Рішення

від 21.11.2019 по справі 826/7021/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2019 року № 826/7021/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аверкової В. В., суддів Бояринцевої М. А., Шевченко Н. М., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Медіа

до Державного агентства України з питань кіно

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стар Медіа (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного агентства з питань кіно (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в державній реєстрації та видачі посвідчення на право розповсюдження і демонстрування телевізійного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р., доведене до відома позивача повідомленням від 02 грудня 2016 року №179614-2/11-16;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію телевізійного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2, 2013 р. та видати прокатне посвідчення на розповсюдження і демонстрування телевізійного серіалу телевізійного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р. за заявами позивача від 04 березня 2015 року № 297 та від 22 березня 2016 року № 87.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки експертною комісією не встановлено обставин, на підставі яких відповідач міг би відмовити у державній реєстрації фільму; повідомлення не містить вказівки на підставу для відмови у державній реєстрації фільму; у фільмі відсутні ознаки (обставини), які могли б бути підставою для заборони розповсюдження і демонстрування фільму.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

Відповідачем подано заперечення проти позову, мотивовані наявністю обставин для заборони розповсюдження і демонстрування телевізійного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р.

У письмових поясненнях, поданих позивачем до суду 13 грудня 2017 року, зазначається про невідповідність карток експертів вимогам законодавства; надано висновок від 03 листопада 2015 року, яким не встановлено ознаки пропаганди у вказаному фільмі.

Згідно письмових пояснень відповідача, поданих до суду 01 листопада 2017 року, експертною комісією проведено перегляд та експертну оцінку фільму тричі, наслідком чого стало прийняття спірного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року призначено комплексну судову психологічну та мистецтвознавчу експертизу.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу перерозподілено на суддю Аверкову В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за загальними правилами позовного провадження у підготовчому засіданні.

У додаткових поясненнях позивача від 01 липня 2019 року зазначено, що висновок експертизи №2804 є повним та обґрунтованим, містить відповіді на усі поставлені питання, відповідно до якого у фільмі відсутні фрагменти, які містять ознаки популяризації та/або пропаганди органів держави-агресора (Російської Федерації), радянських органів державної безпеки та їхніх окремих дій, відсутні фрагменти, які містять ознаки позитивного образу працівників держави-агресора (Російської Федерації), радянських органів державної безпеки чи виправдовують або визнають правомірною окупацію території держави Україна. Крім того, у спірному рішенні відсутні посилання на конкретну обставину, якій не відповідає фільм.

10 липня 2019 року відповідачем подано до суду додаткові пояснення, відповідно до яких 14 жовтня 2013 року відповідачем видано ТОВ Телерадіокомпанія 1+1 прокатне посвідчення на вказаний серіал, яке у 2015 році скасовано та визнано недійсним на підставі висновку Експертної комісії, оскільки серіал був заборонений на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року №1315. На підставі вказаного висновку Держкіно був виданий наказ "Про скасування державної реєстрації фільмів від 02 квітня 2015 року №54, яким було скасовано державну реєстрацію на телесеріал ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний наказ не оскаржувався. В подальшому невиключна ліцензія на використання телесеріалу передана позивачу, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача з відповідними заявами щодо передання телесеріалу ІНФОРМАЦІЯ_1 на перегляд Експертною комісією. З огляду на висновок Експертної комісії, відповідачем повідомлено позивача про відсутність правових підстав для зміни попередньо прийнятого рішення про заборону розповсюдження і демонстрування телесеріалу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У додаткових поясненнях позивача, поданих 01 серпня 2019 року зазначено про необґрунтованість висновку Експертної комісії щодо невідповідності телесеріалу ІНФОРМАЦІЯ_1 вимогам законодавства у зв`язку з відсутністю обставин, передбачених ст. 15-1 Закону, які могли б бути підставою для заборони фільму.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

За умовами ліцензійного договору № 2708/2015-Dstr від 27 серпня 2015 року невиключна ліцензія на використання телесеріалу ІНФОРМАЦІЯ_1 була надана ТОВ Стар Медіа .

Заявою на видачу прокатного посвідчення на право демонстрування фільму від 22 березня 2016 року № 87 позивач звернувся до Державного агентства України з питань кіно, в якій просив провести державну реєстрацію фільму (серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та видати прокатне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму.

Відповідно до протоколу від 01 грудня 2016 року № 143 роботи Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, що діє на підставі Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1315 з розподілом голосів заборонений для телевізійного показу - 7, дозволений для телевізійного показу з індексом 18 -1, дозволений для телевізійного показу з індексом 16 - 2, дозволений для телевізійного показу з індексом 12 - 1 більшістю голосів телесеріал ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонений для демонстрування на території України відповідно до Закону України Про кінематографію .

Листом від 02 грудня 2016 року № 1796/4-2/11-16 відповідачем у відповідь на лист ТОВ Стар Медіа від 24 жовтня 2016 року № 433 повідомлено, що Держкіно України відмовляє позивачу в державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування т/серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що Експертна комісія переглянула надані ТОВ Стар Медіа носії з записом т/серіалу та більшістю голосів рекомендувала заборонити означений т/серіал для показу на території України як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства України, а саме статті 15-1 Закону України Про кінематографію (витяг з протоколу додається).

Вважаючи спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у процесі виробництва та використання фільму як об`єкта авторського права, регулюються Законом України Про кінематографію , Законом України Про авторське право і суміжні права та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статті 5 Закону України Про кінематографію основними принципами кінематографії є: утвердження творами кінематографії ідей гуманізму, загальнолюдських, національно-культурних та духовних цінностей; сприяння розвиткові національної свідомості, патріотичних почуттів, естетичного та екологічного виховання громадян; гарантування свободи творчості, захисту інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, моральних і матеріальних інтересів суб`єктів кінематографії; розвиток кіноіндустрії та традицій національної кінематографії; збереження національної та світової кінематографічної спадщини; рівність прав і можливостей суб`єктів кінематографії незалежно від форм власності у виробництві, розповсюдженні та демонструванні (публічному показі) фільмів; заохочення благодійної діяльності; сприяння аматорській творчості в кінематографії; сприяння співробітництву суб`єктів кінематографії з іноземними та міжнародними кінематографічними асоціаціями, фондами тощо.

Згідно з положень частин першої та другої статті 15 Закону України Про кінематографію право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб`єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається на платній основі суб`єкту кінематографії протягом десяти робочих днів з дня подання заяви та інших документів і матеріалів, визначених Кабінетом Міністрів України. Термін розгляду заяви про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути продовжений на двадцять п`ять робочих днів у разі виникнення розбіжностей щодо індексу фільму та перегляду фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.

На виконання Закону України Про кінематографію Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1315 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року № 294) (далі по тексту - Положення № 294).

Згідно з пунктом 6 Положення № 294 для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Держкіно:

а) заяву про видачу прокатного посвідчення, в якій зазначаються назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, країна і студія-виробник, рік виробництва та/або першого оприлюднення (демонстрування);

б) оригінал або нотаріально засвідчену в установленому порядку копію (ксерокопію) угоди (контракту, договору) або іншого документа, який підтверджує надання автором фільму або власником, який має виключне право на фільм, дозволу або передачу прав на розповсюдження і демонстрування фільму. До копій документів, складених іноземною мовою, додаються засвідчені копії таких документів у перекладі українською мовою. У разі коли угода передбачає надання права на перелік фільмів, власник відповідних прав надає примірник оригіналу або нотаріально засвідченої копії (ксерокопії) угоди (контракту, договору), іншого документа, який підтверджує право даної особи на розповсюдження і демонстрування першого фільму з переліку, стосовно якого подано заяву на видачу прокатного посвідчення. До кожного наступного фільму з переліку додається засвідчена в установленому порядку заявником копія (ксерокопія) додатка до угоди (контракту, договору) або іншого документа, який підтверджує включення фільму до переліку;

в) коротку анотацію фільму, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму, засвідчені підписом власника відповідних прав на фільм. Власники кінотеатральних прав забезпечують можливість перегляду фільму, дубльованого (озвученого, субтитрованого) українською мовою на території України суб`єктом господарювання, який виробляє товари, виконує роботи та надає послуги на території України, представниками Держкіно та в разі потреби представниками експертної комісії. Власники телевізійних прав та власники прав домашнього відео надають на всіх видах носіїв зображення фільмокопію, яка відповідає технічним вимогам для перегляду, дубльована (озвучена, субтитрована) українською мовою на території України суб`єктом господарювання, який виробляє товари, виконує роботи та надає послуги на території України.

Відповідальність за достовірність даних, поданих до Держкіно для одержання прокатного посвідчення, несе власник відповідних прав на фільм.

Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що розгляд заяви, прийняття рішення щодо державної реєстрації фільму або відмови у ній та видача прокатного посвідчення здійснюються протягом 10 робочих днів з дня подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення. У разі позитивного рішення Держкіно присвоює кожному фільму державний реєстраційний номер та видає прокатне посвідчення.

У разі коли заява про видачу прокатного посвідчення подається щодо фільму, на який раніше видавалося прокатне посвідчення, така заява розглядається протягом п`яти робочих днів з дня подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення.

Згідно з пунктом 9 Положення № 294 до складу експертної комісії входять незалежні експерти - кінознавці, кінокритики, мистецтвознавці, психологи, а також представники заінтересованих громадських об`єднань у сфері телебачення та кінематографії, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (за згодою). Експертна комісія має право встановлювати індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надавати висновки, а у разі потреби - акти мистецтвознавської експертизи. Положення про експертну комісію та її склад затверджується Держкіно. Очолює експертну комісію голова Держкіно.

На виконання положень Закону України Про кінематографію , Положення № 294 позивачем до Державного агентства України з питань кіно подано заяву від 22 березня 2016 року № 87 на видачу прокатного посвідчення на право демонстрування фільму, в якій додатками зазначено ліцензійний договір з додатковою угодою № 1, копія висновку експертизи, довідка про фільм і анотація, запис фільму.

Листом від 24 жовтня 2016 року № 433 позивач звернувся до відповідача з проханням вжити заходів виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 826/5832/16 та передати серіал ІНФОРМАЦІЯ_1 , режисер ОСОБА_2 , 2013 р., на перегляд експертній комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно і прийняття відповідного рішення про видачу прокатного посвідчення.

За заявою позивача як власника прав на телесеріал ІНФОРМАЦІЯ_1 та на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 826/5832/16 відповідачем передано на розгляд Експертній комісії вказаний телесеріал.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про Експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Державному агентстві України з питань кіно, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України 13 червня 2005 року № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2005 року за № 712/10992 (далі по тексту - Положення № 390) Експертна комісія скликається у разі виникнення розбіжностей щодо визначення індексу фільму, при поданні заявником документів для одержання державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, за згодою власника відповідних прав на фільм, а також при поданні клопотання власника відповідних прав на фільм щодо визначення глядацької аудиторії.

Згідно з пунктом 2.2 вказаного Положення № 390, здійснюючи свої повноваження, Експертна комісія має право встановлювати індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію, надавати висновки, а в разі потреби - акти мистецтвознавської експертизи.

Пунктом 2.3 Положення № 390 визначено, що, проводячи експертизу, Експертна комісія робить висновок, у якому встановлюється, чи є досліджувані фільми такими, що пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; є фільмами порнографічного характеру.

У висновку може також встановлюватись індекс фільму, що визначає глядацьку аудиторію та відповідно до неї умови розповсюдження і демонстрування фільму.

На підставі висновку Експертної комісії Держкіно України відмовляє у державній реєстрації фільмів та видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів або встановлює один з індексів, що визначає глядацьку аудиторію та відповідно до неї умови розповсюдження і демонстрування фільму.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 390 організаційне забезпечення роботи Експертної комісії здійснює Державне агентство України з питань кіно.

Робота Експертної комісії може здійснюватись у таких формах: у формі індивідуального перегляду фільмів; у формі засідання.

Відповідно до підпункту 2.4.1 Положення № 390 при роботі Експертної комісії у формі індивідуального перегляду фільмів кожний член експертної комісії: за повідомленням технічного секретаря отримує носій із записом фільму; здійснює перегляд фільму і заповнює картку експерта, у якій обґрунтовує свою оцінку фільму і варіант висновку щодо умов розповсюдження і демонстрування фільму в Україні. Форма картки експерта наведена в додатку до цього Положення.

Фільм має переглянути не менше половини загальної кількості членів Експертної комісії, які повинні заповнити картку експерта. На підставі заповнених членами Експертної комісії карток експерта технічний секретар складає протокол, яким оформлюється висновок, що затверджується головою Експертної комісії.

У разі, якщо голоси членів Експертної комісії розділились порівну, голова Експертної комісії бере участь у голосуванні, заповнюючи картку експерта. У цьому випадку голос голови Експертної комісії є ухвальним.

Згідно з підпунктом 2.4.2 Положення № 390 при роботі Експертної комісії у формі засідання, зокрема, кожний член Експертної комісії отримує і заповнює картку експерта (додаток), у якій визначає та обґрунтовує свою оцінку фільму і варіант висновку щодо розповсюдження і демонстрування фільму в Україні: "так" або "ні", а також умови обмеження розповсюдження і демонстрування відповідно до встановлених індексів фільмів; висновок Експертної комісії приймається більшістю голосів членів Експертної комісії; він чинний за умови присутності на засіданні не менше половини загальної кількості членів Експертної комісії. Висновок оформлюється протоколом засідання Експертної комісії, який затверджується головою Експертної комісії.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Державного агентства з питань кіно від 24 червня 2016 року № 112 затверджено Експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно у складі голови комісії, 19 членів комісії та технічного секретаря.

При цьому, з протоколу №143 від 01 грудня 2016 року вбачається, що на засіданні були присутні 11 членів комісії, протокол затверджений головою Державного агентства України з питань кіно, з урахуванням чого він є чинним відповідно до Положення №390.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії карток експертів, суд зазначає, що у картках експерта наявні окремі недоліки, зокрема, відсутні підпис та ініціали експертів, дати передання фільму на експертизу, ініціалів експертів, не зазначено режисера, студію - виробника та назву фільму.

При цьому, суд зазначає, що в картках експертів відсутні належні обґрунтування своєї оцінки фільму, що спричинили обмеження умов його розповсюдження і демонстрування, або заборону його розповсюдження в Україні.

Згідно положень частини 3-7 статті 15 Закону України Про кінематографію Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, відмовляє у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів за наявності принаймні однієї з таких підстав: невідповідності поданих документів та матеріалів вимогам пункту 6 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та цього Закону; наявності у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, приниження чи зневажання державної мови, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів; одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку; наявності обставин, передбачених частинами першою, другою та третьою статті 15 -1 цього Закону.

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути анульоване та скасована державна реєстрація фільму у разі:

- виявлення в документах, поданих суб`єктом кінематографії, недостовірних відомостей;

- дострокового припинення дії угод (контрактів, договорів), укладених розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм;

- виявлення обставин, передбачених частиною третьою цієї статті, після видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму, у тому числі внесення одного з учасників фільму до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії про відмову у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та його анулювання може бути оскаржене у судовому порядку.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та забезпечує своєчасне його оновлення.

Відповідно до пункту 10 Положення №294 Держкіно відмовляє у державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення у разі наявності однієї з таких підстав:

- невідповідність поданих документів і матеріалів вимогам пункту 6 цього Положення та Закону України Про кінематографію ;

- наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, інші шкідливі звички, порнографію, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;

- одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку; наявність обставин, передбачених частинами першою - третьою статті 15 -1 Закону України Про кінематографію .

Відповідно до статті 15 -1 Закону України Про кінематографію в Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, а також забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора.

Передбачена частиною першою цієї статті заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, вироблених після 1 серпня 1991 року. Заборона трансляції фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, які не містять популяризації або пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на фільми, вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року.

Фільм вважається таким, що містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створює позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує чи визнає правомірною окупацію території України, якщо в ньому наявна принаймні одна з таких ознак: серед позитивних героїв фільму є співробітники (у тому числі колишні або позаштатні) органів держави-агресора, радянських органів безпеки; сюжет фільму безпосередньо або опосередковано пов`язаний з діяльністю органів держави-агресора, радянських органів безпеки, і ця діяльність представлена у фільмі як позитивна; у сюжеті фільму безпосередньо або опосередковано заперечується або ставиться під сумнів територіальна цілісність України, виправдовується або подається в позитивному світлі окупація території України, акти агресії з боку інших держав, розв`язування війни, пропагується винятковість, зверхність або неповноцінність осіб за ознаками їх релігійних переконань, належності до певної нації або раси, статі, майнового стану, соціального походження.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері кінематографії забезпечує реалізацію цього Закону шляхом прийняття рішення про віднесення фільмів до заборонених до розповсюдження і демонстрування на території України виключно на підставі ознак, визначених у статті 15 -1 цього Закону.

Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених частиною першою цієї статті, не видається.

З наведених вище положень законодавства вбачається, що за наслідками розгляду поданих заяви та інших документів, передбачених положеннями законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії приймається рішення, зокрема, про видачу державного посвідчення чи про відмову у видачі державного посвідчення.

Суд зазначає, що матеріали справи містять лист відповідача від 02 грудня 2016 року № 179614-2/11-16 про надання відповіді на лист ТОВ Стар Медіа від 24 жовтня 2016 року № 433, яким позивача повідомлено про відмову в державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування т/серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що Експертна комісія переглянула надані ТОВ Стар Медіа носії з записом т/серіалу та більшістю голосів рекомендувала заборонити означений т/серіал для показу на території України, як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства України, а саме, статті 15-1 Закону України Про кінематографію .

При цьому, листом від 24 жовтня 2016 року №433 позивач звернувся до відповідача з проханням вжити заходів виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 826/5832/16 та передати серіал ІНФОРМАЦІЯ_1 , режисер ОСОБА_2 , 2013 р., на перегляд експертній комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно і прийняття відповідного рішення про видачу прокатного посвідчення.

Як вбачається з наведених положень законодавства рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, про відмову у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та його анулювання може бути оскаржене у судовому порядку.

Водночас, в порушення наведених законодавчих приписів відповідачем заяви позивача від 04 березня 2015 року № 297 та від 22 березня 2016 року № 87, не розглянуло і рішення з цього питання не прийняло.

Відповідач лише обмежився листами від 02 грудня 2016 року № 179614-2/11-16 та від 24 жовтня 2016 року № 433, в яких повідомив про відмову в державній реєстрації та видачі прокатного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування т/серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 за наслідками виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 826/5832/16 за позовом ТОВ Стар Медіа до Державного агентства України з питань кіно про зобов`язання Державного агентства України з питань кіно прийняти рішення про державну реєстрацію серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформити та видати прокатне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів на цей серіал, відповідно до якої зобов`язано Державне агентство України з питань кіно розглянути заяви товариства з обмеженою відповідальністю Стар Медіа про проведення державної реєстрації фільму (серіалу) ІНФОРМАЦІЯ_1 та видачу посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатного посвідчення) №297 від 04 вересня 2015 року та № 87 від 22 березня 2016 року і прийняти відповідні рішення.

Отже, оскільки відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду заяв позивача від 04 березня 2015 року № 297 та від 22 березня 2016 року № 87, то позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державній реєстрації та видачі посвідчення на право розповсюдження і демонстрування телевізійного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р., доведене до відома позивача повідомленням від 02 грудня 2016 року №179614-2/11-16 не підлягає задоволенню.

Додатково суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року призначено у справі № 826/7021/17 комплексну судову психологічну та мистецтвознавчу експертизу, поставивши перед експертом наступні питання:

1) Чи є в телевізійному серіалі ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р. фрагменти, які містять ознаки популяризації та/або пропаганди органів держави-агресора (Російської Федерації), радянських органів державної безпеки та їхніх окремих дій? ;

2) Чи є в телевізійному серіалі ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р. фрагменти, які містять ознаки позитивного образу працівників держави-агресора (Російської Федерації), працівників радянських органів державної безпеки? ;

3) Чи є в телевізійному серіалі ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р. фрагменти, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію території держави Україна? .

Згідно висновку № 2804 комплексної судової психологічної та мистецтвознавчої експертизи від 07 травня 2019 року у телевізійному серіалі ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р. фрагменти, які містять ознаки популяризації та/або пропаганди органів держави-агресора (Російської Федерації), радянських органів державної безпеки та їхніх окремих дій відсутні; у телевізійному серіалі ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р. фрагменти, які містять ознаки позитивного образу працівників держави-агресора (Російської Федерації), працівників радянських органів державної безпеки відсутні; у телевізійному серіалі ІНФОРМАЦІЯ_1 , реж. ОСОБА_2 , 2013 р. фрагменти, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію території держави Україна відсутні.

Тобто, згідно наявного в матеріалах справи висновку № 2804 комплексної судової психологічної та мистецтвознавчої експертизи від 07 травня 2019 року, у телевізійного серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні фрагменти, які містять ознаки популяризації та/або пропаганди органів держави-агресора (Російська Федерація), радянських органів державної безпеки та їхніх окремих дій, позитивного образу працівників держави-агресора (Російська Федерація, радянських органів державної безпеки, відсутні фрагменти, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію території держави Україна.

Приймаючи до уваги, що бездіяльність Державного агентства України з питань кіно щодо прийняття рішення позбавляє позивача можливості оскаржити прийняте за результатами розгляду його заяви рішення у суді та враховуючи, що прийняття рішень про державну реєстрацію фільмів, оформлення та видача прокатних посвідчень на право розповсюдження та демонстрування фільмів віднесено до виключної компетенції відповідача та конституційний принцип розподілу Державної влади в Україні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію серіалу ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути заяви ТОВ Стар Медіа від 04 березня 2015 року № 297 та від 22 березня 2016 року №87 та прийняти відповідне рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язаня відповідача розглянути заяву позивача про проведення державної реєстрації фільму (серіалу) ІНФОРМАЦІЯ_1 та видачу посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (прокатного посвідчення від 24 жовтня 2016 року № 433 0 і прийняти відповідне рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність бездіяльності, щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяв позивача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Стар Медіа підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Медіа (вул. Івана Франка, 5-Б, оф. 508, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 34001604) - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Державного агентства України з питань кіно (вул. Лаврська, 10, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37508051) розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Медіа від 04 березня 2015 року № 297 та від 22 березня 2016 року №87 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В. В. Аверкова

судді М.А. Бояринцева

Н.М. Шевченко