Рішення

від 14.11.2019 по справі 327/86/19

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/86/19

Провадження № 2/327/49/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2019 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.

за участю представника позивача - Аліпи О.Л.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Розівська державна нотаріальна контора та Розівська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із наведеним вище позовом до територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, в обґрунтування якого зазначав наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті останнього йому у спадок перейшла земельна ділянка площею 1,4997 га, з кадастровим номером 2324981200:01:001:0159, яка була надана померлому у приватну власність на підставі розпорядження голови Розівської районної державної адміністрації № 413 від 03.11.2003 року, та відповідна інформація була внесена до Державного земельного кадастру.

Водночас звернувшись до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, йому постановою № 308/02-31 від 11.04.2017 року, було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки він не надав правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

За життя його батько ОСОБА_2 розпочав процедуру приватизації зазначеної земельної ділянки, але не встиг її завершити, оскільки не отримав державний акт на землю та не здійснив державну реєстрацію права власності.

Всі ці обставини встановлені рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 20.12.2018 року у справі № 327/231/18, яке набрало законної сили 22.01.2019 року.

На підставі викладеного позивач просив визнати за ним право на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 232498200:01:001:0159, в тому числі право на отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку, та державну реєстрацію права власності на неї, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Розівського районного суду Запорізької області від 10.05.2019 року було відкрито провадження у вказаній справі і підготовче судове засідання призначено на 29.05.2019 року (а.с. 14).

28.08.2019 року ухвалою Розівського районного суду Запорізької області до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Розівську державну нотаріальну контору та Розівську районну державну адміністрацію Запорізької області (а.с. 64).

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 19.09.2019 року було закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті на 09.10.2019 року (а.с. 76), по якій в подальшому розгляд справи відкладався, в останній раз на 11 год. 00 хв. 14.11.2019 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, надав повноваження на представництво його інтересів в суді своєму представнику - ОСОБА_3 (а.с. 41).

Представник відповідача - територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність. Відзив не подав, але у листі від 13.08.2019 року за № 177/01-35, посилався на відсутність повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, а також здійснення дій щодо завершення процедури приватизації і видачі відповідних документів, водночас в подальшому просив прийняти рішення на розсуд суду (а.с. 62, 96).

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Розівської державної нотаріальної контори та Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, в судове засідання не з`явилися про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Крім того, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутність. При цьому, представник третьої особи - Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с. 97), а представник третьої особи - Розівської державної нотаріальної контори, у своїх письмових поясненнях посилався на те, що Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень починаючи з 01.01.2013 року не передбачена видача державних актів про право власності на земельну ділянку (а.с. 71).

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судове засідання здійснювати у відсутність вказаних учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням голови Розівської районної державної адміністрації № 413 від 03.11.2003 року Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам соціальної сфери , згідно до Указу Президента України від 12.01.2000 № 584/2000 Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи та заяв громадян Вишнюватської сільської ради щодо надання земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, було вилучено із земель резервного фонду Вишнюватської сільської ради земельну ділянку площею 29,98 га ріллі та надано її у приватну власність громадянам Вишнюватської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом 3 даного Розпорядження доручено Розівському районному відділу земельних ресурсів: виготовити правовстановлюючі документи на приватну власність згідно з додатком; внести відповідні зімни до земельно-кадастрової документації.

Згідно з пунктом 4 Розпорядження заборонено громадянам, які отримали право власності на землю відповідно до цього Розпорядження, використання зазначеної землі без державної реєстрації документів, які посвідчують право власності на землю та встановлюють межу земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до Списку громадян соціальної сфери Вишнюватської сільської ради для виготовлення державних актів на право власності на землю (додаток до Розпорядження Голови райдержадміністрації від 03.11.2003 року № 413) під порядковим № 2 зазначено ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_1 , помер.

25.07.2017 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, та яка залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , проте державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав не надання ОСОБА_1 документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку.

Відповідно до листа Відділу у Розівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 3-0-0.34-4/143-17 від 17.10.2017 року на ім`я ОСОБА_2 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Вишнюватської сільської ради у 2006 році, але його не було зареєстровано, оскільки останній не здійснив оплату за проведення державної реєстрації державного акту.

Вказані обставини встановлені рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 20.12.2018 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: Розівська державна нотаріальна контора та Розівська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили (а.с. 3-5).

29.03.2019 року позивач звернувся до територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, із заявою про надання дозволу на завершення приватизації земельної ділянки та видачу відповідних правовстановлюючих документів на неї (а.с. 82).

Водночас листом територіальної громади в особі Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області від 11.04.2019 року за № 01-35/91, ОСОБА_2 було повідомлено про відсутність у сільської ради повноважень на розпорядження земельною ділянкою, завершення процедури приватизації та видачи правовстановлюючих документів (а.с. 83).

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом а частини третьої статті 152 ЗК України.

ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали його батьку на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України. До складу спадщини увійшло і право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання за ним права на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на своє ім`я на земельну ділянку площею 1,4997 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, з кадастровим номером 2324981200:01:001:0159, в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас, враховуючи, що згідно до вимог діючого законодавства речове право особи виникає з моменту його державної реєстрації, в даному випадку на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, згідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд відмовляє у задоволенні інших вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 81, 152 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 81, 211, 212, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), право на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на своє ім`я на земельну ділянку площею 1,4997 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вишнюватської сільської ради Розівського району Запорізької області, з кадастровим номером 2324981200:01:001:0159, в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області, шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2019 року.

Суддя: А.П. Завіновська