Постанова

від 21.11.2019 по справі 810/3180/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3180/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Лапій С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 № 274805-5602-1008.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року та ухвалити нове рішення на користь позивача.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідачем при розрахунку земельного податку не були дотримані вимоги пункту 286.1 статті 286 ПКУ, оскільки відповідач інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, не витребовував і не використовував, натомість, відповідачем до відзиву було додано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який сформовано 13.07.2018, тобто вже після 18.04.2018 - дати прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, що є додатковим підтвердженням відсутності у відповідача на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення інформації, необхідної для обчислення плати за землю.

18.11.2019 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 - без змін.

У відзиві відповідач вказує, що ГУ ДФС у Київській області мало всі законодавчо визначені повноваження та підстави для винесення відносно позивача спірного ППР, всі дії відповідача здійснені в межах чинного законодавства, у порядку та у спосіб, ним передбачений, а спірне ППР за формою і змістом відповідає приписам ПК України та Порядку № 1204, складене в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

19.11.2019 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява, у якій ОСОБА_1 просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 №2754805-5602-1008 протиправним; а в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2018 №2754805-5602-1008 провадження у справі закрити на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України; просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У заяві позивач зазначає, що рішенням Державної фіскальної служби України від 30.07.2018 №11036/к/99-99-11-02-01-14 податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.04.2018 №2754805- 5602-1008 було скасовано.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 має у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва, які розташовані в Київській області, Макарівський район, с / рада Королівська з кадастровими номерами:

3222783500:05:007:0002 (3,0409 га);

3222783500:05:007:009 (3,2861 га);

3222783500:04:014:0025 (4,2701 га);

3222783500:06:007:0002 (3,286 га).

Рішенням Королівської сільської ради Макарівського району Київської області від 10.03.2017 № 106-17-VІІ Про встановлення плати за землю на території Королівської сільської ради , зокрема п. 4. 2, ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

Відповідно до інформації Держгеокадастру нормативно грошова оцінка ріллі та перелогів станом на 01.01.2017 по Київській області становить 31970, 15 грн. за 1 га.

ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 № 2754805-5602-1008, яким визначено позивачу земельний податок з фізичних осіб у розмірі 22192, 27 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником земельних ділянок, загальною площею 13, 8831 га за адресою: Київській області, Макарівський район, с/рада Королівська, а тому на підставі рішення Королівської сільської ради Макарівського району Київської області від 10.03.2017 № 106-17-VІІ Про встановлення плати за землю на території Королівської сільської ради та даних з інформації Держгеокадастру ГУ ДФС у Київській області правомірно прийняло податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 № 274805-5602-1008, яким визначило позивачу податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 22192, 27 грн.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам справи, розглянувши апеляційну скаргу та подану позивачем заяву з процесуальних питань, при її вирішенні виходить з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2018 б/н (вх. ДФС №5961/ФОП від 01.06.2018) ОСОБА_1 подав скаргу до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 18.04.2018 № 2754805-5602-1008 про визначення зобов`язання з податку на землю.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.07.2018 №11036/К/99-99-11-02-01-14 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 18.04.2018 №2754805-5602-1008, а скаргу ОСОБА_1 - частково задоволено, при цьому зазначено, що ГУ ДФС у Київській області відповідно до вимог п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, необхідно витребувати інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, після отримання та на підставі якої забезпечити нарахування земельного податку згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Копію такого рішення було додано позивачем до заяви з процесуальних питань, поданої 19.11.2019 до суду апеляційної інстанції, та вказане рішення не було враховано судом першої інстанції при винесенні рішення, хоч і існувало на момент прийняття рішення (10.07.2019), разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так, як вбачається, з матеріалів справи, рішення Державної фіскальної служби України від 30.07.2018 №11036/К/99-99-11-02-01-14 було направлено позивачу (ШКІ 0405344165947) 08.11.2019 та отримано позивачем 12.11.2019, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не міг надати такий доказ суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а відтак, суд апеляційної інстанції приймає такий доказ.

З рішення Державної фіскальної служби України від 30.07.2018 №11036/К/99-99-11-02-01-14 вбачається, що підставою для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 18.04.2018 №2754805-5602-1008 було те, що контролюючим органом при розрахунку земельного податку ОСОБА_1 за 2018 рік не були дотримані вимоги п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, тобто податкове повідомлення-рішення винесено передчасно, без витребування у відповідних органів інформації, необхідної для обчислення і справляння плати за землю.

При цьому ДФС України у рішенні вказано, що згідно п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386, Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

Мін`юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об`єкти незавершеного будівництва.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Відповідно до п. 14.1.7 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Згідно п. 55.1, п. 55.2 ст. 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Контролюючими органами вищого рівня є:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць;

контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

Відповідно до п. 56.1., п. 56.2, 56.3 п. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду на те, що в даному випадку, в порядку адміністративного оскарження належним органом - суб`єктом владних повноважень - контролюючим органом вищого рівня податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 № 274805-5602-1008 було скасовано, тобто, оскаржувані порушення були виправлені самим суб`єктом владних повноважень, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

При цьому, щодо вимог заявника скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 в частині відмови у визнанні протиправним податкового повідомлення-рішення від 18.04.2018 №2754805-5602-1008, та ухвалити нове рішення, яким визнати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 №2754805-5602-1008 протиправним, колегія суддів зазначає, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки встановити протиправність/правомірність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень суд може лише при розгляді справи по суті при з`ясування всіх обставин справи, а в даному випадку, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки фактично, відсутній предмет спору, оскільки податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 №2754805-5602-1008 було скасовано суб`єктом владних повноважень в порядку адміністративного оскарження.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 статті 319 передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

В даному випадку, оскільки податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 №2754805-5602-1008 було скасовано суб`єктом владних повноважень в порядку адміністративного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про повне відновлення законних прав та інтересів позивача після такого виправлення порушень суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з апеляційною скаргою було сплачено судовий збір у розмірі 1057 (тисяча п`ятдесят сім) грн. 50 (п`ятдесят) коп., що підтверджується квитанцією №28366068-1 від 26 вересня 2019 року, суд приходить висновку про наявність підстав для повернення таких коштів ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Інших підстав, для розподілу судових витрат, передбачених ст. 139 КАС України, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 238, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заяву ОСОБА_1 з процесуальних питань задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення закрити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп № НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1057 (тисяча п`ятдесят сім) грн. 50 (п`ятдесят) коп., сплаченого згідно квитанції №28366068-1 від 26 вересня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді Н.В. Безименна

О.О. Беспалов