Рішення

від 22.11.2019 по справі 303/7238/19

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/7238/19

2о/303/163/19

номер рядка стат. звіту - 9

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючої судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Багин Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Мукачівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , Макарівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області про встановлення факту прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2019 року представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , 1958 року народження, та ОСОБА_4 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги є її син - ОСОБА_1 . Також померлою був складений заповіт на внука - ОСОБА_2 , 1981 року народження, однак такий спадщину не приймав та не вважається таким, що спадщину прийняв. Уповноваженими особами органу місцевого самоврядування та спадкоємцем за заповітом не заперечується факт прийняття спадщини заявником, тому відсутній спір про право. Крім того, заявник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на момент її смерті, оскільки це має юридичне значення і необхідно для підготовки та подання належного пакету документів для видачі свідоцтва про право на спадщину. Так, заявник народився і виріс у вищевказаному будинку, але на момент смерті спадковдавиці не був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представником заявника подано заяву про розгляд справи без їх участі, де також зазначив, що вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі, просить суд заяву задоволити.

Представники заінтересованих осіб Мукачівської районної ДНК та Макарівської сільської рада в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подали заяви про розгляд справи без участі їх представників. Мукачівська районна ДНК вирішення заявлених в заяві вимог залишила на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі, просить суд заяву задоволити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконкомом Макарівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 11.04.2011 року, ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 являлася забудовником будинку АДРЕСА_1 (а.с.22). Станом на день інвентаризації 19.10.2018 року право власності на вищевказаний будинок не зареєстровано (а.с.26).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Також, передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі - Постанова), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Положення закону стосовно наявності взаємних прав і обов`язків членів сім`ї містять вказівку на наслідки визнання спільних осіб сім`єю: якщо конкретні особи визнаються членами однієї сім`ї, то між ними існують сімейні відносини і у них виникають взаємні права і обов`язки.

Крім того, Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за № 5-рп/99 дано офіційне тлумачення терміну член сім`ї . Визначено обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно довідки № 324 виконкому Макарівської сільської ради від 06.05.2019 року, на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку АДРЕСА_1 померла була зареєстрована одна (а.с.21).

Як вбачається з п. 4 відповіді № 02-18/447 Макарівської сільської ради від 26.12.2018 року, спадкоємець ОСОБА_5 вибув з АДРЕСА_1 відповідно до записів по господарської книги № 4 на 1974-1976 роки (а.с.22).

Однак, померла ОСОБА_4 хворіла на ряд хронічних захворювань, що стали причиною смерті, що підтверджується лікарським свідоцтвом № 151/11 про смерть ОСОБА_4 від 08.04.2011 року. Такі захворювання в особи потребують стороннього догляду і такий догляд надавав їй син ОСОБА_1 протягом останнього року її життя (а.с.18-19).

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини, має для заявника значення для вирішення питання щодо належного оформлення спадщини.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до п.23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що Актом про встановлення факту прийняття спадщини від 25 жовтня 2019 року, свідки ОСОБА_6 , що проживає у АДРЕСА_5 , ОСОБА_7 , що проживає у АДРЕСА_5 та ОСОБА_8 , що проживає у АДРЕСА_3 , підтвердили факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , 1958 року народження, за померлою мамою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного утримання будинку та прилеглої території, сплатою комунальних платежів, фактичним користуванням будинком, тощо.

Перевіряючи доводи заявника судом було встановлено, що заявник постійно проживав з спадкодавицею в житловому будинку АДРЕСА_1 . Після смерті спадкодавиці заявник продовжує користуватися та утримувати будинок та прилеглу територію, сплачує комунальні платежі, що підтверджено письмовими матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема доведення в судовому засіданні факту прийняття заявником спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 319, 354, 355 ЦПК України , ст.ст. 15 , 16 , 1220 , 1268 , 1269 , 1270 ЦК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Мукачівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , Макарівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області про встановлення факту прийняття спадщини - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , 1958 року народження, та ОСОБА_4 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець - АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Заінтересована особа 1: Мукачівська районна державна нотаріальна контора, юридична адреса - м.Мукачево, пл.Кирила і Мефодія, 30, Закарпатської області.

Заінтересована особа 2: Макарівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, юридична адреса - с.Макарьово, вул.Духновича, 3, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350561.

Заінтересована особа 3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець - АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 22.11.2019 року.

Головуюча Л.В. Курах