Рішення

від 25.07.2019 по справі 753/18160/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18160/18

провадження № 2/753/2350/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія КДС Груп про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації у зв`язку з порушенням строків її виплати,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія КДС Груп (далі по тексту - ТОВ Управляюча компанія КДС Груп , відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 50 000 грн. та компенсації у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.09.2018 по день ухвалення рішення.

Позов обґрунтований такими обставинами. З 04.06.2018 позивач працював в ТОВ Управляюча компанія КДС Груп на посаді начальника юридичного відділу. Позивачу виплатили заробітну плату за червень 2018 р. в сумі 20 000 грн., а заробітна плата за липень та серпень 2018 р. виплачена не була. 30.08.2018 позивач подав відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням у зв`язку з доглядом за двома неповнолітніми дітьми. на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України. Дану заяву відповідач прийняв, проте наказ про звільнення не видав і не провів з позивачем повного розрахунку, що є порушенням вимог статті 116 Кодексу законів про працю України. 11.09.2018 позивач направив відповідачу вимогу про виплату заробітної плати, однак на це звернення відповідач не відреагував. Відповідно до положень статті 117 Кодексу законів про працю України позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалою від 25.09.2018 суд залишив позов без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків.

03.12.2018 позивач на виконання вимог ухвали подав до суду письмові докази.

Ухвалою від 05.12.2018 суд відкрив провадження у даній справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 13.02.2019.

13.02.2019 у зв`язку з хворобою судді розгляд справи перенесено на 26.06.2019.

26.06.2019 у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 25.07.2019.

Позивач подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачу відомо про пред`явлений до нього позов, що підтверджується повідомленням про вручення повістки про виклик в судове засідання на 26.06.2019.

Водночас повістка про виклик відповідача в судове засідання на 25.07.2019, яка направлялась за його місцезнаходженням, повернулася без вручення її адресату з відміткою адресат відсутній .

Отже з огляду на повторну неявку відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву на позов, суд відповідно до вимог статті 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

04.06.2018 ОСОБА_1 прийнято на роботу в ТОВ Управляюча компанія КДС Груп на посаду начальника юридичного відділу з випробувальним терміном 1 місяць, що підтверджується наказом від 04.06.2018 № 1-К.

Позивач стверджує, що розмір його посадового окладу був встановлений в розмірі 25 000 грн., проте жодних доказів на підтвердження вказаної обставини не надав.

У наказі про прийняття позивача на роботу розмір посадового окладуне зазначений, водночас за даними Пенсійного фонду України розмір нарахованої позивачу відповідачем заробітної плати складає: у червні 2018 р. - 4 950 грн.; у липні 2018 р. - 5 500 грн., у серпні 2018 р. - 5 733,33 грн.

За загальним правилом, встановленим статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд визнає безпідставними доводи позивача щодо розміру його посадового окладу і покладає в обґрунтування рішення відомості Пенсійного фонду України вважаючи доведеним, що розмір посадового окладу позивача на посаді начальника юридичного відділу ТОВ Управляюча компанія КДС Груп становив 5 500 грн.

30.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення з роботи за власним бажанням у зв`язку з доглядом за двома неповнолітніми дітьми на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Заяву позивача про звільнення відповідач прийняв, що підтверджується відповідним написом на заяві, засвідченим підписом ОСОБА_2 , який за відомостями Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ Управляюча компанія КДС Груп .

Наказу про звільнення позивача суду не надано, проте з огляду на визнання позивачем факту припинення з відповідачем трудових відносин з наступного робочого дня після подання заяви про звільнення, суд вважає встановленим, що позивача було звільнено з роботи згідно з поданою ним заявою з 03.09.2018 на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Згідно статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За приписом зазначеної норми при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З позовної заяви вбачається, що на день звільнення відповідач мав перед позивачем заборгованість по заробітній платі за липень 2018 р., при цьому належні позивачу при звільненні суми заробітної плати за липень та серпень 2018 р. виплачені не були.

Доказів на спростування зазначеної обставини суду не надано, як не надано і доказів, що позивач сам ухилявся від отримання належних йому коштів, а отже суд вважає доведеною вину ТОВ Управляюча компанія КДС Груп у затримці розрахунку з ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи, що всі належні при звільнені суми ОСОБА_1 повинен був отримати 03.09.2018, станом на 25.07.2019 затримка розрахунку складає 223 робочі дні.

Відповідно до пункту 2 розділу IІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Отже враховуючи, що подією, з якою пов`язана виплата позивачу коштів, є його звільнення, що відбулося 03.09.2018, при обчисленні середньомісячної заробітної плати варто виходити з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували цій події, тобто за липень та за серпень 2018 р.

Належних доказів на підтвердження сукупного розміру заробітної плати, отриманої позивачем за липень та за серпень 2018 р., суду не надано, а тому при розрахунку середньої заробітної плати суд бере до уваги розмір його посадового окладу.

За ці два місяці роботи позивач мав отримати заробітну плату у розмірі 11 000 грн., а фактично відпрацьовано робочих днів за цей період - 44, а відтак розмір середньоденного заробітку, який підлягає застосуванню при обчисленні компенсації в порядку статті 117 Кодексу законів про працю України, становить 250 грн.

Відтак розмір заробітної плати за вказаний період затримки розрахунку становить 55 750 грн. (250 х 223).

Отже на підставі наведених позивачем аргументів і оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність його вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 11 233,33 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 55 750 грн.

Сума, яку суд визначає до стягнення з відповідача на користь позивача, обрахована без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із цієї суми підлягають нарахуванню роботодавцем як податковим агентом при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із присудженої суми, внаслідок чого належна до сплати працівнику на підставі судового рішення сума повинна бути зменшена на суму податків і зборів.

Позивачі у справах про стягнення заробітної плати звільнені від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України Про судовий збір , а тому суд з урахуванням положень статті 141 ЦПК України стягує судовий збір з відповідача в дохід держави за ставкою, встановленою для юридичних осіб за подання позовної заяви майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія КДС Груп на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 11 233,33 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 223 робочі дні за період з 4 вересня 2018 р. по 25 липня 2019 включно в розмірі 55 750 грн., а всього 66 983 (шістдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 33 копійки із вирахуванням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія КДС Груп в дохід держави судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривню.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія КДС Груп , місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 56, офіс 10, код юридичної особи: 40690441.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: