням як Акціонерне товариство Фабрика Мрія , код платника 13550386 зазначено вірно як в картці платника, так і в оскаржуваних рішеннях. Оскільки, нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та грошових зобов`язань здійснюється за кодом ЄДРПОУ платника податків, назва організації не змінює способу застосування штрафних санкцій до платника.

25.02.2019 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.03.2019.

14.03.2019 судове засідання в справі не відбулося, внаслідок неявки позивача. Судовий розгляд справи відкладено до 25.03.2019.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача прибув до суду.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Статуту Приватного акціонерного товариства "Фабрика Мрія" (нова редакція), Приватне акціонерне товариство "Фабрика Мрія" створене згідно із законодавством України на підставі Установчого договору про створення Акціонерного товариства закритого типу Мрія від 25.11.95. Загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства закритого типу Мрія 23 червня 2011 року було прийнято рішення про зміну найменування Товариства з Акціонерного товариства закритого типу Мрія на Приватне акціонерне товариство "Фабрика Мрія" у відповідності до Закону України Про акціонерні товариства . Приватному акціонерному товариству Фабрика Мрія належать всі права та обов`язки, все рухоме та нерухоме майно, які належали Акціонерному товариству закритого типу Мрія .

Приватне акціонерне товариство "Фабрика Мрія" перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Житомирській області як платник податків та зборів.

15 серпня 2018 року посадовою особою Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0086125113, яким на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" до Акціонерного товариства Фабрика Мрія застосовано штраф у розмірі 4908,02 гривень (10% до 01.01.2015) за період з 22.10.2013 до 22.12.2017, штраф у розмірі 5525,28 гривень (20% з 01.01.2015) за період з 21.01.2015 до 16.04.2018, та нараховано пеню у розмірі 78672,73 гривень (0,1 % суми недоїмки), усього на загальну суму 89106,03 гривень.

Приватним акціонерним товариством "Фабрика Мрія" вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДФС.

Рішенням від 09.10.2018 № 33077/6/99-99-11-02-02-25 Державна фіскальна служба України скаргу ПрАТ Фабрика Мрія залишено без розгляду, оскільки скарга направлена з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання скарги.

05 грудня 2018 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-10836-17, у якій повідомлено Акціонерне товариство Фабрика Мрія , що станом на 30.11.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені становить 89042,61 грн, у тому числі: недоїмка - 2457,18 грн, штрафи - 7912,70 грн, пеня - 78672,73 грн.

Позивач, не погоджуючись з нарахованою сумою штрафу та пені, вважаючи її значно завищеною, а також посилаючись на протиправність прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) під час оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.08.2018, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.

У відповідності до приписів статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2464-VI), позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та страхувальником.

Платник єдиного внеску, згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений статтею 9 Закону.

За змістом абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI, позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 вказаної статті Закону № 2464-VI, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Частиною 10 статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

В пункті 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Положеннями частини першої статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Функція адміністрування єдиного соціального внеску передана від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України, правонаступником якого є Державна фіскальна служба України, з 01 жовтня 2013 року, відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи".

Частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону № 2464-VI).

За змістом пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, у редакціях, чинних у періодах вказаних у спірному рішенні, пп. 2 пункт 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року N 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року N 469), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за N 508/26953 (далі - Інструкція), орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Також у пп. 2 пункт 2 розділу VII Інструкції вказано, що при цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - календарний квартал.

Згідно зі положеннями частин 10 та 13 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У пункті 5 розд. VII Інструкції визначено документи, які є підставою для нарахування пені:

документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням);

вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;

рішення суду.

В силу приписів ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VI та п. 13 розд. VII Інструкції, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

При цьому положення Закону № 2464-VI переліку обставин, за яких платник звільняється від сплати штрафу та пені за порушення строку сплати єдиного внеску, не містить.

У контексті розглядуваних правовідносин слід указати, що відповідачем надано до суду розрахунок штрафної санкції (а.с. 52-53), в якому відображено періоди нарахування єдиного внеску, кількість днів прострочення платежу, періоди пені, суми пені та штрафу.

У свою чергу дані інтеграційної картки особового рахунку платника - Акціонерне товариство "Фабрика Мрія" по платежу єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності свідчать, що з 21.10.2013 у платника виникла та зростала недоїмка зі сплати єдиного внеску. Повна сплата заборгованості з єдиного внеску відбулася 16.04.2018. Роздруківки картки особового рахунку наявні у матеріалах справи.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач у спірний період неналежно виконував свої обов`язки щодо сплати єдиного соціального внеску, в зв`язку з чим постійно мав заборгованість по сплаті єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій та пені оскаржуваним рішенням здійснено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Слід зауважити, що позивач факт несвоєчасної сплати єдиного внеску у вказаний період не заперечував. Доказів, які б могли вплинути на розміри визначених у спірному рішенні штрафу та/або пені під час розгляду справи в суді позивачем також представлено не було.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення від 15.08.2018 № 0086125113 прийнято Головним управлінням ДФС у Житомирській області на підставі Закону та у межах повноважень.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-10836-17 від 05.12.2018.

Як видно із заяви про збільшення позовних вимог, єдиною підставою для визнання протиправною та скасування вимоги, на думку позивача, є те, що вона виставлена щодо неузгодженої суми заборгованості, а саме під час оскарження в судовому порядку рішення №0086125113 від 15.08.2018.

Вказані аргументи позивача суд вважає безпідставними, зважаючи на наступне.

Положеннями частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У відповідності до п. 3 розд. VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Згідно із п. 4 розд. VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, борги зі сплати фінансових санкцій.

Відповідно до абзацу третього частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI, оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Частиною п`ятнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскарження платником єдиного внеску рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені після спливу десяти календарних днів з дня отримання не є перешкодою для формування контролюючим органом вимоги про сплату боргу. Внаслідок оскарження відповідного рішення, зокрема, до суду зупиняється стягнення на підставі такого рішення.

Беручи до уваги викладене, факт порушення позивачем вимог Закону щодо своєчасності та повноти сплати єдиного внеску, а також ураховуючи висновок суду про правомірність застосування штрафу та пені рішенням від 15.08.2018 № 0086125113, суд вважає, що вимога про сплату боргу від 05.12.2018 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної вимоги та рішення в частині типу товариства, суд не бере до уваги, позаяк окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не можуть сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних вимоги та рішення. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі та положення ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Фабрика Мрія" (вул. Островського, 171-А, с.Іванівка, Житомирський район, Житомирська область,12415, код ЄДРПОУ: 13550386) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправним та скасування рішення №0086125113 від 15.08.2018 та вимоги про сплату боргу № Ю-10823-17 від 05.12.2018 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко