Рішення

від 23.10.2019 по справі 280/1828/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2019 року Справа № 280/1828/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

представника позивача Федорова М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МС Трейд (69013, м. Запоріжжя, провул. Архангельський, 20-А, код ЄДРПОУ 36712034)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МС Трейд (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0018811407, №0018821407, №0018831407, №0018841407 від 27 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 24.04.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 31 травня 2019 року позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 31 травня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 27 червня 2019 року.

Ухвалою суду від 24 липня 2019 року подовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 21 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року відкладено підготовче судове засідання на 23 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 23 жовтня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду 23 жовтня 2019 року за клопотанням представника позивача суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29 грудня 2018 року ТОВ МС Трейд було отримано поштою податкові повідомлення-рішення № 0018811407 від 27.11.2018 року щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій на загальну суму 2 064 678 грн. 75 коп.; № 0018821407 від 27.11.2018 року щодо зменшення суми податкового зобов`язання для цілей розділу V ПК України на суму 380 555 грн. 00 коп.; №0018831407 від 27.11.2018 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 1 390 343 грн. 75 коп.; № 0018841407 від 27.11.2018 року щодо сплати штрафних санкцій на суму 510 грн. 00 коп. Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень став акт від 04.10.2018 року № 583/08-001-14-06/36712034 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ МС Трейд . Позивач зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка була проведена незаконно, з порушеннями вимог ПК України, сама перевірка проводилася неналежним чином і відповідні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з наступних підстав. Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку підприємство не отримувало. З огляду на те, що перевірка проводилася контролюючим органом не за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, вона не може вважатися документальною виїзною. Відповідач не мав передбачених законом підстав проводити документальну позапланову виїзну перевірку та запитувати копії документів по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ГИД , ПП ІВФ Каскад , ТОВ СЛД-ПЛЮС та ТОВ Квантум НТЦ . Відповідачем було порушено порядок вручення копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки і з огляду на це він не мав права право приступати до проведення документальної виїзної перевірки. Перевіркою охоплено коло питань, які не стосуються заявлених відповідачем порушень. Відповідач не дочекався закінчення строку для надання витребуваних в ході перевірки документів. Всі господарські операції з постачальниками та покупцями були реальними і підтверджуються необхідними первинними документами.

Відповідач не погоджується з доводами адміністративного позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МС Трейд , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2015, 2016 та 2017 роки, та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГИД за період з 01.06.2015 по 31 12.2017, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЛД-Плюс за період з 01.06.2015 по 31.12.2017, ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ Інженерно-виробнича фірма Каскад за період з 01.06.2015 по 31.12.2017, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Квантум-науково-технологічний центр за період з 01.07.2017 по 31.03.2018, у т. ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг). Перевіркою встановлено порушення: п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ; п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПКУ; пп. 14.1.36, пп..14.1.181, п.14.1. ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПКУ; п.121.1 ст.121 ПКУ. В акті перевірки наведено факти, які свідчать про неможливість (нереальність) надання товарів (послуг) контрагентами - постачальниками ТОВАРИСТВОМ В ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГИД , ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЛД-Плюс , ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ Інженерно-виробнича фірма Каскад , ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Квантум-науково-технологічний центр . Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі виявлених порушень.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20 09.2018 №3246 розпочата документальна позапланова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МС Трейд (далі по тексту: ТОВ МС Трейд ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2015, 2016 та 2017 роки, та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГИД за період з 01.06.2015 по 31.12.2017, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЛД-Плюс за період з 01.06.2015 по 31.12.2017, ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ Інженерно-виробнича фірма Каскад за період з 01 06 2015 по 31.12.2017, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Квантум-науково-технологічний центр за період з 01.07.2017 по 31.03.2018, у т.ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг).

Перевіркою встановлено порушення:

п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 832 511 грн., у т.ч. за 2015р. в сумі 903 840 грн., за 2016р. в сумі 343 446 грн., за 2017р. в сумі 585 225 грн.;

п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 1 666 913 грн. у т.ч. червень 2015-грудень 2015р. в сумі 905 868 грн., за січень 2016р.-грудень 2016р. в сумі 381 607 грн., за січень 2017р.-грудень 2017р. в сумі 307 550 грн., за січень 2018р. - березень 2018р. в сумі 71 890 грн.;

пп. 14.1.36, пп..14.1.181, п.14.1. ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПКУ, в результаті чого завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 442 055 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, у т.ч.: за вересень 2015 -61500грн, за листопад 2015-20500грн., за квітень 2017-грудень 2017 в сумі 285 225 грн., за січень 2018р. - березень 2018 в сумі 74 830 грн. ;

п.121.1 ст.121 ПКУ внаслідок не надання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій (первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів) при здійсненні податкового контролю.

За наслідками перевірки було складено акт від 04.10.2018 року № 583/08-001-14-06/36712034 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ МС Трейд та оскаржувані податкові-повідомлення рішення.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.5 ст. 135 ПК України, до складу інших доходів, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування включається собівартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що у період який перевірявся позивач був суб`єктом підприємницької діяльності і мав статус платника ПДВ. Постачальниками позивача протягом спірного періоду були ТОВ ГИД (код ЄДРПОУ 22140575), ТОВ СЛД-Плюс (код ЄДРПОУ 23284520), ПП Інженерно-виробнича фірма Каскад (код ЄДРПОУ 32025618), ТОВ Квантум НТЦ (код ЄДРПОУ 36791404).

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки відповідачем зазначено отримання податкової інформації, що свідчить про порушення Позивачем валютного, податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також ненадання Позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу.

До матеріалів справи залучено лист ГУ ДФС у Запорізькій області № 19090/10/08-01-14-06-13, отриманий позивачем 09 серпня 2018 року в якому зазначалося про виявлення фактів, що свідчать про допущене TOB MC ТРЕЙД порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ГИД , ПП ІВФ Каскад , ТОВ СЛД-ПЛЮС та ТОВ Квантум НТЦ . Як зазначає запит Відповідача, Позивач протягом 2015-2018 років здійснював придбання товарів у ТОВ ГИД , ПП ІВФ Каскад , ТОВ СЛД-ПЛЮС та ТОВ Квантум НТЦ , які в свою чергу придбали аналогічні товари у не зазначених в запиті підприємств-учасників схем ухилення. Позивачу було надано п`ятнадцятиденний строк для надання пояснень та витребувано копії документів, які стосуються господарських операцій з відповідними контрагентами.

Пункт 73.1. ст. 73 ПК України зазначає, що інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

В свою чергу п. 73.3. ст. 73 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

У відповідь на лист ГУ ДФС, позивач направив пояснення в яких зазначив про невідповідність вказаних в запиті відомостей даним податкового обліку, про законність формування податкового кредиту з ПДВ та реальність господарських операцій з постачальниками. Окремо позивач зазначив про відсутність правових підстав для витребування копій запитаних ДФС документів і порушення норм ПК України з боку ГУ ДФС. Посилаючись на абз. 11 п. 73.3. ст. 73 ПК України Позивач відмовився від надання запитаних документів.

Суд погоджується з такою позицією позивача, оскільки в запиті ГУ ДФС у Запорізькій області № 19090/10/08-01-14-06-13 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) не було належним чином зазначені підстави для надіслання запиту, і інформація, яка підтверджує відповідні підстави. Так, відповідач в якості підстави вказав про виявлення фактів неправомірного визначення позивачем сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, однак не зазначив про інформацію, яка має підтверджувати таку підставу. В тексті запиту Відповідач посилається на результати аналізу показників, що містяться у податковій звітності ТОВ МС Трейд , не роз`яснюючи які саме показники було проаналізовано та про що ці показники можуть свідчити. В тексті запиту Відповідач обмежився виключно загальними фразами і посиланням на п.п. 198.1., 198.3. та 198.6. ст. 198 ПК України та ст. 201 ПК України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач протягом 2015-2018 років здійснював придбання товарів у ТОВ ГИД , ПП ІВФ Каскад , ТОВ СЛД-ПЛЮС та ТОВ Квантум НТЦ , які в свою чергу придбали аналогічні товари у не вказаних в запиті підприємств-учасників схем ухилення. Підставою для направлення позивачу запиту можуть слугувати факти, які свідчать про порушення позивачем податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Суть заявленого відповідачем порушення полягала в тому, що постачальники постачальників Позивача порушували податкове законодавство України. При цьому, Відповідач не конкретизував в чому полягає суть претензій до діяльності саме позивача.

За даних обставин позивачем було обґрунтовано відмовлено відповідачу в наданні витребуваних документів, а причини та мотиви відмови викладено в залученому до матеріалів справи листі. При цьому суд звертає увагу на те, що відповідач не був позбавлений можливості направити позивачу повторний запит із належним зазначенням підстав для надіслання запиту та інформації, яка це підтверджує.

Пункт 78.1. ст. 78 ПК України зазначає, виключний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки. В якості підстави для проведення перевірки відповідачем було зазначено п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З аналізу вказаної норми суд приходить до висновку про те, що для проведення відповідачем документальної позапланової перевірки необхідною була наявність одночасно двох умов - отримано податкову інформацію, що свідчить про наявність порушень з боку позивача та ненадання позивачем пояснення та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит відповідача протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З огляду на те, що в запиті ГУ ДФС у Запорізькій області № 19090/10/08-01-14-06-13 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) не були належним чином зазначені підстави для надіслання запиту, і інформацію, яка підтверджує відповідні підстави, такий запит відповідача не є обов`язковим і позивач в силу положень ст. 73 ПК України звільняється від обов`язку надавати відповідь на запит. Відмова позивача в наданні пояснень та їх документальних підтверджень на запит ГУ ДФС у Запорізькій області № 19090/10/08-01-14-06-13 не може вважатися правомірною підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові від 09.04.2019 року по справі № 804/5722/16, де зазначив, що відмова платника податків від надання відомостей на неправомірний запит контролюючого органу не може слугувати підставою для проведення перевірки.

Стосовно заявлених в акті перевірки фактів, які свідчать про неможливість (нереальність) надання товарів (послуг) контрагентами-постачальниками ТОВАРИСТВОМ В ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГИД , ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЛД-Плюс , ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ Інженерно-виробнича фірма Каскад , ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Квантум-науково-технологічний центр суд зазначає наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Таким чином, умовами відображення господарських операцій в податковій звітності є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п.198.2 ст.198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В обґрунтування висновків про неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій відповідач посилається на Акти перевірки наявності підприємства (посадових осіб) за податковою адресою та про ненадання документів (копій документів) до ГУ ДФС у Запорізькій області №1350/08-01-14-07/36712034 від 25.09.2018, №1358/08-01-14-07/36712034 від 26.09.2018, №1365/08-01-14- 07/36712034 від 27.09.2018, у яких зафіксовано відсутність підприємства за податковою адресою про ненадання документів (копій документів), на службовий лист № 3035/23-02 щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42017080000000471 від 19.08.2017 за фактами фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків відносно службових осіб ТОВ МС Трейд та за фактом створення невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ряду підприємств: ТОВ ГИД , ТОВ СЛД-Плюс , ПП Інженерно-виробнича фірма Каскад , ТОВ Квантум-науково-технологічний центр , на матеріали кримінального провадження № 42017080000000471 від 19.08.2017, на відомості з автоматизованих інформаційних систем ДФС України, на протоколи допиту засновників ТОВ СЛД-Плюс та ПП Інженерно-виробнича фірма Каскад , а також на факти наявності досудових розслідувань за № 42015050290000064 від 16.07.2015 року, № 42016000000000493 від 17.02.2016 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 822/2198/17 в своїй постанові від 12.06.2018 року зазначив, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів Товариства не є підставою для визнання операцій нереальними. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд і під час розгляду справи № 816/809/17. В постанові від 27.03.2018 року зазначається, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення даного спору.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Станом на день винесення оскаржуваних ППР жодного вироку в кримінальних провадженнях по відношенню до ТОВ МС Трейд не існувало. В частині контрагентів Позивача контролюючим органом також не вказується про існування будь-який рішень або вироків суду, якими було б встановлено обставини, вказані в акті за результатами перевірки.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) засновників господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Стосовно кримінального провадження № 42016000000000493, на яке посилається в своєму відзиві відповідач, то відповідні доводи прийняті до уваги бути не можуть, оскільки не мають жодного відношення ні до позивача ні до його контрагентів. Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2016 року по справі № 202/5328/16-к було затверджено угоду про визнання винуватості від 12 серпня 2016 року між підозрюваним та прокурором. Вказаним вироком було визнано обвинуваченого винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Суть злочину, вину в якому визнав обвинувачений зводилася до того, що обвинувачений, не маючи наміру здійснювати передбачену статутом підприємницьку діяльність, створив підприємство ТОВ КАРГО-КАНТРІ , з метою прикриття незаконної діяльності. Жодних обставин щодо діяльності Позивача або ТОВ ГИД , ПП ІВФ Каскад , ТОВ СЛД-ПЛЮС та ТОВ Квантум НТЦ вказаним вироком не встановлено.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Рішення ЄСПЛ Булвест АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: обєднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs & Excise і обєднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

В даному спорі, контролюючим органом не доведено в установленому статтею 71 КАС України порядку, недобросовісність позивача, як платника податку у взаємовідносинах з контрагентами.

Окремо суд звертає увагу на помилкове трактування відповідачем протоколів допиту, доданих до відзиву на позовну заяву. Допитані як свідки ОСОБА_1 (засновник ПП ІВФ Каскад ) та ОСОБА_2 (співзасновник ТОВ СЛД-ПЛЮС ) повідомили під час допиту, що відношення до діяльності підприємств вони не мають. В дійсності, засновники не відповідають за господарську діяльність юридичних осіб. Від імені та в інтересах юридичної особи діє її керівник або призначений засновниками орган. В обох випадках засновники не були керівниками юридичних осіб, а господарською діяльністю керував ОСОБА_3

21.10.2019 року позивачем через канцелярію суду було подано письмові пояснення ОСОБА_3 в яких він повідомляв, що є керівником ТОВ ГИД , ПП ІВФ Каскад , ТОВ СЛД-ПЛЮС та ТОВ Квантум НТЦ . Протягом часу його роботи одним із контрагентів всіх вказаних підприємств було Товариство з обмеженою відповідальністю МС Трейд (ЄДРПОУ: 36712034), яке придбавало продукцію та отримувало послуги від вказаних підприємств. Кожна поставка продукції та надання послуг супроводжувалися складанням та підписанням всіх належних первинних документів. Фінансова та податкова дисципліна протягом його керівництва не порушувалася. Підпис ОСОБА_3 засвідчено нотаріально.

Суд не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

З приводу відомостей про податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ДФС, Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 13.03.2016 року у справі № К/800/25661/14 зауважив, що нарахування податків не можуть ґрунтуватись на підставі лише даних, які містяться в інформаційних базах податкової без врахування даних первинних документів.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про нереальність господарської операції на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об`єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об`єктом документальної перевірки та не є належними доказами.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про неможливість аналізу в ході проведення перевірки первинних документів позивача через їх ненадання на запити контролюючого органу. Так, лист № 31203/10/08-01-14-07-13 від 21.09.2018 року зазначав кінцевий строк надання документів як 25.09.2018 року, але його було здано на пошту 24.09.2018 року о 18 год. 28 хв., а отримано Позивачем 28.09.2018 року. Щодо листа № 31683/10/08-01-14-07-13 від 25.09.2018 року, то він зазначав строк надання документів як 26.09.2018 року, тобто наступного дня після складання запиту, і його було здано на пошту 25.09.2018 року о 18 год. 38 хв., а отримано Позивачем 28.09.2018 року. Отже, обидва запити Позивач отримав вже після закінчення строку проведення перевірки.

З аналізу наданих позивачем первинних документів вбачається, що відповідно до умов Договору постачання №4890/10-Д(УЗ) від 16.06.2010р. ТОВ МС ТРЕЙД здійснено постачання товару (ганчір`я, папір та інше) покупцю АТ Мотор Січ . Факт реальності проведення господарських операцій за період 01.06.2015 по 31.03.18 підтверджено видатковими накладними та банківськими виписками.

ТОВ МС ТРЕЙД в період з 01.06.2015 по 31.12.17 придбано товар (ганчір`я, папір, піддони та інше) на загальну суму 2203441,32грн. в т.ч. ПДВ 367240грн. у наступних постачальників: ТОВ ГИД за видатковими накладними на загальну суму 791890грн. в т.ч. ПДВ 131981,67грн.; ТОВ "СЛД-ПЛЮС" за видатковими накладними на загальну суму 746283,32грн. в т.ч. ПДВ 124380,55грн.; ТОВ Квантум НТЦ за видатковими накладними на загальну суму 665268, 00 грн. в т.ч. ПДВ 110878грн.

Придбання позивачем маркетингових послуг та послуг з отримання інформації в період з 01.06.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 7366699,77 грн. в т.ч. ПДВ 1227783,295 грн. здійснювалося у наступних постачальників: ТОВ ГИД відповідно до Договору № 05/05-2015 від 05.05.2015 за актами виконаних робіт /наданих послуг на загальну суму 1313063,04 грн. в т.ч. ПДВ 218843,8 грн.; ТОВ "СЛД-ПЛЮС" відповідно до Договору №10/11-2010 від 10.11.2010 за актами виконаних робіт /наданих послуг на загальну суму 2458938,3грн. в т.ч. ПДВ 409823,1 грн.; ПП ІВФ Каскад відповідно до Договору №01/04-2015 від 01.04.2015 за актами виконаних робіт /наданих послуг на загальну суму 3276098,43грн. в т. ч. ПДВ 546016,4грн.;

Щодо неправомірності встановлення завищення податкових зобов`язань в сумі ПДВ 442055 грн. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з покупцем АТ Мотор Січ суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постачання товару ТОВ МС ТРЕЙД здійснювалось на виконання умов Договору №4890/10-Д(УЗ) від 16.06.2010р. з АТ Мотор Січ , що підтверджено належним чином оформленими видатковими накладними. Податкові накладні на покупця АТ Мотор Січ , складені ТОВ МС ТРЕЙД за датою першої події, своєчасно зареєстровані в ЄРПН та відображені у складі податкових зобов`язань ТОВ МС ТРЕЙД за відповідний звітний період.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і задовольняє адміністративний позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19 210 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3012 від 27 травня 2019 року. З огляду на задоволення позовних вимог вказана сума підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МС Трейд (69013, м. Запоріжжя, провул. Архангельський, 20-А, код ЄДРПОУ 36712034) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27.11.2018 року № 0018811407, № 0018821407, №0018831407, № 0018841407.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Трейд" судовий збір в розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень та 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.11.2019.

Суддя М.С. Лазаренко