Рішення

від 20.11.2019 по справі п/811/144/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/144/15

провадження № 2-кас/340/12/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - позивач) до дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

17.01.2015 р. до суду звернулася Світловодська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області з позовом до філії "Світловодський райавтодор", у якому просила суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача в сумі 51481,69 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року відмовлено в задоволені позову (т.1 а.с.59-61).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року скасовано, надано такий дозвіл (т.1 а.с.93-94).

Постановою Верховного Суду від 24.05.2019 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд (т.1 а.с.136-142).

Ухвалою від 11.07.2019 року дану справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні (т.1 а.с.160-161).

Ухвалою суду від 05.08.2019 року допущено заміну первинного позивача на належного позивача - Головне управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501), первинного відповідача на належного відповідача - дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 32039992) (т.1 а.с.191-192).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за філією "Світловодський райавтодор" рахується податковий борг, який не може бути погашений через відсутність коштів на її рахунках, а відтак - наявні всі підстави для вжиття заходів погашення такого боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача у поданому відзиві посилався на те, що враховуючи положення Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не вбачається обґрунтованих та законних підстав для реалізації рухомого майна підприємства, яке останнім використовується в господарській діяльності, з метою погашення податкового боргу (т.1 а.с.208-209).

В свою чергу, у відповіді на відзив представник позивача вказав, що управління не відноситься до структури органів ДВС, а право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні/оперативному управлінні) і не є майном, визначеним п.87.3 ст.87 Податкового кодексу України, доказів чого відповідач не надав (т.1 а.с.235-237).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Філія "Світловодський райавтодор" ДП "Кіровоградський облавтодор" 27.05.2002 р. зареєстроване виконавчим комітетом Світловодської міської ради в якості суб`єкта підприємницької діяльності з липня 2002 року та перебувала на обліку у Світловодській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області як платник податків (т.1 а.с.6-10).

Згідно з актом опису майна №5 від 17.09.2014 року було описано в податкову заставу майно Філії, а саме: автомобіль КАМАЗ 5511 1985 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1 ОН) вартістю 11121,98 грн.; автомобіль КРАЗ 256 Б 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2 ) вартістю 41170,93 грн. (т. а.с.12).

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (т.1 а.с.13).

Станом на 04.12.2014 р. Філія "Світловодський райавтодор" мала заборгованість перед бюджетом на загальну суму 51481,69 грн., яка виникла в зв`язку з несплатою авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 221,5 грн, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді зарплати - 7427,56 грн та земельного податку з юридичних осіб в сумі 43833,08 грн (т.1 а.с.21-45).

Направлені контролюючим органом інкасові доручення до банківських установ, у яких Філія мала відкриті рахунки, для погашення податкового боргу, були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів та у зв`язку з накладенням арешту згідно постанови державного виконавця (т.1 а.с.15-20).

У зв`язку з цим, 17.01.2015 р. Світловодська ОДПІ звернулась до суду з позовом, у якому просила суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Філії в сумі 51481,69 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Приписами ч.1 ст.95 Податкового кодексу України (в редакції, станом на день звернення до суду) визначено те, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу за загальним правилом податковий орган вправі здійснити продаж майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі, після застосування такого заходу погашення податкового боргу як стягнення коштів.

Згідно з актом опису майна №5 від 17.09.2014 року описано в податкову заставу транспортні засоби, а саме автомобіль КАМАЗ 5511 1985 року випуску (д.н.з. НОМЕР_3 ) вартістю 11121,98 грн.; автомобіль КРАЗ 256 Б 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2 ) вартістю 41170,93 грн. (т.1 а.с.12), які на праві власності належать не Філії відповідачу (т.2 а.с.4-7).

Відповідно до Статуту відповідача (т.1 а.с.210-226), Засновником ДП "Кіровоградський облатодор" є акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код 31899285), 100 % акцій якого належить державі (п.1.4 Статуту).

ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" було утворене на підставі Постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2002 №221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України", в розділі 2 якої визначено, що у державній власності закріплюється 100 % акцій Компанії із забороною їх відчуження.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.2001 р. № 2864-ІІІ встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ст.2 Закону).

Таким чином, заходи стягнення податкового боргу, встановлені у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, зокрема продаж майна, не можуть бути застосовані щодо державних підприємств і господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Як установлено судом, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 221 на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 №1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" постановлено прийняти пропозицію Державної служби автомобільних доріг, погоджену з Міністерством транспорту, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством фінансів, Фондом державного майна та Антимонопольним комітетом, щодо утворення Державною службою автомобільних доріг відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Компанія) (п. 1 Постанови).

У відповідності до абзацу 3 пункту 2 вказаної Постанови, у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про застосування мораторію на примусову реалізацію майна відповідача з метою погашення податкового боргу, у зв`язку з чим позов про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна задоволенню не підлягає.

Доводи представника позивача про те, що Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв`язку з тим, що рішення про погашення з відповідача суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, буде виконуватись ГУ ДФС у Кіровоградській області, а не Державною виконавчою службою, суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Крім того, описане у заставу майно відповідача належить до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємством (т.1 а.с.227-232).

Отже, виходячи з того, що в статутному фонді відповідача частка держави становить не менше 25 відсотків, а заставне майно належить до основних засобів, які забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, підстави для застосування примусової реалізації майна державного підприємства відсутні.

Суд також зазначає, що згідно п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1та96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (п.96.3 ст.96 ПК).

Позивач на обумовлені обмеження не звернув уваги, доказів, які б свідчили про недостатність на час вирішення адміністративного спору коштів, належних відповідачу, для погашення податкового боргу, та про вжиття заходів щодо звернення стягнення за податковим боргом на кошти відповідача або звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий відповідач, з поданням щодо прийняття рішення щодо погашення боргу в порядку, передбаченому ст.96 ПК України, позивач не надав.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько