ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2019 р. справа № 300/1666/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративної справи за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Відкритого акціонерного товариства "Агромаш" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (надалі, також -позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Агромаш" (надалі, також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 21910,10 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування за перше півріччя 2007 в розмірі 21910,19 грн. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є узгодженою та підлягає стягненню з відповідача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Вказана ухвала суду про відкриття провадження повернулася на адресу суду 27.08.2019 з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.21-22).
Судом ухвалу про відкриття провадження повторно направлено на адресу відповідача, яку 15.10.2019 представником відповідача отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 25).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Агромаш" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-13).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Статтею 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" його дію поширено на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.
За змістом статті 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі, також - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Страхувальники є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частина 2 статті 6 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлює обов`язки страхувальників, пункт 1 якої передбачає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 7 коментованого Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно вимог частини 5 статті 7 вказаного Закону єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на якого покладено обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до управління Пенсійного фонду.
Обов`язок щодо сплати єдиного внеску визначений частиною 8 та 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відповідно до вимог яких платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати такий внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем самостійно розраховані суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за перший квартал 2007 року в сумі 21910,19 грн.
Однак, вказані зобов`язання у встановлений законом строк відповідач в повному обсязі не сплатив і на момент розгляду справи заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 21910,19 грн.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Доводи позивача про зобов`язання відповідача за єдиним внеском в сумі 21910,19 грн. підтверджуються звітом відповідача про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за перше півріччя 2007 (а.с.15), довідкою позивача від 18.07.2019 за №18.1-22/497, у відповідності до якої заборгованість по страхових коштах, строк сплати яких не настав (поточна заборгованість) на суму 4,28 грн., заборгованість пов`язана з невиплатою заробітної плати на суму 1631,73 грн., прострочена заборгованість на суму 20274,18 грн. За період з 01.07.2007 по 10.07.2019 страхувальник звіту по заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування не подавав. Станом на 18.07.2019 зазначена заборгованість не погашена (а.с. 16).
З 01.01.2015 набув чинності Закон України від 28.12.2014 №77-VIII, яким Закон України "Про загальнообов`язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" викладено в новій редакції, згідно з якою він став називатися Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
У відповідності до підпункту 4 та 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органах.
Згідно пункту 7 розділуVIII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Частиною 2 пунктом 2 статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме виникнення заборгованості) та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зазначено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовуються.
За таких обставин, судом визнано позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агромаш" (вул. Височана, буд. 18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 13644584) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (вул. Мельника, буд. 11, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 41315333) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 21910 (двадцять одну тисячу дев`ятсот десять) гривень 19 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 41315333, вул. Мельника, буд. 11, м. Івано-Франківськ, 76014;
відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Агромаш", код ЄДРПОУ 13644584, вул. Височана, буд. 18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.
Суддя Шумей М.В.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2019 |
Оприлюднено | 25.11.2019 |
Номер документу | 85815352 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Шумей М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні