Рішення

від 22.11.2019 по справі 623/3693/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3693/18

Номер провадження 2/623/113/2019

РІШЕННЯ

іменем України

19 листопада 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Герцова О.М.

за участю

секретаря судового засідання: Рзаєвої І.С.

позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовною заявою ОСОБА_1 діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, Куньєвська сільська рада, треті особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , служба у справах дітей Ізюмської районної адміністрації Харківської області про поновлення порушеного права, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним,-

у с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_9 , Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, Куньєвська сільська рада, треті особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , служба у справах дітей Ізюмської районної адміністрації Харківської області про поновлення порушеного права, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним. Просили визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13 січня 2012 року за реєстром №3-79 на ім`я ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_12 , померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку розташовану на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею-7,1855га, кадастровий номер 6322886000 :02 :000 :0018, належної спадкодавцеві на підставі Держаного акту на право

приватної власності на земельну ділянку серії ХР №096880 виданого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за N9 3-79.

Позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Ізюмської державної нотаріальної контори до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, самостійних майнових вимог не мала.(а.с.182).

Представник відповідача Куньєвської сільської ради Мовчан С. до суду не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.(а.с.83)

Треті особи у справі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися. Направили суду заяви, в яких просили справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримали.(а.с.78,80).

Представник третьої особи служби у справах дітей Мороз Н. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовну заяву підтримала, при прийнятті рішення у справі покладалася на розсуд суду.(а.с.90).

08.11.2019 року відповідачем ОСОБА_9 надано до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що заперечує проти позовних вимог про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, оскільки він з 30.01.2012 року є законним власником земельної ділянки та підстав для припинення його права власності не має. Зазначив, що заповіт складений ОСОБА_12 не був скасований у встановленому законом порядку або визнаний недійсним, або нікчемним. Зазначив, що позивачами у справі був пропущений строк для звернення до суду.(а.с.115-126).

12 листопада 2019 року завідувачем Ізюмської державної нотаріальної контори Зелінською Т.І. надано до суду відзив на позовну заяву згідно ст.178 ЦПК України, де заперечувала проти позовних вимог, оскільки ними права позивачів порушені не були. Нотаріальною конторою було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Заперечувала завідувач і проти статусу відповідача у справі, так як в Куньєвській сільській раді було порушено порядок реєстрації заповіту.(а.с.92-93).

Заслухавши учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 22 червня 2012 року виданого Куньєвською сільською радою Ізюмського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Куньє Ізюмського району Харківської області помер - ОСОБА_12 (а.с.36).

Після його смерті залишилась спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, належна спадкодавцю згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 096880, площею 7,1855га, кадастровий номер 6322886000:02:000:0018.(а.с.40).

26 лютого 2007 року ОСОБА_12 склав заповіт на вищевказану земельну ділянку на користь гр ОСОБА_13 ОСОБА_9 , посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О., зареєстровано в реєстрі за №489.(а.с.39)

Па підставі заповіту, який був оформлений на ім`я

ОСОБА_9 на земельну ділянку пл. 7.1855 га, кадастровий номер 6322886000:02:000:0018, розташовану на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом 13 січня 2012 року за реєстром № 3-79 (спадкова справа № 413/2011 року) на його ім`я.(а.с.38).

18 квітня 2011 року ОСОБА_12 склав заповіт, яким все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті, та на що за законом він мав право заповів своїм сестрам гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11 . Заповіт посвідчений секретарем виконавчого

комітету Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області 18 квітня 2011 року, зареєстровано в реєстрі за №19, державна реєстрація 29.08.2011 року.(а.с.37)

Єдиним доказом, наданим позивачами до суду в підтвердження існування

заповіту від 18.04.2011 р., є копія його дублікату, виданого секретарем Куньєвської сільської

ради Ізюмського району Харківської області 09.11.2012 р., у зв`язку з втратою оригіналу

заповіту.

Дублікат заповіту від 18.04.2011 року, не відповідає вимогам, що висуваються законодавством до дублікату заповіту, а саме: на ньому немає відмітки про те, що він має силу оригіналу, він виданий неповноважною особою (секретарем сільської ради замість секретаря виконавчого комітету сільської ради), на ньому немає гербової печатки виконавчого комітету сільської ради (а наявна гербова печатка сільської ради).

Відповідно Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у

Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабміну України від 11 травня 2011 року

№ 491 відомості про заповіти підлягають обов`язковій державній реєстрації у

Спадковому реєстрі в день його посвідчення.

До позовної заяви подано не копію заповіту, а копію його дублікату.

Позивачі посилаються на те, що заповіт ОСОБА_12 від 18 квітня 2011 року

скасовує попередній заповіт від 26 лютого 2007 року.

Це протерічить Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабміну України від 11 травня 2011 року

№491.

Оскільки заповіт від 18 квітня 2011 року не було зареєстровано в Спадковому

реєстрі, то при заведенні спадкової справи він не був виявлений.

Позивачами не надано жодного доказу, який би підтверджував здійснення 18.04.2011 року реєстрації заповіту від 18.04.2011 року у Спадковому реєстрі.

Позивачами не надано доказів, які б свідчили про вчинення посадовою

особою органу місцевого самоврядування, якою було посвідчено заповіт від 18.04.2011 року всіх передбачених законодавством дій по скасуванню раніше складеного заповіту від 26.02.2007 р.

Особи, зазначені в заповіті від 18.04.2011 року -

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до нотаріальної контори не зверталися, а

зверталися 01.12.2017 р. (після закінчення шестимісячного строку після відкриття спадщини)

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (від свого імені в своїх інтересах) з заявами про прийняття спадщини, на що отримали постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих.№2984/02-31 від 14.12.2017 р. та вих.№2985/02-31 від 14.12.2017 р. відповідно.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 26.07.2018 р. по справі №623/1940/17 апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено, яким надано ОСОБА_14 та ОСОБА_2 дадатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 ; рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03.11.2017 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , третя особа: Куньєвська сільська рада - про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовлено.

Станом на момент відкриття спадщини (на ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та протягом шести місяців з цього моменту онуки ОСОБА_12 - ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були

малолітніми дітьми, але їх батьки не скористалися правом подачі від імені своїх малолітніх

дітей заяв про прийняття спадщини.

Онуки ОСОБА_12 не можуть одержати право на спадкування

земельної ділянки як спадкоємці за законом, оскільки заповіт від 26.02.2007 р. є дійсним, ОСОБА_9 прийняв цю спадщину та не відмовлявся від неї, а також заповітом охоплена вся вказана земельна ділянка.

Позивачі могли дізнатися про видачу ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину за заповітом з дати його видачі -13.01.2012 р.

30.01.2012 року ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 7,1855 га кадастровий номер 6322886000:02:000:0018, розташовану на території Куньєвської сільської ради, КСП Жовтень Ізюмського району Харківської області, що підтверджується наступною відміткою на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ХР №096880.

Згідно ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України , спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1233 ЦК України , заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Законодавець визначив пріоритет спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, зазначивши у ч.2 ст.1223 ЦК України , що спадкування за законом має місце лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також неохоплення заповітом всієї спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України , спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідност.1301 ЦК України , свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верхового Суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що у відповідності дост.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видано, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України . Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачами та їх представником передбачених законом підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним до суду надано не було.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог позивачів в заявлених ними межах.

На підставі викладеного, керуючись п. 27 Постанови ПленумуВерхового СудуУкраїни №7 від 30.05.2008 "Просудову практику у справах про спадкування" ст. ст. 15 , 1216-1218 , 1220 , 1223 , ч.5 ст. 1268 , ч.1 ст. 1269 , ч. 2, 3 ст. 1254 , ст. 1301 ЦК України , ст. ст. 4 , 13 , 19 , 76-81 , 141 , 263- 265 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, Куньєвська сільська рада, треті особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , служба у справах дітей Ізюмської районної адміністрації Харківської області про поновлення порушеного права, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Герцов

Повний текст рішення виготовлено 22 листопада 2019 року.