Рішення

від 18.11.2019 по справі 908/2549/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/128/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019 Справа № 908/2549/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом : Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79-а, код ЄДРПОУ 32121458)

До відповідача: Громадської спілки "Міжнародний союз козаків "Запорозька Січ" (69057, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 64, код ЄДРПОУ 33795453)

про стягнення 12 080,14 грн.

Без участі представників сторін.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2549/19 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" від 20.08.2019 за вих. №958/юр до Громадської спілки "Міжнародний союз козаків "Запорозька Січ" про стягнення 12 080,14 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 справу №908/2549/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 19.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2549/19 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/128/19. Ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 16.10.2019. Ухвалою суду від 16.10.2019 у судовому засіданні оголошено перерву.

В матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 19.09.2019 про відкриття провадження у справі № 908/2549/19 з поштовою відміткою організація закрита , яка надіслана на юридичну адресу Громадської організації Міжнародний союз козаків Запорізька Січ , що зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 64. Тобто, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/2549/19.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

18.11.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 01.05.2010 між Концерном "МТМ" та Громадською спілкою "Міжнародний союз козаків "Запорозька Січ" укладено договір №600816 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. На виконання умов вказаного договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію в період з листопада 2018 по квітень 2019 на загальну суму 10 387,78 грн. Однак, відповідач оплату за отримані послуги не здійснив. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за отримані послуги позивачем нараховано інфляційні витрати в розмірі 255,02 грн., 3% річних в розмірі 113,61 грн. та пеню в розмірі 1 323,73 грн. На підставі викладеного, посилаючись ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, Закон України "Про теплопостачання", "Правила користування тепловою енергією", затвердженими Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007, позивач просить суд позов задовольнити.

Станом на 18.11.2019 запропонований ухвалами суду від 19.09.2019 та від 16.10.2019 відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2010 між Концерном "Міські теплові мережі" (далі - Теплопостачальна організація) в особі директора філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району та Міжнародним союзом козаків "Запорізька Січ" (далі - Споживач) укладений договір № 600816 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з додатками до нього (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Розділом 10 договору встановлено, що цей договір діє з 01.05.2010 до 01.05.2011. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Оскільки жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про розірвання цього договору, то він був пролонгованим на кожний наступний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з листопада 2018 по квітень 2019 відпустив відповідачу теплову енергію на суму 10 387,78 грн.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі встановили наступний порядок розрахунків.

Згідно з п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі (п. 6.3.)

Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4.).

Згідно пункту 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. 79-а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання - передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Пунктом 6.6.1 договору передбачено, що отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п. 6.6.2 договору, у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та, оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов`язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у господарському суді.

Крім того, п. 3.2.26 договору передбачено, що споживач зобов`язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Позивач щомісяця направляв відповідачу акти та рахунки (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача містяться в матеріалах справи). Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну "МТМ" не надав.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманої теплової енергії не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за спірний період в сумі 10 387,78 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2549/19, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач всупереч умовам договору заборгованість за вказаний період не оплатив. Доказів висунення заперечень позивачу з приводу отриманої теплової енергії не надав.

За таких обставин, на час розгляду справи в суді сума основного боргу складає 10 387,78 грн., яка підтверджена матеріалами справи.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 387,78 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1323,73 грн. пені за загальний період з 20.12.2018 по 01.07.2019.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору, який передбачає, що у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленому у п. 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати, Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Як вбачається з розрахунку пені, долученого позивачем до позовних матеріалів, останнім нарахована пеня на суму заборгованості за загальний період з 20.12.2018 по 01.07.2019 включно.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню, судом стягнуто пеню у розмірі 1323,73 грн.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 113,61 грн. 3% річних за загальний період з 20.12.2018 по 01.07.2019 та 255,02 грн. інфляції за період січень 2019 - травень 2019.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає їх правомірними та обґрунтованими, тому з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 113,61 грн. та інфляційні витрати в сумі 255,02 грн.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано. Доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадської спілки Міжнародний союз козаків Запорізька Січ (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 64, код ЄДРПОУ 33795453) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79-а, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у філії ЗОУ ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг у розмірі 10 387 (десять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 78 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Громадської спілки Міжнародний союз козаків Запорізька Січ (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 64, код ЄДРПОУ 33795453) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79-а, код ЄДРПОУ 32121458, п/р НОМЕР_2 у філії ЗОУ ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957) втрати від інфляції у розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. 02 коп., 3 % річних у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 22.11.2019.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.