Рішення

від 22.11.2019 по справі 640/13859/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2019 року № 640/13859/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доПриватного підприємства КОФЕТУТ простягнення податкового боргу, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, позивач) з адміністративним позовом до Приватного підприємства КОФЕТУТ (далі - ПП КОФЕТУТ , відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 319 037, 94 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 319 037, 94 грн., яка виникла внаслідок самостійно визначених платником податків, визначених контролюючим органом та не сплачених у встановлений законодавством термін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

03 серпня 2019 року представник відповідача отримав копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 30 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку із чим, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим вирішити справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ПП КОФЕТУТ є приватним підприємством, основним видом діяльності якого є оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (КВЕД 46.37).

17 серпня 2017 року позивачем сформована податкова вимога форми Ю №65484-17 про сплату податкового боргу у розмірі 365 601, 53 грн.

Вказана податкова вимога була направлена відповідачу, проте конверт повернувся на адресу відправника з відміткою за адресою не значиться .

Відповідно до інтегрованої картки платника податків - ДП АГРОСПЕЦСЕРВІС станом на дату звернення має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 319 037, 94 грн., з яких 284 273, 27 грн. - недоїмка, 34 764, 67 грн. - пеня.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як визначено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписами пункту 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи встановлено, що наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи:

- інформацією про податковий борг від 05 липня 2019 року №17405/9/26-15-17-02-09;

- розрахунками податкового боргу за штрафними санкціями, з податку на додану вартість, з податку на прибуток;

- корінцем податкової вимоги форми Ю від 17 серпня 2017 року №65484-17;

- витягом з інтегрованої картки платника станом на 31 грудня 2018 року;

- податковими деклараціями;

- податковими повідомленнями - рішеннями.

При цьому, жодних доказів на підтвердження оскарження відповідачем суми податкового боргу у судовому або адміністративному порядку, матеріали справи не містять. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що вказана сума податкового боргу є узгодженою, відтак, позовні вимоги ГУ ДФС у м. Києві підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судом таких витрат суб`єкта владних повноважень не встановлено, а тому підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства КОФЕТУТ (код ЄДРПОУ 37994310, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52А, офіс 152) податковий борг у розмірі 319 037, 94 грн., за рахунок коштів, що містяться у банках, що обслуговують платника податків.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко