Рішення

від 08.11.2019 по справі 280/4014/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2019 року Справа № 280/4014/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» (69014, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, б.40, кв. 189, код ЄДРПОУ 42269807)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146)

Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» (надалі - позивач) до

Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту, відповіднач-1), Державної фіскальної служби України, (далі по тексту, відповіднач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 25 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних,

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №7 від 25 квітня 2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 06 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), а перше судове засідання призначено на 26 вересня 2019 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року є безпідставним та незаконним, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства. В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області та Державної фіскальної служби України проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№40940 від 02 жовтня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що у комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а контролюючий орган діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

За правилами частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Так на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем до податкового органо подано податкову накладну №7 від 25 квітня 2019 року. Податкові накладні надані в електронному вигляді.

По податковій накладній позивачем отримано квитанцію, відповідно до якої зазначено, що податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки ДФС податкова накладна №7 від 25 квітня 2019 року прийнята, реєстрація зупинена.

Зупинення реєстрації податкової накладної вмотивована тим, що податкова накладна №7 від 25 квітня 2019 року відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог відповідача, позивачем, повідомленнями, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладні №7 від 25 квітня 2019 року, реєстрація, згідно з якими зупинена, були надані первинні документи (договори, специфікації до договорів, рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення експрес накладні, картки рахунку 281, картки рахунку 361, додаткові угоди до договорів, тощо).

Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 25 квітня 2019 року мотивуючи це тим, що позивачем до податкового органу не надано у достатній кількості первинних документів, для підтвердження реальності господарських відносин по операціям з контрагентами відповідно до яких складені податкові накладні.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В абзаці 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абзацами 1-2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У Листі Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05 листопада 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено:

Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення…» .

При цьому, у відзиві на позовну заяву представник відповідача-1,2 послався на Лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року «Критерії ризиковості платника податку» , в якому, зокрема, зазначено: « 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …» .

Належної мотивації підстав та причин віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05 листопада 2018 року/підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1279718/42806973 від 12 вересня 2019 року - не містить.

У пункті 18-21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , затвердженому 21 лютого 2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено:

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства» .

Відповідно до пункту 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі - «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» ), комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідачем-1 не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» , результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

У пункті 17 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» , зокрема, зазначено, що під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії.

Відповідачем-1,2 не надано до суду копію протоколу засідання Комісії під час прийняття Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року, матеріалів роботи комісії, тощо.

Відтак, відповідачем-1,2 документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» , затвердженого 29 жовтня 2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1246 (надалі - «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних» ), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії: оборотно-сальдових відомостей; Договорів; рахунків-фактур; платіжних доручень; банківських виписок; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); інших документів.

У Рішенні комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року підставою відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: Прийнято рішення про: відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави: ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарі в/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси. акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)» (а.с.17).

На підтвердження здійснення господарської операції за податковою накладною №7 від 25 квітня 2019 року позивачем направлено пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Відповідачі-1,2 не висловили жодних зауважень щодо поданих позивачем до контролюючого органу документів та способу їх направлення.

У чому саме полягає: «… Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від №7 від 25 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку… , як то зазначено у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №42269807 від 14 травня 2019 року, відповідачі-1,2 документально суду не довели.

Звідси, пропозиції відповідачів-1,2 надати позивачу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, як то зазначено у Квитанції на думку суду є необґрунтованими.

Судом з`ясовано, що вказані пояснення надаються платником податків у довільній формі.

Суд вважає, що контролюючий орган не може вимагати від позивача того, що не регламентовано нормою права.

Що саме повинен був зазначити у поясненнях позивач, хід викладення інформації - відповідачі-1,2 суду не довели.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Отже, позиція відповідачів-1,2 щодо ненадання позивачем письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України - є необґрунтованою.

Позивачем, на думку суду, надані документи та пояснення, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №7 складеної 25 квітня 2019 року ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» .

Оскільки наведена комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, функціонує у складі ГУ ДФС України у Запорізькій області, то відповідачем у справі, на думку суду, має бути ГУ ДФС України у Запорізькій області і розглядатись, відповідно, має рішення цього суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року відповідачем-1 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірним і підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Так, відповідно до пункту 19 та пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року підлягає скасуванню, то відповідно з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 25 квітня 2019 року.

Таким чином з метою поновлення порушених прав та інтересів позивача Державна фіскальна служба України повинна бути зобов`язана зареєструвати податкову накладну ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» №7 від 25 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «ПОЛДАП УКРАЇНА» є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідачів-1,2 не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Разом з тим, представник позивача заявив клопотання, в якому просить суд стягнути із відповідачів суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Вищевказане клопотання надіслано на адреси відповідачів, про що свідчать фіскальні чеки наявні в матеріалах справи.

Представниками відповідачів до суду не надано клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Розглядаючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Згідно частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підставі частини 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, з наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 10 000 грн. за надання адвокатом правничої допомоги.

Як доказ до суду надано:

копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 01 серпня 2019 року;

копію рахунку №05/08 від 15 серпня 2019 року;

копію платіжного доручення №164 від 25 червня 2019 року;

копію акту приймання-передачі послуг від 25 вересня 2019 року;

копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань щодо АО ЛЕГЕС є правонаступника АБ Максима Семенова ;

копію ордеру серія АР №1002537 від 03 квітня 2019 року;

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 002033 від 12 лютого 2019 року - суду;

Частиною 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підставі частини 7 визначеної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Підстав, з яких можливо визначити перебільшення витрат на правничу допомогу, представником відповідачами суду не наведено.

З наданих представником позивача доказів судом встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки є доведеним та співмірним.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» (69014, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, б.40, кв. 189, код ЄДРПОУ 42269807) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1172079/42269807 від 24 травня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 25 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №7 від 25 квітня 2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» (69014, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, б.40, кв. 189, код ЄДРПОУ 42269807) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04653, м. Київ, пл. Львівська, 8, ЄДРПОУ 39292197) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1921,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛДАП УКРАЇНА» (69014, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, б.40, кв. 189, код ЄДРПОУ 42269807) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1921,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 листопада 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов