Рішення

від 21.11.2019 по справі 640/2692/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2019 року № 640/2692/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

треті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ідалія ;

2) ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльність

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати незаконною бездіяльність постійно діючої Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо не відправки скарги заінтересованій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма-Ідалія .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації не виконала обов`язок щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма-Ідалія стосовно скарги ОСОБА_2 , яка була зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №924-33-19 та яка була розглянута 25 січня 2019 року, також зазначено, що Товариство не отримувало копій даної скарги з додатками до неї, що свідчить про бездіяльність відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідач до суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Міністерством юстиції України було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення зацікавленої особи ТОВ Фірма-Ідалія про дату та час засідання, а також можливість вручення їй копії скарги з додатками шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та здійснення телефонограмами, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від третіх осіб до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, в обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають наступні адміністративні справи:

- № 640/2682/19 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльність постійної діючої Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо не відправки копії скарги заінтересованій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма-Ідалія ;

- № 640/2613/19 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання незаконними дії відповідача із скасування реєстраційної дії від 24 грудня 2018 року № 14801070040070823, вчиненої державним реєстратором Калініною Людмилою Миколаївною, провідним спеціалістом відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Харківської області на підставі висновку Комісії; визнання незаконною бездіяльність відповідача стосовно ненадання висновку Комісії Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Ідалія ;

- № 640/2686/19 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, третя особа - Державний реєстратор Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області Калініна Людмила Миколаївна про визнання незаконною бездіяльності відповідача стосовно незаслухання Суб`єкта оскарження, а саме - третьої особи;

- № 640/2693/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльність постійно діючої Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації стосовно незаслухання суб`єкта оскарження, а саме - Державного реєстратора Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області Калініної Людмили Миколаївни;

- № 640/1463/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, які полягали в скасуванні реєстраційної дії державного реєстратора, провідного спеціаліста відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області Калініної Л.М. від 24.12.2018 року № 1480107004007082 та скасування наказу Міністерства юстиції України, яким задоволено скаргу ОСОБА_2 від 11.01.2019, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11.01.2018 за № 924-33-19, та скасовано реєстраційну дію державного реєстратора, провідного спеціаліста відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області Калініної Л.М. від 24.12.2018 року № 1480107004007082.

Разом з тим, до суду третьої особою - 2 подана заява про зловживання позивачем процесуальними правами з підстав перебування в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справ: № 640/2613/19, № 640/2686/19, № 640/2693/19, № 640/2692/19, № 640/1463/19, № 640/2614/19.

Щодо вказаних клопотань суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Враховуючи зазначені вище норми процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду та задоволення заяв третіх осіб, у зв`язку із тим, що суб`єктний склад учасників справи № 640/2692/19 є відмінним від складу учасників справи № 640/2682/19 та адміністративні справи № 640/2613/19, № 640/2686/19, № 640/2693/19 та № 640/2692/19 мають різний предмет спору, адміністративний позов у справі № 640/1463/19 повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11 січня 2019 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_2 , зареєстрована 11 січня 2019 року за № 924-33-19, з вимогою скасувати реєстраційну дію від 24 грудня 2018 року № 14801070040070823 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , проведену державним реєстратором Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області Калініною Людмилою Миколаївною (далі також - державний реєстратор Калініна JI.M.).

Матеріалів справи містять витяг журналу телефонограм відділу забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що 22 січня 2019 року на адресу зацікавлених осіб оформлено телефонограми, проте щодо ОСОБА_1 міститься відмітка "неможливо зв`язатись".

Також, відповідачем 25 січня 2019 року розміщено оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-21-sichnya-2019-roku).

За результатами розгляду вказаної скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України 25 січня 2019 року видано наказ № 233/5 Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , яким скаргу ОСОБА_2 задоволено повністю та скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 грудня 2018 року № 14801070040070823.

Незгода позивача із діями Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України при розгляді скарги ОСОБА_2 , зареєстрована 11 січня 2019 року за №924-33-19 зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15 травня 2003 року №755-ІV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі також - Закон № 755-VI).

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 5 Закону № 755-VI, до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Так, положеннями статті 34 Закону № 755-VI, визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі також - Порядок № 1128).

За правилами пунктів 2, 3, 4 Порядку № 1128, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Відповідно пункту 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 9 Порядку № 1128 передбачено, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1128, Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб`єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Суд зазначає, що Комісія з питань розгляду справ у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, яка в межах повноважень, визначених законодавством України забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктами 8 та 10 Положення про Комісію врегульовано, що рішення Комісії оформлюються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії, разом з проектом відповідного наказу Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України, його першому заступнику або заступнику Міністра з питань державної реєстрації.

Отже, підставою прийняття наказу Міністерства юстиції України, яким на підставі пп. а пункту 2 частини шостої статті 34 Закону може бути скасовано реєстраційну дію, є відповідний висновок Комісії.

При цьому, пунктом 12 Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

За правилами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом даної норми закону предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Між тим, виходячи з системного аналізу наведених правових норм, суд зазначає, що висновок Комісії не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків для осіб, тому не може розглядатися як окремий предмет спору, оскільки відповідно до пункту 12 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків Комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Отже, виходячи з викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльність постійно діючої Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо не відправки скарги заінтересованій особі, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма-Ідалія , оскільки, саме наказ Міністерства юстиції України є тим рішенням, в розумінні пункту 17 Порядку №1128, що породжує права та обов`язки зацікавлених осіб та надсилання якого передбачено вимогами чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 826/8976/17 (К/9901/58744/18).

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню..

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова