Ухвала

від 22.11.2019 по справі 912/486/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22 листопада 2019 року Справа № 912/486/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи №912/486/19

за позовом Фермерського господарства "Степове-5", село Новогригорівка Друга, Долинський район, Кіровоградська область, 28541

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25006

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди

Представники сторін участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Степове 5" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про

- визнання поновленим договору оренди землі від 17.07.2009 між фермерським господарством "Степове-5" та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області який зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2009, книга № 4 за № 040937000097 земельна ділянка розташована на території Гурійської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області за кадастровим номером 3521982500:02:000:9036 розміром 32,2040 га, на той самий десятирічний строк;

- визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Фермерським господарством "Степове-5" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі укладеного 17.07.2009 між фермерським господарством "Степове-5" та Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області який зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2009, книга № 4 за № 040937000097 земельна ділянка розташована на території Гурівської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області за кадастровим номером 3521982500:02:000:9036 на строк 10 (десять) років у редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви;

- покладення судових витрат на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним дотримано процедуру поновлення договору оренди земельної ділянки, проте орендодавцем не укладено додаткову угоду, тому наявні підстави для поновлення договору з підстав передбачених ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою від 27.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/486/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.03.2019, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

14.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову у повному обсязі, вважає його необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Протокольною ухвалою від 26.03.2019 на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/486/19 до 19.04.2019 о 11:00.

Ухвалою від 19.04.2019 зупинено провадження у справі № 912/486/19 до ухвалення Верховним Судом остаточного судового рішення у справі № 908/1163/17.

Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду прийнято постанову у справі №908/1163/17.

21.11.2019 позивачем подано суду клопотання про поновлення провадження у справі та зупинення до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду справ №378/596/16 та №320/5724/17.

Ухвалою від 22.11.2019 господарським судом поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.11.2019.

В підготовчому засіданні сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 10 частини 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Клопотання мотивовано тим, що предметом позову у даній справі є вимоги Фермерського господарства "Степове 5" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання поновленим договору оренди землі укладеного 17.07.2009 між Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ФГ "Степове", визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру та Фермерським господарством "Степове 5" додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного 17.07.2009.

При цьому правовою підставою для поновлення договору оренди землі позивач визначав наявність юридичних фактів, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частин 5 і 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Позивач вважає, що правовідносини та предмет спору між справами №320/5724/17, № 378/596/16 та 912/487/19 аналогічні, а рішення прийняте по справах №320/5724/17 та № 378/596/16 сприятиме правовій визначеності у застосуванні норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що матиме суттєве значення для подальшого розгляду справи № 912/487/19.

Так, суд враховує, що у справі №320/5724/17 Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду встановила наступне.

У постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

Таким чином, Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, розглядаючи справу про поновлення договору оренди та застосовуючи частину шосту статті 33 Закону України "Про оренду землі" вважав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18 дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18

Тобто автоматичної пролонгації договору, як вважав Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, не відбувається.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" є логічним продовженням правил, викладених у попередніх частинах цієї статті, та не може тлумачитися відірвано від їх змісту.

Ухвалою від 12.06.2019 справу №320/5724/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Разом з тим, Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №378/596/16-ц встановлено наступне.

Суди вважали, що позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є належним способом захисту порушеного права.

Проте, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги ПСП Агорофірма "Росія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 908/2484/17 за позовом ПСП Агорофірма "Росія" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Таким чином, Касаційний господарський суд дійшов правового висновку, згідно якого позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18.

Разом з тим, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №378/596/16-ц вважає, що є належним спосіб захисту порушеного права орендаря - звернення до суду з позовними вимогами про визнання договорів оренди землі поновленими, про що зазначено в ухвалі від 31.07.2019.

Зазначене свідчить про неоднакове застосування статей 16 ЦК України та 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Тому, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою від 31.07.2019 справу №378/596/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

За наслідками розгляду Великою палатою Верховного Суду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть з`ясовані питання наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати, а також надані правові висновки щодо порядку застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині регулювання ними питання поновлення договорів оренди землі, в тому числі і на підставі частин 1-5 зазначеної статті цього Закону.

Тобто, у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц будуть мати значення при вирішенні справи №912/487/19 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин.

Таким чином, наразі на вирішення Великої Палати Верховного Суду перебувають справи, в яких має бути висловлений висновок про застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", який у поєднанні з іншими висновками Верховного Суду буде сприяти правовій визначеності у застосуванні вказаної норми Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту одинадцятого частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити подане позивачем клопотання та зупинити провадження у справі №912/487/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - до закінчення розгляду справ №320/5724/17 та №378/596/16-ц.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, статтями 232, 234, 235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Фермерського господарства "Степове 5" про зупинення провадження справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 912/487/19 за позовом Фермерського господарства "Степове 5" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17 та справи № 378/596/16-ц у подібних правовідносинах.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Примірники ухвали направити сторонам.

Суддя В.Г. Кабакова