Постанова

від 20.11.2019 по справі 808/8220/14 (до/808/1112/14)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2019 року

Київ

справа №808/8220/14 (ДО/808/1112/14)

адміністративне провадження №К/9901/5608/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у складі судді Батрак І.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року у складі колегії суддів Гімона М.М., Білак С.В., Шальєвої В.А. у справі №808/8220/14 (ДО/808/1112/14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Гарантія+ до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Гарантія+ (далі - Товариство, позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (після реорганізації Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві) (далі - податковий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправними дії щодо корегування показників податкової звітності позивача в Автоматизованій інформаційній системі Податковий блок Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ; зобов`язати відновити показники податкової звітності позивача за період: квітень, травень, червень, липень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 31 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, позов задовольнив частково.

Визнано протиправними дії податкового органу щодо корегування показників податкової звітності Товариства в Автоматизованій інформаційній системі Податковий блок Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період квітень, травень, червень 2014 року. Зобов`язано податковий орган відновити в Автоматизованій інформаційній системі Податковий блок Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності Товариства за період квітень, травень, червень 2014 року, що зазначені у Податкових деклараціях з податку на додану вартість. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності Товариства в АІС Податковий блок Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період квітень, травень, червень 2014 року є неправомірними та такими, що створюють негативні наслідки, усунути які можливо лише зобов`язанням відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі даних, задекларованих позивачем за відповідні періоди.

У червні 2015 року відповідач подав касаційну скаргу, в якої посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідачем 18 червня 2014 року складено акт №1709/26-55-22-10/38950934 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року , в якому зазначено, що звіркою Товариства документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за вказаний період.

Крім того, 31 липня 2014 року відповідачем складено акт №2180/26-55-22-10/38950934 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 травня 2014 року по 31 липня 2014 року , в якому зазначено, що звіркою Товариства документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за вказаний період.

Згідно копії квитанцій, контролюючий орган отримав надіслані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень 2014 року.

Наведені Товариством у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень 2014 року суми ПДВ є ідентичними сумам ПДВ, зазначеним у скріншотах з аналітичної системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України та в актах №1709/26-55-22-10/38950934 від 18 червня 2014 року, №2180/26-55-22-10/38950934 від 31 липня 2014 року.

Також судами встановлено, що податкові повідомлення - рішення за результатами вказаних актів контролюючим органом не приймались.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Статтею 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зустрічні звірки проводяться у суб`єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов`язань.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб`єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб`єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (пункт 4).

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб`єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб`єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб`єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення (пункт 7).

Пунктом 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація, що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що контролюючий орган має право вчиняти дії щодо проведення зустрічних звірок та оформляти їх результати відповідними довідками (у разі проведення зустрічної звірки) чи актами (у разі неможливість проведення зустрічної звірки). Дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації контролюючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Дії фахівців контролюючого органу, які мали наслідком оформлення акту про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з пп. 78.1.1 пп. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Висновки, викладені у вказаних довідках чи актах, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків, а відповідно, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Крім того, контролюючий орган має право в довідках чи актах, за результатами зустрічної звірки, зазначати дані про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, а також у разі наявності зазначати й іншу інформацію, що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці, зокрема і щодо проведення аналізу господарської діяльності платником податків.

Внесена до інформаційних систем податкова інформація використовується органами доходів і зборів для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності та не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Як встановлено судами на підставі актів №1709/26-55-22-10/38950934 від 18 червня 2014 року, №2180/26-55-22-10/38950934 від 31 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічних звірок Товариства податкові повідомлення - рішення контролюючим органом не приймались.

Вказане правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 17.11.2015 у справах №826/17248/14 та №826/11901/14, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід застосовується також Верховним Судом, зокрема, в постановах від 22.01.2019 у справі №804/17331/14, від 26.02.2019 у справі №826/13931/14.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи вимоги норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування (тлумачення) судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у результаті чого безпідставно дійшли висновку про порушення контролюючим органом прав позивача, а тому касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року у справі №808/8220/14 (ДО/808/1112/14) скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Гарантія+ в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду