Рішення

від 18.11.2019 по справі 916/2733/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2733/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

За участю представників сторін:

Від позивача : Жосан Т.Ю.

Від відповідача : Батраков Р.А.

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІІЯ"; (вул. Чорноморського козацтва, 70,Одеса,Одеська область,65033)

до відповідача: Державна установа "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" (вул. Академіка Вільямса, будинок 76/1,Одеса,Одеська область,65104)

про стягнення 9583,68 грн.;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІІЯ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державна установа "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ", в якому просить господарський суд: про стягнення 9583,68 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії універсальних послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення до розгляду по суті на "16" жовтня 2019 р. о 15:00 год.

По справі оголошено перерву до 18.11.2019р. про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.10.2019р.

Відповідач надав суду відзив на позов відповідно якому просить не стягувати пеню, 3% річних та інфляційні нарахування посилаючись на відсутність вини у непроведені оплати спожитої електроенергії за січень та лютий 2019р.

16.10.2019р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1478,14грн., 3% річних в розмірі 126,04 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 220,63грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позову підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволені вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

18.11.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

П.1.2.8. ПРРЕЕ передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг не основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилам і порядку.

Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних

послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу викладені ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті та розміщені в газеті «Одеські вісті» № 99 від 29.12.2018р.

Крім того, п. 3.1.7. ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не маж права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються сторонами у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2018р. Державна установа "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» із заявою-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг.

ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" був діючим споживачем електричної енергії та отримував послуги з постачання електричної енергії від AT «Одесаобленерго» (як постачальника за регульованим тарифом) за особовим рахунком № 204. На виконання п. 2 та п.4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" приєднався до публічного договору про розподіл електричної енергії з AT «Одесаобленерго» шляхом фактичного споживання електричної енергії.

З вищевикладеного вбачається, що ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Крім того, приєднання відповідачем до умов публічного договору підтверджується фактом споживання електричної енергії.

Умовами вказаного Договору передбачено, що ТОВ «ООЕК» продає електричну енергію ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує ТОВ «ООЕК» вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За розрахунковий період січень тв лютий 2019р. ТОВ «ООЕК» від AT «Одесаобленерго» , як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" за ці розрахункові періоди.

З отриманих даних вбачається, що за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та особовим рахунком № 204 у січні-лютому 2019р. ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" було спожито 2712 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 7758,87 грн. у т.ч. ПДВ..

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу XII «Кодексу комерційного обліку» , що затверджений постановою НКРЕКП № ЗП від 14.03.2018р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - AT «Одесаобленерго» .

Також, ТОВ «ООЕК» було виписано відповідачу та отримано представником останнього, рахунки за спожиту електричну енергію у січні-лютому 2019р., а саме: № 20-204/1 від 18.01.2019 р.; № 20-204/1 від 18.02.2019 р..

Постановою НКРЕКП № 1876 від 11.12.2018р. ТОВ «ООЕК» встановлено тариф на послуги постачальника універсальних послуг. Ціна на універсальні послуги ТОВ «ООЕК» розрахована та опублікована відповідно до «Порядку формування цін на універсальні послуги» , що затверджені постановою НКРЕКП № 1177 від 05.10.2018р., з урахуванням Постанови НКРЕКП № 220 від 26.02.2015р.

Відповідно до п. 5.10 Публічного Договору оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем, у строки визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.

Станом на 03.09.2019р. ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" борг за спожиту електроенергію складає 7758,87 грн..

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною та не повною оплатою заборгованості за спожиту активну електроенергію, ТОВ «ООЕК» нарахувало Споживачу пеню відповідно до п.3 Комерційної пропозиції, а також нараховані 3% річних та інфляційні витрати на підставі ст. 625 ЦК України.

З наведених підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДУ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" про стягнення 9583,68грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 1.1.2. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» , затверджене постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (скорочено ПРРЕЕ) передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Пункт 1.2.1. ПРРЕЕ передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до пункту 4.21. ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Пунктом 5.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному отриманні коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з рахунків за спожиту електричну енергію у січні - лютому 2019 року та Актів приймання-передавання товарної продукції за січень, лютий, 2019р., підписані обома сторонами, договірні зобов`язання щодо оплати за спожиту активну електричну енергію виконані під час розгляду даної справи, внаслідок чого, позивачем з урахування заяви про зменшення позовних вимог, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму пені у розмірі - 1478,14грн., суму 3 % річних у розмірі - 126,04 грн. Та інфляційні витрати у розмірі 220,63грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Заперечення відповідача про те, що умовою оплати електроенергії є перерахування бюджетних коштів відповідачу, відповідні кошти відповідачу не перераховувались, у зв`язку з чим, відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем зобов`язання, судом не приймаються до уваги.

Так, в силу ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, ч.1 ст.530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов`язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов`язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов`язання з оплати коштів за виконані роботи пов`язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст.511 ЦК України, зобов`язання не може створювати обов`язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч.2 ст.528 ЦК України, навіть у випадку покладення виконання обов`язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов`язання залишається боржник, а не така особа.

При цьому, в силу ч.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, на підставі ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судове засідання відповідач не з`явився хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державної установи "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ФІТОСАНІТАРНА ЛАБОРАТОРІЯ" (вул. Академіка Вільямса, будинок 76/1,Одеса,Одеська область,65104; код ЄДРПОУ 38438855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70; код ЄДРПОУ 42114410) пеню у розмірі - 1 478 /одна тисяча чотириста сімдесят вісім/ грн. 14 коп., 3% річних у розмірі - 126 /сто двадцять шість/ грн. 04 коп., інфляційні витрати у розмірі 220 /двісті двадцять/ грн. 63 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921/ одна тисяча дев`ятсот двадцять одна / грн. 00 коп.

Повне рішення складено 22 листопада 2019 р.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов