Постанова

від 19.11.2019 по справі 922/1159/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р. Справа № 922/1159/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.,

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" (вх.№ 2894 Х/2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (вх.№ 2895 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19, ухвалене суддею Бураковою А.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 30.08.2019,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка", м.Харків,

до 1) Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради, смт. Солоницівка,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт", м. Харків,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп", м. Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець Сергій Володимирович, смт. Солоницівка,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Строма", м. Харків,

3) Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, м. Харків,

про скасування рішення та визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19 позов задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018 на об`єкт нерухомого майна "Нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 104-Д , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1722257063101.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №3073 від 19.12.2018, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп", зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, про продаж 1/2 частки об`єкту нерухомого майна "Нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 104-Д , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1722257063101.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу №3080 від 20.12.2018, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп", зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, про продаж 1/2 частки об`єкту нерухомого майна "Нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, за адресою: Харківська обл ., м.Харків , вулиця Пушкінська , будинок 104-Д , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1722257063101.

Стягнуто з Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Сумський Шлях, буд. 11, ідентифікаційний код 39341260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, ідентифікаційний код 39054748) 1921,00 грн судового збору за подання до суду позовної заяви;

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 2/5, ідентифікаційний код 32030633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, ідентифікаційний код 39054748) 1921,00 грн судового збору за подання до суду позовної заяви.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 2/5, ідентифікаційний код 32030633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, ідентифікаційний код 39054748) 1921,00 грн судового збору за подання до суду позовної заяви та 960,50 грн судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпласт" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Також заявник в апеляційній скарзі просить під час апеляційного розгляду вирішити питання про витребування з Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради оригіналів всіх матеріалів реєстраційної справи, відкритої на юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпласт", ідентифікаційний код 32030633.

Вказане клопотання мотивоване тим, що на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 22.04.2019 Управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради не надіслано всі документи з реєстраційної справи щодо ТОВ "Будпласт", а тому заявник вважає, що є необхідність у дослідженні всіх матеріалів реєстраційної справи з метою встановлення наявності у ній відомостей щодо збільшення статутного фонду ТОВ "Будпласт", шляхом внесення його засновником ТОВ Компанією "Строма" майнового внеску та відповідної реєстрації цих змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" також не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Будпласт" та ТОВ "Темп", роз`яснено заявникам про те, що апеляційні скарги об`єднані в одне апеляційне провадження, їх розгляд призначено на 24.10.2019.

15.10.2019 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" надійшли відзиви на апеляційну скаргу ТОВ "Будпласт" та ТОВ "Темп" (вх. №9779, 9780), в якому позивач просить вказані апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19 - без змін.

16.10.2019 від ТОВ "Темп" надійшло клопотання про долучення письмових доказів по господарській справі № 922/1159/19 (вх. № 9823), в якому 3-й відповідач з посиланням на положення ч. 3 ст. 269 ГПК України обґрунтовує неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції тим, що місцевий господарський суд під час ухвалення оскаржуваного судового рішення вийшов за межі позовних вимог та розтлумачив умови укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору про сумісне користування майном від 10.07.2015 №6, зокрема, зазначивши про надання за цим договором позивачу права користування спірною нежитловою будівлею.

До вказаного клопотання заявником додано такі документи:

- засвідчені копії платіжних доручень № 21 від 22.01.2019, № 57 від 07.03.2019, №93 від 22.04.2019 та № 155 від 05.07.2019 про сплату податку на спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення трансформаторної підстанції літ. "Ю-1", реєстраційний номер 1722257063101, на загальну суму 325,67грн;

- засвідчені копії платіжних доручень №24 від 28.01.2019, №31 від 07.02.2019, №54 від 07.03.2019, №80 від 05.04.2019 №104 від 07.05.2019, №129 від 07.06.2019, №153 від 05.07.2019, №185 від 07.08.2019, №203 від 06.09.2019 про сплату податку на земельну ділянку під нежитловим приміщенням трансформаторної підстанції літ. "Ю-1" на загальну суму 6387,23грн.

23.10.2019 представник відповідача-3 звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи № 922/1159/19 (вх. №10024), в якому, посилаючись на неможливість взяти участь в судовому засідання у зв`язку з представництвом інтересів клієнта в іншому судовому процесі, просив визнати поважними причини неявки до апеляційного господарського суду в судове засідання та відкласти розгляд справи на інший день.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №922/1159/19 відкладено розгляд справи на 05.11.2019.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 у зв`язку з відпусткою судді Білоуосової Я.О. здійснено повторний розподіл судової справи №922/1159/19 та визначено наступний склад колегії суддів для її розгляду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.11.2019 представник ТОВ "Будпласт" підтримав заявлене клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи на підтвердження відомостей щодо розміру статутного фонду ТОВ "Будпласт". При цьому, заявник зазначив про те, що такі відомості мають бути підтверджені статутом товариства в іншій редакції, затвердженій рішенням зборів учасників від 27.04.2005, який було додано до матеріалів апеляційної скарги.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Темп" підтримав вказане клопотання відповідача-2 про витребування матеріалів реєстраційної справи та просив суд його задовольнити. Представник позивача заперечив проти цього клопотання, зазначивши про його невідповідність приписам чинного процесуального законодавства.

Також представником ТОВ "Темп" підтримано клопотання про долучення письмових доказів по господарській справі № 922/1159/19 з підстав, зазначених в цьому клопотанні. Представник ТОВ "Будпласт" підтримав вказане клопотання, зазначивши про його обґрунтованість. Представник позивача заперечила проти задоволення клопотання відповідача-3 про долучення доказів, оскільки заявником не обґрунтовано підстави неподання цих доказів до суду першої інстанції.

Представники ТОВ "Будпласт" та ТОВ "Темп" надали пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційних скарг. Представник позивача зазначив про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду та заперечував проти доводів апеляційних скарг з підстав, зазначених у своїх відзивах.

Інші учасники справи в судове засідання 05.11.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату та місце судового розгляду справи.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні та вирішення заявлених клопотань, то ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 19.11.2019, про що повідомлено учасників справи в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.11.2019 представник ТОВ "Будпласт" зазначив про достатність доказів в матеріалах справи на підтвердження доводів апеляційної скарги, а тому відсутня необхідність у задоволенні клопотанні про витребування матеріалів реєстраційної справи. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення такого клопотання без розгляду.

Окрім того, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "Темп" про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника, а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Частиною 1, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів (частина 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта, а також підтвердження такими доказами фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що додані до суду апеляційної інстанції нові докази не були предметом розгляду під час ухвалення оскаржуваного рішення та не стосуються обставин, які входять до предмету доказування, а заявником не доведено належними та допустимими доказами під час апеляційного розгляду справи неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, судова колегія долучає до матеріалів справи вищенаведені додаткові докази, однак до розгляду не приймає як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні 19.11.2019 присутня представниця ТОВ "Технопарк Пожтехніка" заперечувала проти апеляційних скарг, зазначала про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим просила залишити рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19 без змін. Присутні представники ТОВ "Будпласт" та ТОВ "Темп" підтримали свої апеляційні скарги, просили суд їх задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у даній справі, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать відтиск штампу на звороті останнього

аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 06.11.2019, підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, інформацією на офіційному веб-сайті "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень, а також інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (далі - позивач) на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2014 реєстровий № 312 на праві приватної власності володіє нежитловими будівлями літ. "Ж-1" площею 433,0 кв.м, літ. "З-2" площею 1377,0 кв.м, літ. "М-1" площею 123,6 кв.м, літ. "Ч-1" площею 7,1 кв.м, літ. "Ц-2" площею 1076,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д. Вказане підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2014 № 16897397 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.05.2018 № 124916253 (т.1, а.с.32, 59-64).

За твердженням позивача, зазначені нежитлові будівлі використовуються ним для ведення власної господарської діяльності, зокрема, розміщення виробничих потужностей, провадження виробництва, розташування складу та офісу.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 28.01.2014 № 28/01-14, укладеного між Спільним підприємством "Технопарк-Пожтехніка" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка", продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити електрообладнання трансформаторної підстанції ТП-402, згідно специфікації (додаток №1), що розташоване за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 104-Д (далі - електрообладнання підстанції) (т.1, а.с. 33-34).

Згідно пункту 2.1 цього договору продавець зобов`язався передати покупцю за видатковою накладною електрообладнання підстанції, яке є предметом даного договору, за місцем його розташування (приміщення трансформаторної підстанції ТП-402 по вул. Пушкінська, буд. 104-Д у м. Харкові) в день підписання сторонами даного договору. Право власності на електрообладнання підстанції виникає у покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін даного договору видаткової накладної (п.2.2).

До даного договору додано додаток №1 "Специфікація електрообладнання трансформаторної підстанції ТП-402", що є його невід`ємною частиною. Згідно цієї специфікації до складу електрообладнання трансформаторної підстанції ТП-402 увійшло наступне майно: роз`єднувач РВ 6/400, кабель СБ-3х70, трансформатор силовий ТМ-400 6/0, 4 кВ, шини 0,4 кВ, роз`єднувач ввідний РВ 6/400, шиносброска 0,4 кВ, конденсаторна батарея 0,4 кВ, 241 квар. загальною вартістю 62556,47 грн (т. 1, а.с. 35).

Матеріали справи містять копію підписаної уповноваженими представниками сторін даного договору видаткової накладної (т.1, а.с. 36).

Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 23.07.2015 №6-254.02, що укладений між ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (споживач) та АК "Харківобленерго" (постачальник (електричної енергії), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до нього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами (т.1, а.с. 38-45).

Точка продажу електричної енергії зазначена у додатку № 18 "Точка продажу електричної енергії" до цього договору.

Приєднана потужність у точці підключення зазначена у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію".

Розділом 10 передбачено додатки до цього договору, зокрема:

Додаток № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію", відповідно до якого місце встановлення приладу обліку ТП 402 ТОВ "Будпласт" , виробничі приміщення за адресою: вул. Пушкінська 104Д; витрати споживача ТОВ "Технопарк Пожтехніка" віднімати від витрат ТОВ "Будпласт" за договором від 23.09.2015 №6-254 (т.1, а.с. 47);

Додаток № 3.3 "Дані про відпуск електроенергії субспоживачам", що споживають електроенергію від ТОВ "Будпласт", в якому також зазначено про встановлення приладів обліку в ТП 402 ТОВ "Будпласт" , виробничі приміщення за адресою: вул. Пушкінська 104Д. При цьому, вказаний додаток підписаний постачальником, ТОВ "Будпласт" (як споживачем), ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (як субспоживачем) (т.1, а.с. 48).

Додаток № 8 "Акт розмежування балансової вартості електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", укладений між ТОВ "Будпласт" (електропередавальна організація/основний споживач) та ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (споживач), відповідно до якого встановлено балансову належність електромереж та електроустановок (т.1, а.с. 49).

Відповідно до пунктів 8, 9 цього акта споживач зобов`язується забезпечити на території охорону електромереж, що належать електропередавальній організації/основному споживачу, вільний доступ до електроустановок представників електропередавальної організації/основного споживача у будь який час доби для проведення необхідних робіт; електропередавальна організація/основний споживач зобов`язується забезпечити допуск споживача до електроустановки на території своїх підстанцій для ремонту обладнання, що належить споживачу.

Згідно додатку № 18 "Точка продажу електричної енергії" від 23.07.2015 до вказаного договору про постачання електричної енергії № 6-254.02 від 23.07.2015 точка продажу електричної енергії позивача знаходиться на межі балансової відповідальності з ТОВ "Будпласт", в ТП-402 ТОВ "Будпласт" (характер об`єкта: виробничі приміщення) за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 104-Д (т.1, а.с. 51).

Отже, первісним споживачем послуг АК "Харківобленерго" щодо електропостачання, є відповідач 2, а позивач є субспоживачем електричної енергії, що зазначається ним у позовній заяві, та підтверджується умовами договору про постачання електричної енергії № 6-254.02 від 23.07.2015, укладеного між позивачем та АК "Харківобленерго".

При цьому, згідно додатків №3.1, №3.3, №18 прилади обліку та точка продажу електричної енергії позивача знаходиться в ТП-402 ТОВ "Будпласт" (характер об`єкта: виробничі приміщення) за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 104-Д. Зазначене підтверджує перебування будівлі, в якій розміщено трансформаторну підстанцію, саме на балансі відповідача 2, а не позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2015 між ТОВ "Будпласт" (власник мереж, відповідач -2) та ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (споживач) укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №5, відповідно до пункту 1.1 якого власник мереж зобов`язався забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримуватись установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього договору (т.1, а.с. 248-252).

Також, матеріалами справи підтверджується, що 10.07.2015 між ТОВ "Технопарк Пожтехніка" та ТОВ "Будпласт" укладений договір сумісного користування майном №6 (т.1, а.с. 52).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного договору позивач та відповідач 2 вступили в зобов`язання сумісного дольового використання (по 50 %) трансформаторної підстанції, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д (майно); сторони зобов`язувались приймати рівну дольову участь в розмірі 50% у витратах на утримання, обслуговування, поточний ремонт зазначеного майна, в оплаті податків і зборів (загальнообов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із користуванням майном.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до протягом трьох років з дати його підписання; якщо ні одна із сторін в десятиденний строк до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвання, договір автоматично пролонгується на наступний строк (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Таким чином, в приміщенні трансформаторної підстанції (ТП-402) за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д знаходиться електрообладнання позивача, що забезпечує електроживлення його нежитлових будівель, а саме: роз`єднувач РВ 6/400, кабель СБ-3х70, трансформатор силовий ТМ-400 6/0, 4 кВ, шини 0,4 кВ, роз`єднувач ввідний РВ 6/400, шиносброска 0,4 кВ, конденсаторна батарея 0,4 кВ, 241 квар. загальною вартістю 62556,47 грн. (договір купівлі-продажу від 28.01.2014 № 28/01-14, видаткова накладна від 28.01.2014 № 1161).

Водночас, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.03.2004 Спеціалізоване ліфтове управління № 3 закритого акціонерного товариства "ОТІС" (продавець) передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Строма" (покупець) нежитлові будівлі: літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-І, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Р-1, літ. С-1, літ. Т-1, літ У-1 літ Ф-1, загальною площею 5746.5 кв.м, що знаходяться за адресою : м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, разом з інфраструктурою для обслуговування згідно додатку, а товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Строма " прийняло вказані об`єкти (т.2, а.с. 36-41).

29.03.2004 вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грузковою Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №1518.

Розділом ІV Договору визначено порядок та умови передачі приміщень, відповідно до п. 4.1 розділу продавець зобов`язаний передати нежитлові будівлі та земельну ділянку не пізніше десяти днів з моменту отримання повної сплати ціни продажу. Передача та прийом нежитлових будівель з інфраструктурою та земельної ділянки здійснюється шляхом підписання продавцем та покупцем акту прийому-передачі.

31.05.2004 між Спеціалізованим ліфтовим управлінням № 3 закритого акціонерного товариства "ОТІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю компанія "Строма" було складено та підписано акт прийому-передачі про те що, у відповідності з договором купівлі-продажу від 29.03.2004 перший передав, а другий прийняв нежитлові будівлі разом з інфраструктурою, необхідною для їх обслуговування, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, згідно переліку об`єктів, до якого зокрема було внесено инв. № 7 - будівля трансформаторної . Вказаний акт прийому передачі підписаний та скріплений печатками обох сторін договору (т.2, а.с. 42-43).

Таким чином, ТОВ Компанія "Строма", набуло право власності на нежитлові будівлі: літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-І, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Р-1, літ. С-1, літ. Т-1, літ У-1 літ Ф-1, загальною площею 5746.5 кв.м, що знаходяться за адресою : м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, разом з інфраструктурою для обслуговування згідно акту прийому-передачі, в тому числі і на приміщення трансформаторної підстанції, як складової невід`ємної частини цього комплексу, необхідної для його обслуговування, на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2004.

В подальшому, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Строма " , оформлених протоколом від 26.04.2005 № 3-05, зокрема, збільшено внесок ТОВ Компанії "Строма" до статутного фонду ТОВ "Будпласт" на 1570363,66 грн, в т.ч. ТОВ Компанія "Строма" вносить до статутного фонду ТОВ "Будпласт" гроші на суму 430 000,00 грн та майно згідно з додатком до цього протоколу (т.2, а.с. 27).

Додатком № 1 до протоколу № 3-05 загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Строма" затверджено список майна, переданого ТОВ Компанією "Строма" до статутного фонду ТОВ "Будпласт", до переліку якого включено будівлю трансформаторної підстанції - ціна 11666,67 . Вказаний додаток затверджений ТОВ Компанія "Строма" та ТОВ "Будпласт" (т.2, а.с.28-34).

Так, рішенням загальних зборів ТОВ "Будпласт", оформлених протоколом № 2-05 від 27.04.2005 постановлено наступне :

- збільшити розмір статутного фонду ТОВ "Будпласт" за рахунок додаткового грошового та майнового внеску учасника товариства - ТОВ компанія "Строма" на 1570363,66 грн. Статутний фонд товариства становить 1585163,66 грн;

- у зв`язку з додатковим внеском ТОВ Компанія "Строма", перерозподілити частки учасників ТОВ "Будпласт" таким чином: ТОВ компанія "Строма" - 1570363,66 грн, що становлять 99,5 % статутного фонду, ОСОБА_1 - 7400 грн, що становить 0,5% статутного фонду;

Як додатковий внесок ТОВ компанія "Строма" вносить до статутного фонду ТОВ "Будпласт" грошові кошти на суму 430 000 грн. та майно згідно з додатком №1 до протоколу №3-05 від 26.04.2005 загальних зборів ТОВ Компанія "Строма " ;

- затвердити Статут ТОВ "Будпласт" у новій редакції, завірити його та зареєструвати у встановленому порядку.

28 квітня 2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою H.B. було затверджено нову редакцію Статуту ТОВ "Будпласт", відповідно до якої статутний фонд товариства встановлено у розмірі 1585163,66 грн, у формуванні якого беруть участь: ОСОБА_1 - 7 400 грн. (0,5%) та ТОВ компанія "Строма" - 1577763,66 (99,5 %).

Державна реєстрація вказаних змін до установчих документів ТОВ "Будпласт" щодо розміру статутного фонду мала місце 16.05.2005.

Також матеріали справи містять акт прийому-передачі від 04.07.2005, згідно з яким ТОВ Компанія "Строма" передала в статутний фонд будівлю трансформаторної підстанції за адресою м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, а ТОВ "Будпласт" прийняло в тому стані, в якому вона знаходиться (т.2, а.с. 113)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004949215 станом на 11.03.2005 щодо юридичної особи ТОВ "Будпласт" (ідентифікаційний код юридичної особи №32030633) розмір статутного капіталу складав 14500,00 грн (т.1, а.с. 65).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1004948723 станом на 04.07.2005 ) розмір статутного капіталу ТОВ "Будпласт" складав 1 585 163, 66 грн. Дані про реєстраційні дії містять відомості про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи 16.05.2005 14801050002007550; Панаід І.В.; виконавчий комітету Харківської міської ради; зміна статутного або складеного капіталу (т.1, а.с. 68).

29.12.2016 Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради виготовлено технічний паспорт на громадський будинок: трансформаторна підстанції, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д з присвоєнням літери "Ю-1". Замовником технічної інвентаризації зазначено ТОВ "Будпласт" (ідентифікаційний код юридичної особи №32030633) (т. 2, а.с. 109-112).

Згідно експлікації внутрішньої площі плану нежитлової будівлі літери "Ю-1" вул. Пушкінська № 104-Д м. Харків нежитлова будівля складається з: І приміщення трансформаторна підстанція, загальною площею 43,6 кв.м; ІІ приміщення трансформаторна підстанція, загальною площею 21,4 кв.м (т.2, а.с. 112).

З інформаційної довідки № 152374016 від 11.01.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається про здійснення за ТОВ "Будпласт" державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту 1722257063101, нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м., за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д. Підставою для внесення до державного реєстру прав запису про об`єкт нерухомого майна було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018, державний реєстратор: Богославець Сергій Володимирович Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради, Харківська область. Підстава виникнення права власності на об`єкт: Акт прийому-передачі б/н виданий 04.07.2005, видавник: ТОВ Компанія "Строма", ТОВ "Будпласт"; протокол Загальних зборів ТОВ Компанія "Строма" № 3-05 від 26.04.2003.

Департаментом реєстрації Харківської міської ради за вх.№ 12676 від 24.05.2019 були надані суду копії матеріалів реєстраційної справи № 1722257063101 та сканкопії документів, на підставі яких державним реєстратором Богославець С.В. 14.12.2018 було прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема: заяву ТОВ "Будпласт" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2018, реєстраційний номер 31780235; протокол Загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Строма" № 3-05 від 26.04.2003; додаток № 1 до протоколу № 3-05 Загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Строма"; технічний паспорт на громадський будинок "Трансформаторна підстанція" станом на 29.12.2016; акт прийому-передачі б/н від 04.07.2005 між ТОВ Компанія "Строма" та ТОВ "Будпласт".

Так, відповідно до протоколу №3-05 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Строма" від 26.04.2003, прийнято рішення про збільшення внеску ТОВ компанії "Строма" до статутного фонду ТОВ "Будпласт" на 1570363,66 грн, в т.ч. ТОВ компанія "Строма" вносить до статутного фонду ТОВ "Будпласт" гроші на суму 430 000,00 грн та майно згідно з додатком до цього протоколу. Додатком № 1 до протоколу № 3-05 загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Строма" затверджено список майна, переданого ТОВ Компанією "Строма" до статутного фонду ТОВ "Будпласт", до переліку якого включено будівлю трансформаторної (105). Вказаний додаток затверджений ТОВ компанія "Строма" та ТОВ "Будпласт" (т.2, а.с.105-108).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження та визнання недійсними в судовому порядку рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Строма", оформлених протоколом № 3-05 (як то від 26.04.2003, так і від 26.04.2005). Окрім того, фактично приміщення трансформаторної підстанції перейшло до статутного фонду відповідача - 2 на підставі акта прийому-передачі від 04.07.2005.

В подальшому, 19.12.2018 між ТОВ "Будпласт" (продавець) та ТОВ "Темп" укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі №3073, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає ? частку нежитлового приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 104-Д (майно) та сплачує за нього грошову суму, визначену п.4 цього договору.

Також, 20.12.2018 ТОВ "Будпласт" (продавець) та ТОВ "Темп" укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі №3080, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає ? частку нежитлового приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 104-Д (майно) та сплачує за нього грошову суму, визначену п.4 цього договору.

Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною та зареєстровано в реєстрі.

Відповідно до пункту 3 цих договорів купівлі-продажу згідно балансової довідки б/н виданої 19.12.2018 та 20.12.2018 ТОВ "Будпласт" балансова вартість майна становить 2950,92 грн та 2950,91 грн відповідно.

ТОВ "Темп" листом вих. № 1 від 11.01.2019 повідомив позивача про свій намір оформлення договору оренди земельної ділянки під будівлею трансформаторної підстанції ТП-402 за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д. Крім того, ТОВ "Темп" своїм листом вих. № 01-31-1 від 31.01.2019 запропонувало позивачу розглянути питання укладення договору оренди трансформаторної підстанції ТП-402 або знайти інший можливий варіант унормування обставин знаходження електрообладнання ТОВ "Технопарк Пожтехніка" на території ТОВ "Темп", а у випадку непогодження позивача із запропонованими умовами, ТОВ "Темп" вказало на звільнення позивачем приміщення трансформаторної підстанції від належного позивачу майна.

Посилаючись на вказані обставини, у квітні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка", звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп", в якій просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018 на об`єкт нерухомого майна "Нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 104-Д, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1722257063101;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3073 від 19.12.2018, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп" і зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, про продаж 1/2 частки об`єкту нерухомого майна "Нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 104-Д, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1722257063101;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3080 від 20.12.2018 р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп" і зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, про продаж 1/2 частки об`єкту нерухомого майна "Нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м., за адресою: Харківська обл ., м. Харків , вулиця Пушкінська , будинок 104-Д , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1722257063101.

В обґрунтування позову позивач вказує, що рішення державного реєстратора КП "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018, прийняте всупереч вимогам законодавства, у зв`язку з чим є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку. Крім того, позивач зазначає, що договори купівлі-продажу від № 3073 від 19.12.2018 та № 3080 від 20.12.2018, що укладені між ТОВ "Будпласт" та ТОВ "Темп", і зареєстровані приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., підлягають визнанню недійсними в судовому порядку як вчинені з порушенням вимог ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 182 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV.

Місцевий господарський суд з посиланням на приписи частини 3 статті 10, частини 4 статті 18, частини 1 статті 22, пункт 4 частини 1 статті 24, частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, дійшов висновку про те, що рішення державного реєстратора КП "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018, прийняте всупереч вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню, виходячи з такого: ТОВ "Будпласт" під час звернення із заявою про вчинення реєстраційної дії щодо об`єкту нерухомого майна не надав державному реєстратору документ, що підтверджує право власності ТОВ Компанія "Строма" на приміщення трансформаторної підстанції, що передавалось засновником ТОВ Компанія "Строма" до статутного капіталу (фонду) ТОВ "Будпласт"; згідно інформації Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради та Департаменту реєстрації Харківської міської ради відсутні відомості стосовно проведення реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська. 104-Д, нежитлову будівлю літ. "Ю-1" площею 65 кв.м; наявний в матеріалах реєстраційної справи №1722257063101 акт прийому-передачі б/н від 04.07.2005, згідно якого ТОВ Компанія "Строма" передало до статутного фонду ТОВ "Будпласт" приміщення трансформаторної підстанції за адресою: вул. Пушкінська, 104-Д, складений в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення підписів на документі.

Окрім того, дійшовши висновку про незаконність рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Будпласт" на нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м. за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д, місцевий господарський суд зазначив про відсутність у ТОВ "Будпласт" право власності на зазначене майно та права на його відчуження ТОВ "Темп" за оспорюваними договорами купівлі-продажу від 19.12.2018 № 3073 та від 20.12.2018 № 3080, а отже, наявність підстав для визнання цих договорів недійсними в порядку статей 203, 215 ЦК України.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг скаржники посилаються на те, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність у позивача права на користування приміщенням трансформаторної підстанції ТП-402 на підставі договору сумісного користування майном від 10.07.2015 №6.

На думку апелянтів, позивачем не доведено порушення його прав в розумінні статті 15 ЦК України, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність порушеного права посилаючись на те, що у зв`язку з реєстрацією права власності на приміщення трансформаторної підстанції ТП-402 по вул. Пушкінській 104-Д у м. Харкові за ТОВ "Темп" існує реальна загроза покладення на позивача фінансових витрат з оренди трансформаторної підстанції та ризик примусового звільнення приміщення трансформаторної підстанції від електрообладнання позивача, що унеможливить електропостачання виробничих приміщень позивач.

Окрім того, відповідачі вказують на те, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення про скасування рішення державного реєстратора КП "Постачальник послуг" Солоніцевської селищної ради Богославець С.В. про державну реєстрацію про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018, не зазначено, які саме вимоги вказаних нормативних актів були ним порушені, та за наявності яких він повинен був відмовити у здійсненні державної реєстрації, з огляду на те, що перевірка документів при реєстрації права власності на вказане нерухоме проводилася державним реєстратором відповідно до п.п. 20, 40 та 41 Постанови 1127, з відкриттям нового розділу та присвоєння реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна, як новозбудованому об`єкту відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови 1127.

Посилаючись на те, що державний реєстратор прийняв законе рішення щодо реєстрації права власності на спірну будівлю за ТОВ "Будпласт", апелянти вважають висновки суду щодо визнання недійсними правочинів купівлі - продажу спірного нерухомого майна від 19.12.2018 № 3073 та від 20.12.2018 № 3080, що укладені між ТОВ "Будпласт" та ТОВ "Темп" та зареєстровані приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., є необґрунтованими та безпідставними.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (пункт 24). У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ".

Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Так, відповідно до пункту 6 статті 20 Господарського процесуального кодексу України. господарські суди розглядають, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Також, згідно з пунктом 13 статті 20 Господарського процесуального кодексу, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав.

Велика Палата Верховного суду у постановах від 05.12.2018 у справі №757/1660/17-ц, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 02.07.2019 у справі № 915/1089/16 зробила такий висновок, що спір про скасування рішення та/чи запису державного реєстратора про державну реєстрацію прав чи обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у якому позивачем є особа, яка не була заявником щодо вчинення відповідних реєстраційних дій, є приватноправовим. З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду вказала, що спір про скасування рішення, запису щодо скасування права власності на об`єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав на спірний об`єкт нерухомості . Належним відповідачем у таких справах є особа, зареєстроване право на майно якої чи зареєстроване обтяження права, встановленого в інтересах якої оспорюється; участь у справі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює характеру цього спору на адміністративний. Відтак, цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державного реєстратора, а є способом захисту його приватних інтересів. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

Враховуючи викладені Великою Палатою Верховного Суду висновки, даний спір про скасування рішення державного реєстратора є приватноправовим, тобто таким, що обумовлений порушенням права позивача на спірне майно, а з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Так, предметом позову є скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018 на об`єкт нерухомого майна Нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м, за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 104-Д, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1722257063101.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього ж Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації (пункт 1); перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункт 2).

Згідно з частиною 1 статті 11 цього ж Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частина 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

За змістом абзацу 1 частини 2 статті 18 названого Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно частинами 1, 2 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За приписами пункту 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 у редакції від 08.12.2018, що була чинною на час проведення реєстрації (далі - Порядок), цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком (абзац 1 пункту 6 Порядку).

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (абзац 1 пункту 9 Порядку).

Відповідно до пункту 48 Порядку для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат";

Підпункт 2 пункту 48 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 806 від 09.11.2016.

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Як вже було зазначено, департаментом реєстрації Харківської міської ради за вх.№12676 від 24.05.2019 були надані суду копії матеріалів реєстраційної справи № 1722257063101 та сканкопії документів, на підставі яких державним реєстратором Богославець С.В. 14.12.2018 було прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема: заяву ТОВ "Будпласт" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2018, реєстраційний номер 31780235; протокол Загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Строма" № 3-05 від 26.04.2003; додаток № 1 до протоколу № 3-05 Загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Строма"; технічний паспорт на громадський будинок "Трансформаторна підстанція" станом на 29.12.2016; акт прийому-передачі б/н від 04.07.2005 між ТОВ Компанія "Строма" та ТОВ "Будпласт".

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що рішення державного реєстратора КП "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018, прийняте всупереч вимогам діючого законодавства, з огляду на таке:

- ТОВ "Будпласт" під час звернення із заявою про вчинення реєстраційної дії щодо об`єкту нерухомого майна не надав державному реєстратору документ, що підтверджує право власності ТОВ Компанія "Строма" на приміщення трансформаторної підстанції, що передавалось засновником ТОВ Компанія "Строма" до статутного капіталу (фонду) ТОВ "Будпласт";

- згідно інформації Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради та Департаменту реєстрації Харківської міської ради відсутні відомості стосовно проведення реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська. 104-Д, нежитлову будівлю літ. Ю-1 площею 65 кв.м;

- наявний в матеріалах реєстраційної справи № 1722257063101 акт прийому-передачі б/н від 04.07.2005, згідно якого ТОВ Компанія "Строма" передало до статутного фонду ТОВ "Будпласт" приміщення трансформаторної підстанції за адресою: вул. Пушкінська, 104-Д, складений в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення підписів на документі.

Водночас, місцевим господарським судом залишено поза увагою таке.

Відповідно до приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (що був чинним до 01.01.2013), до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ), створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктами 1.6, 1.7 Тимчасового положення 7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти.

Наказом Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 затверджено Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (далі Інструкціям 127), яка визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення к фактичної площі та об`єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об`єктів; установлення вартості об`єктів.

Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках: перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва; перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об`єднання об`єкта нерухомого майна або виділення частки об`єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об`єднання або виділення частки завершений будівництвом об`єкт приймався в експлуатацію. В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника (п.1.2).

Так, пунктом 2 Інструкції визначено об`єкти, що підлягають технічній інвентаризації, зокрема будинки та споруди громадського та виробничого призначення; багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення, господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо).

Основні будинки та господарські будівлі. Основними вважаються будинки, що визначають призначення використання земельних ділянок, на яких вони розміщені. Господарські будівлі: котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, гаражі, сараї, сміттєзбірники тощо, розміщені на земельних ділянках житлових і громадських будинків, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків.

Як стверджує відповідач - 3 та не спростовано позивачем, на час відчуження цієї спірної будівлі на користь ТОВ Компанія "Строма" та передання приміщення трансформаторної підстанції до статутного капіталу ТОВ "Будпласт", офіційно в експлуатацію її введено не було, технічний паспорт органами БТІ на цю будівлю не виготовлявся.

З матеріалів справи вбачається, що технічний паспорт на вказану будівлю з присвоєнням літери "Ю-1" виготовлений на замовлення ТОВ "Будпласт" лише 29.12.2016, а тому відсутні відомості щодо внесення до статутного капіталу ТОВ "Будпласт" її засновником ТОВ Компанія "Строма" майнового внеску у формі "Нежитлового приміщення трансформаторної підстанції" за літ. "Ю-1". загальною площею 65 кв.м та стосовно проведення реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до пункту 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, у разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об`єкта нерухомого майна або об`єднання об`єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

Пунктом 40 Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

За змістом пункту 41 цього ж Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються, зокрема,: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

В апеляційних скаргах на рішення місцевого господарського суду відповідачами зазначено про те, що перевірка документів при реєстрації права власності на вказане нерухоме проводилася державним реєстратором відповідно до пунктів 20, 40 та 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, з відкриттям нового розділу та присвоєння реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна, як новозбудованому об`єкту відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Враховуючи, що державна реєстрації прав на спірне нерухоме майно проводилась з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав, то під час вирішення питання щодо правомірності оскаржуваного рішення державного реєстратора необхідно досліджувати обставини щодо дотримання порядку проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна вперше.

Місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення наведеного не враховано, не зазначено, які саме вимоги вказаних нормативних актів були ним порушені у даному випадку, та на вказані обставини не посилається позивач як на підставу своїх вимог, тоді як відповідно до частини 5 статті 269 ГПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо висновку місцевого господарського суду, що наявний в матеріалах реєстраційної справи № 1722257063101 акт прийому-передачі б/н від 04.07.2005, згідно якого ТОВ компанія "Строма" передало до статутного фонду ТОВ "Будпласт" приміщення трансформаторної підстанції за адресою вул. Пушкінська, 104-Д, складений у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення підписів на документі, то абзац 2 пункт 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було доповнено абзацом щодо нотаріального посвідчення справжності підписів на акті прийому-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна лише у 2016 році на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №806 (яка набрала чинність 16.11.2016), а тому вказані вимоги повинні застосовуватися лише при проведенні реєстраційних дій щодо нерухомого майна, яке передається до статутного капіталу на момент вчинення таких дій, тобто після 16 листопада 2016 року, тоді як спірне нерухоме майно фактично передано за актом прийому-передачі у 2005 році.

При цьому, факт набуття права власності на це майно за ТОВ Компанія "Строма", нічим не спростовано. Також є чинним рішення засновків ТОВ Компанія "Строма" щодо передання майна, зокрема, і спірної будівлі до статутного фонду ТОВ "Будпласт".

Дійшовши висновку про незаконність рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Будпласт" на нежитлове приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 кв.м. за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д, місцевий господарський суд зазначив про відсутність у ТОВ "Будпласт" право власності на зазначене майно та права на його відчуження ТОВ "Темп" за оспорюваними договорами купівлі-продажу від 19.12.2018 № 3073 та від 20.12.2018 № 3080, а отже, наявність підстав для визнання цих договорів недійсними в порядку статей 203, 215 ЦК України.

Аналізуючи обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає безпідставним висновок суду про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. (частини 1, 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Отже підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 916/465/18.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення трансформаторної підстанції за ТОВ "Будпласт" та визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного об`єкта нерухомості, на підставі яких право власності на вказане майно перейшло від ТОВ "Будпласт" до ТОВ "Темп".

В обґрунтування порушення його прав та законного інтересу позивач посилається на те, що у зв`язку з реєстрацією права власності на приміщення трансформаторної підстанції ТП-402 по вул. Пушкінській 104-Д у м. Харкові за ТОВ "Темп", враховуючи отримані від відповідача 3 листи виx. № 1 від 11.01.2019 та вих. № 01-31-1 від 31.01.2019, існує реальна загроза покладення на позивача фінансових витрат з оренди трансформаторної підстанції та ризик примусового звільнення приміщення трансформаторної підстанції від електрообладнання позивача, що унеможливить електропостачання виробничих приміщень позивача за існуючою схемою підключення та зумовить припинення здійснення ТОВ "Технопарк Пожтехніка" господарської діяльності.

Виходячи зі змісту позовних вимог, заявлених у цій справі, фактично оспорюється оформлення права власності на вказану будівлю, однак під час розгляду справи не встановлено, а позивач не обґрунтовував позовні вимоги наявністю у позивача будь-яких прав щодо вказаного нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що у приміщенні трансформаторної підстанції (ТП-402) за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д знаходиться електрообладнання позивача, що забезпечує електроживлення його нежитлових будівель, а саме: роз`єднувач РВ 6/400, кабель СБ-Зх70, трансформатор силовий ТМ-400 6/0, 4 кВ, шини 0,4 кВ, роз`єднувач ввідний РВ 6/400, шиносброска 0,4 кВ, конденсаторна батарея 0,4 кВ, 241 квар. загальною вартістю 62556,47 грн. (договір купівлі-продажу № 28/01-14 від 28.01.2014, видаткова накладна № 1161 від 28.01.2014).

Предметом укладеного між позивачем та відповідачем 2 договору сумісного користування майном від 10.07.2015 №6 зазначено сумісне дольове використання (по 50 %) трансформаторної підстанції, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д (майно), а не спільне користування приміщенням трансформаторної підстанції, за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 104-Д.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що позивач має право на користування саме приміщенням трансформаторної підстанції ТП-402 на підставі договору сумісного користування майном від 10.07.2015 № 6 не відповідають обставинам справи та не підтверджуються наданими позивачем доказами.

Відтак, позивач фактично користується приміщеннями трансформаторної підстанції для розміщення належного йому на праві власності обладнання, однак без оформлення у визначеному законом порядку такого свого права користування (оренди).

Той факт, що попередній власник приміщення трансформаторної підстанції не порушував питання щодо укладення договору оренди щодо цього приміщення не позбавляє нового власника права порушувати таке питання перед позивачем, та ніяким чином взагалі не може порушувати право позивача на користування вказаним приміщенням, оскільки з юридичної точки зору позивач не є носієм такого права, а матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо належного (у визначеному законом порядку) закріплення за позивачем такого права користування.

Безпідставним є посилання позивача щодо реальної загрози покладення на нього фінансових витрат з оренди трансформаторної підстанції, з огляду на приписи статей 759, 762 ЦК України, якими встановлено презумпцію оплатності оренди майна, в тому числі й нерухомого. А отже, незгода позивача зі справлянням оплати за оренду нерухомості, в якій розміщено належне йому технічне обладнання, не може вважатися порушенням його законних прав та інтересів, оскільки в першу чергу тім самим зачіпаються права власника цього приміщення, яким на цей час є ТОВ "Темп".

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано порушення прав останнього щодо спірного нерухомого майна, в якому розміщене майно позивача, рішенням про державну реєстрацію права власності на яке є предметом розгляду у цій справі.

Наведеного суд першої інстанції не врахував та, задовольняючи позовні вимоги, дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права, яке порушено, та підлягає захисту у межах цієї справи у зв`язку з прийняттям спірного рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Окрім того, виходячи з положень пункту 3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України захист прав та законних інтересів здійснюється, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні підстави та наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Відповідно до норм статей 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені укладенням спірного правочину.

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами договору купівлі-продажу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп", предметом договору є нерухоме майно, в якому знаходиться обладнання позивача та яким фактично він користується (без правовстановлюючих документів).

Аналіз наведених вище норм закону свідчить про те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси, як заінтересованої особи, безпосередньо порушені спірним договором та в результаті визнання недійсним договору майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені. Позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 916/23/18.

Отже, за результатами розгляду спору про визнання правочину недійсним за позовом не сторони такого правочину, вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину, при цьому, перш за все, має бути встановлено чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Водночас, позивачем не зазначено підстав та обґрунтувань щодо порушення його прав та законних інтересів, як заінтересованої особи, яка відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України має право оспорювати правочини, стороною яких вона не була. Такі обставини також не встановлено місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення про визнання недійсними правочинів в порядку вимог статті 203, 215 ЦК України.

Окрім того, враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність факту порушення права особи оскаржуваним рішенням державного реєстратора щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (з відкриттям нового розділу), що є самостійною підставою для відмови в позові, а вимоги про визнання недійсним договорів купівлі-продажу пов`язані з вимогою про скасування цього рішення державного реєстратора, то відсутні підстави для їх задоволення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Богославець Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44629560 від 14.12.2018, та визнання недійсним договорів купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 19.12.2018 №3073 та від 20.12.2018 № 3080, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Темп", з урахуванням обставин, встановлених у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" (вх.№ 2894 Х/2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (вх.№ 2895 Х/2) підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №922/1159/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, ідентифікаційний код 39054748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 2/5, ідентифікаційний код 32030633) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 8644,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (61023, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 104-Д, ідентифікаційний код 39054748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 2/5, ідентифікаційний код 23469917) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 8644,50 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.11.2019

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель