Постанова

від 01.02.2010 по справі 3/587

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2010 року 11:11 № 3/587

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., суддів Головань О. В. та Кузьменко В. А., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Закритого акціонерного товариства Український страховий капітал до за участю Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Прокуратури міста Києва провизнання протиправними та скасування рішень

У судовому засіданні 1 лютого 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Закрите акціонерне товариство Український страховий капітал (надалі - також Позивач , ЗАТ Український страховий капітал ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (надалі -також Відповідач ) за участю Прокуратури міста Києва про визнання протиправними та скасування рішення Відповідача № 8599/12-8 від 24 липня 2008 року та Постанови Відповідача про накладення штрафу № СК-08/08-568 від 19 червня 2008 року; визнання протиправними та скасування Припису Відповідача № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року та рішення Відповідача № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року (в тій частині, якою Припис залишено без змін).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення Відповідача № 8599/12-8 від 24 липня 2008 року, Постанова про накладення штрафу № СК-08/08-568 від 19 червня 2008 року, Припис № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року та Рішення № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року (в тій частині, якою Припис залишено без змін) є протиправними та такими, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України.

Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено про те, що при прийнятті оскаржуваних рішень Відповідачем було порушено вимоги Положення про застосування Державою комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу в частині порядку вручення акту про порушення, призначення дати розгляду справи, повідомлення Позивача про дату та час розгляду справи, надіслання рішення про результати розгляду справи належним чином, в зв`язку з чим було порушено право ЗАТ Український страховий капітал`на подання письмових заперечень у п`ятиденний строк з дати отримання примірника акту про порушення.

Неправомірним, на думку представника ЗАТ Український страховий капітал , є висновок акту планової інспекції щодо допущеної Позивачем помилки у віднесенні ризиків до категорії фінансових ризиків`та необхідності їх віднесення до категорії кредитних ризиків`з огляду на те, що перелік страхових ризиків, викладених в Договорі добровільного страхування фінансових ризиків № ФР07-036/0020 від 27 вересня 2007 року, повністю відповідає умовам Правил добровільного страхування фінансових ризиків № 2183, а тому Позивач правомірно надавав фінансові (страхові) послуги на підставі чинної ліцензії на провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування фінансових ризиків серії АВ № 299890.

Представник Відповідача -Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що оскаржувані рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України є законними та такими, що прийняті Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Позивачем, на думку представника Відповідача, не спростовано жодними засобами доказування висновки Відповідача щодо порушення ЗАТ Український страховий капітал`вимог відповідних нормативно-правових актів, зафіксованих в Приписі № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року.

Враховуючи встановлення факту порушення Позивачем порядку надання фінансових послуг та належна його фіксація в акті інспекції, як вказав представник Відповідача, в межах встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків, до Позивача було застосовано захід впливу у вигляді постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 19 червня 2008 року № СК-08/08-568 в розмірі 42 500 грн.

Як зазначив представник Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, ЗАТ Український страховий капітал`здійснювало страхування кредитів без отримання відповідної ліцензії, що є порушенням статті 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`та статті 2 Закону України Про страхування`щодо надання фінансових послуг.

Представник Прокуратури міста Києва в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила. Посилаючись на їх необґрунтованість та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача та представника Прокуратури міста Києва, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Законом України Про страхування , Положенням про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженим Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292/2003, Порядком складання звітних даних страховиків, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39 (у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 вересня 2005 року № 4619), Положенням про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року № 1523, Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2007 року № 6640), Ліцензійними умовами провадження страхової діяльності, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 вересня 2004 року № 2384).

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (надалі -також Закон ).

Частиною 1 статті 20 Закону визначено, що державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом: 1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; 2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ; 3) нагляду за діяльністю фінансових установ; 4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу; 5) проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо інших ринків фінансових послуг -спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Правовий статус та повноваження Відповідача визначено Положенням про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженим Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292/2003 (надалі -також Положення № 292/2003 ).

Згідно з пунктом 1 Положення № 292/2003 Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі -Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Комісія -це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Статтею 28 Закону визначено повноваження Уповноваженого органу.

Так, уповноважений орган у межах своєї компетенції, зокрема, видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням; проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Уповноваженого органу застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів (частина 1 статті 28 Закону).

Статтею 30 Закону визначено, що уповноважений орган має право здійснювати в межах своєї компетенції інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встановлюється Уповноваженим органом залежно від типу фінансової установи.

У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Уповноважений орган застосовує заходи впливу відповідно до закону. Уповноважений орган обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів (стаття 39 Закону).

Статтею 40 Закону визначено види заходів впливу.

Так, уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу: зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення; накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону (пункти 1, 3 частини 1 статті 40 Закону).

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу (частина 2 статті 40 Закону).

Уповноважений орган застосовує до суб`єктів підприємницької діяльності штрафні санкції: 1) за діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії, одержання якої передбачено законом, - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення; 2) за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення; 3) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу про усунення порушень щодо надання фінансових послуг - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення (стаття 41 Закону).

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил діяльності суб`єктами підприємницької діяльності -юридичними особами на ринках фінансових послуг визначено статтею 42 Закону.

Так, штрафи, передбачені статтею 41 Закону, накладаються Головою Уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення (частина 1 статті 42 Закону).

Частиною 2 статті 42 Закону визначено, що про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб`єкту підприємницької діяльності -юридичній особі та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб`єкта підприємницької діяльності (частина 6 статті 42 Закону).

Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов`язані з діяльністю на ринках фінансових послуг визначено статтею 43 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачено законом, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб`єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, накладаються Уповноваженим органом або його територіальними управліннями. Від імені цих органів право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення мають Голова Уповноваженого органу, його заступники, директори департаментів та голова відповідного територіального управління Уповноваженого органу (частина 5 статті 43 Закону).

Відповідно до Законів України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Про страхування , Про кредитні спілки , Про недержавне пенсійне забезпечення , інших законів та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292, з метою забезпечення захисту інтересів споживачів фінансових послуг, врегулювання порядку застосування заходів впливу та забезпечення захисту прав осіб, щодо яких вони застосовуються, розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125 затверджено Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (надалі -також Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу ).

Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу визначено умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі -Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень) передбачено, що Держфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення; накладати штрафи відповідно до закону.

Пунктом 2.2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень) визначено, що зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення -це письмове розпорядження (припис), що надається Особі для усунення у визначений у ньому строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги. У розпорядженні (приписі) мають бути зазначені: 1) найменування Особи, якій направляється розпорядження (припис); 2) місцезнаходження (місце проживання) Особи; 3) код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер за ДРФО); 4) норма законодавства про фінансові послуги, яку порушено; 5) зміст встановленого посадовою особою Держфінпослуг порушення; 6) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксоване порушення; 7) строк усунення порушення та повідомлення про це Держфінпослуг; 8) дата та номер розпорядження (припису); 9) посада, прізвище та підпис уповноваженої особи; 10) відбиток печатки.

Відповідно до пункту 2. 4 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень) штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи -суб`єкта підприємницької діяльності, що вчинила порушення. Рішення про накладення штрафних санкцій приймається у вигляді постанови. У постанові мають бути вказані: 1) найменування Особи, до якої застосовується штрафна санкція (штраф); 2) місцезнаходження (місце проживання*) Особи; 3) код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер за ДРФО*); 4) норма законодавства про фінансові послуги, яку порушено; 5) зміст встановленого посадовою особою Держфінпослуг порушення; 6) розмір застосованої штрафної санкції (штрафу); 7) посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано порушення; 8) дата та номер постанови; 9) рахунок, на який повинна бути перерахована сума штрафу, та термін, до якого повідомлення про сплату штрафу має бути надіслане до Держфінпослуг; 10) посада, прізвище та підпис уповноваженої особи; 11) відбиток печатки.

Відповідно до пункту 4. 3 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень) уповноважені особи Держфінпослуг приймають рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 6 пункту 2.1 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня порушення провадження у Справі. Постанова про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , приймається уповноваженою особою Держфінпослуг протягом 10 календарних днів після отримання нею акта про порушення або акта перевірки, висновком якого є встановлення порушення законодавства про фінансові послуги, та документів, які стосуються Справи.

Пунктом 4.5 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень) визначено, що у разі виявлення порушень законодавства про фінансові послуги посадові особи Держфінпослуг зобов`язані скласти акт про порушення або акт перевірки з викладенням у ньому змісту виявлених порушень.

Виявлені посадовими особами Держфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги чітко викладаються в акті про порушення або в акті перевірки із зазначенням доказів та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта. Доказами в Справі є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення. Акт про порушення повинен містити: 1) дату та номер; 2) посаду, прізвище особи (осіб), яка його склала; 3) найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Особи та її місцезнаходження (місце проживання); 4) код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер за ДРФО); 5) час учинення порушення; 6) опис порушення; 7) норму закону або іншого нормативно-правового акта, яку порушено; 8) пояснення уповноваженого представника Особи (за згодою); 9) підпис особи (осіб), яка склала акт; 10) підпис уповноваженого представника Особи про отримання примірника акта або відмітка про надіслання примірника акта поштою; 11) відбиток печатки Держфінпослуг.

Акт про порушення вручається Особі (представнику Особи) або надсилається за її місцезнаходженням не пізніше п`яти днів з дати його складання (пункт 4.7 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень).

Згідно з пунктом 4. 8 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень) у разі незгоди з актом про порушення уповноважені представники Особи у п`ятиденний строк з дати отримання примірника акта мають право подати письмові заперечення (пояснення) разом із доказами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення подаються до центрального апарату Держфінпослуг або його територіального управління та в обов`язковому порядку долучаються до матеріалів Справи.

Відповідно до пункту 4. 19 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень) за результатами розгляду Справи уповноважена особа Держфінпослуг приймає одне з рішень, передбачених пунктом 3.10 цього Положення.

Рішення про результати розгляду Справи вручається Особі або надсилається за її місцезнаходженням не пізніше п`яти днів з дня його прийняття, а рішення, які підлягають схваленню Комісією, - не пізніше п`яти днів з дня їх схвалення (пункт 4.23 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних рішень).

Відповідно до плану перевірок юридичних осіб з січня по березень 2008 року Інспекційною групою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України проведено планову виїзну інспекцію Закритого акціонерного товариства Український страховий капітал`за період з 1 січня 2007 року по 1 січня 2008 року щодо додержання вимог законодавства про фінансові послуги -з питань, передбачених Типовою програмою проведення перевірок страховиків, затвердженої Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 21 серпня 2003 року № 37.

За результатами планової виїзної інспекції складено Акт планової інспекції Закритого акціонерного товариства Український страховий капітал`від 1 квітня 2008 року № 64/0/-п, яким встановлено наступні порушення чинних нормативно-правових актів:

1) статті 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , статті 2 Закону України Про страхування`щодо надання фінансових послуг, а саме страхування без отримання ліцензії;

2) частини третьої статті 16 Закону України Про страхування в частині укладення договору страхування не у відповідності до правил страхування щодо здійснення виплати агентських винагород у сумі, що перевищує норматив на ведення справи, встановлений в правилах страхування;

3) абзацу п`ятого частини четвертої статті 16 Закону України Про страхування щодо не зазначення в договорі страхування адреси вигодонабувача.

4) частини третьої статті 16 Закону України Про страхування щодо укладання договору страхування не у відповідності до правил відповідного добровільного виду страхування;

5) абзацу четвертого частини четвертої статті 16 Закону України Про страхування щодо не зазначення в договорі страхування адреси страхувальника;

6) абзаців 13-16 частини четвертої статті 16 Закону України Про страхування в частині не визначення в договорі страхування прав та обов`язків сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, причин відмови у страховій виплаті, умови здійснення страхової виплати, порядок зміни і припинення дії договору;

7) статті 31 Закону України Про страхування у частині формування резервів незароблених премій без розподілу по окремим видам страхування, а саме: резерви незароблених премій обчислюється без розподілу по страхуванню наземних транспортних засобів (крім залізничного) та страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

8) статті 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`та пункту 2.1 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 року за №517/9116, у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 вересня 2005 року № 4619, у частині невиконання обов`язку надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг;

9) частини другої розділу другого постанови Кабінету Міністрів України Про порядок провадження діяльності страховими посередниками від 18 грудня 1996 року № 1523 в частині не здійснення контролю за діяльністю страхових агентів;

10) пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ щодо неподання протягом 15 робочих днів інформації та підтверджуючих документів з моменту виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих для внесення до Державного реєстру фінансових установ;

11) вимог пункту 2.18 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126 щодо невиконання обов`язку страховиком формувати та облікувати страхові резерви в порядку та на умовах, визначених статтею 31 Закону України Про страхування .

1 квітня 2008/ року Позивачем до Відповідача було подано заперечення на вищевказаний акт.

Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-298 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 9 квітня 2008 року за порушення положень статті 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`і статті 2 Закону України Про страхування`щодо надання фінансових послуг, а саме послуг у сфері страхування без отримання відповідної ліцензії до ЗАТ Український страховий капітал`застосовано штраф у розмірі 42 500,00 грн.

Приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/0/-304 від 11 квітня 2008 року за порушення частини третьої статті 16 Закону України Про страхування щодо укладання договорів страхування не у відповідності до правил відповідного добровільного виду страхування; частини четвертої статті 16 Закону України Про страхування щодо не зазначення в договорах страхування: адреси вигодонабувача, адреси страхувальника прав та обов`язків сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, причин відмови у страховій виплаті, умови здійснення страхової виплати, порядок зміни і припинення дії договору; статті 31 Закону України Про страхування у частині формування резервів незароблених премій без розподілу по окремим видам страхування, а саме: резерви незароблених премій обчислюється без розподілу по страхуванню наземних транспортних засобів (крім залізничного) та страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; статті 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`та пункту 2.1 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 року за №517/9116, у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 вересня 2005 року № 4619, у частині невиконання обов`язку надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; частини другої розділу другого постанови Кабінету Міністрів України Про порядок провадження діяльності страховими посередниками від 18 грудня 1996 року № 1523 в частині не здійснення контролю страховиком за діяльністю страхових агентів; пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ щодо невиконання обов`язку страховиком подати протягом 15 робочих днів інформацію та підтверджуючі документи з моменту виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих для внесення до Державного реєстру фінансових установ; вимог пункту 2.18 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126 щодо невиконання обов`язку страховика формувати та облікувати страхові резерви в порядку та на умовах, визначених статтею 31 Закону України Про страхування , -Позивачу приписано вжити до 12 травня 2008 року заходів для усунення виявлених порушень вимог зазначених нормативно-правових актів чинного законодавства України .

21 квітня 2008 року Позивачем подано скаргу на Постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-298 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 9 квітня 2008 року.

24 квітня 2008 року ЗАТ Український страховий капітал`подало скаргу на припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/0/-304 від 11 квітня 2008 року.

Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 6195/12-8 від 27 травня 2008 року постанову від 9 квітня 2008 року № СК-08/08/298 скасовано.

Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 6286/12-8 від 28 травня 2008 року припис № СК-08/0/-304 від 11 квітня 2008 року скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Актом порушення законодавства про фінансові послуги Закритим акціонерним товариством Український страховий капітал № 64/08-п/2 від 9 червня 2008 року, на підставі акту планової інспекції Закритого акціонерного товариства Український страховий капітал`від 1 квітня 2008 року № 64/08-п, рішення від 27 травня 2008 року № 6195/12-8 щодо скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 9 квітня 2008 року № СК-08/08-298, зафіксовано порушення Закритим акціонерним товариством Український страховий капітал`у сфері надання фінансових послуг, а саме: статті 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , статті 2 Закону України Про страхування`щодо надання фінансових послуг, а саме страхування без отримання ліцензії

Листом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 6731/08-8 від 10 червня 2008 року ЗАТ Український страховий капітал`повідомлено про скасування припису № СК-08/0/-304 від 11 квітня 2008 року та про розгляд справи про порушення законодавства щодо порушень, викладених в акті планової інспекції від 1 квітня 2008 року № 64/08-п, призначений на 18 червня 2008 року о 15 год. 00 хв., а також повідомлено про складення акту про порушення законодавства у сфері надання фінансових послуг ЗАТ Український страховий капітал`від 9 червня 2008 року № 64/08-п/2 та поінформовано про розгляд справи про порушення законодавства Позивачем, викладених в акті про порушення від 9 червня 2008 року № 64/08-п/2, призначений на 18 червня 2008 року об 15 год. 30 хв.

17 червня 2008 року Позивачем подано Заперечення на Акт порушення законодавства про фінансові послуги Закритим акціонерним товариством Український страховий капітал № 64/08-п/2 від 9 червня 2008 року

Приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року за порушення частини третьої статті 16 Закону України Про страхування щодо укладання договорів страхування не у відповідності до правил відповідного добровільного виду страхування; частини четвертої статті 16 Закону України Про страхування щодо не зазначення в договорах страхування: адреси вигодонабувача, адреси страхувальника прав та обов`язків сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, причин відмови у страховій виплаті, умови здійснення страхової виплати, порядок зміни і припинення дії договору; статті 31 Закону України Про страхування у частині формування резервів незароблених премій без розподілу по окремим видам страхування, а саме: резерви незароблених премій обчислюється без розподілу по страхуванню наземних транспортних засобів (крім залізничного) та страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; статті 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`та пункту 2.1 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 року за №517/9116, у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 вересня 2005 року № 4619, у частині невиконання обов`язку надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; частини другої розділу другого постанови Кабінету Міністрів України Про порядок провадження діяльності страховими посередниками від 18 грудня 1996 року № 1523 в частині не здійснення контролю страховиком за діяльністю страхових агентів; пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ щодо невиконання обов`язку страховиком подати протягом 15 робочих днів інформацію та підтверджуючі документи з моменту виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих для внесення до Державного реєстру фінансових установ; вимог пункту 2.18 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126 щодо невиконання обов`язку страховика формувати та облікувати страхові резерви в порядку та на умовах, визначених статтею 31 Закону України Про страхування , -Закритому акціонерному товариству Український страховий капітал`приписано вжити до 1 серпня 2008 року заходів для усунення виявлених порушень вимог зазначених нормативно-правових актів чинного законодавства України.

Постановою № СК-08/08-568 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 19 червня 2008 року за порушення статті 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , статті 2 Закону України Про страхування`щодо надання фінансових послуг, а саме послуг у сфері страхування без отримання відповідної ліцензії до ЗАТ Український страховий капітал`застосовано штраф у розмірі 42 500,00 грн.

Супровідним листом № 7235/08-8 від 24 червня 2008 року Позивачу повідомлено про прийняті рішення та направлено їх примірники.

4 липня 2008 року Позивачем подано скаргу на Припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року та Постанову № СК-08/08-568 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 19 червня 2008 року (вих. №№ 673 та 674 відповідно).

Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8599/12-8 від 24 липня 2008 року залишено без задоволення скаргу Позивача, а постанову № СК-08/08-568 від 19 червня 2008 року залишено без змін.

Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року скаргу Закритого акціонерного товариства Український страховий капітал`від 4 липня 2008 року № 673 задоволено частково та скасовано Припис заступника Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 червня 2008 року № СК-08/08-567 в частині порушення статті 31 Закону України Про страхування`та пункту 2.18 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126; в решті припис залишено без змін.

Вищезазначені рішення Позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд звертає увагу на наступне.

Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є Припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року, Постанова № СК-08/08-568 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 19 червня 2008 року, Рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8599/12-8 від 24 липня 2008 року та Рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року (в оскаржуваній частині), як рішення суб`єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі`означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

У спосіб`означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.

Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Щодо Постанови Відповідача № СК-08/08-568 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 19 червня 2008 року, Суд звертає увагу на наступне.

Вищевказаною постановою до ЗАТ Український страховий капітал застосовано штраф у розмірі 42 500,00 грн. за порушення статті 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , статті 2 Закону України Про страхування`щодо надання фінансових послуг, а саме послуг у сфері страхування без отримання відповідної ліцензії.

Статтею 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`визначено, що особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій . Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо: 1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами; 2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг; 3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про страхування`визначено, що страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України Про господарські товариства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності . Учасників страховика повинно бути не менше трьох.

Судом встановлено, що 27 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Український страховий капітал`та Акціонерним комерційним банком Юнекс`укладено Договір добровільного страхування фінансових ризиків № ФР07-036/0020.

Щодо Додаткової Угоди № 1 до Договору добровільного страхування фінансових ризиків № ФР07-036/0020 від 27 вересня 2007 року від 7 квітня 2008 року (якою, зокрема, предмет Договору страхування викладено в новій редакції), Суд вважає за необхідне вказати наступне.

Вказану додаткову угоду було укладено поза межами періоду, що інспектувався Відповідачем, та, крім-того, станом на час прийняття Акту планової інспекції Закритого акціонерного товариства Український страховий капітал`від 1 квітня 2008 року 0№ 64/0/-п, дану додаткову угоду укладено не було.

Суд звертає увагу на те, що Договір добровільного страхування фінансових ризиків № ФР07-036/0020 було укладено Позивачем на підставі ліцензії серії АВ № 299890 на здійснення добровільного страхування фінансових ризиків та відповідно до Правил добровільного страхування фінансових ризиків № 2183 від 9 лютого 2007 року.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 даного Договору предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з ризиком зазнати збитки при здійсненні господарської діяльності, а саме -ризику неповернення або часткового неповернення ВАТ Калинтянський експериментальний завод комбікормів та преміксів`суми кредиту згідно Кредитного договору № 01-770707-КР від 24 липня 2007 року.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що страховим ризиком є виникнення у Страхувальника збитків у випадку невиконання або неналежного виконання контрагентом Страхувальника прийнятих на себе договірних зобов`язань за кредитним договором № 01-770707-КР від 24 липня 2007 року, а саме неповернення або часткове неповернення Контрагентом суми кредиту.

Види добровільного страхування визначено статтею 6 Закону України Про страхування .

Так, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про страхування`види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту); страхування фінансових ризиків (пункти 16, 18 частини 4 статті 6 Закону України Про страхування ).

Згідно з частиною 7 статті 6 Закону України Про страхування`страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

З вищезазначеного випливає правило, відповідно до якого страховик має право займатися лише тими видами страхування, на які він у встановленому законом порядку отримав відповідну ліцензію.

Аналіз змісту Договору добровільного страхування фінансових ризиків № ФР07-036/0020 від 27 вересня 2007 року, зокрема, предмету договору, свідчить про те, що страховиком -ЗАТ Український страховий капітал , -фактично було застраховано такий вид добровільного страхування, як страхування кредиту (відповідальності позичальника за непогашення кредиту) (згідно Кредитного договору № 01-770707-КР від 24 липня 2007 року).

Водночас, вказане добровільне страхування було здійснено Позивачем на підставі ліцензії серії АВ № 299890 на здійснення добровільного страхування фінансових ризиків та відповідно до Правил добровільного страхування фінансових ризиків № 2183 від 9 лютого 2007 року.

Суду не було надано доказів на підтвердження наявності у Позивача ліцензії на здійснення добровільного страхування кредиту (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що Закрите акціонерне товариство Український страховий капітал`здійснювало страхування кредитів без отримання у встановленому чинним законодавством порядку відповідної ліцензії, що є порушенням статті 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`та статті 2 Закону України Про страхування`щодо надання фінансових послуг (страхування кредитів) без отримання відповідної ліцензії.

Доказів на спростування вищезазначеного представником Позивача не надано, а Судом не встановлено.

Відтак, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та матеріали адміністративної справи, Суд приходить до висновку про те, що висновки Постанови Відповідача № СК-08/08-568 про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 19 червня 2008 року та Рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8599/12-8 від 24 липня 2008 року є об`єктивними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а, відтак, вказані рішення є законними.

Стосовно Припису Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року, та Рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року, яким скасовано Припис заступника Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 червня 2008 року № СК-08/08-567 в частині порушення статті 31 Закону України Про страхування та пункту 2.18 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126, а в решті припис залишено без змін, -Суд звертає увагу на наступне.

Вказаний припис (з урахуванням Рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року) винесено Позивачу за порушення частини третьої статті 16 Закону України Про страхування щодо укладання договорів страхування не у відповідності до правил відповідного добровільного виду страхування; частини четвертої статті 16 Закону України Про страхування щодо не зазначення в договорах страхування: адреси вигодонабувача, адреси страхувальника прав та обов`язків сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, причин відмови у страховій виплаті, умови здійснення страхової виплати, порядок зміни і припинення дії договору; статті 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`та пункту 2.1 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 року за №517/9116, у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 вересня 2005 року № 4619, у частині невиконання обов`язку надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; частини другої розділу другого постанови Кабінету Міністрів України Про порядок провадження діяльності страховими посередниками від 18 грудня 1996 року № 1523 в частині не здійснення контролю страховиком за діяльністю страхових агентів; пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ щодо невиконання обов`язку страховиком подати протягом 15 робочих днів інформацію та підтверджуючі документи з моменту виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих для внесення до Державного реєстру фінансових установ.

Суд звертає увагу на те, що представником Позивача ні в позовній заяві, ні в судових засіданнях не надано жодного доказу на спростування висновків Відповідача про порушення відповідних статей нормативно-правових актів, визначених у Приписі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року ( з урахуванням Рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року).

Водночас, викладені в Акті планової інспекції Закритого акціонерного товариства Український страховий капітал`від 1 квітня 2008 року № 64/0/-п знайшли своє підтвердження фактичними обставинами справи.

Так, на підставі матеріалів адміністративної справи Судом встановлено, що Позивачем в порушення частини 3 статті 16 Закону України Про страхування укладалися договори страхування не у відповідності до правил відповідного добровільного виду страхування; в порушення частини 4 статті 16 Закону України Про страхування в договорах страхування не зазначалися адреса вигодонабувача, адреса страхувальника, права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, причини відмови у страховій виплаті, умови здійснення страхової виплати, порядок зміни і припинення дії договору; в порушення статті 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`та пункту 2.1 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39, у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 вересня 2005 року № 4619, не виконано обов`язку надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; в порушення частини 2 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України Про порядок провадження діяльності страховими посередниками`від 18 грудня 1996 року № 1523 не здійснювався контроль за діяльністю страхових агентів; в порушення пункту 3 розділу X Положення про Державний реєстр фінансових установ не виконано обов`язку подати протягом 15 робочих днів інформацію та підтверджуючі документи з моменту виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих для внесення до Державного реєстру фінансових установ.

Жодні вищевказані висновки не було спростовано Позивачем об`єктивними засобами доказування. Суд звертає увагу на те, що окремі незначні процедурні порушення не можуть бути підставою для скасування правильного по суті та законного рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що Припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-567 від 19 червня 2008 року та Рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 8600/12-8 від 24 липня 2008 року в його оскаржуваній частині, -є законними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча суддя Н. Є. Блажівська

Судді О. В. Головань

В. А. Кузьменко