Постанова

від 25.11.2019 по справі 915/1669/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1669/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі :

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019

по справі №915/1669/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Люкс"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат"

про стягнення заборгованості в сумі 147 542, 86 грн.

(суддя першої інстанції: Олейняш Е.М., дата та місце ухвалення рішення: 05.09.2019, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Адміральська,22)

В липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Люкс" (далі - ТОВ "Фаворит-Люкс"), звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" (далі - ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат"), в якій просило суд стягнути з ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" заборгованість в сумі 147 542, 86 грн.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем договору на виконання робіт №27/04 від 27.04.2018 року, укладеного між сторонами, а саме: зобов`язань щодо оплати в повному обсязі виконаних робіт. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 846, 854, 837 Цивільного кодексу України та умовами договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 (суддя - Олейняш Е.М.) позовні вимоги ТОВ "Фаворит-Люкс" до ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 147 542, 86 грн. задоволено в повному обсязі, стягнуто з ТДВ "Миколаївський домобудівельний на користь ТОВ "Фаворит-Люкс": 147 542, 86 грн. заборгованості; 1 921, 00 грн. витрат по сплаті судового збору; 6 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вказаного рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем в повному обсязі виконано взяті на себе за договором зобов`язання щодо виконання підрядник робіт, які були прийняті замовником (відповідачем) без зауважень, про що між сторонами було складено та підписано Акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, проте, в порушення умов договору, відповідач лише частково здійснив оплату виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 147 542, 86 грн. Також суд першої інстанції зазначив, що суду не було подано доказів сплати вказаної заборгованості та не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, внаслідок чого задовольнив його.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019 по справі скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ "Фаворит-Люкс" до ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 147 542, 86 грн. в повному обсязі.

На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, з огляду на що воно підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, не було враховано п.2.2 Договору відповідно до якого сторонами було погоджено, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі виставленого рахунку. Проте апелянт зазначає, що позивачем не надано, та в матеріалах справи відсутні рахунки на оплату виконаних будівельних робіт.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не було враховано, що заборгованість ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" виникла у зв`язку з тим, що позивачем, частину робіт саме на суму 147 542, 86 грн., в порушення п. 1.3 Договору було виконано неякісно.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що 05.09.2019 в судовому засіданні представник відповідача просив викликати директора відповідача для дачі пояснень, однак судом вказане клопотання було відхилено, чим на думку відповідача було порушено принцип змагальності сторін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №915/1669/19 за апеляційною скаргою ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019, розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

28.10.2019 позивач скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та надав Південно-західному апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019.

У своєму відзиві ТОВ "Фаворит-Люкс" погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд з`ясував всі обставини справи в повному обсязі, правильно та повно дослідив докази та прийняв законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, непідтвердженими жодними належними та допустимими доказами та документами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2018 між ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" (замовник) та ТОВ "Фаворит-Люкс" (підрядник) укладено договір № 27/04 на виконання робіт. (арк. 8-13)

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними силами та засобами відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи по будівництву житлового будинку, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Липова, 69 (далі - об`єкт) в строк і в порядку, визначені цим договором, а замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх.

Умовами п. 2.1 Договору сторони погодили, що вартість договору визначається згідно з актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, підписаними двома сторонами.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт та здійснюється в наступному порядку:

-попередня оплата здійснюється замовником впродовж 5-ти банківських днів з дати підписання договору та виставлення рахунку (сума авансової плати визначається по домовленості обох сторін).

-замовник на підставі виставленого підрядником рахунку на оплату перераховує на розрахунковий рахунок підрядника, в якому зазначається вартість робіт, виконаних підрядником, та вартість використаних при виконанні робіт матеріалів, протягом п`яти банківських днів з дня підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3.

Відповідно до п. 4.1 Договору приймання-передача виконаних робіт оформляється сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 4.2 Договору замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня отримання від підрядника акту виконаних робіт.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату робіт підрядника на умовах, визначених цим договором.

Підрядник має право одержувати оплату за виконані обсяги робіт у розмірах та в строки, передбачені цим договором. (п. 6.3.1 Договору)

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. (п. 10.1 Договору)

До договору між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 01.06.2018 та додаток № 2 "Розцінка одиничної вартості на виконання робіт" (а.с. 14-20).

Договір, додаткову угоду та додаток підписано та скріплено печатками сторін.

Позивачем на виконання умов договору було виконано, а відповідачем прийнято роботи по об`єкту на загальну суму 477 945, 56 грн., про що між сторонами було складено, підписано та скріплено печатками Акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, а саме:

- 06.06.2018 року відповідачем було прийнято за актом № 1 форми №КБ-2в та довідкою форми №КБ-3 за червень 2018 року виконані підрядником роботи на об`єкті на загальну суму 41 540, 56 грн. (а.с. 21-33);

- 12.07.2018 року відповідачем було прийнято за актом № 2 форми №КБ-2в та довідкою форми №КБ-3 за липень 2018 року виконані підрядником роботи на об`єкті на загальну суму 184 758, 24 грн. (а.с. 34-57);

- 01.08.2018 року відповідачем було прийнято за актом № 3 форми №КБ-2в та довідкою форми №КБ-3 за серпень 2018 року виконані підрядником роботи на об`єкті на загальну суму 80 878, 62 грн. (а.с. 58-72);

- 21.01.2019 року відповідачем було прийнято за актом № 4 форми №КБ-2в та довідкою форми №КБ-3 за січень 2019 року виконані підрядником роботи на об`єкті на загальну суму 147 542, 86 грн. (а.с. 73-102);

- 21.01.2019 року відповідачем було прийнято за актом № 5 форми №КБ-2в та довідкою форми №КБ-3 за січень 2019 року виконані підрядником роботи на об`єкті на загальну суму 23 225, 28 грн. (а.с. 109-116).

Довідки форми №КБ-3 та акти форми №КБ-2в підписані та скріплені печатками відповідача без зауважень.

На виконання взятих на себе зобов`язань відповідачам частково проведено оплату за виконані роботи на загальну суму 330 402,70 грн.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. (а.с.124-131).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 147 542, 86 грн. (477 945, 56 грн. - 330 402, 70 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача з листами № 92 від 11.12.2018, № 188 від 12.06.2019 та №190 від 13.06.2019, в яких просив відповідача погасити заборгованість. Факт отримання вказаних листів підтверджується вхідним штампом ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" (а.с. 132-137).

Крім того, додатково на суму заборгованості в розмірі 147 542, 86 грн. позивач виставив відповідачу рахунок для оплати № Ф-000000027 від 12.06.2019 року.

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт і стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України унормовано, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.( ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як зазначалося раніше, відповідно до п. 2.2 Договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт та здійснюється в наступному порядку:

-попередня оплата здійснюється замовником впродовж 5-ти банківських днів з дати підписання договору та виставлення рахунку (сума авансової плати визначається по домовленості обох сторін).

-замовник на підставі виставленого підрядником рахунку на оплату перераховує на розрахунковий рахунок підрядника, в якому зазначається вартість робіт, виконаних підрядником, та вартість використаних при виконанні робіт матеріалів, протягом п`яти банківських днів з дня підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності у відповідача заборгованості за виконані роботи та вважає позовні вимоги ТОВ Фаворит-Люкс про стягнення заборгованості в сумі 147 542,86 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно відсутності рахунку на оплату виставлених будівельних робіт, оскільки з наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що відповідач сплачував кошти за виставленим рахунком, оскільки в призначенні платежу зазначено: за будівельні роботи згідно рахунку-фактури (номер, дати) до договору №27/04 від 27.04.2018 .

Крім того, з листа, наявного в матеріалах справи, від 12.06.2019 (вих.№188) вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру №Ф-00000027 на суму 147 542,86. Вказаний лист отримано ТДВ Миколаївський домобудівельний комбінат від 13.06.2019.

Також судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно неналежного виконання позивачем будівельних робіт, з огляду на наступне.

Згідно з п.4.2 Договору замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня отримання від підрядника акту виконаних робіт.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Враховуючи вищевикладені положення процесуального законодавства, а також відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували неналежне виконання підрядником робіт (зауваження, акти неналежного виконання робіт тощо), а також з огляду підписання сторонами довідок форми №КБ-3 та акти форми №КБ-2 без зауважень, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду доводи апелянта в цій частині відхиляються.

Крім того, не приймаються до уваги посилання відповідача ігнорування судом першої інстанції клопотання про виклик директора позивача, оскільки вказане клопотання відсутнє в матеріалах справи.

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено усі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019 по справі №915/1669/19 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019 по справі №915/1669/19 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019 по справі №915/1669/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019 по справі №915/1669/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош