Рішення

від 21.11.2019 по справі 420/4790/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4790/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токмілової Л.М.

за участі секретаря Сердюк І.С.

представника позивача Буякли Н.Я.

представника відповідачів Бутрик А.О.

представника третьої особи (ГУДФС в Одеській області) Бутрик А.О.

представника третьої особи (ТОВ Брухт Кобилянського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС в Одеській області, ТОВ БРУХТ про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС в Одеській області, ТОВ БРУХТ в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25 за наслідками розгляду скарги ТОВ БРУХТ про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2018 року № 0059181404.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що рішенням Чорноморської селищної ради ТОВ БРУХТ відноситься до категорії платників, які повинні сплачувати податок на землю згідно з підпунктом 2 пункту 14 додатку 1 Положення про податок на майно, в частині плати за землю . Цільове призначення земельної ділянки ТОВ БРУХТ - для обслуговування цілісного майнового комплексу будівель та споруд колишнього військового містечка № 6. Згідно з положенням про організацію квартирно - експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 03.07.2013 № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2 13 р. за № 1590/24122, військове містечко це - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об`єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Згідно з документами на право власності, на частині земельної ділянки ТОВ БРУХТ розміщені наступні об`єкти: технічна будівля, караульне приміщення, казарма, казарма-їдальня, 2 КПП, гараж з пунктом ТО, котельня, три сховища техніки, дизельна, склад паливно-мастильних матеріалів, склад техмайна, пункт заправки КНС, свердловина, відкрита мийка (лист № 880 від 28.11.2017р.). Відповідно перелічені об`єкти не є об`єктами житлового фонду. Фактично частина земельної ділянки площею 6,1642 га зайнята об`єктами нежитлової забудови - склади, сховище техніки і інше, друга частина вільна від будь - якої забудови.

Позивач вказує, що ТОВ Брухт застосовує відносно себе ставку 0,03%, в той час, коли ставку необхідно застосовувати з розрахунку 1,5%, 1,6 % (за 2016-2017р.р.).

Отже, Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області звертається до суду за захистом порушеного права на отримання місцевих податків і зборів, а саме: земельного податку, які є важливим джерелом формування доходу бюджету Чорноморської селищної ради.

Ухвалою суду від 16.08.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

06.09.2019 року за вх. № 31986/19 представником відповідача Державної фіскальної служби України надано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку з питань повноти обчислення та сплати податку на землю за звітні періоди 2016-2017 роки ТОВ БРУХТ , за результатами якої складено акт №000324.

Не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ БРУХТ подано заперечення, яке листом ГУ ДФС в Одеській області від 26.12.2018 №18473/10/15-32-14-04-12 залишено без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

З метою встановлення правомірності розрахунку земельного податку ТОВ БРУХТ ГУ ДФС в Одеській області звернулось із запитами до Чорноморської селищної ради щодо ставки податку та до ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Чорноморською селищною радою, повідомлено, що на вказаній земельній ділянці 38,9994 га, власником якої є ТОВ БРУХТ відсутні будь-які об`єкти житлового фонду, ділянка не зайнята житловим фондом, земельна ділянка громадянами не використовується для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, для ведення садівництва і не зайнята автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачної, будівельними та садівницькими товариствами.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018 № 0059181404 про нарахування земельного податку у сумі 9 588 764,21 грн. та застосування штрафу у сумі 2 397 191,05 грн. Однак, рішенням ДФС України від 25.03.2019 року № 13963/6/99-99-11-06-01-25 скарга ТОВ БРУХТ задоволена, а податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018 № 0059181404 про нарахування земельного податку у сумі 9 588 764,21 грн. та застосування штрафу у сумі 2397191,05 грн. - скасоване.

11.09.2019 року за вхід. № 32558/19 представником ТОВ БРУХТ адвокатом Кобилянским В.А. через канцелярію суду подано письмові пояснення. На думку третьої особи у позивача відсутні права на позов як в матеріально-правовому розумінні: відсутність у позивача права, яке порушене, так відсутність права на пред`явлення позову в процесуальному розумінні. Крім того, представник третьої особи зазначає, що у позивача відсутня можливість оскаржувати рішення Державної фіскальної служби України, оскільки такі повноваження органу самоврядування не передбачені законом. А, як відомо відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 10.10.2019 року допущено заміну процесуального статусу ГУ ДФС в Одеській області з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача .

16.10.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні з`явився представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та обґрунтованість і відповідність висновків за результатами перевірки фактичним обставинам.

Представник третьої особи щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових поясненнях.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

З метою економічного регулювання земельних відносин при визначенні розміру земельного податку та з метою поповнення доходної частини бюджету, керуючись вимогами Податкового кодексу України, Чорноморською селищною радою прийнято рішення:

- від 18.06.2013 року № 436-VІ стосовно затвердження нової технічної документації з нормативно грошової оцінки земель населених пунктів смт. Чорноморське та с. Гвардійське на території Чорноморської селищної ради, яка почала діяти з 2014 року і дійсна;

- від 28.02.2014 р. № 521 Про затвердження ставок земельного податку на 2014 рік ;

- від 22.01.2015 р. № 636 Про затвердження ставок земельного податку на 2015 рік ;

- від 13.07.2015 р. № 704 Про встановлення ставок земельного податку ;

- від 31.01.2017 р. № 255 Про встановлення податку на майно в частині плати за землю зі змінами згідно з рішення Чорноморської селищної ради № 272 від 03.03.2017 року.

Вказані рішення надані до Лиманської ОДПІ в Одеській області та відповідно до діючого законодавства розміщені на офіційному сайті Лиманської районної ради.

Чорноморською селищною радою на виконання повноважень встановлених приписами Закону України Про місцеве самоврядування в Україні проведено внутрішній аналіз з надходжень податку на майно в частині плати за землю, а саме: податок на землю з юридичних осіб щодо ТОВ БРУХТ в ході якого встановлено наступне.

ТОВ БРУХТ (код ЄДРПОУ 313 09763) є власником земельної ділянки на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 20.03.2013 року, кадастровий номер: 5122755900:02:004:000, загальна площа земельної ділянки 38, 9994 га (в том числі по угіддях: 6, 1642 га - забудовані землі, 5, 2212 га - порушені землі, 27, 6140 га - відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом) за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, сул. Сонячна, 17.

Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування цілісного майнового комплексу будівель та споруд колишнього військового містечка № 6. Основна категорія за цільовим призначенням до якої відноситься вищезазначена земельна ділянка - землі житлової та громадської забудови.

У 2014 р. згідно витягу станом на 01.01.2014 р. нормативна грошова оцінка за 38, 9994 га складала 90 034 936, 78 грн. Розмір ставки земельного податку склав 1% від нормативно - грошової оцінки згідно рішення від 28.02.2014 р. № 521 - VІ, що склало 900 349, 37 грн. Платником податку у повному обсягу сплачено земельний податок.

У 2015 р. відповідно до індексу інфляції 1, 249% та з урахуванням ставки 1% від нормативно - грошової оцінки згідно рішення від 22.01.2015 р. № 636 - VІ сума земельного податку на рік склала 1 124 536, 36 грн. Відповідно до казначейських виписок ТОВ Брухт сплатив за рік 1 094 451, 17 грн. З урахуванням проведених підрахунків за 2015 рік існує заборгованість 30 085, 19 грн.

У 2016 р. відповідно до індексу інфляції 1, 433 % та з урахуванням ставки 1, 5% (згідно рішення від 13.07.2015 р. № 704 - VІ) річний податок склав 2 417 190, 91 грн. Відповідно до казначейських виписок ТОВ Брухт сплатив за рік 1 094 451, 17 грн.

Відповідно до казначейських виписок ТОВ БРУХТ сплатив за рік 940 000, 00 грн.

З урахуванням проведених підрахунків за 2016 рік існує заборгованість 1 477 190, 91 грн.

У 2017 р. розмір ставки земельного податку для власників земельних ділянок (юридичні та фізичні особи), які мають належним чином оформлене право власності на земельну ділянку, складав 1,6% від нормативно - грошової оцінки згідно рішення сесії від 31.01.2017 №255-?ІІ.

Відповідно до казначейських виписок ТОВ БРУХТ сплатило за рік 351 593, 81 грн.

З урахуванням проведених підрахунків за 2016 рік існує заборгованість 4 641 514, 97 грн.

25.07.2017 р. за № 02/19/670 Чорноморська селищна рада звернулась до Головного управління ДФС в Одеській області з метою проведення перевірки недостовірності відображеної інформації ТОВ БРУХТ у податковій декларації з плати за землю за 2015-2017 рр.

13.09.2017 р. за № 43/11/15-32-12-10 ГУ ДФС в Одеській області розглянуто звернення та повідомлено, що для повного та всебічного вивчення питання щодо правомірності застосування платником ставок земельного податку, ТОВ БРУХТ направлено запит щодо надання копій підтверджуючих.

26.03.2018 р. за № 02/19/259 Чорноморська селищна рада направила лист до Головного управління ДФС в Одеській області в якому зазначає, що заборгованість ТОВ БРУХТ по сплаті земельного податку за 2015 - 2017 рік у сумі 6 148 791, 00 грн. не погашена. Інформації щодо вчинених ГУ ДФС дій, а саме: проведення контрольних заходів не отримано.

26.03.2018 р. за № 1465/01-29/04/1875 Одеська обласна державна адміністрація повідомила, що розглянула лист від 20.02.2018 р. № 02-19/175 щодо неотримання місцевим бюджетом доходів від сплати земельного податку ТОВ БРУХТ і повідомило, що за інформацією ГУ ДФС від 23.03.2018 року № 5023/9/15-32-12-04-14 у квітні 2018 року буде проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо фактів порушення норм податкового законодавства податку на майно з юридичних осіб, частині плати за землю.

18.05.2018 року за № 8495/9/15-32-14-04-12 ГУ ДФС в Одеській області направлено лист, в якому просить в зв`язку з організацією проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БРУХТ з питань повноти обчислення та сплати податку на землю за період 2016-2017 роки, з метою додержання вимог податкового законодавства, ГУ ДФС в Одеській області просить надати наступні документи, стосовно земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ТОВ БРУХТ розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський район, Чорноморська селищна рада, смт. Чорноморське, вулиця Сонячна, №17, кадастровий номер земельної ділянки - 5122755900:02:004:0001:

1) Копії наявних рішень Чорноморської селищної ради з визначення цільового призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 область, Лиманський район, Чорноморська селищна рада, смт. Чорноморське, вулиця Сонячна АДРЕСА_2 17, що були чинні у період 2016 та 2017 рр.;

2) Копії наявних рішень Чорноморської селищної ради, якими затверджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки за наведеною адресою, що були чинні у період 2016 та 2017 роки, а також копії витягів з затвердженої технічної документації із відображенням розміру такої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Чорноморська селищна рада розглянувши запит направила відповідь за № 322/02-18/19/538 від 13.06.2018р.

ГУ ДФС за № 13884/9/15-32-14-04-12 від 03.08.2018 р. надало запит про надання інформації.

Чорноморська селищна рада за № 533/02-18/19/836 від 26.09.2018 р. надано завірені копії наступних документів:

- Інформацію від 14.08.2018 р. з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ТОВ БРУХТ ;

- Лист відділу Держгеокадастру у Лиманському районі від 10.09.2018 р. № 97-15-0.220-1237/0/200-18;

- Витяг з технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки ТОВ БРУХТ станом на 01.01.2016 р.;

- Витяг з технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки ТОВ БРУХТ станом на 01.01.2017 р.;

- Витяг з технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки ТОВ БРУХТ станом на 01.01.2018 р.

Після надання перелічених документів відповідь від ГУ ДФС щодо здійснення контрольно - перевірочних заходів надано 18.07.2019 року за № 20434/9/15-32-14-04-10.

ГУ ДФС в Одеській області з метою встановлення повноти обчислення та сплати податку на землю ТОВ БРУХТ за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку за результатами якої складено Акт від 03.12.2018 р. № 000915/15-32-14-04/31309763, яким визначено заниження суми земельного податку у сумі 9 588 764, 12 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення від 29.12.2018 року № 0059181404.

ТОВ БРУХТ не погоджуючись із висновками акту, розпочало процедуру адміністративного оскарження в ДФС України, за результатами якого ГУ ДФС України в Одеській області отримано рішення ДФС України від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ТОВ БРУХТ , відповідно до якого:

Згідно з висновками, наведеними в актах №№000324 та 000915, ГУ ДФС в Одеській області поставлено під сумнів застосування скаржником ставки земельного податку, встановленої за відповідними рішеннями Чорноморської селищної ради (на 2016 та 2017 рр.) для земельних ділянок, зазначених в актах.

На 2016 рік рішенням Чорноморської селищної ради від 13.07.2015 №704-VI для власників земельних ділянок (юридичних та фізичних осіб), які мають належним чином оформлене право власності на земельну ділянку, встановлена ставка земельного податку в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі, за винятком:

- власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення (юридичні особи) - 1%;

- власників та користувачів земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, у т.ч. громадяни, які використовують земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, для ведення садівництва - 0,05%;

- власників та користувачів земельних ділянок, зайнятих автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами 0,05%.

На 2017 рік рішенням Чорноморської селищної ради від 31.01.2017 №255-УІІ для власників земельних ділянок (юридичних та фізичних осіб), які мають належним чином оформлене право власності на земельну ділянку, встановлена ставка земельного податку в розмірі 1,6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, за винятком:

- власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення (юридичні особи) - 1%;

- власників та користувачів земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, у т.ч. громадяни, які використовують земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, для ведення садівництва - 0,03%;

- власників та користувачів земельних ділянок, зайнятих автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами 0,03%.

У скарзі платник податків стверджує, що застосування контролюючим органом загальної ставки податку згідно відповідних рішень Чорноморської селищної ради, є неправомірним, оскільки згадані рішення містять посилання - за винятком . І саме такий виняток (а саме ставки податку для власників та користувачів земельних ділянок, зайнятих житловим фондом) повинно бути застосовано.

Як свідчать обставини справи, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки (посвідчений 19.03.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим номером 1063) Чорноморська селищна рада Комінтернівського району Одеської області - Продавець передав у власність (продав), а ТОВ Брухт - Покупець прийняв у власність (купив) земельну ділянку, кадастровий номер: 5122755900:02:004:0001, загальною площею 38,9994 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Сонячна АДРЕСА_3 17.

Відповідно до договору: загальна площа земельної ділянки:38,9994 га в тому числі по угіддях: 6,1642 га - забудовані землі, 5,2212 га - порушені землі, 27,6140 га - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом), цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування цілісного майнового комплексу будівель та споруд колишнього військового містечка №6, основна категорія за цільовим призначенням до якої відноситься вищезазначена земельна ділянка - землі житлової та громадської забудови, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - військове містечко № 6.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.12.2011 № 32490450 право власності на нерухоме майно розташоване на земельній ділянці за адресою Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Сонячна, 17, а саме, військове містечко №6, що складається в цілому з: літ. літ. А - технічна будівля; Б - караульне приміщення; В - казарма; Г , Г1 - казарма-їдальня; Д - контрольно-пропускний пункт; Е - контрольно-технічний пункт; Ж - гараж з пунктом технічного обслуговування; З - котельня; И - дизельна; К - склад пально-мастильних матеріалів; М - склад тех. - майна; Н - пункт заправки; О - каналізаційно-насосна станція; С - відкрита мийка; Т - свердловина; І-ХІІІ - брукування; 1-21-огорожа; П2 - сховище техніки; П3 - сховище техніки; П4 - сховище техніки. Загальна плаща військового містечка № 6 - 8 419,8 кв. м, основна площа - 7 396,6 кв. м. і

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил від 29.08.2002 №1282 поняття військове містечко , зазначене у Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, поширюється на майнові комплекси будівель, споруд, іншого нерухомого майна Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації разом з житловим фондом, об`єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розташовані на відокремлених земельних ділянках, які надані для розміщення і регіональних органів, територіальних підрозділів, навчальних закладів, державних підприємств та установ .

Як зазначено в акті № 000915, з метою встановлення правомірності застосованої ТОВ БРУХТ ставки податку ТУ ДФС в Одеській області здійснювало листування з ГУ Держгеокадастру в Одеській області, Чорноморською селищної радою (детальна інформація зазначена в акті №000915).

Крім того, в акті № 000915 зазначено, що в результаті листування ГУ ДФС в Одеській області було отримано копії витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку на 2016-2017 рр., земельної ділянки кадастровий номер - 5122755900:02:004:0001, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Чорноморська сільська АДРЕСА_4 Чорноморське АДРЕСА_3 вул. Сонячна, 17 загальною площею - 389994м2, згідно яких, категорія земель визначена як землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням 1.13.3 житлової забудови і громадського призначення (для обслуговування цілісного майнового комплексу будівель та споруд колишнього військового містечка №6).

Як свідчать обставини справи, в даних державного земельного кадастру зазначено код цільового призначення 1.13.3 - землі житлової забудови та громадського призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України від 23.07.2010 № 548, до земель житлової забудови належать землі:

- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (див. ст. 40 ЗК України);

- для колективного житлового будівництва (див. ст. 41 ЗК України); в для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (див. ст. 42 ЗК України);

- для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання; для будівництва індивідуальних гаражів; для колективного гаражного будівництва; для іншої житлової забудови:

- для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Водночас, висновки акту перевірки щодо застосування загальної ставки податку ґрунтуються на повідомленні Чорноморської селищної ради, що на вказаній земельній ділянці 38,9994 га, власником якої є ТОВ БРУХТ відсутні будь-які об`єкти житлового фонду, ділянка не зайнята житловим фондом, та суперечать інформації, яка зазначена в описовій частині акту згідно з якою, категорія земель визначена як землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням 1.13.3 житлової забудови і громадського призначення.

Однак, підтвердження правильності нарахування земельного податку має бути підтверджене належними доказами та не може ґрунтуватися на припущеннях, як і це передбачено п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу.

При цьому, ГУ ДФС в Одеській області визначено грошове зобов`язання з земельного податку без врахування всіх обставин справи, що свідчить про передчасність та недоведеність висновків перевірки, що не виключає можливості, при отриманні доказової бази, їх перевірки під час проведення документальної перевірки.

Відповідно до п. 56.4. ст. 56 Податкового кодексу під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Згідно з п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Враховуючи вищевикладене і керуючись главою 4 Податкового кодексу ДФС України приймає рішення, яким скаргу ТОВ Брухт - задоволено, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 29.12.2018 №0059181404 скасовано. Разом з тим, ДФС України зобов`язує ГУ ДФС в Одеській області вжити заходів відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу щодо правомірності нарахування земельного податку відповідно до вимог чинного законодавства.

Підставами юридичного спору в даній справі стало прийняття ДФС України рішення від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25.

Приписами ст. 5 КАС України встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2).

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч. 4).

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (5).

Відмова від права на звернення до суду є недійсною (6).

Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.

Сукупність повноважень суду щодо розгляду та вирішення справ позначається спеціальним терміном юрисдикція . У ч. 3 ст. 124 Конституції визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Суд має повноваження розглядати та вирішувати справу (має юрисдикцію), якщо має місце юридичний спір. Відповідно, відсутність юридичного спору свідчить про те, що суд не має повноважень вирішувати справу.

У взаємозв`язку з ч. 1, 2 ст. 55 положення ч. 3 ст. 124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Філіс проти Греції , Міцци проти Мальти зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і особа, яка має намір ним скористатися, повинна дотримуватися порядку, передбаченого національним процесуальним законодавством конкретної держави.

Згідно зі ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

Підставами юридичного спору в даній справі стало прийняття ДФС України рішення від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25.

Приписами ст. 5 КАС України встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2).

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч. 4).

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (5).

Відмова від права на звернення до суду є недійсною (6).

Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.

Сукупність повноважень суду щодо розгляду та вирішення справ позначається спеціальним терміном юрисдикція . У ч. 3 ст. 124 Конституції визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Суд має повноваження розглядати та вирішувати справу (має юрисдикцію), якщо має місце юридичний спір. Відповідно, відсутність юридичного спору свідчить про те, що суд не має повноважень вирішувати справу.

У взаємозв`язку з ч. 1, 2 ст. 55 положення ч. 3 ст. 124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Філіс проти Греції , Міцци проти Мальти зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і особа, яка має намір ним скористатися, повинна дотримуватися порядку, передбаченого національним процесуальним законодавством конкретної держави.

Згідно зі ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

З огляду на зазначене, Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області, як орган місцевого самоврядування є адміністративно-процесуально правоздатною особою та може виступати як окремий суб`єкт адміністративного спору - позивачем.

Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб, встановлені приписами статті 71:

Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

Розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно, дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії» ).

Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96).

Згідно Положення Про Державну Фіскальну службу України:

1. Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

2. ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями ДФС є:

1) реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування:

державної податкової політики;

державної політики у сфері державної митної справи;

державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;

державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску;

державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Як свідчать матеріали справи відповідачем є ДФС України, яка реалізує державну податкову політику.

Принцип верховенства права - один з основних правових принципів.

Принцип верховенства права закріплений у багатьох нормативних актах як на національному (ст. 8 Конституції України, ст. 2 Закону України Про засади внутрішньої і зовнішньої політики , у Стратегії інтеграції України до ЄС, Законі України Про судоустрій і статус суддів тощо), так і на міжнародному рівнях (у Загальній декларації прав людини 1948 р., Статуті Ради Європи (преамбула, ст. 3), установчих та інших договорах ЄС, зокрема у Договорі про ЄС (ст. 6, 11), Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Хартії основоположних прав ЄС 2000 р. тощо).

Особливості застосування принципу верховенства права в Україні з урахуванням практики ЄСПЛ визначені в Законі України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. №3477-IV, а також cт. 6 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. №2147-VIII.

В свою чергу, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним.

Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежить від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява №44787/98, п. 46, ЕСНR 2001-IX).

Відповідно до п. 178 рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 р. у справі Олександр Волков проти України , у контексті дисциплінарного права при оцінці чіткості законодавчих актів має існувати розумний підхід, оскільки загальне формулювання actus reus таких правопорушень є питанням об`єктивної необхідності. У протилежному випадку законодавчий акт не буде всебічно охоплювати питання, вимагаючи постійного перегляду та внесення змін, щоб відповідати новим обставинам, що виникають у практиці. Отже, опис правопорушення у законодавчому акті, який ґрунтується на переліку конкретних видів поведінки, але має загальне та необмежене кількісне застосування, не забезпечує гарантії належного вирішення питання передбачуваності закону. Повинні бути визначені та вивчені інші фактори, що впливають на якість правового регулювання та адекватність юридичного захисту від свавілля.

Так у рішенні ЄСПЛ у справі Трегубенко проти України встановив порушення права на доступ до правосуддя в тому, що деякі цивільно-правові спори відповідно до чинного законодавства України не підлягали розгляду в суді. Зокрема, згідно з п. 44 Рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 р. у справі Трегубенко проти України , Суд звертає увагу на те, що ratio decidendi рішення Пленуму Верховного Суду України усувало з-під юрисдикції судів будь-який розгляд саме такої категорії цивільних спорів - щодо відшкодування вартості майна, як і у цій справі. Суд вважає, що таке виключення суперечить праву на доступ до суду, гарантованому ч. 1 ст. 6 Конвенції.

ВС у постанові від 28 лютого 2019 р. у справі №522/3665/17 сформулював загальні підходи до визначення законного інтересу як предмета судового захисту в адміністративному судочинстві.

Так, ВС дійшов висновку, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, якому властиві такі ознаки:

- має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

- пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

- є визначеним - благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

- є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу);

- суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, про наявність у Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області законного інтересу як предмета судового захисту.

Щодо рішення ДФС України від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25 за наслідками розгляду скарги ТОВ БРУХТ про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2018 року № 0059181404.

Судом встановлено, що ДФС України в оскаржуваному рішенні вказало, що висновки акту перевірки щодо застосування загальної ставки податку ґрунтуються на повідомленні Чорноморської селищної ради, що на вказаній земельній ділянці 38,9994 га, власником якої є ТОВ БРУХТ відсутні будь-які об`єкти житлового фонду, ділянка не зайнята житловим фондом, та суперечать інформації, яка зазначена в описовій частині акту згідно з якою, категорія земель визначена як землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням 1.13.3 житлової забудови і громадського призначення, що свідчить про передчасність та недоведеність висновків перевірки, що не виключає можливості, при отриманні доказової бази, їх перевірки під час проведення документальної перевірки.

У відповідності до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як визначено підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до статті 271 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 1, частини другої статті 20 Закону України Про оцінку земель від 11 грудня 2003 року №1378-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, як установлено частиною третьою статті 23 Закон №1378-IV, видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо - геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15).

Згідно з частиною першою статті 193 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (стаття 194 ЗК України).

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 38 Закону України Про державний земельний кадастр від 07 липня 2011 року №3613-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Таким чином для реалізації контролюючим органом повноважень щодо нарахування земельного податку фізичним особам законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно - грошової оцінки, коефіцієнтів.

ТОВ БРУХТ (код ЄДРПОУ 31309763) є власником земельної ділянки на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 20.03.2013 року, кадастровий номер: 5122755900:02:004:000, загальна площа земельної ділянки 38, 9994 га (в том числі по угіддях: 6, 1642 га - забудовані землі, 5, 2212 га - порушені землі, 27, 6140 га - відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом) за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Черноморське, вул. Сонячна, 17.

Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування цілісного майнового комплексу будівель та споруд колишнього військового містечка № 6. Основна категорія за цільовим призначенням до якої відноситься вищезазначена земельна ділянка - землі житлової та громадської забудови.

Приписами ст. 12 ПК України встановлено:

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (12.3.1.).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (12.3.2.).

Об`єкт оподаткування:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні

- земельні частки (паї), які перебувають у власності

База оподаткування:

Сума земельного податку розраховується на основі бази оподаткування. Базою для розрахунку є:

1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації

2. площа земельної ділянки, якщо її нормативну грошову оцінку не проведено

Щороку вартість землі коригується на коефіцієнт індексації Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується акумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Приписами ст. 7 ПКУ встановлено:

7.1. Під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи:

7.1.1. платники податку;

7.1.2. об`єкт оподаткування;

7.1.3. база оподаткування;

7.1.4. ставка податку;

7.1.5. порядок обчислення податку;

7.1.6. податковий період;

7.1.7. строк та порядок сплати податку;

7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Отже, рішенням Чорноморської селищної ради ставки податку на землю встановлені з урахуванням: об`єкту оподаткування, платника податків і зборів, розміру ставки, податкового періоду, що встановлено вимогами підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПКУ.

У 2016 р. відповідно до індексу інфляції 1, 433 % та з урахуванням ставки 1, 5% (згідно рішення від 13.07.2015 р. № 704 - VІ) річний податок склав 2 417 190, 91 грн. Відповідно до казначейських виписок ТОВ Брухт сплатив за рік 1 094 451, 17 грн.

Відповідно до казначейських виписок ТОВ БРУХТ сплатив за рік 940 000, 00 грн.

З урахуванням проведених підрахунків за 2016 рік існує заборгованість 1 477 190, 91 грн.

У 2017 р. розмір ставки земельного податку для власників земельних ділянок (юридичні та фізичні особи), які мають належним чином оформлене право власності на земельну ділянку, складав 1,6% від нормативно - грошової оцінки згідно рішення сесії від 31.01.2017 №255-?ІІ.

Відповідно до казначейських виписок ТОВ БРУХТ сплатив за рік 351 593, 81 грн.

З урахуванням проведених підрахунків за 2016 рік існує заборгованість 4 641 514, 97 грн.

Рішення Чорноморської селищної ради № 436 від 18.06.2013 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області містить зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Чорноморське АДРЕСА_5 с. Гвардійське, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати. Формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.

У період 2016 та 2017 років діяла нормативна грошова оцінка земель населених пунктів смт. Чорноморське та с. Гвардійське, яка затверджена вищевказаним рішенням Чорноморської селищної ради № 436 від 18.06.2013 року.

Згідно рішення Чорноморської селищної ради ТОВ БРУХТ відноситься до категорії платників, який повинен сплачувати податок на землю згідно з підпунктом 2 пункту 14 додатку 1 Положення про податок на майно, в частині плати за землю , саме: за ставкою 1,5% в 2016 році та ставкою 1,6% в 2017 році.

ВС у постанові від 28 лютого 2019 р. у справі №522/3665/17 сформулював загальні підходи до визначення законного інтересу як предмета судового захисту в адміністративному судочинстві.

Так, ВС дійшов висновку, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, якому властиві такі ознаки:

- має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

- пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

- є визначеним - благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

- є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу);

- суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу слід зазначити, що ставка 0,03% може бути застосована тільки до категорії платників таких, як:

п. 5 - власники земельних ділянок, зайнятих житловим Фондом, у т.ч. громадяни, які використовують земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, для ведення садівництва.

п. 6. - власники земельних ділянок, зайнятих автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами.

По п. 5 - На вказаній земельній ділянці 38,9994 га, власником якої є ТОВ БРУХТ , Земельна ділянка громадянами не використовується для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, для ведення садівництва.

По п. 6 - Вказана земельна ділянка 38,9994 га, власником якої є ТОВ БРУХТ , не зайнята автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами. ТОВ БРУХТ не є гаражно - будівельним, дачно-будівельним та садівницьким товариством.

Фактично частина земельної ділянки площею 6,1642 га зайнята об`єктами нежитлової забудови - склади, сховище техніки і інше, друга частина вільна від будь - якої забудови.

Більш того, ТОВ БРУХТ передало земельну ділянку та/або об`єкти нерухомості у оренду під ведення комерційної діяльності. На цю територію завозяться багатовантажним транспортом різноманітні матеріали, здійснюється їх сортування та складування.

Рішенням Чорноморської селищної ради ставки податку на землю встановлені з урахуванням категорії платників земельного податку згідно з вимогами підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПКУ, а не з урахуванням категорії землі (ст.19 ЗКУ). На момент прийняття та в період дії вищевказаних рішень Чорноморської селищної ради законодавець не вимагав прив`язки категорії платника до категорії землі згідно зі ст. 19 ЗК України.

Тобто в рішеннях № 704 та № 255 (п.п. 2 п. 14 Положення) про встановлення земельного податку встановлено дві вимоги, перша - хто це - власник або користувач, друга - чим та ким зайнята земельна ділянка. І не має ніякої прив`язки/або посилання до врахування категорії землі. Немає різниці, до якої категорії відноситься ця земля - або до земель житлової та громадської забудови, або до земель рекреації, або до земель промисловості.

Отже, якщо суб`єкт є власником, який має належним чином оформлене право власності на земельну ділянку - то повинен сплачувати з розрахунку 1,5%, 1,6 % (за 2016-2017р.р.), а якщо суб`єкт власник земельної ділянки, зайнятої житловим фондом, зайнятих автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами - то повинен сплачувати з розрахунку 0,03%.

Стаття 19 Земельного Кодексу України Категорії земель гласить - Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії: у тому числі землі житлової та громадської забудови.

Згідно з ст. 38. Земельного Кодексу України Визначення земель житлової та громадської забудови - до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Стаття 39 Земельного Кодексу України Використання земель житлової та громадської забудови гласить - використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. На цей час згідно з Генеральним планом населеного пункту смт. Чорноморське ця земельна ділянка передбачена для будівництва, обслуговування та експлуатації будівель та споруд морського транспорту.

Згідно з публічною кадастровою картою України земельній ділянці ТОВ БРУХТ присвоєний код класифікації 1.13.3. Змішаного використання:

1.13.1. Житлової забудови і промисловості

1.13.2. Житлової забудови і комерційного використання

1.13.3. Житлової забудови і громадського призначення

1.13.4. Промисловості, комерційного використання

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджена Класифікація видів цільового призначення земель. Раніше діяв Український класифікатор цільового використання землі. Український класифікатор прав обмеженого користування чужою земельною ділянкою (сервітути) затверджений листом Держкомзема України від 24 квітня 1998 р. N 14-1-7/1205.

Як вбачається з вищевикладеного, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються не тільки для розміщення житлової забудови, а і для громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Наприклад: на території смт. Чорноморське, в категорії землі житлової та громадської забудови розміщені об`єкти торгівлі, автозаправні станції, станції технічного обслуговування, ВНС, КНС, котельні, та інше.

Цільове призначення земельної ділянки ТОВ БРУХТ - для обслуговування цілісного майнового комплексу будівель та споруд колишнього військового містечка № 6. Згідно з положенням про організацію квартирно - експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 03.07.2013 № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2 13 р. за № 1590/24122, військове містечко це - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об`єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Підпунктом 271.1.1 Податкового кодексу України, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з вимогами статті 18 Закону Про оцінку землі нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до приписів пункту 289.2 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується акумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

За змістом вказаної норми, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення про її затвердження чи датою введення нормативної грошової оцінки.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що ТОВ БРУХТ нарахований земельний податок не в порядок та не в спосіб встановлений законом, без отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно - грошової оцінки, коефіцієнтів, а отже, рішення ДФС України від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25 за наслідками розгляду скарги ТОВ БРУХТ про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2018 року № 0059181404 підлягає скасуванню.

Також суд, вважає за необхідне зазначити, що ДФС в оскаржуваному рішенні зобов`язує ГУ ДФС в Одеській області вжити заходів відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу щодо правомірності нарахування земельного податку відповідно до вимог чинного законодавства.

Приписами п.п.78.1.12. встановлено, що контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наразі ДФС України під час розгляду справи не надало інформації щодо заходів, які повинні бути вчинені ГУ ДФС в Одеській області вжити заходів відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу щодо правомірності нарахування земельного податку відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

Так, при зверненні з адміністративним позовом, позивачем заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн.

З цього приводу, суд вважає необхідним зазначити правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), а саме:

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

Ця позиція також підтримана у постановах Верховного Суду у справі №826/3278/17 від 09.10.2019 року.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №807/736/18 (провадження № К/9901/11300/19) зазначено:

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17 та від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а .

Враховуючи, що матеріали судової справи містять:

договір про надання правової допомоги № 19.06/19 від 03.07.2019 року;

кошторис вартості надання правової допомоги (юридичних послуг) Додаток № 2 від 14.08.2019 року;

акт наданих послуг від 15.08.2019 року (послуги, що надавались: формування правової позиції, складання позовної заяви - 1000 грн., друкування позовної заяви та додатків до неї, засвідчення додатків, підготовка клопотання , направлення позовної заяви до суду - 500 грн.);

копію квитанції №22199424 від 15.08.2019 року на суму 1500, 00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.), щодо оплати послуг до Акту надання послуг від 15.08.2019 року та додатку №3 до Договору №09/06/19 від 25.06.2019 року.

акт наданих послуг № 2 від 04.09.2019 року (послуги, що надавались: участь адвоката в судових засіданнях у справі №420/4790/19, детальний аналіз матеріалів справи, збір доказів, вивчення судової практики, збір необхідного пакету документів для подачі до суду - 13000 грн.)

копію квитанції №1023 від 10.09.2019 року на суму 13000, 00 грн. (тринадцять тисяч гривень 00 коп.), щодо оплати послуг до Акту надання послуг №2 від 04.09.2019 року.

акт наданих послуг № 4 від 07.10.2019 року (послуги, що надавались: участь адвоката в судових засіданнях у справі №420/4790/19, написання на подання клопотань, заперечень, пояснень - 14000 грн.)

копію квитанції №1202 від 11.10.2019 року на суму 14000, 00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), щодо оплати послуг до Акту надання послуг №4 від 07.10.2019 року.

Суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню складає 27 000,00 грн., оскільки, саме ця сума витрат є повністю доведеною позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області до Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДФС в Одеській області, ТОВ БРУХТ про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення ДФС України від 25.03.2019 р. № 13963/6/99-99-11-06-01-25 за наслідками розгляду скарги ТОВ БРУХТ про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2018 року № 0059181404.

Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області суму судового збору за подання адміністративного позову за квитанцією 0.0.1430871036.1 від 12.08.2019 року у сумі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000,00 грн. (двадцять сім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст виготовлено та підписано судом 21.11.2019 року.

Головуючий суддя Токмілова Л.М.

.