Ухвала

від 22.11.2019 по справі 823/1301/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 листопада 2019 року справа № 823/1301/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубіївка» до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація «Об`єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства «Дубіївка» про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дубіївка» подало позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): від 21.12.2016 індексний номер № 33051335, № 33050879, № 33050441, № 330500481, № 33049408, № 33048954; від 20.12.2016 індексний номер № 33028903, № 33028471, № 33027307, № 33027021, № 33026747, № 33025847; від 16.12.2016 індексний номер № 32962147, № 32961822, № 32961491, № 32961006.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року зупинено провадження у справі № 823/1301/17 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубіївка» до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація «Об`єднання співвласників майнових часток (паїв) реструкторизованого сільськогосподарського підприємства «Дубіївка» про визнання протиправними та скасування рішень до набрання законної сили постановою Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/811/17 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубіївка» до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація «Об`єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства «Дубіївка» , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року поновлено провадження у адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16 серпня 2019 року представник третьої особи подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року провадження в адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубіївка» до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, третя особа Громадська організація «Об`єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства «Дубіївка» , про визнання протиправним та скасування рішення - закрито.

У даній постанові Верховний Суд зазначив, що Велика Палата Верховного Суду встановила помилковість розгляду справи судами попередніх інстанцій в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини стосуються правомірності набутого третьою особою права власності на об`єкт нерухомого майна, що потребує встановлення судом обставин його набуття і виходить за межі компетентності адміністративних судів, а тому такий спір не є публічно-правовим і має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, СТОВ «Дубіївка» , звертаючись до суду з цим позовом, вказувало на порушення його прав у сфері публічно-правових відносин, проте, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення державного реєстратора, позивач заперечує набуте третьою особою право власності на нерухоме майно, яке було отримано у власність СТОВ «Дубіївка» на підставі договорів купівлі-продажу.

Отже, предметом спору у цій справі є не лише протиправність рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а також правомірність набуття громадською організацією «Об`єднання співвласників майнових часток (паїв) реструкторизованого сільськогосподарського підприємства «Дубіївка» права власності на майнові паї, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, оскільки заявлений на поновлення порушеного цивільного права позивача, що виключає розгляд цих позовних вимог у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд звертає увагу, що оскільки спірні правовідносини стосуються правомірності набутого громадською організацією «Об`єднання співвласників майнових часток (паїв) реструкторизованого сільськогосподарського підприємства «Дубіївка» права власності на об`єкт нерухомого майна, то скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора може зачіпати майнові права цієї юридичної особи.

Таким чином, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Таким чином, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, оскільки існує спір про право, що виключає можливість розглядати цю справу за правилами адміністративного судочинства, а тому має вирішуватись у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 815/5592/17 та від 21 листопада 2018 року у справі № 818/1263/16.

Згідно зі статтею 1 ГПК України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Крім того, положеннями статтею 20 ГК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

З огляду на наведене, суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини стосуються правомірності набутого третьою особою права власності на об`єкт нерухомого майна, що потребує встановлення судом обставин його набуття і виходить за межі компетентності адміністративних судів, а тому такий спір не є публічно-правовим і має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

На підставі частиною 3 статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За вказаних обставин, враховуючи закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право на повернення сплаченої суми судового збору у разі подання позивачем такого клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 19, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 294, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубіївка» до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - громадська організація «Об`єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства «Дубіївка» про визнання протиправними та скасування рішень закрити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 22.11.2019.

Суддя В.О. Гаврилюк