Рішення

від 18.11.2019 по справі 920/586/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.2019 Справа № 920/586/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/586/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145),

до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради Сумської області (пл. Остапа Вишні, 3, с. Грунь, Охтирський район, Сумська область, 42733),

про стягнення 192 938 грн 08 коп.,

за участю представників сторін:

Від позивача - Кабанець В.О. (ордер серії ВІ № 1003454, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2077 від 03.04.2018);

Від відповідача - Єфіменко Л.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 181 від 19.02.2013, ордер серії СМ № 26 від 15.07.2019);

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 229 939 грн 52 коп., в тому числі: 204 061 грн. 28 коп. заборгованості за поставлений природний газ відповідно до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 19-245, укладеного між сторонами 17.01.2019, 20 271 грн. 95 коп. пені, 3895 грн. 53 коп. інфляційних втрат, 1710 грн. 76 коп. 3% річних; позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме 3449 грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору, 4000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.06.2019 відкрито провадження у справі № 920/586/19; надано позивачу триденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а саме пені, інфляційних втрат, 3% річних; надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України); надано позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України.

22.07.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 5894 від 22.07.2019), в якому заперечує проти позову повністю. Відповідач зазначає, що договір № 19-245 від 17.01.2019 виконаний повністю в частині поставки природного газу на загальну суму 622 353 грн. 60 коп.; природний газ, поставлений у березні-квітні 2019 року на суму 157 975 грн. 69 коп. перевищує обсяг закупівлі природного газу за результатами проведеного тендеру та умов договору; листами вих. № 01-18/22 від 19.03.2019, вих. № 01-18/23 від 20.03.2019, вих. № 01-18/27 від 02.04.2019, вих. № 01-16/187 від 06.04.2019 відповідач повідомляв позивача про припинення постачання природного газу, зміну постачальника та розірвання договору з 01.04.2019, однак позивач відповіді не надав. При розрахунку суми основного боргу та штрафних санкцій позивач не врахував останній платіж, який було здійснено відповідачем 11.06.2019 на суму 45 898 грн. 30 коп. (платіжні доручення № 74 від 10.06.2019, № 84 від 10.06.2019). Відповідач заперечує проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.07.2019 відкладено розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами до 20.08.2019; витребувано у позивача обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а саме пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.08.2019 ухвалено розглядати справу № 920/586/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначене підготовче засідання на 09.09.2019, 11:45 з повідомленням сторін.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.09.2019 відкладене підготовче засідання на 08.10.2019, 11:00.

09.09.2019 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 7245 від 09.09.2019) про долучення до матеріалів справи обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а саме пені, інфляційних втрат та 3% річних.

30.09.2019 відповідач подав клопотання (вх. № 7904 від 30.09.2019) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копії протоколу № 11 засідання тендерного комітету Відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради Сумської області від 20.03.2019 про визначення переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі газового палива для відповідача на квітень-грудень 2019 року ТОВ «Енерджі Трейд Груп» , а також копії договору № С/2019-27 від 01.04.2019, укладеного між відповідачем та ТОВ «Енерджі Трейд Груп» .

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.10.2019 продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів до 29.10.2019; відкладено підготовче засідання на 29.10.2019, 10:00; доручено Охтирському міськрайонному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/586/19 29 жовтня 2019 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради Сумського району; зобов`язано сторони подати інформацію від оператора ГРМ (АТ «Сумигаз» ) щодо постачальника природного газу відповідачу у квітні 2019 року; зобов`язано позивача надіслати відповідачу обґрунтований розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, що поданий до суду 09.09.2019; докази надсилання подати суду.

28.10.2019 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 8742 від 28.10.2019, електронна пошта), в якій просить суд стягнути з відповідача 192 938 грн 08 коп., в тому числі 158 162 грн. 98 коп. заборгованості за поставлений природний газ відповідно до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 19-245, укладеного між сторонами 17.01.2019, 31 120 грн. 58 коп. пені, 936 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 2718 грн. 00 коп. 3% річних. До заяви додано докази її направлення відповідачу електронною поштою 28.10.2019. Також позивач подав лист оператора ГРМ (АТ «Сумигаз» ) № 40003.2-Сл-8718-1019 від 28.10.2019 згідно з яким, АТ «Сумигаз» не володіє інформацією щодо постачальника природного газу. На підтвердження позовних вимог позивач подав додаткові докази, а саме копію додаткової угоди № 1 від 20.05.2019 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.04.2019 № 1/2019-27, укладеного між відповідачем та ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» .

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.10.2019 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 8742 від 28.10.2019), як заяву про збільшення/зменшення позовних вимог. Позивачем зменшено суму основного боргу, збільшено період нарахування пені, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, збільшено суму пені та 3% річних, а також зменшено суму інфляційних втрат, що заявлені до стягнення. Підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2019, 10:00 з повідомленням сторін; доручено Охтирському міськрайонному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/586/19 18 листопада 2019 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради Сумського району; доручено Господарському суду Харківської області забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/586/19 18 листопада 2019 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» .

У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Таким чином предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 192 938 грн. 08 коп., в тому числі 158 162 грн. 98 коп. заборгованості за поставлений природний газ відповідно до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 19-245, укладеного між сторонами 17.01.2019, 31 120 грн. 58 коп. пені, 936 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 2718 грн. 00 коп. 3% річних.

18.11.2019, до початку розгляду справи по суті, відповідач подав відзив на заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 9407 від 18.11.2019), в якому зазначає, що плановий обсяг природного газу за договором №19-245 на суму договору 622353,60 грн. в обсязі 55003 м.куб., був позивачем поставлений, а відповідачем (споживачем) оплачений повністю. Відповідно до п.5.4.2 договору №19-245 від 17.01.2019, споживач зобов`язується оплатити постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених договором. Таким чином, відповідач, як споживач за договором, виконав свої договірні зобов`язання. Природній газ, який постачальник (позивач) поставив у березні-квітні 2019 року, перевищує обсяг закупівлі природного газу за результатами проведеного тендеру та умов договору №19-245. Відповідач неодноразово повідомляв позивача про припинення постачання природного газу, зміну постачальника та розірвання договору з 01.04.2019. Постачання газу у березні та квітні 2019 року позивачем споживачеві було проведено поза межами дії договору №19-245 від 17.01.2019, а відтак не можуть бути застосовані положення п.6.2 договору щодо нарахування пені.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

17.01.2019 між сторонами укладено договір № 19-245 відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ (природний газ на 2019 рік) в обсягах та порядку, передбачених договором, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - 62864 м. куб. (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2., п. 3.3. договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та складає 622 353,60 грн., в т. ч. ПДВ 103 725,60 грн. Ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 8250,00 грн., крім того ПДВ - 1650,00 грн. Разом - 9900,00 грн. Ціна на газ, зазначена в цьому договорі, може змінюватись протягом дії договору нормативними актами уповноважених державних органів, власниками ресурсу і є обов`язковою для сторін за даним договором з моменту ведення її в дію. Зміна ціни вводиться в дію пропорційно до змін уповноважених органів, з моменту та на період в якому проводяться зміни, погоджується обома сторонами шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Якщо одна сторона відмовилась підписати додаткову угоду про зміну ціни, замовлення на поточний місяць анулюється.

Додатковими угода від 06.02.2019, від 26.02.2019, сторонами у зв`язку з підвищенням ціни на природний газ на ринку, внесено зміни до договору постачання природного газу № 19-245 від 17.01.2019, зокрема до п. 1.2. договору щодо річного обсягу постачання газу, а також щодо ціни.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. договору у редакції додаткової угоди від 26.02.2019, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та складає 622 353,60 грн., в т. ч. ПДВ 103 725,60 грн. Ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 9916,66 грн., крім того ПДВ - 1983,34 грн. Разом - 11900,00 грн. Річний плановий обсяг постачання газу - 52,298 м.куб.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 договору (п. 3.5. договору).

Порядок визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами визначений у п. 2.9 договору.

За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

За умовами п. 2.9.2. договору, на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу (п.2.9.3.)

Згідно з п. 2.9.4. договору, у випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до п. 2.9.5. договору, у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

За умовами п. 4.1., п. 4.2.1. договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата вартості газу здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (зазначений в рахунку-фактурі) постачальника суми, визначеної двостороннім актом прийому-передачі газу, виходячи з розрахунку вартості обсягу постачання газу у звітному місяці.

Згідно з актами прийому - передачі природного газу №351 від 31.01.2019, № 827 від 28.02.2019, № 1478 від 31.03.2019, № 1844 від 30.04.2019, довідкою АТ Сумигаз від 31.05.2019 № 40003.2-Сл-4709-0519 позивачем відповідачу поставлено: у січні 2019 року 29,803 тис.м 3 природного газу на загальну суму 322468,22 грн з ПДВ, у лютому 2019 року - 21,343 тис.м 3 на загальну суму 253981,79 грн з ПДВ, у березні 2019 року - 14,390 тис.м 3 на загальну суму 171241,06 грн з ПДВ, у квітні 2019 року - 2,758 тис.м 3 на загальну суму 32820,22 грн з ПДВ.

Всього позивачем поставлено природний газ в обсязі 68,294 м.куб., що перевищує обсяг природного газу, узгоджений сторонами у п. 1.2., 1.3. договору. Загальні вартість поставленого природного газу становить 780 511 грн 29 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу. Відповідачем було сплачено 270 914 грн 72 коп. 22.02.2019, 51 553 грн. 50 коп. 06.03.2019, 26 644 грн 10 коп. 18.03.2019, 76 969 грн 73 коп. 19.03.2019, 31 677 грн 80 коп. 22.03.2019, 118 690 грн 16 коп. 27.03.2019, 45 898 грн. 30 коп. 11.06.2019. Заборгованість відповідача становить 158162 грн. 98 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем та отримання відповідачем у січні 2019 року 29,803 тис.м 3 природного газу на загальну суму 322468,22 грн з ПДВ, у лютому 2019 року 21,343 тис.м 3 природного газу на загальну суму 253981,79 грн з ПДВ, підтверджується підписаними сторонами актами прийому - передачі природного газу №351 від 31.01.2019, № 827 від 28.02.2019.

Акти прийому - передачі природного газу за березень 2019 року (14,390 тис.м 3 вартістю 171241,06 грн з ПДВ) № 1478 від 31.03.2019, за квітень 2019 року (2,758 тис.м 3 вартістю 32820,22 грн з ПДВ) № 1844 від 30.04.2019 не підписані відповідачем.

Як зазначає відповідач, договір № 19-245 від 17.01.2019 виконаний повністю в частині поставки природного газу на загальну суму 622 353 грн. 60 коп.; природний газ, поставлений у березні-квітні 2019 року на суму 157 975 грн. 69 коп. перевищує обсяг закупівлі природного газу за результатами проведеного тендеру та умов договору; листами вих. № 01-18/22 від 19.03.2019, вих. № 01-18/23 від 20.03.2019, вих. № 01-18/27 від 02.04.2019, вих. № 01-16/187 від 06.04.2019 відповідач повідомляв позивача про припинення постачання природного газу, зміну постачальника та розірвання договору з 01.04.2019, однак позивач відповіді на листи не надав.

З матеріалів справи вбачається, листом від 19.03.2019 № 01-18/22 відповідач звернувся до позивача з проханням припинити постачання природного газу з 23.03.2019 в обсязі, що перевищує установлений договором.

Листом від 20.03.2019 № 01-18/23 відповідач повідомив позивача про те, що на підставі п. 8 договору, він має намір розірвати з позивачем договір на постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснюватись новим постачальником. На підставі п. 7 договору, відповідач просив позивача припинити постачання природного газу, який перевищує обсяги, установлені договором.

У листі від 02.04.2019 відповідач повідомив позивача, що згідно з вимогами ст.ст. 2, 12 Закону України Про публічні закупівлі проведено закупівлю природного газу та визначено переможцем іншого постачальника з 1 квітня 2019 року.

Листом від 16.04.2019 відповідач звернувся до позивача з проханням підписати додаткову угоду до договору на суму 622 348 грн. 22 коп. (55003 м. куб.); повідомив, що виконати договірні зобов`язання, в тому числі оплату за поставлений природний газ за договором можливо на суму 45 898 грн. 30 коп. Відповідач зазначив, що у разі відмови від підписання додаткової угоди, він має право розірвати договір за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Відповідач просив вирішити неврегульовані питання до 30 квітня 2019 року .

Згідно з п. 5.4.5 договору, відповідач зобов`язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором, а також самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків розрахунків за договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником; припинення або розірвання договору; в інших випадках, передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 7.2. договору, оператор ГРМ, у тому числі за дорученням постачальника, припиняє або обмежує постачання газу споживачеві з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, в разі споживання природного газу в обсязі, що перевищує установлений договором; проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; перевитрат добової норми (узгодженого договором графіка нерівномірної подачі природного газу) та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу; розірвання договору постачання природного газу; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування; настання випадків, передбачених Правилами про безпеку постачання газу.

За умовами п. 8.1. договору, зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності наступних умов: споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником; сторони попередньо призупинили дію цього договору в частині постачання газу або розірвали цей договір; відсутність у споживача простроченої заборгованості за цим договором.

Відповідно до п. 8.3. договору, у разі наміру змінити постачальника, споживач повинен виконати свої зобов`язання по розрахунках перед постачальником за договором та підписати з ним додаткову угоду про розірвання договору постачання газу або його призупинення в частині постачання газу.

Повідомлення споживача про намір змінити постачальника повинно містити дату розірвання (призупинення) цього договору, яка визначається останнім календарним днем місяця перед місяцем, з якого договір постачання газу з новим постачальником набере чинності в частині постачання газу.

Відповідно до п. 11.1. договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині постачання газу з моменту підписання до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Пунктом 11.5. договору передбачено, що припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України.

Відповідач, посилаючись на вищезазначене листування, не подав доказів направлення позивачу відповідних листів, доказів розірвання між сторонами договору, в тому числі доказів надсилання позивачу проекту додаткової угоди про розірвання договору чи звернення до суду з позовом про розірвання договору; доказів припинення чи обмеження постачання природного газу у березні-квітні 2019 року, доказів відсутності у відповідача простроченої заборгованості за договором на момент направлення листів.

Договір № С/2019-27 укладений відповідачем з новим постачальником ТОВ ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП 1 квітня 2019 року. Однак, згідно з додатковою угодою № 1 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.04.2019 № С/2019-27, новий постачальник поставляє відповідачу природний газ з 1 травня 2019 року .

Факт проведення розподілу природного газу Відділу культури і туризму Грунської сільської ради у березні 2019 року в обсязі 14,390 тис.куб.м., у квітні 2019 в обсязі 2,758 тис.куб.м. підтверджує ПАТ Сумигаз (оператор ГРМ) у листі від 31.05.2019 № 40003.2-Сл-4709-0519.

Відповідач не спростовує факту отримання природного газу, однак зазначає, що природній газ, який постачальник (позивач) поставив у березні-квітні 2019 року, перевищує обсяг закупівлі природного газу.

Відповідно до п.11.9 договору при вирішенні питань, що не врегульовані цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України Про ринок природного газу , Правилами постачання газу, Кодексом ГРС, Кодексом ГРМ, іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини на ринку природного газу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи регулюють розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" Правила постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила).

Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є, в тому числі наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до приписів п. 5 Розділу І Правил, розрахунковий період - газова доба та/або газовий місяць, визначені Кодексом газотранспортної системи на ринку природного газу, щодо якої (якого) між споживачем та його постачальником визначаються певні обсяги відбору/споживання природного газу та здійснюються відповідні розрахунки.

Згідно з п. 4 Розділу IV Правил, кожен споживач, який має намір змінити постачальника у відповідному розрахунковому періоді, повинен виконати свої зобов`язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу.

Повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що у споживача не буде простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником (п. 5 Розділу IV Правил).

За приписами п. 10 розділу ІІ Правил, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу .

Твердження відповідача про те, що поставка природного газу у березні-квітні 2019 року відбулась не на підставі укладеного між сторонами договору суд вважає безпідставними, оскільки договір діє в частині постачання газу з моменту підписання до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1. договору). Відтак, природний газ у березні-квітні 2019 року, поставлений в межах строків дії договору, з урахування положень п. 5 Розділу IV Правил.

Суд повторює, що згідно з додатковою угодою № 1 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.04.2019 № С/2019-27, укладеного відповідачем з новим постачальником, останній поставляє споживачу природний газ з 1 травня 2019 року.

З урахуванням викладеного, оскільки факт поставки відповідачу у березні 2019 року 14,390 тис.м 3 природного газу на загальну суму 171241,06 грн, у квітні 2019 року 2,758 тис.м 3 природного газу на загальну суму 32820,22 грн, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростований відповідачем, останнім не подано доказів надання письмової обґрунтованої відмови від підписання актів, доказів неотримання природного газу у вказаних об`ємах у період березень-квітень 2019 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 158 162 грн. 98 коп. заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачеві нараховані 3 % річних в загальній сумі 2718 грн. 00 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 936 грн 52 коп. за період з 11.04.2019 по 28.10.2019, виходячи з суми заборгованості за березень-квітень 2019 року з урахуванням часткових оплат.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 4.2. даного договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Наведеною нормою передбачено не позовну давність , а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17 і від 22.11.2018 у справі № 903/962/17).

З урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі та положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України правомірним є нарахування пені: за прострочення оплати природного газу, поставленого у березні 2019 року з 11.04.2019 до 10.10.2019, за прострочення оплати природного газу, поставленого у квітні 2019 року з 11.05.2019 до 10.11.2019.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за прострочення оплати природного газу, поставленого у березні 2019 року нарахована частково (за період з 11.10.2019 по 28.10.2019, виходячи з суми боргу в розмірі 125 342 грн. 76 коп.) поза межами визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку.

Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем природного газу поставленого у березні-квітні 2019 року, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 29576 грн 59 коп. (з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі та положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), 3% річних в сумі 2718 грн 00 коп., 936 грн 52 коп. інфляційних втрат.

В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1543 грн. 99 коп., суд відмовляє, оскільки пеня нарахована поза межами визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку.

Розрахунки перевірені судом в межах суми та періоду заявлених позивачем за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА» , ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН» , 2019.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд, при визначенні суми відшкодування адвокатських витрат має виходити з критерію реальності понесення витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/586/19 в сумі 4000 грн. 00 коп. підтверджується договором про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги № 02/06-05 від 06.05.2019 предметом якого є надання юридичних послуг щодо захисту інтересів позивача з питання стягнення заборгованості з Відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради, додатком № 1 до договору, в якому визначено розмір гонорару за надання адвокатських послуг, актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 06.05.2019, платіжним дорученням № 769 від 06.05.2019, ордером серії СВ № 1000103 від 06.05.2019, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000476 від 17.08.2018.

Разом з цим, за наявності заперечень відповідача щодо стягнення судових витрат, враховуючи поведінку позивача під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема неподання витребуваних доказів на вимогу суду, подання уточнень позовних вимог, враховуючи ціну позову, виходячи з критерію розумності, господарський суд зменшує заявлений до стягнення ТОВ "Укртранссервіс-груп" розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 2000 грн 00 коп.

Що стосується рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17, яким вставлено рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару, суд зазначає, що за своєю юридичною природою таке рішення носить рекомендаційний характер, тому останнє може прийматись судом до уваги, але не є обов`язковим до застосування, оскільки суд визначає орієнтовну вартість послуг адвоката з урахуванням конкретних обставин справи, кваліфікації та досвіду останнього, фінансового стану клієнта та інших істотних обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, покладаються на відповідача в сумі 2000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Грунської сільської ради Сумської області (пл. Остапа Вишні, 3, с. Грунь, Охтирський район, Сумська область, 42733, код ЄДРПОУ 41096328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39869593) 158 162 грн. 98 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 29576 грн 59 коп. пені, 2718 грн 00 коп. 3% річних, 936 грн 52 коп. інфляційних втрат, 2870 грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору, 2000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складене 22.11.2019.

Суддя Є.А. Жерьобкіна