Постанова
від 12.11.2019 по справі 826/11722/13-а
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року

Київ

справа №826/11722/13

адміністративне провадження №К/9901/4436/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДФС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Поліграф Груп до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (Головне управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання - Савченко АА.,

представника відповідача - Борозни М.П.,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Поліграф Груп подало до суду позов, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0001252207 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 015 486 грн за основним платежем та в сумі 224 697 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 22.07.2013 № 0001242207 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 589 588 грн за основним платежем та в сумі 265 570 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки валові витрати/витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податковий кредит сформовано за реальними господарськими операціями, що підтверджені первинними документами. Доводи контролюючого органу щодо недійсності та нікчемності правочинів є необґрунтованими, протиправними. Контрагенти на час вчинення господарських операцій зареєстровані юридичними особами та платниками податку на додану вартість. Укладаючи правочини із контрагентами, позивач перевірив зареєстровані статутні документи та свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та використав достовірні відомості щодо правосуб`єктності контрагентів. Грошове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2010 року в сумі 1022 грн за операцією з ТОВ Інтеркомплект ЛТД контролюючий орган визначив за закінченням строку давності у 1095 днів, установленого у підпункті 5.1.1 пункту 5.1 статті 15 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами . Контролюючий орган за господарськими операціями з ТОВ Сомаленд двічі провів перевірку за один і той же період - лютий 2011 року на підставі одних тих самих первинних документів та двічі визначив податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 208 419,00 грн (за результатами першої документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючий орган склав акт від 22.08.2011 № 365/1-23-40-34715722, на підставі якого прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001022340 про визначення податку на додану вартість в сумі 208 419,00 грн, яке визнано протиправним Окружним адміністративним судом м. Києва постановою від 15.02.2012 (справа № 2а-18060/11/2670), що залишена без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 07.06.2012). У справі № 2а-18060/11/2670 суд установив обставини щодо реального вчинення господарських операцій з ТОВ Сомаленд . Висновки контролюючого органу щодо господарських операцій позивача з ТОВ Веал Плюс не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, які були відсутні. Неможливість надання ТОВ Веал Плюс до перевірки первинних документів підтверджується установленими Луганським окружним адміністративним судом у постанові від 23.11.2012 у справі № 2а/1270/8271/2012 за позовом ТОВ Веал Плюс про визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо проведення перевірки, складання акта перевірки від 17.05.2012 № 127/23-33352187, обставинами, зокрема про те, що відповідачу на час перевірки було відомо, що первинна документація була втрачена. У цій справі суд також визнав хибними твердження відповідача про те, що господарські операції між ТОВ Веал Плюс та його контрагентами не підтверджуються, а також про відсутність у цього підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Контролюючий орган не надав доказів на підтвердження наявності у позивача наміру при укладенні договорів діяти з метою уникнути оподаткування.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 09.10.2013 задовольнив адміністративний позов, визнав протиправними та скасував зазначені податкові повідомлення-рішення.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.07.2014 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2013.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, господарські операції підтверджуються первинними документами. На момент складання податкових накладних контрагенти позивача зареєстровані як платники податку на додану вартість, податкові накладні відповідають вимогам, передбаченим у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 07.06.2012 у справі № 2а-18060/11/2670 визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 № 0001022340 з огляду на те, що господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ Сомаленд за період - лютий 2011 року здійснювалися в межах господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами. Окрім того, суди на підставі досліджених первинних документів установили, що позивач придбав товар у всіх контрагентів з метою використання в господарській діяльності, що підтверджується фактом його подальшого продажу контрагентам - ТОВ АСС , ТОВ Металпром , ТОВ Фортекс Трейнінг , ТОВ Профі-Прес , ТОВ Дослідно-констуркторське бюро Роторні екологічні системи , ТОВ Компанія Софі , ДП Імекс , ЗАТ ВКФ Добрий друк , ТОВ Сінта , ТОВ Скіфія- Торговий дім тощо. Суди зазначили, що за установленого факту реального вчинення господарських операцій дані податкової звітності контрагентів про відсутність основних засобів не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит.

ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди порушили норми матеріального та процесуального права: абзац 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункт 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 за № 233/2037.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.02.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 18.10.2019 призначив справу до касаційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 12.11.2019 о 10.00.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів реорганізована шляхом приєднання до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 237 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС реорганізована шляхом приєднання до Головного управління ДФС у м. Києві.

Враховуючи наведене, у відповідності до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції допускає заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 015 486 грн за основним платежем та в сумі 224 697 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та за податковим повідомленням-рішенням від 22.07.2013 № 0001242207 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 589 588 грн за основним платежем та в сумі 265 570 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 05.04.2013 № 195/1-22-30-34715722 позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, про порушення вимог абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підпункту 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що полягало у неправомірному віднесенні до складу валових витрат/витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту відповідно витрат та податку на додану вартість, зокрема:

витрати за І квартал 2010 року в сумі 5110 грн та податок на додану вартість в сумі 1022,24 грн за операціями з придбання товарів у ТОВ Інтеркомплект ЛТД . Висновок про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ Інтеркомплект ЛТД обґрунтовано тим, що ТОВ Інтеркомплект ЛТД мало господарські відносини з ТОВ Компанією Вайліс , що має ознаки фіктивності;

витрати за ІІІ квартал 2010 року в сумі 768 980 грн та податку на додану вартість в сумі 153 795,42 грн за операціями з придбання товарів у ТОВ Фаворит-ЛМ та податок на додану вартість в сумі 153795,42 грн. Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що в подальшому 16.03.2011 було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Фаворит-ЛМ через внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням та 02.09.2011 скасовано державну реєстрацію;

витрати за IV квартал 2010 року та за І квартал 2011 року в сумі 3 298 190 грн та податок на додану вартість в сумі 659 638,04 грн за операціями з придбання товару у ТОВ Сомаленд . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує посиланням на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Сомаленд через відсутність за юридичною адресою, а також відсутністю у ТОВ Сомаленд трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності;

витрати за IV квартал 2010 року в сумі 1 112 532 грн та податок на додану вартість в сумі 222 506,43 грн за операціями з придбання товару у ТОВ Лемпрон . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Лемпрон через відсутність за юридичною адресою, а також відсутністю у ТОВ Лемпрон трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності;

витрати за І квартал 2011 року в сумі 12103 грн та податок на додану вартість в сумі 2420,52 грн за операціями з придбання товару у ТОВ Креата , в якого пізніше було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість через внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність за місцезнаходженням;

витрати за ІV квартал 2010 року в сумі 708 468,2 грн та податок на додану вартість в сумі 141 693,65 грн за операціями з придбання товару у ТОВ Рент Сталл . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що ТОВ Рент Сталл відсутнє за юридичною адресою, у подальшому було припинено за рішенням суду, у зв`язку з чим свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано, а також посиланням на акти документальних перевірок, в яких викладено висновки про нікчемність господарських операцій ТОВ Рент Сталл зі своїми контрагентами;

податок на додану вартість за липень 2011 року в сумі 173 778,61 грн за операціями з придбання товару у ТОВ Ваел Плюс . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що у ТОВ Ваел Плюс пізніше було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість через внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність за місцезнаходженням. Стосовно ОСОБА_1 директора ТОВ Ваел Плюс порушено кримінальну справу за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України - за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. У підприємства відсутні працівники, автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, складські приміщення, які необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей;

податок на додану вартість за квітень, травень 2011 року в сумі 295 038,54 грн за операціями з придбання товару у ТОВ Компанія Авертус . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що в подальшому 19.08.2011 було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Компанія Авертус через внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність за місцезнаходженням, за результатами проведених заходів отримано пояснення однієї із засновників ТОВ Компанія Авертус ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона не має стосунку до діяльності підприємства, їй не відомо, що вона є засновником підприємства ТОВ Компанія Авертус , реєстрацію підприємства не здійснювала, статут власним підписом не засвідчувала;

податок на додану вартість за червень 2010 року в сумі 2 100,00 грн за операціями придбання товару у ПП Дельта-А . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує наявністю розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість, установлених на підставі Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

податок на додану вартість в сумі 499,17 за квітень 2010 року за операціями з придбання товару у ТОВ Вітланд . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує наявністю розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість, установлених на підставі Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

податок на додану вартість в сумі 83 110,19 грн за операціями з придбання товару у ПП Укрспецпром . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує наявністю розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість, установлених на підставі Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

податок на додану вартість в сумі 95 418,76 грн за березень 2010 року за операціями з придбання товару у ТОВ Паркове . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує наявністю розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість, установлених на підставі Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а також тим, що в подальшому 24.01.2011 було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Компанія Авертус через внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням;

податок на додану вартість в сумі 10 034,69 грн за березень, квітень, травень 2010 року за операціями з придбання транспортних послуг у ТОВ Зетта-Фін . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що пізніше ТОВ Зетта-Фін було визнано банкрутом, 18.10.2010 було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість через внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням;

податок на додану вартість в сумі 13308,94 грн за квітень 2010 року за операціями з придбання товару у ТОВ Торгівельна компанія Комерційні Системи України . Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що 15.09.2011 було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість через відсутність поставок та ненадання декларацій.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин за звітні періоди до 01.01.2011 визначався підпунктом 7.2.6 пункту 7.2, підпунктами 7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , а за звітні періоди після 01.01.2011 - статтями 198, 201 Податкового кодексу України. Порядок формування валових витрат на час виникнення спірних правовідносин за періоди 2010 року визначався Законом України Про оподаткування прибутку підприємств від 25.06.1991 № 1251-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Аналіз зазначених норм свідчить, що право на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків в результаті придбання товарів/послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання товарів/послуг у постачальника повинна бути реальною, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платників податків у зв`язку з господарською діяльністю.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції. Податковий кредит з податку на додану вартість обов`язково має бути підтверджений ще й податковою накладною, виписаною платником податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій не встановили жодного з порушень зазначених норм закону, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат/витрат що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ Альянс Поліграф Груп здійснює діяльність у сфері виробництва інших гумових виробів та оптової торгівлі хімічними продуктами. Суди дослідили копії первинних документів, складених щодо господарських операцій позивача з контрагентами, зокрема: ТОВ Інтеркомплект ЛТД (рахунок-фактура, видаткова накладна, виписка банку; ТОВ Фаворит-ЛМ (договір, видаткові накладні, податкові накладні); ТОВ Сомаленд (договір, видаткові накладні, податкові накладні, специфікації, рахунки-фактури, виписки банку); ТОВ Лемпром (договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку); ТОВ Креата (договір, видаткова накладна, податкова накладна, виписки банку); ТОВ Рент Стал (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку); ТОВ Ваел Плюс (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку; ТОВ Компанія Авертус (договір, рахунки-факту, видаткові накладні, податкові накладні), ПП Дельта-А (рахунок-фактура, податкова накладна, виписки банку); ТОВ Вітланд (рахунок-фактура, податкова накладна, виписки банку), ПП Укрспецпром (договір, податкові накладні, виписки банку); ТОВ Паркове (договір, податкові накладні, виписки банку); ТОВ Зетта-Фін (договір, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, виписки банку) та за результатами їх оцінки дійшли висновків про підтвердження ними реального вчинення господарських операцій. За результатами дослідження первинних документів (копій договорів, актів прийому-передачі, довіреностей, податкових та видаткових накладних) суди установили факт подальшої реалізації позивачем придбаних товарів.

Суди також установили, що на момент вчинення господарських операцій та складання податкових накладних зазначені контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, тому мали право складати податкові накладні. Деяких з контрагентів було ліквідовано або визнано банкрутом вже після проведення господарських операцій.

Окрім того, Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 15.02.2013 у справі № 2а-18060/11/2670, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 07.06.2012, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 № 0001022340 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 208418,00 грн за основним платежем та в сумі 1,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Суд установив, що господарські операції позивача за договором поставки товарів від 02.12.2010 № 02/12-10-2, укладеним позивачем з ТОВ Сомаленд , підтверджуються первинними документами, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що стосовно контрагентів позивача ТОВ Інтеркомплект ЛТД , ТОВ Фаворит-Л , ТОВ Сомаленд , ТОВ Лемпром, ТОВ Креата , ТОВ Рент Стал , ПП Дельта-А , ТОВ Вітланд , ПП Укрспецпром , ТОВ Паркове , ТОВ Зетта-Фін відсутні обставини, які б свідчили про те, що первинні документи щодо господарських операцій з позивачем від імені цих контрагентів були підписані особою, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності підприємства, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність висновку контролюючого органу щодо завищення позивачем валових витрат/витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту за господарськими операціями з цими контрагентами.

Разом з тим суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованими судові рішення у частині вирішення справи щодо господарських операцій позивача з ТОВ Ваел Плюс , ТОВ Компанія Авертус , оскільки суди залишили поза увагою та не надали правової оцінки доводам контролюючого органу про те, що ТОВ Компанія Авертус створена з метою прикриття незаконної діяльності, а стосовно ОСОБА_1 директора ТОВ Ваел Плюс порушено кримінальне провадження за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України - за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Суди не дослідили та не оцінили відповідних доказів з метою установлення обставин у цій частині, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права при вирішенні справи, не дослідили докази у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Державну податкову інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 скасувати, а справу направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.11.2019
Оприлюднено24.11.2019
Номер документу85836001
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/11722/13-а

Ухвала від 08.04.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Балась Т.П.

Ухвала від 04.02.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Балась Т.П.

Ухвала від 24.12.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Балась Т.П.

Постанова від 12.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 12.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 18.10.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 25.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 30.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

Ухвала від 12.02.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Карась О.В.

Ухвала від 14.01.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Романчук О.М

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні