Рішення

від 22.11.2019 по справі 420/5282/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5282/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі представника позивача Кириленка А.В. (згідно довіреності),

за участі представника відповідача Аветюка С.В. (згідно довіреності),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства КЕДР до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства КЕДР до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 року № 0039341401 про донарахування податку на додану вартість на суму 695103,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 173 776,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 року № 0039351401, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування суми податку на додану вартість на суму 12483 грн.;

Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що у період з 27.05.2019 року по 14.06.2019 року фахівцями ГУ ДФС в Одеській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ПП КЕДР . За результатами перевірки складено акт № 1210/15-32-14-01/23876226 від 23.06.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства КЕДР , код за ЄДРПОУ 23876226 . Актом перевірки встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке включається до складу ПК наступного періоду на 12483,00 грн., занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 695103,00 грн. На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято ППР від 16.08.2019 року № 0039341401 про донарахування податку на додану вартість на суму 695103 грн. за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 173 776,00 грн. та від 16.08.2019 року № 0039351401. ПП КЕДР не погоджується з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що їх прийнято з порушеннями норм законодавства. Перевіркою встановлено завищення задекларованих показників з податку на додану вартість по контрагентах: ТОВ СЕЛЕЗІЯ , ТОВ ТРАНСПАКСЕРВІС , ТОВ САЛУС ГРУПП , ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС , ТОВ КРЕСКО ПЛЮС , ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ , ТОВ ТОРБІН ЛТД , ТОВ ВАЙДЛЕР , ПП АЛСАК , ТОВ УКРПРАЙК . Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірку складені на підставі податкової інформації щодо вказаних контрагентів, яка, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності та відсутності відповідних доказів порушень податкового законодавства саме по господарським операціям з позивачем, не може бути використана у якості доказу та не повинна нести для позивача будь-яких негативних наслідків.

Представник позивача зазначає, що господарські операції позивача з вказаними контрагентами підтверджуються наданими до перевірки первинними документами. Крім цього, в подальшому, придбаний у перелічених у акті перевірки контрагентів товар, був реалізований позивачем іншим суб`єктам господарювання. В акті перевірки містяться посилання на первинні документи, які були наявні під час проведення перевірки. Жодних зауважень під час проведення перевірки до наданих документів у перевіряючих осіб не було, про існування будь-яких недоліків в акті перевірки - не зазначено.

Ухвалою суду від 13.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2019 року.

30.09.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, представник відповідача зазначає, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року встановлено завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1173 673 грн. Представник відповідача зазначає, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податком на додану вартість на суму сплаченого ПДВ в ціні придбання товарів (робіт, послуг) є правомірними лише за умовами реального здійснення господарської операції та наявності первинних документів, які містять достовірні дані. Під час перевірки з`ясовано, що згідно з документами наданими до перевірки, ПП КЕДР здійснено лише документальне оформлення придбаних ТМЦ, без фактичної їх поставки від визначеного контрагента, формування податкового кредиту без реального здійснення господарської та іншої економічної діяльності за такими операціями.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.10.2019 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення адміністративного позову з підстав, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Суд вислухав думку представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, ст. 77 ПКУ, плану-графіка проведення перевірок, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.05.2019 року № 3442 та направлень від 27.05.2019 року № 3488/14-01, № 3489/14-01, № 3490/14-01, № 3491/14-01, № 3492/14-01, № 3493/14-01, проведена планова виїзна документальна перевірка ПП КЕДР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевірка проводилася у період з 27.05.2019 року по 14.06.2019 року. Термін перевірки продовжено на підставі Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.06.2019 року року № 4366 з 10.06.2019 року.

За результатами перевірки, 24.06.2019 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 1210/15-32-14-01/23876226, з огляду на який, відповідачем, встановлено порушення ТОВ ГІДРОСПЕЦТРЕЙД :

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого

завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке включається до складу ПК наступного періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на 12483 грн. (станом на кінець перевіреного періоду)

занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 695103 грн., в т. ч вересень 016 року - 115970 грн., жовтень 2016 року - 6072 грн., листопад 2016 року - 34254 грн., грудень 2016 року - 29791 грн., січень 2017 року - 220 грн., квітень 2017 року - 49423 грн., червень 2017 року - 12966 грн., липень 2017 року - 1436 грн., вересень 2017 року - 19968 грн., жовтень 2017 року - 54455 грн., листопад 2017 року - 56552 грн., лютий 2018 року - 133259 грн., березень 2018 року - 48965 грн., квітень 2018 року - 131772 грн.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 24.06.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0039351401 від 16.08.2019 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, яке включається до складу ПК наступного періоду на суму 12483 грн.;

№ 0039341401 від 16.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 868 879 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 695103 грн., за штрафними (фінансовими)санкціями - 173776 грн.

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ, До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПКУ встановлює, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, щодо завищення розміру від`ємного значення ПДВ та зменшення розміру ПДВ ґрунтуються наступних доводах.

Так, з огляду на зміст розділу ІІІ акту перевірки від 24.06.2019 року, ПП КЕДР зменшено розмір від`ємного значення ПДВ, збільшено податкові зобов`язання та застосовано штрафні санкції у зв`язку із висновками відповідача щодо нереальності господарських операцій ПП КЕДР з контрагентами ТОВ СЕЛЕЗІЯ , ТОВ ТРАНСПАКСЕРВІС , ТОВ САЛУС ГРУПП , ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС , ТОВ КРЕСКО ПЛЮС , ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ , ТОВ ТОРБІН ЛТД , ТОВ ВАЙДЛЕР , ПП АЛСКАК , ТОВ УКРПРАЙК . Вказані висновки ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагентів позивача, що надійшла від ГУ ДФС у Харківській області від 16.01.2019 року № 31/20-40-14-12-10 щодо ТОВ СЕЛЕЗІЯ , від ГУ ДФС м. Києві від 17.09.2017 року щодо ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС , від ГУ ДФС у Миколаївській області від 07.09.2017 року № 40/14-39-14-08/41261629 щодо ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ , від ГУ ДФС у Київській області від 06.02.2018 року № 799/7/10/36-54-01/41202542 щодо ТОВ ВАЙДЛЕР , а також, на підставі відомостей БД ДФС України та за проведеним аналізом зареєстрованих контрагентами позивача в ЄРПН податкових накладних у періодах господарських операцій з позивачем.

В акті перевірки вказано, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області з`ясовано неможливість фактичної поставки ТМЦ (окуляри, шапки), вартість яких оприбутковано ПП КЕДР в обліку, від визначених контрагентів - постачальників, через відсутність факту придбання цих самих ТМЦ зазначеними контрагентами. За наявною інформацією, усі зазначені суб`єкти господарювання відсутні за місцезнаходженням та не звітують. З огляду на наведене,Ю враховуючи результати проведеного аналізу за номенклатурою придбаних та реалізованих товарів, відсутність відомостей про наявні трудові, виробничі ресурси, власні, орендовані основні фонди контрагентів-постачальників, під час перевірки дійшли висновку про відсутність в дійсності операцій, які є предметом відповідного правочину, неправомірності (безпідставності) документального оформлення, нереальності господарських операцій при складання первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

При цьому суд зазначає, що жодних зауважень до первинних документів, які позивач надав до перевірки на підтвердження реальності господарських операцій з наведеними вище контрагентами, в акті перевірки не наведено. На думку суду, в акті перевірки, взагалі не надана оцінка первинним документам, що надавалися до перевірки.

Суд встановив, що 26.05.2016 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ СЕЛЕЗІЯ (постачальник) укладено договір поставки № 160526-1 (т. 1 арк. с. 80-81).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, податкову накладну, квитанцію про реєстрацію податкової накладної, виписку з рахунку, які підтверджують факт отримання позивачем товару (окуляри) у червні 2016 року від ТОВ СЕЛЕЗІЯ (т. 1 арк. с. 82-87).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ТОВ Фоззі-Фуд позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, експрес-накладні ТОВ Нова Пошта (т. 1 арк. с. 88-98).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ СЕЛЕЗІЯ остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за жовтень 2016 року) 18.11.2016 року.

Господарська операція між ТОВ СЕЛЕЗІЯ та ПП КЕДР вчинена у червні 2016 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

07.09.2016 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ ТРАНСПАКСЕРВІС (постачальник) укладено договір поставки № 160907-1 (т. 1 арк. с. 105-106).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, договори про переведення боргу,виписки з рахунку, які підтверджують факт отримання позивачем товару (шапки) у вересні 2016 року від ТОВ ТРАНСПАКСЕРВІС (т. 1 арк. с. 107-151).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ПП Таврія-І , ТОВ Таврія-В , ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , ТОВ СІЛЬПО-ФУД позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, товарно-транспортні накладні (т. 1 арк. с. 152-250, т. 2 арк. с. 1-21).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ ТРАНСПАКСЕРВІС остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за вересень 2016 року) 03.10.2016 року.

Господарська операція між ТОВ ТРАНСПАКСЕРВІС та ПП КЕДР вчинена у вересні 2016 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

27.10.2016 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ САЛУС ГРУПП (постачальник) укладено договір поставки № 161027-1 (т. 2 арк. с. 29-30).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, податкову накладну, квитанції про реєстрацію податкової накладної, виписки з рахунку, які підтверджують факт отримання позивачем товару (шапки) у листопаді 2016 року від ТОВ САЛУС ГРУПП (т. 2 арк. с. 31-38).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ТОВ НОВУС Україна , ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , ТОВ ТАВРІЯ-В , ПП ТАВРІЯ-І , ТОВ СІЛЬПО ФУД позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, товарно-транспортні накладні (т. 2 арк. с. 39-126).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ САЛУС ГРУПП остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за листопад 2016 року) 20.12.2016 року.

Господарська операція між ТОВ САЛУС ГРУПП та ПП КЕДР вчинена у листопаді 2016 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

06.12.2016 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС (постачальник) укладено договір поставки № 161206-1 (т. 2 арк. с. 134-135).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, виписки з рахунку, які підтверджують факт отримання позивачем товару (шапки) у грудні 2016 року від ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС (т. 2 арк. с. 136-148).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , ТОВ ТАВРІЯ-В , ПП ТАВРІЯ-І позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних (т. 2 арк. с. 149-205).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за січень 2017 року) 21.02.2017 року.

Господарська операція між ТОВ МЕРЛІН ФІНАНС та ПП КЕДР вчинена у грудні 2016 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

06.04.2017 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ КРЕСКО ПЛЮС (постачальник) укладено договір поставки № 170406-1 (т. 2 арк. с. 212-213).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, податкову накладну, квитанцію про реєстрацію податкової накладної, договори про переведення боргу, виписки з рахунку, які підтверджують факт отримання позивачем товару (окуляри ) у квітні 2017 року від ТОВ КРЕСКО ПЛЮС (т. 2 арк. с. 214-223).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ТОВ СІЛЬПО ФУД позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних (т. 2 арк. с.224-250, т. 3 арк. с. 1-9).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ КРЕСКО ПЛЮС звітує до податкових органів.

07.06.2017 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ -(постачальник) укладено договір поставки № 170607-1 (т. 3 арк. с. 16-17).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткову накладну, товарно-транспорту накладну, податкову накладну, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, виписку з рахунку, які підтверджують факт отримання позивачем товару (окуляри) у червні 2017 року від ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ (т. 3 арк. с. 18-23).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ТОВ СІЛЬПО-ФУД , ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , ПП ТАВРІЯ-І позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, експрес-накладні ТОВ Нова Пошта (т. 3 арк. с. 24-76).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за липень 2017 року) 22.08.2017 року.

Господарська операція між ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ та ПП КЕДР вчинена у червні 2017 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

06.09.2017 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ ТОРБІН ЛТД (постачальник) укладено договір поставки № 170906-1 (т. 3 арк. с. 84-85).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, договори про переведення боргу, виписки з рахунків, які підтверджують факт отримання позивачем товару (шапки) у вересні 2017 року від ТОВ ТОРБІН ЛТД (т. 3 арк. с. 86-121).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ТОВ СІЛЬПО-ФУД , ТОВ НОВУС УКРАЇНА позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних (т. 3 арк. с. 122-250, т. 4 арк. с. 1-24).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ ТОРБІН ЛТД остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за серпень 2018 року) 14.09.2018 року.

Господарська операція між ТОВ ТОРБІН ЛТД та ПП КЕДР вчинена у вересні 2017 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

26.09.2017 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ ВАЙДЛЕР (постачальник) укладено договір поставки № 170926-1 (т. 4 арк. с. 31-32).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, товарно-транспортні накладні, договори про переведення боргу, виписки з рахунків, які підтверджують факт отримання позивачем товару (шапки) у жовтні 2017 року від ТОВ ВАЙДЛЕР (т. 4 арк. с. 33-53).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , ТОВ ТАВРІЯ-В , ПП ТАВРІЯ-І позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних (т. 4 арк. с. 54-111).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ ВАЙДЛЕР остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за березень 2018 року) 18.04.2018 року.

Господарська операція між ТОВ ВАЙДЛЕР та ПП КЕДР вчинена у жовтні 2017 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

08.02.2018 року між ПП КЕДР (покупець) та ПП АЛСКАК (постачальник) укладено договір поставки № 180208-1 (т. 4 арк. с. 118-119).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, товарно-транспортні накладні, договори про переведення боргу, виписки з рахунків, які підтверджують факт отримання позивачем товару (окуляри) у лютому 2018 року від ПП АЛСКАК (т. 4 арк. с. 120-154).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ТОВ ЕПІЦЕНТР К позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, експрес-накладні ТОВ Нова Пошта , товарно-транспортні накладні (т. 4 арк. с. 155-250, т. 5 арк. с. 1-26).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ПП АЛСКАК остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за червень 2018 року) 20.07.2018 року.

Господарська операція між ПП АЛСКАК та ПП КЕДР вчинена у лютому 2018 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

06.03.2018 року між ПП КЕДР (покупець) та ТОВ УКРПРАЙК (постачальник) укладено договір поставки № 180306-1 (т. 5 арк. с. 33-34).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар партіями, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату на умовах даного Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, товарно-транспортні накладні, договори про переведення боргу, виписки з рахунків, які підтверджують факт отримання позивачем товару (окуляри) у березні 2018 року від ТОВ УКРПРАЙК (т. 5 арк. с. 35-63).

На підтвердження факту подальшої реалізації отриманого товару на адресу ТОВ ЕПІЦЕНТР К , ТОВ ТАВРІЯ-В , ПП ТАВРІЯ-І , ПП ТАВРІЯ ПЛЮС , ТОВ СІЛЬПО ФУД позивач надав суду видаткові накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, товарно-транспортні накладні (т. 5 арк. с. 64-250, т. 6 арк. с. 1-17).

Суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що ТОВ УКРПРАЙК остання звітність подана до податкового органу (декларація з податку на додану вартість за травень 2018 року) 20.06.2018 року.

Господарська операція між ТОВ УКРПРАЙК та ПП КЕДР вчинена у березні 2018 року, тобто за вказаний період контрагентом позивача податкова звітність подавалася.

Суд зазначає, що позивачем ПП КЕДР надало копії належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують факт отримання позивачем товарів від зазначених вище контрагентів та факт подальшої реалізації вказаних товарів іншим підприємствам.

Суд зазначає, що в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на інформації, отриманій від інших податкових органів та за результатом аналізу відомостей БД ДФС та ЄРПН, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Суд, також, зазначає, що при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагентів позивача за періоди, в які здійснювалися господарські операції з ПП КЕДР та не з`ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів ПП КЕДР носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 29 березня 2019 року у справі № №808/3412/16.

ГУ ДФС в Одеській області в акті перевірки та у ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Окрім того, відповідачем не надано доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Як зазначено вище судом, висновки контролюючого органу про нереальність та безтоварність господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами ґрунтуються лише на отриманій відповідачем податковій інформації, опрацювавши яку ГУ ДФС в Одеській області зробило висновок, що контрагенти позивача неспроможні виконувати роботи (послуги).

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб`єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Такі висновки суду відповідають висновкам щодо персональної відповідальності платника податків, які наведені у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі №810/4559/15.

Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів поставки товари ПП КЕДР не отримано.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ПП КЕДР належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 13220,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 193 від 10.09.2019 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Приватного підприємства КЕДР до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 року № 0039341401 Головного управління ДФС в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 року № 0039351401 Головного управління ДФС в Одеській області.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Приватного підприємства КЕДР судовий збір у розмірі 13 220 (тринадцять тисяч двісті двадцять) гривень 44 копійки.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Приватне підприємство КЕДР (адреса: вул. Перемоги, буд.5, смт Олександрівка, м. Іллічівськ, Одеська область, 68091, код ЄДРПОУ: 23876226).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 39398646).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 22.11.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.