Постанова

від 21.11.2019 по справі 640/18497/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18497/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "СОСНА" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "СОСНА" про стягнення заборгованості у розмірі 730580,38 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий центр СОСНА (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 730 580,38грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 730 580,38грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з несплатою позивачем податкових зобов`язань, Головним управління ДФС у Київській області було виставлено податкову вимогу: № 63663-17 від 05.04.2018, доказів оскарження податкових вимог чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов`язаннями суду не надано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За матеріалами справи у позивача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий центр СОСНА перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі 730 580,38грн. з земельного податку з юридичних осіб, яка виникла на підставі самостійно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 08.02.2018р. №9015206951 на суму 730 580,38грн.

Наявність у підприємства вказаної заборгованості підтверджується також Обліковою карткою платника податків, Довідкою від 03.08.2018р. №24906/9/26-15-17-02-38, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов`язань у розмірі 730 580,38грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач не надав до суду доказів сплати податкової заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 730 580,38грн., натомість у відзиві на позов вказав, що Договори оренди земельної ділянки, які укладені з Київською міською радою 18.05.2010р. закінчили дію 20.05.2015р. та 20.05.2011р., а тому відсутні підстави задоволення позову.

Однак, дані доводи матеріалами справи не підтверджуються, оскільки відповідачем 20.02.2018р. самостійно було подано контролюючому органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9015206951.

Будь які докази оскарження зазначених податкових вимог в матеріалах справи відсутні. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень такі дані відсутні.

При цьому, надіслані платникові податків податкові вимоги у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. Чинним податковим законодавством України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу після набрання чинності Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція, викладена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 по справі № 804/7638/16.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01.01.2011 регулюються Податковим кодексом України.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Стягнення коштів провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наявні об`єктивні обставин для стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий центр СОСНА у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 730 580, 38 грн.

Колегія суддів вважає доводи апелянта про не дотримання податковим органом, встановлений статтею 96 Податкового кодексу України, обов`язковий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, безпідставними, оскільки виходячи із правового аналізу пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України з 01.01.2011 законодавець встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення в певній послідовності на виконання власних повноважень: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, звернення стягнення на дебіторську заборгованість. Якщо всі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 813/2851/17.

Стосовно посилань апелянта на те, що при подачі позову позивачем не було сплачено судовий збір, колегія суддів, зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується сплата судового збору Головним управління ДФС у м. Києві у розмірі 10 958,71 грн. (а.с. 4)

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "СОСНА"- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма