Рішення

від 28.10.2019 по справі 560/2337/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/2337/19

РІШЕННЯ

іменем України

28 жовтня 2019 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - Матковського М.В., представника відповідача - Ткачук М.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Івки" до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 29.03.2019 № 0004101412.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт за № 0118/22-01-14-12/37329151 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Івки" ПН 37329151 податкового законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 31.05.2011 по 30.09.2018". На підставі висновків зазначених в Акті, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.03.2019 № 0004101412. ТОВ "Агро-Регіон Івки" вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем в порушення вимог податкового законодавства, тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2019 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

27.08.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області при прийнятті оскаржуваного рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 18.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.10.2019 суд замінив відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 43142957).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Івки" ПН 37329151 податкового законодавства за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 31.05.2011 по 30.09.2018", якою встановлено, порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся в загальній сумі 1118966 грн., у тому числі за: грудень 2017 року в сумі 546 105 грн., січень 2018 року в сумі 570 412 грн., березень 2018 року в сумі 2 449 грн.; п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» , «ґ» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями та п.3.1 ст. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну, від 13.01.2015 за № 4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за №111/26556, а саме: у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (за формою № 1-ДФ) зазначено недостовірні відомості у 1 кварталі 2016 року (а саме РНОКПП НОМЕР_1 є недійсний), 4 кварталі 2017 року (а саме РНОКПП 34342287 є недійсний). Що призвело до зменшення податкових зобов`язань та зміни платників податку.

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2019 № 0118/22-01-14-12/37329151.

На підставі акта ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.03.2019 № 0004101412.

Позивачем податкове повідомлення - рішення від 29.03.2019 № 0004101412 оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України.

За результатами розгляду скарги позивача ДФС України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 31.05.2019 №25138/6/99-99-11-04-01-25, яким залишила без змін податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 29.03.2019 № 0004101412, а скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Івки" не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням звернулося з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

За унормуванням п.п. а п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 186.1 статті 186 Податкового кодексу України, місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом п.п. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

П. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правилом п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковий кредит це елемент розрахунку суми податку на додану вартість, яку має сплатити платник до бюджету. Це по суті розмір податку на додану вартість, що був оплачений платником податку на додану вартість на користь своїх контрагентів - інших платників податку на додану вартість, з приводу якої в останніх вже виник обов`язок щодо сплати відповідної суми податку до бюджету.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Тобто, отримавши податкові накладні від контрагентів, у позивача виникло право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом б 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі Закон № 996).

Згідно ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За визначенням ч. 2 ст. 3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статі 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У пунктах 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Отже, для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону № 996-XIV.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Регіон Івки зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.05.2011 року за № 16651020000000380.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

З матеріалів справи встановлено, що за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 ТОВ Агро-Регіон Івки задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 23526365,00 грн.

Перевіркою правомірності визначення ТОВ Агро-Регіон Івки податкового кредиту за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 відповідачем встановлено його завищення всього в сумі 1118966,00 грн. в тому числі в розрізі звітних періодів: листопад 2017 року в сумі 331051,00 грн., грудень 2017 року в сумі 780400,00 грн., у січні 2018 року в сумі 5066,00 грн., в березні 2018 року з сумі 2449,00 грн.

Суд визначаючись щодо правомірності встановленого Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області порушення виходить з наступного.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в 2017 році ТОВ Агро-Регіон Івки здійснювало господарські операції з вирощування зернових, технічних та олійних культур. Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку: картки рахунку 271 "Продукція сільськогосподарського виробництва" позивачем було зібрано кукурудзу урожаю 2017 в кількості 15077,4 тон.

Вирощену кукурудзу у 2017 році позивач зберігав в орендованих складських приміщеннях за адресою: Любарський район с. Юрівка вул. Горького, 71, що підтверджується договором оренди нерухомого майна № 01/01/2016/оренда/04-н від 01.01.2016 та податковими накладними.

Перевезення кукурудзи на орендовані склади в Любарський район с. Юрівка вул. Горького, 71 здійснювалося згідно договорів № 21/11/2017/п від 21.11.2017 та № 12022016/003 від 12.02.2016, що не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні та в акті перевірки.

ТОВ Агро-Регіон Івки з метою доробки власно вирощеної продукції рослинництва уклало із ТОВ Агро-Регіон Любар договір № 01/07/2016/ПС-02 від 01.07.2016 про надання послуг, згідно якого ТОВ Агро-Регіон Любар - Виконавець, ТОВ "Агро-Регіон Івки" - Замовник. Предмет даного договору є зобов`язання виконавця в порядку та на умовах, визначених даним договором надавати за плату наступні послуги з проведення технологічних операцій, а саме: сушіння сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур) урожаю 2016 року (для цієї статті сушінням вважається процес очищення від смітних домішок, доробка до зниження вологості із попереднім та контрольним зважуванням на тензометричних вагах Виконавця, проведенням лабораторного аналізу показників) разом надалі Послуги, а Замовник зобов`язується приймати такі послуги та оплачувати їх вартість. Виконавець зобов`язаний виставити та надіслати поштою на адресу замовника акти виконаних робіт (наданих послуг) та рахунки на оплату наданих послуг не пізніше 3 - х робочих днів по факту виконаних робіт (наданих послуг). Оплата за цим договором здійснюється відповідно до встановлених виконавцем рахунків та актів виконаних робіт (наданих послуг).

02 липня 2016 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання послуг №01/07/2016/ПС-02 від 01 липня 2016 року, згідно якої пункт 3.1.4 викладено в наступній редакції: За результатами надання послуг Виконавець щомісячно, протягом 3-х робочих днів після закінчення місяця, складає Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за результатами такого місяця та два підписані зі свого боку примірники такого Акта разом із рахунком на оплату наданих послуг надсилає поштою на адресу замовника .

Позивачем та ТОВ "Агро-Регіон Любар" на підтвердження здійснення господарських операцій згідно укладеного договору про надання послуг №01/07/2016/ ПС-02 від 01 липня 2016 року надано до суду складені податкові накладні з реквізитами ТОВ "Агро-Регіон Любар" за листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, березень 2018 року; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2017 №20171130117, від 31.12.2017 №20171231037, від 31.01.2018 №20180131041 та від 31.03.2018 №20180331052, отримані від ТОВ Агро-Регіон Любар ; картку рахунку 27.1 Продукція сільськогосподарського виробництва за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та за період з 01.01.2018 по 30.09.2018.

ТОВ Агро-Регіон Любар складені на підставі актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, з матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ Агро-Регіон Любар з метою оформлення переміщення зерна з сушарки на склад складено наступні документи:

- накладні на переміщення: від 22.11.2017 №64, 65; від 23.11.2017 №66, 67, 68, 69; від 24.11.2017 №72, 74, 75, 73; від 25.11.2017 №76, 77, 78, 79, 80, 88; від 26.11.2017 №91,92, 93,94, 100; від 27.11.2017 №99, 102, 103, 101; від 28.11.2017 №107, 108, 109, 110, 111; від 29.11.2017 №151, 160, 152; від 30.11.2017 №153, 161, 162, 154; від 01.12.2017 №176, 177; від 02.12.2017 №178, 179; від 03.12.2017 №180, 181; від 04.12.2017 №182, 183; від 07.12.2017 №195; від 08.12.2017 №237, 239, 238; від 09.12.2017 240, 241; від 10.12.2017 №242, 243; від 11.12.2017 №265, 266, 267; від 12.12.2017 №280, 281; від 13.12.2017 №373, 374; від 14.12.2017 №375, 376; від 15.12.2017 №377, 378; від 16.12.2017 381, 382; від 17.12.2017 №383, 384, 385; від 18.12.2017 №399, 400; від 19.12.2017 №419, 420; від 20.12.2017 №425, 426; від 22.12.2017 №448, 449, 447; від 24.12.2017 №466, 467; від 25.12.2017 №480, 481, 482; від 09.01.2018 №1; від 20.03.2018 №9, 8; від 22.03.2018 №10; від 23.03.2018 №11, 13; від 24.03.2018 №12; від 28.03.2018 №21;

- розпорядження на очистку, сушіння від 30.11.2017 №175, від 25.12.2017 №178, від 09.01.2018 №190 та від 28.03.2018 №197;

- акти на сортування та сушіння продукції рослинництва форми 82 с/г: №83 від 22.11.2017, №84 від 23.11.2017, №85 від 24.11.2017, №86 від 25.11.2017, №87 від 26.11.2017, №88 від 27.11.2017, №89 від 28.11.2017, 90 від 29.11.2017, №91 від 30.11.2017, №94 від 01.12.2017, №95 від 02.12.2017, №96 від 03.12.2017, №97 від 04.12.2017, №98 від 07.12.2017, №99 від 08.12.2017, №100 від 09.12.2017, №101 від 10.12.2017, №102 від 11.12.2017, №103 від 12.12.2017, №110 від 13.12.2017, №111 від 14.12.2017, №112 від 15.12.2017, №113 від 16.12.2017, №114 від 17.12.2017, №116 від 18.12.2017, №118 від 19.12.2017, №120 від 20.12.2017, №124 від 22.12.2017, №125 від 24.12.2017, №126 від №1 від 09.01.2018, №2 від 20.03.2018, №3 від 22.03.2018, №4 від 23.03.2018, №5 від 24.03.2018, №6 від 28.03.2018.

При цьому, податковим органом в акті перевірки зазначено, що партії зерна після доробки на сушарці, юридична особа ТОВ Агро-Регіон Любар передавала власнику зерна - іншій юридичній особі - ТОВ Агро-Регіон Івки на підставі документів - накладних на переміщення. А тому, оскільки, накладні на переміщення засвідчують факти передачі партій зерна після доробки на адресу замовника та підтверджують факт завершення постачання послуг з сушіння, відповідно на дату складання цих документів у ТОВ Агро-Регіон Любар , згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, виникали податкові зобов`язання з ПДВ.

Однак, суд не погоджується із таким висновком податкового органу, оскільки, як зазначалося вище, на підтвердження здійснення господарських операцій згідно укладеного договору про надання послуг №01/07/2016/ ПС-02 від 01 липня 2016 року позивачем та його контрагентом складено податкові накладні з реквізитами ТОВ "Агро-Регіон Любар" за листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, березень 2018 року та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2017 №20171130117, від 31.12.2017 №20171231037, від 31.01.2018 №20180131041 та від 31.03.2018 №20180331052.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні факти здійснення господарських операцій фіксуються у первинних документах. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, аналізуючи положення пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд дійшов висновку, що первинними документами, які підтверджують факт здійснення платником податку операції з постачання послуг із доробки (сушіння) зерна, є складені ТОВ "Агро-Регіон Любар" акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором про надання послуг №01/07/2016/ ПС-02 від 01 липня 2016 року, які підтверджують факт надання таких послуг.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що накладні на переміщення, акти на сортування та сушіння продукції рослинництва форми 82 с/г та розпорядження на очистку, сушіння є первинними документами, то суд зазначені доводи до уваги не приймає оскільки зазначені документи не є первинними в розумінні ст. 9 Закону № 996, а являють собою документами внутрішнього бухгалтерського обліку, складенням яких оформлюється переміщення ТМЦ у межах підприємства.

Внутрішні документи щодо оприбуткування ТМЦ товариства складаються під час передачі на склад отриманої від контрагента продукції. Оприбутковуються на склад покупця товари, які реально надійшли та прийняті за узгодженою ціною. Документ про оприбуткування є внутрішнім документом товариства, підписується працівником товариства, що передає товар на склад та працівником цього ж товариства, що відповідальний за зберігання запасів на складі.

Таким чином, суд вважає, що наявні в матеріалах справи документи, а саме: накладні на переміщення, розпорядження на очистку, сушіння та акти на сортування та сушіння продукції рослинництва форми 82 с/г складені виключно для цілей управлінського обліку продукції та витрат на її переміщення в серединні ТОВ Агро-Регіон Любар .

Зазначених обставин представниками ГУ ДФС в Хмельницькій області спростовано не було.

Отже, враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договору, а також формування позивачем податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування. Доводи відповідача про не підтвердження позивачем податкового кредиту належними документами спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд зазначає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Суд враховує правову позицію з аналогічних обставин у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладену в постановах у справах № 810/2689/17 від 02.10.2018, № 805/4710/16а від 12.04.2018.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту в загальній сумі 1118966,00 грн., в тому числі в листопаді 2017 року в сумі 331051,00 грн., у грудні 2017 року в сумі 780400 грн., в січні 2018 року в сумі 5066,00 грн., в березні 2018 року в сумі 2449,00 грн. в частині включення податку на додану вартість за грудень 2017 року в сумі 546105,00 грн., січень 2018 року в сумі 570412,00 грн., березень 2018 в сумі 2449,00 грн., тому відсутні підстави для збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене вище, спірне податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 29.03.2019 № 0004101412 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують доводи позивача, покладені в основу його позовних вимог, при цьому, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність та законність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 29.03.2019 № 0004101412, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області слід присудити всі здійснені ним судові витрати в розмірі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 29.03.2019 № 0004101412.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Івки" судові витрати в сумі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 листопада 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Івки" (вул. Польова, будинок 8-А, с. Івки, Старосинявський район, Хмельницька область, 31424 , код ЄДРПОУ - 37329151) Відповідач:Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький