Рішення

від 21.11.2019 по справі 320/3013/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року № 320/3013/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, в якому просив зобов`язати відповідача внести щодо товариства з обмеженою відповідальністю Золотий дуб Україна (Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 31 офіс 2, код ЄДРПОУ 41382730) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у розділ щодо детальної інформації про юридичну особу прізвище, ім`я по-батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи інформацію наступного змісту: Трудові відносини припинені на підставі ст. 38 КЗпП України з 22 травня 2018 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу №1-о Про призначення директора ОСОБА_1 , позивач прийняв на себе зобов`язання директора товариства з обмеженою відповідальністю Золотий дуб Україна з 09 червня 2017р. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018р. визнано припиненим трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ Золотий дуб Україна , у зв`язку зі звільненням з посади директора зазначеного товариства за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України. Враховуючи те, що до цього часу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань залишається запис про позивача, як директора ТОВ Золотий дуб Україна , виникла необхідність у внесенні запису про те, що повноваження ОСОБА_1 як директора даного товариства припинені з 22 травня 2018р. Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02 липня 2019 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою від 02 серпня 2019 року, суд перейшов до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 01 жовтня 2019 року. Запропоновано відповідачу надати відзив.

Ухвалою від 01 жовтня 2019 року суд здійснив заміну неналежного відповідача та призначив справу до розгляду на 15 жовтня 2019 року.

Від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, в судове засідання не прибув.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 08 червня 2017р. за рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів №1, було створено товариство з обмеженою відповідальністю Золотий дуб Україна , затверджено його статут, призначено ОСОБА_1 директором вказаного товариства, та доручено подати документи для державної реєстрації юридичної особи.

08 липня 2017р. товариство зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Броварською районною державною адміністрацією Київської області, про що вчинено запис за номером:1 355 102 0000 008969.

Згідно наказу №1-о Про призначення директора ОСОБА_1 від 08 липня 2017р., ОСОБА_1 прийняв на себе обов`язки директора ТОВ Золотий дуб Україна з 09 липня 2017р.

У подальшому, позивач вирішив припинити трудові відносини з ТОВ Золотий дуб Україна , у зв`язку з чим на адресу засновників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_5 скеровував листи з проханням провести збори та вирішити питання про звільнення його з посади директора за згодою сторін.

У зв`язку з ігноруванням засновниками ТОВ Золотий дуб Україна прохання ОСОБА_1 про скликання позачергових загальних зборів, та розгляд його заяви про звільнення, останній звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом про визнання припиненими трудових відносин.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018р., по справі №756/7000/18, яке набрало законної сили 20 січня 2019р., за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Золотий дуб Україна , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про визнання припиненими трудових відносин, позовні вимоги було задоволено; визнано припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ Золотий дуб Україна , у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Золотий дуб Україна , за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України з 22 травня 2018р.

Проте, на дату звернення до адміністративного суду з цим позовом, та за наявності рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018р. про припинення позивачем трудових відносин з ТОВ Золотий дуб Україна з 22 травня 2018р., в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань залишається міститися загальнодоступна для третіх осіб інформація про позивача, як директора зазначеного товариства, що на думку позивача є порушенням його законних прав та інтересів.

Тому з метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців регулюються Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Систему органів у сфері державної реєстрації, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становлять Міністерство юстиції України та інші суб`єкти державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що до повноважень інших суб`єктів державної реєстрації належить: 1) забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що в разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.

Згідно частини 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Суд наголошує, що із системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок про те, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснюється державним реєстратор на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області із заявою про здійснення реєстраційних дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації запису про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ Золотий дуб Україна .

Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду не обґрунтовано у чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача, оскільки як встановлено у судовому засіданні, позивач із заявою про вчинення реєстраційної дії до державного реєстратора відповідача не звертався, жодного рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії не отримував, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що жодних негативних наслідків позивачу, зі сторони відповідача, спричинено не було. Фактично позивач просить відновити законність та правопорядок у публічних правовідносинах та посилається на формальне порушення закону, що відповідно до вищенаведених правових норм свідчить про відсутність у адміністративного суду підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.