Постанова

від 19.11.2019 по справі 640/1776/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1776/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Бараненко І.І.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астравест" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астравест", (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, (далі - відповідач -1) та Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач -2), у якому позивач просило суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення №1033412/39327638 від 22 грудня 2018 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, винесене Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників позивача від 07 грудня 2018 року №1 до податкової накладної від 04 грудня 2017 року №3 з датою такої реєстрації 10 грудня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 27.11.2017 року між ТОВ "Астравест" (постачальник) (ЄДРПОУ 39327638) та ТОВ Агрофірма "Пісчанська" (ЄДРПОУ 30767795) (покупець) укладено договір поставки №27/11-1.

Відповідно до специфікації №1 від 27.11.2017 року предметом договору є поставка пшениці у кількості 2618,6 тонн на загальну суму 11 783 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 969 959,00 грн.

В рамках виконання зазначеного договору поставки ТОВ "Астравест" здійснило поставку пшениці на користь ТОВ Агрофірма "Пісчанська" (видаткова накладна № 116 від 29.11.2017 року -130 тон; видаткова накладна № 117 від 01.12.2017 року - 450 тон; видаткова накладна № 122 від 04.12.2017 року - 400 тон; видаткова накладна № 121 від 05.12.2017 року - 500 тон; видаткова накладна № 118 від 06.12.2017 року - 350 тон; видаткова накладна №120 від 07.12.2017 року - 400 тон; видаткова накладна № 119 від 08.12.2017 року - 388,6 тон;)

Крім цього, 27.11.2017 року між ТОВ Агрофірма "Пісчанська" (ЄДРПОУ 30767795) (замовник) та ТОВ "Астравест" (виконавець) (ЄДРПОУ 39327638) укладено договір про надання послуг зі зберігання, згідно з п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується згідно замовлень Замовника надати Замовникові послуги зі зберігання пшениці Замовника на своїх особистих рахунках на наступному зерновому складі: ДП "Дунаєвецький КХП" в обсягах та строках, та на умовах, що наведені нижче за текстом Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

У зв`язку з здійсненням операцій з постачання товару платнику податку - продавцем відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було складено і зареєстровано наступні податкові накладні: №9 від 29.11.2017 року, № 2 від 01.12.2017 року; № 3 від 04.12.2017 року; № 4 від 05.12.2017 року; № 5 від 06.12.2017 року; № 6 від 07.12.2017 року; № 6 від 08.12.2017 року.

Через несвоєчасну оплату поставленої пшениці Позивач направив ТОВ Агрофірма "Пісчанська" вимогу про повернення товару.

Так на вимогу позивача було повернуто товар поставлений згідно видаткових накладних № 117 від 01.12.2017 року - 450 тон; № 122 від 04.12.2017 року - 400 тон; № 121 від 05.12.2017 року - 500 тон; № 118 від 06.12.2017 року - 350 тон. Решту товару було оплачено в сумі 3 750 000,00 грн. що підтверджується випискою з рахунку позивача.

У зв`язку з частковим поверненням товару відповідно до вимог п. 192,1 ст. 192 Податкового кодексу України позивачем було складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 9 від 13.06.2018 року до податкової накладної № 5 від 06.12.2017 року; № 1 від 06.08.2018 року до податкової накладної № 2 від 01.12.2017 року; №1 від 13.09.2018 року до податкової накладної № 4 від 05.12.2017 року - які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

07.12.2018 року позивач склав та подав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.12.2018 року до податкової накладної №3 від 04.12.2017 року у зв`язку з поверненням товару.

Згідно з отриманою квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних документ прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 07.12.2018 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 1001, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбаня постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп.2,5 п 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №1112/1 від 11.12.2018 року про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація якої зупинена, в яких надав пояснення та документи необхідні для проведення реєстрації розрахунку коригування.

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1033412/39327638 від 22 грудня 2018 року відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників позивача від 07 грудня 2018 року №1 до податкової накладної від 04 грудня 2017 року №3 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження, позивач звернувся зі скаргами на вказані вище рішення комісії ДФС України, яка рішеннями комісії з питань розгляду скарг від 17.01.2019 року №3693/39327638/2 залишена без задоволення, а рішення комісії ДФС України - без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Приписи п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117), визначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як свідчать обставини справи, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено повідомлення №1112/1 від 11.12.2018 року про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація якої зупинена, в якому було надано копії документів та пояснення необхідні для проведення реєстрації розрахунку коригування.

Однак, всупереч наданих документів, позивачем отримано рішення Комісії, яким позивачу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для такої відмови у реєстрації податкової накладної вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом з тим, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною прийняття такого рішення є: неподання платником податку первинних документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В той же час, як вірно враховано судом першої інстанції та свідчать матеріалів справи, позивачем по вказаній господарській операції до контролюючого органу надіслано копії первинних документів що підтверджують реальність господарських операцій та здійснених коригувань.

Сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договорів поставки №27/11-1 від 27.11.2017 року, на виконання вимог яких складено спірні податкові накладні та розрахунки коригування.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийняття спірного рішення та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2019 року.