Рішення

від 08.11.2019 по справі 911/1897/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2019 р. Справа № 911/1897/19

За первісним позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, будинок 2 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест Груп", 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Виговського, будинок 5 В

про стягнення 2 243 375,60 грн. за договором про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь № 53 від 30.06.2017

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест Груп"

до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

про визнання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь №53 від 30.06.2017 недійсним

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Р.Байдрелова

представники сторін не з`явились .

Суть спору: Виконавчий комітет Ірпінської міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест Груп (далі - ТОВ Орлан-Інвест Груп ), в якому з посиланням на порушення відповідачем зобов`язань по договору №53 від 30.06.2017 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь просить:

1) стягнути з відповідача 2 243 375,60грн, з них: 1 960 380,42грн - заборгованість по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь, 220 905,88грн - неустойка (пеня 150 932,48грн + штраф 7% від суми боргу за прострочення понад 30 днів 69 973,40грн), 48 575,00грн - інфляційна складова, 13 514,30грн - 3% річних;

2) органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати до моменту виконання рішення в частині стягнення боргу у сумі 1 960 380,43грн у повному обсязі:

- сплату 3% річних за формулою: сума залишку боргу х 3% : 365хкількість днів прострочення, починаючи з 20.07.2019;

- сплату інфляційної складової за формулою: сума залишку боргу х індекс інфляції за кожний місяць, починаючи з серпня 2019 року - сума залишку боргу, на який нараховуються інфляційні;

- сплату пені за формулою: СБ х (ОС х 2)% / КДР х КДП, де: СБ - сума боргу, ОС - облікова ставка НБУ; КДР - кількість днів у році, КДП - кількість днів прострочення.

Відповідач проти позову заперечує та заявив зустрічний позов про визнання недійсним договору №53 від 30.06.2017 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь з підстав невідповідності визначеної договором величини пайової участі (внеску) вимогам статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач із зустрічним позовом не погоджується, вважає, що умови договору відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема, статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області №4146-60-VІ від 06.11.2014 затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь в новій редакції (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2.1 цього Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Пунктом 2.2 Положення визначено, що у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

- показників опосередкованої вартості спорудження житла, розрахованої на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для багатоповерхових житлових будинків;

- опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для нежитлових будівель та споруд;

- опосередкованої вартості будинків садового типу, які споруджуються на території України, на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових і дачних будинків.

Розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь відповідно до пункту 2.5 Положення складає для:

- житлових будинків з вбудовано-прибудованими об`єктами комерційного призначення розмір коштів пайової участі визначається диференційовано з урахуванням загальної кошторисної вартості об`єкта будівництва для об`єкта комерційного призначення - пайова участь визначається як для нежитлових будівель та споруд (10%), а для об`єкта житлового фонду - відповідно як для житлових будинків (4%);

- нежитлових будівель та споруд (за винятком тих, що перелічені у пункті 1.2 цього Положення, замовники яких не залучаються до участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) - 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Пунктом 2.8 Положення передбачено, що у випадку будівництва у житловому будинку вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень його загальна кошторисна вартість має визначатись з урахуванням кошторисної вартості таких нежитлових приміщень. Розмір пайової участі розраховується як сума двох складових: перша становить величину пайової участі, розраховану під житлову частину будинку; друга - величину пайової участі, розраховану для нежитлових будівель та споруд. За відсутності окремих кошторисних розрахунків розмір пайової участі визначається пропорційно загальній площі приміщень.

Відповідно до пункту 2.9 Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури міста може коригуватись у разі, коли фактична кошторисна вартість буде більшою або меншою після закінчення об`єкта будівництва.

Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та ТОВ Орлан-Інвест Груп (Замовник) керуючись Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь, затвердженим рішенням Ірпінської міської ради Київської області №4146-60-VІ від 06.11.2014, укладений договір №53 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь від 30.06.2017 (далі - Договір), предметом якого є участь Замовника у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпінь у зв`язку з будівництвом об`єкта - багатоквартирний житловий будинок загальною площею 5 672,67м 2 , квартирною площею 4 250,0 м 2 , площею нежитлових приміщень комерційного призначення 426,48м 2 у м.Ірпінь, вул.Мінеральна, 7, 7-з, 7-ж Будинок №2.

Згідно пункту 2.1 Договору загальна вартість будівництва, розрахована відповідно до заяви Замовника виходячи з опосередкованої вартості (згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.3027 №102), складає 7 341 875,00грн (вартість нежитлових приміщень комерційного призначення 3 311 840,30грн, вартість житлових приміщень 40 739 409,70грн; величина пайової участі (внеску) по житлових приміщеннях 1 629 576,39грн, по нежитлових приміщеннях комерційного призначення 331 184,03грн, що разом становить 1 960 760,42грн.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що сплата коштів Замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста здійснюється шляхом безготівкового перерахування в сумі 1 960 760,42грн (один мільйон дев`ятсот шістдесят тисяч сімсот шістдесят грн. сорок дві копійки) згідно графіка (Додаток 1) до цього договору, але не пізніше, ніж до введення об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до пункту 2.3 Договору за порушення строків сплати пайового внеску стягується пеня у розмірі 0,1% від нарахованої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що договір може корегуватися у випадку, коли фактична вартість будівництва буде більшою або меншою за результатами (по закінченню) будівництва об`єкта, або в результаті виникнення інших причин, що має бути узгоджено сторонами та оформлено додатковим договором до цього договору.

Графіком сплати пайового внеску Замовника будівництва на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь, який є Додатком 1 до Договору, встановлено наступні платежі: у грудні 2018 року 500 000,00грн, у березні 2019 року 500 000,00грн, у червні 2019 року 500 000,00грн, у вересні 460 760,42грн.

Відповідачем на виконання Договору 26.10.2017 сплачено 380,00грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 за кодом платежу 24170000.

Згідно листа Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради вих.№0702/2 від 07.02.2019 ТОВ Орлан-Інвест Груп отримано сертифікат готовності №КС16181151688 від 25.04.2018 об`єкта за адресою м.Ірпінь, вул.Мінеральна, 7, 7-з, 7-ж Будинок №2.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на момент укладення позивачем та відповідачем 30.06.2017 договору №53 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (частина п`ята цієї статті).

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків (частина шоста цієї статті).

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону (частина сьома).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь (частина восьма).

Згідно частини дев`ятої статті 40 цього Закону договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин першої - третьої, п`ятої та шостої статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким із моменту його вчинення.

Частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання згідно частини першої статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини шостої цієї статті штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

ТОВ Орлан-Інвест Груп вважає, що Договір слід визнати недійсним, оскільки величина пайової участі визначена виходячи з опосередкованої вартості об`єкта будівництва згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.3027 №102, що суперечить приписам статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

При цьому у зустрічній позовній заяві відповідач зазначає, що спір за цим зустрічним позовом певною мірою стосується не порядку обрахування розміру пайової участі самого по собі, а порядку обрахування (визначення) загальної кошторисної вартості будівництва для наступного визначення розміру пайової участі замовника із неї, де повноваження органу місцевого самоврядування чітко обмежені приписами частини п`ятої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; що загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва повинна встановлюватись органом місцевого самоврядування виключно на підставі встановлених ним же нормативів і не може встановлюватись жодним іншим чином, в тому числі і шляхом використання показників (нормативів) Держбуду.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач також посилається на те, що погодження обрахунку розміру пайової участі (внеску), виходячи із затвердженої Держбудом вартості квадратного метру спорудженого житла, не було втіленням передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України свободи договору, оскільки Договір укладався внаслідок вказівки на обов`язковість такого укладення у законі (частина третя статті 179 Господарського кодексу України) для окремих категорій господарюючих суб`єктів (забудовників).

Укладений позивачем та відповідачем, які є юридичними особами і мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, Договір містить умови про розмір пайової участі, про строк (графік) сплати пайової участі, про відповідальність сторін, невід`ємною частиною Договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що відповідно до статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є істотними умовами договору.

Доказів відсутності вільного волевиявлення учасників правочину чи невідповідності їх внутрішній волі відповідачем не надано.

Посилання ТОВ Орлан-Інвест Груп на відсутність з його боку вільного волевиявлення при укладенні Договору суд вважає безпідставними, оскільки ТОВ Орлан-Інвест Груп рішення стати замовником будівництва об`єкта за адресою м.Ірпінь, вул.Мінеральна, 7, 7-з, 7-ж Будинок №2 було результатом його вільного волевиявлення та відповідало його внутрішній волі і при цьому Товариство повинно було знати про наявність вказівки закону про обов`язковість укладення із замовником такого будівництва договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним: пайова участь замовника будівництва у розвитку інфраструктури міста Ірпінь.

Як було встановлено судом, у пункті 2.1 Договору загальна вартість будівництва розрахована відповідно до заяви Замовника виходячи з опосередкованої вартості згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.3027 №102, яким показник опосередкованої вартості 1кв.м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) при спорудженні житла у Київській області становить 10 365,00грн, а не виходячи з загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, що встановлено приписам статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на момент укладення Договору.

Однак це не є підставою для визнання недійсним Договору в цілому чи в частині пункту 2.1, оскільки така невідповідність може бути усунена сторонами шляхом внесення змін у договір у встановленому законом порядку, в тому числі і судовому.

До того ж, як встановлено судом, і Положенням і Договором передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури міста може коригуватись у разі, коли фактична кошторисна вартість буде більшою або меншою після закінчення об`єкта будівництва.

Будівництво об`єкта завершено, однак докази коригування величина пайової участі у розвитку інфраструктури міста виходячи з фактичної кошторисної вартості після закінчення об`єкта будівництва шляхом укладення сторонами додаткової угороди до Договору відсутні.

За таких обставин зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Щодо вимог по первісному позову суд встановив наступне.

Графіком сплати пайового внеску Замовника будівництва на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь, який є Додатком 1 до Договору, встановлено наступні платежі: у грудні 2018 року 500 000,00грн, у березні 2019 року 500 000,00грн, у червні 2019 року 500 000,00грн, у вересні 2019 року 460 760,42грн.

Відповідачем по цьому Договору 26.10.2017 здійснено платіж у сумі 380,00грн.

Докази здійснення інших платежів по Договору відсутні.

Заборгованість відповідача по цьому Договору становить 1 960 380,42грн.

ТОВ Орлан-Інвест Груп отримано сертифікат готовності №КС16181151688 від 25.04.2018 об`єкта за адресою м.Ірпінь, вул.Мінеральна, 7, 7-з, 7-ж Будинок №2.

Відповідно до пункту 2.2 Договору сплата коштів Замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста здійснюється шляхом безготівкового перерахування в сумі 1 960 760,42грн (один мільйон дев`ятсот шістдесят тисяч сімсот шістдесят грн. сорок дві копійки) згідно графіка (Додаток 1) до цього договору, але не пізніше, ніж до введення об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, грошові кошти у сумі 1 960 380,42грн, що є залишком внеску на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпінь по Договору, відповідач повинен був сплатити не пізніше 25.04.2018, а не у строки, визначені Графіком сплати пайового внеску, який є Додатком 1 до Договору.

Докази такої оплати відсутні, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по Договору у сумі 1 960 380,42грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради заявлені до стягнення:

- пеня у сумі 150 932,48грн, яка складається з: пені у сумі 88 768,10грн, нарахованої на суму платежу 499 620,00грн, що підлягала сплаті згідно Графіку сплати пайового внеску у грудні 2018 року, за період з 01.01.2019 по 01.07.2019 + пені у сумі 53 068,49грн за прострочення передбаченого Графіком сплати пайового внеску 500 000,00грн у березні 2019 року за період з 01.04.2019 по 19.07.2019 + пені у сумі 9 095,00грн за прострочення передбаченого Графіком сплати пайового внеску 500 000,00грн у червні 2019 року за період з 01.07.2019 по 19.07.2019;

- щтраф 7% у сумі 69 973,40грн, яка складається з: 34 973,40грн штрафу за прострочення понад 30 днів платежу (згідно Графіку) у сумі 499 620,00грн за грудень 2018 року + 35 000,00грн штрафу за прострочення понад 30 днів платежу (згідно Графіку) у сумі 500 000,00грн за березень 2019 року;

- інфляційні збитки у сумі 48 575,00грн, яка складається з: 32 875,00грн інфляційних збитків на суму заборгованості по платежу (згідно Графіку) 499 620,00грн за грудень 2018 року за період з 01.01.2019 по 19.07.2019 + 15 700,00грн інфляційних збитків на суму заборгованості по платежу (згідно Графіку) 500 000,00грн за березень 2019 року за період з 01.04.2019 по 19.07.2019;

- 3% річних у сумі 13 514,30грн, яка складається з: 8 212,93грн на суму заборгованості по платежу (згідно Графіку) 499 620,00грн за грудень 2018 року за період з 01.01.2019 по 19.07.2019 + 4 520,55грн на суму заборгованості по платежу (згідно Графіку) 500 000,00грн за березень 2019 року за період з 01.04.2019 по 19.07.2019.

Оскільки останнім днем сплати внеску на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпінь по Договору є 25.04.2018, то першим днем періоду прострочення є 26.04.2018, а не перший день місяця, наступного за місяцем внесення чергового платежу згідно Графіку сплати пайового внеску, як то визначено позивачем при розрахунку пені, штрафу, інфляційних збитків і 3% річних.

Таким чином останнім днем встановленого законом шестимісячного періоду нарахування пені є 25.10.2019, а тому за вказані позивачем періоди пеня нарахована безпідставно, і вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Сплата пайового внеску у сумі 1 960 380,42грн прострочена відповідачем понад 30 днів, а тому позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення передбаченого Договором штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості понад тридцять днів.

За розрахунком суду штраф у розмірі 7% від суми заборгованості у 1 960 380,42грн становить 137 226,63грн.

Однак, оскільки визначення позовних вимог, розміру позовних вимог, збільшення або зменшення їх розміру є виключним правом позивача, то стягненню з відповідача підлягає штраф у визначеному позивачем розмірі 69 973,40грн.

Правомірними є також вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних.

За визначений позивачем період нарахування інфляційних збитків і 3% річних з 01.01.2019 по 19.07.2019 за розрахунком суду на суму заборгованості 1 960 380,42грн інфляційні збитки становлять 59 284,25грн, 3% річних становлять 32 225,43грн згідно наступного:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.01.2019 - 19.07.2019 1960380.42 1.030 59284.25 2019664.67

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1960380.42 01.01.2019 - 19.07.2019 200 3 % 32225.43 Однак стягненню підлягають інфляційні збитки у заявленій позивачем сумі 48 575,00грн і 3% річних у заявленій позивачем сумі 13 514,30грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 092 443,12грн, з яких: заборгованість у сумі 1 960 380,42грн, штраф у розмірі 69 973,40грн, інфляційні збитки у сумі 48 575,00грн і 3% річних у сумі 13 514,30грн.

Позивач також просить зазначити в рішенні суду про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення, до моменту виконання рішення в частині стягнення боргу у сумі 1 960 380,43грн у повному обсязі: сплату 3% річних, починаючи з 20.07.2019; сплату інфляційної складової, починаючи з серпня 2019 року; сплату пені.

Відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Оскільки судом приймається рішення про стягнення з відповідача 3% річних, які нараховані станом на 19.07.2019, то суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання позивача в частині зазначення у рішенні суду про нарахування 3% річних з 20.07.2019 до моменту виконання рішення суду в частині стягнення боргу у сумі 1 960 380,42грн у повному обсязі, остаточна сума яких має бути розрахована органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду за формулою: сума залишку боргу х 3% : 365 х кількість днів прострочення, починаючи з 20.07.2019.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест-Груп (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Виговського, 5-В, код ЄДРПОУ 38733894) на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Шевченка, 2-а, код ЄДРПОУ 05408846) 2 092 443 (два мільйони дев`яносто дві тисячі чотириста сорок три) грн. 12коп., з яких: заборгованість по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м.Ірпінь у сумі 1 960 380,42грн, штраф у розмірі 69 973,40грн, інфляційні збитки у сумі 48 575,00грн, 3% річних у сумі 13 514,30грн; судовий збір у сумі 31 386 (тридцять одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 65коп.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати до моменту виконання рішення в частині стягнення боргу у сумі 1 960 380,42грн у повному обсязі 3% річних за формулою: сума залишку боргу х 3% : 365 х кількість днів прострочення, починаючи з 20.07.2019.

4. В іншій частині вимог первісного позову відмовити.

5. У зустрічному позові відмовити повністю.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене 18.11.2019.