Рішення

від 22.11.2019 по справі 440/3383/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3383/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2019 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:

- визнання протиправною відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, викладеної в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.07.2019 за вих.№4750/0/26-19;

- зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу ГУ Держгеокадастру в області. Відсутність же належним чином оформленого рішення відповідача про ненадання чи надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на факт надіслання відповідачем заявнику листа від 02.07.2019 за вих.№4750/0/26-19, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, тобто має місце триваюча бездіяльність. Позивач зауважує, що запитуваною земельною ділянкою площею 1,5 га він користується вже понад 15 років, оскільки остання була надана йому у користування ще сільською радою для ведення особистого селянського господарства. Також сільська рада у 2017 році погодила ОСОБА_1 надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га за рахунок вільних земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резервному фонді Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області. Отже, зазначене свідчить про наявність у позивача права на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 1,5 га, якою він уже користується.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.09.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі №816/1382/17, яка набрала законної сили 15.11.2017, Головним управлінням було спочатку направлено лист на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 до Пронозівської сільської ради з метою висловлення позиції з приводу надання дозволу позивачу, про що останнього було повідомлено листом від 30.11.2017 №15571/6-17. У подальшому, 02.07.2019 управлінням було фактично виконано вказане судове рішення, а саме, повторно переглянуто клопотання позивача та прийнято рішення від 02.07.2019 №4750/0/26-19, в якому управління повідомило про залишення без задоволення клопотання ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю у останнього права власності на земельну ділянку площею 0,1410 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5320610100:50:005:1864. Отже, на переконання управління, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки останнім вже використано своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що ним не заперечується, а навпаки, підтверджується у позовній заяві (а.с. 25-28).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

24.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,5 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту (а.с. 29).

Листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.05.2017 №5858/6-17 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу та зазначено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898 за окремими дорученнями Держгеокадастру в області резервуються земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у запасі, учасникам АТО і членам родин загиблих в АТО військовослужбовців. Також вказано, що на сьогоднішній день є додаткова потреба в резервуванні земель сільськогосподарського призначення державної власності в кількості 171,66 га. Крім того, за інформацією органів місцевого самоврядування на території Глобинського району Полтавської області 172 учасників антитерористичної операції, які проживають на даній території, на сьогоднішній день не реалізували своє право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної власності. Також відповідач вказав, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області вважає першочергово забезпечити учасників АТО та сімей загиблих, які проживають на території Глобинського району, тому на даний час неможливо надати ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області (а.с. 31).

Не погодившись із відмовою від 17.05.2017 №5858/6-17, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Пронозівська сільська рада Глобинського району Полтавської області про визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту у розмірі 1,5 га, яка зазначена в листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.05.2017 № 5858/6-17; зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту у розмірі 1,5 га.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі №816/1382/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Пронозівська сільська рада Глобинського району Полтавської області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, яке зазначене у листі від 17.05.2017 №5858/6-17, про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту у розмірі 1,5 га. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту у розмірі 1,5 га. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1280,00 грн (а.с. 14-16).

Вказана постанова набрала законної сили 15.11.2017 (а.с. 17).

У подальшому, листом від 02.07.2019 №4750/0/26-19 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області проінформувало позивача про те, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі №816/1382/17 повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,50 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області. Відповідно до частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Потребують уточнення дані щодо підстави набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,1410 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320610100:50:005:1864. Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 35).

Позивач, не погодившись із оформленням на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі №816/1382/17 за результатами повторного розгляду його заяви від 24.03.2017 листа від 02.07.2019 №4750/0/26-19, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, викладеної в листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.07.2019 за вих.№4750/0/26-19; зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому, зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Разом з тим, статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо.

Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення №333).

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Відповідно до підпункту 11 пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача у позовній заяві, що рішення про надання чи ненадання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу ГУ Держгеокадастру в області. Відсутність же належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про не надання або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом строку розгляду звернення позивача, не зважаючи на факт надіслання відповідачем останньому листа від 02.07.2019 за вих.№4750/0/26-19, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Разом з тим, суд вважає за важливе зазначити, що оскаржуваний позивачем лист Головного управління від 02.07.2019 №4750/0/26-19 фактично оформлений останнім на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі №816/1382/17, яка набрала законної сили, є чинною та обов`язковою для виконання.

Так, згідно положень статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За містом статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Положеннями частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

За змістом частин четвертої та п`ятої вказаної статті примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом; процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" названий суд у своєму рішенні від 19.03.1997 зазначив, що, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Також згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач фактично не погоджується з виконанням відповідачем постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі №816/1382/17 шляхом оформлення спірного листа від 02.07.2019 №4750/0/26-19.

Тобто, позовні вимоги у даній справі в частині визнання протиправною відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, викладеної в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.07.2019 за вих.№4750/0/26-19, направлені саме на належне виконання судового рішення у справі №816/1382/17, яке набрало законної сили, та яке в силу приписів статей 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України має виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень.

Слід зазначити, що матеріали позовної заяви містять копію виконавчого листа, виданого судом для примусового виконання судового рішення у справі №816/1382/17 (а.с. 17).

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у спірному випадку суд вважає вжиття останнім заходів з метою примусового виконання належним чином судового рішення у справі №816/1382/17 шляхом пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання у виконавчу службу, чи звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання зазначеного рішення суду, однак ніяк не звернення до суду з новим позовом до управління про визнання протиправною відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, викладеної в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.07.2019 за вих.№4750/0/26-19.

За викладених обставин суд зважає, що позивач, звертаючись до суду з новим позовом, обрав не належний спосіб захисту своїх порушених прав.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови останньому в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, викладеної в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.07.2019 за вих.№4750/0/26-19.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,5 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту, то суд також не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки останні з огляду на неприйняття відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 24.03.2017 жодного з можливих рішень у формі наказу (як то про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи про відмову в наданні такого дозволу), на переконання суду, заявлена передчасно.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава