Ухвала

від 15.11.2019 по справі 210/2747/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1561/19 Справа № 210/2747/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_8 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районногосуду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2019 року частково задоволено клопотання, винесене у кримінальному провадженні №42018040000001029 від 27 серпня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України, прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, починаючи з 25 жовтня 2019 року до 11 листопада 2019 року включно, з визначенням застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 602100 грн.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інший злочин, та з метою запобігання цим спробам, й для забезпечення виконання процесуальних рішень, щодо підозрюваного, який працює, не одружений, не має на своєму триманні неповнолітніх дітей, має на утриманні непрацездатну особу, раніше не судимого, однак може впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховуватись від слідства, був раніше оголошений у державний та міждержавний розшук, суд вважав за доцільне застосувати раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, враховуючи тяжкість та специфіку злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , зважаючи на відомості щодо особи підозрюваного, обставини провадження, матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у 602100 грн. в повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати в частині визначеної грошової суми у розмірі 602100 грн. для внесення її в якості застави, встановивши розмір застави не менше ніж 29510572 грн. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на незаконність судового рішення в цій частині. Так, прокурор вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак при цьому визначив йому заставу, яка не відповідає матеріальному стану підозрюваного та не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам, з урахуванням тяжкості вчинених ним злочинів та обставин провадження. Так, прокурор вказує на те, що слідчий суддя не надав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, у якості організатора організованої групи, з використанням службового становища та у змові з підлеглими, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Окрім цього, слідчий суддя не врахував встановлені ним же ризики та залишив поза увагою матеріальне положення ОСОБА_6 , зокрема наявність у нього нерухомого майна, зокрема транспортних засобів, а також коштів на рахунках у банківських установах. На переконання прокурора, при визначенні підозрюваному застави, суд мав призначити її у розмірі, що не менше ніж розмір завданих у кримінальному провадженні збитків.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу.Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

На переконання суду апеляційної інстанції, ці вимоги слідчим суддею при розгляді клопотання та ухваленні оскаржуваного рішення були дотримані.

Так, матеріалами провадження підтверджено, що Прокуратурою Дніпропетровської області проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040000001029 від 27 серпня 2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

25 жовтня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні цих злочинів.

Як видно з наданих матеріалів, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що прокурором в апеляційній скарзі не оскаржується.

Перевіряючи доводи прокурора та висновки слідчого судді щодо розміру застави, яка зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, колегія суддів виходить з того, що за змістом ч. ч. 1, 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, метою застосування яких є досягнення дієвості цього провадження.

Так, відповідно до ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього.

Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею також були дотримані належним чином, у зв`язку з чим доводи прокурора щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді в частині визначеного розміру застави не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, ухвалюючи рішення слідчий суддя з достатньою повнотою врахував всі обставини, які в силу вимог ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України можуть вплинути на висновки слідчого судді.

Вирішуючи питання обґрунтованості цих висновків слідчого судді, колегія суддів виходить з того, що прокурором під час судового розгляду не було доведено виключність обставин, за яких ОСОБА_6 слід визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідало б положенням ст. 182 КПК України.

Переглядаючи судове рішення в цій частині, колегія суддів зважає й на на те, що правові позиції, викладені в рішеннях ЄСПЛ визначають, що розмір застави має достатньо гарантувати дотримання підозрюваним процесуальну поведінку і не може бути завідомо непомірною для нього.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, з урахуванням обставин провадження, встановлених слідчим суддею ризиків, а також відомостей про матеріальний стан ОСОБА_6 , наявних у доданих до клопотання доказів, застава у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною.

Погоджуючись з висновками слідчого судді, колегія суддів враховує також й те, що досудове розслідування кримінального провадження закінчено та обвинувальний акт направлено до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, яка зміні або скасуванню з викладених прокурором в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенніапеляційної скарги прокурора Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвалу слідчогосудді Дзержинського районногосуду м.Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 25жовтня 2019року прозастосування ранішеобраного запобіжногозаходу увигляді тримання під вартоющодо ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4