ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20 листопада 2019 р. Справа № 903/811/19
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О. за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №903/811/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ИЗД , м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньпреса , м.Луцьк
про стягнення 65 064,04 грн.,
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з,
в с т а н о в и в:
16.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ИЗД звернулося з позовною заявою б/н від 11.09.2019 до Господарського суду Вінницької області, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньпреса 65 064,04 грн., з них: 61 562,56 грн. заборгованості за договором №11/18 про поставку друкованої продукції від 01.01.2018, 2 585,63 грн. збитків, завданих інфляцією, 915,85 грн. процентів річних.
На підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.09.2019 позовну заяву б/н від 11.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "ИДЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньпреса" про стягнення 65064,04 грн. передано на розгляд до Господарського суду Волинської області за підсудністю.
Ухвалою від 18.10.2019 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначити на 06.11.2019, встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 05.11.2019 року.
В судове засідання 06.11.2019 представники сторін не з`явилися.
Ухвала суду, яка була надіслана на адресу відповідача, повернулася з поштовою відміткою: "За закінченням терміну зберігання", хоча була надіслана на адресу: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, буд. 30, офіс 144В, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.
Ухвала суду, яка була надіслана на адресу позивачу, повернулася з поштовою відміткою: "За закінченням встановленого строку зберігання", хоча була надіслана на адресу: м.Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 54, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.
З метою належного повідомлення сторін про судовий розгляд та забезпечення сторонам права на захист, суд було оголошено перерву в судовому засіданні 06.11.2019 до 20.11.2019, повторно повідомлено позивача та відповідача про судовий розгляд.
Оскільки суду невідомі інші адреси місцезнаходження позивача і відповідача суд повторно надіслав ухвалу суду за адресою державної реєстрації товариств.
В судове засідання 20.11.2019 представники сторін не з`явилися.
Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037990498.
18.11.2019 представник позивача подав до суду клопотання б/н від 14.11.2019, в якому просив справу розглядати за відсутності представника позивача у зв`язку з його зайнятістю в судовому засіданні у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду; повідомив про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю.
Ухвала суду від 06.11.2019, яка була надіслана на адресу відповідача, повернулася з поштовою відміткою: "За закінченням терміну зберігання", хоча була надіслана на адресу: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, буд. 30, офіс 144В, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.
Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 20.11.2019, судом було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ИЗД як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньпреса як покупцем було укладено договір поставки друкованої продукції № 11/18, згідно з п. 1.1. якого постачальник постачає покупцю друковану продукцію в асортименті згідно з специфікацією, яка є невід`ємним додатком до цього договору, а покупець приймає поставлену продукцію, здійснює її експедирування (у т.ч. пакування, сортування та супроводження до/від точок її оптового чи роздрібного продажу) та оплачує її вартість.
Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.3., 2.2.4. договору постачальник зобов`язаний узгоджувати із покупцем асортимент, кількість, ціну, періодичність поставок та термін реалізації продукції виключно у письмовій формі; поставляти продукцію в асортименті відповідно до специфікації, у строки згідно із графіками її виходу, за ціною та тиражем відповідно до замовлення покупця; постачати продукцію за адресою: м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, 30-144в.
Згідно з п.п. 3.1., 3.3. договору на продукцію, що постачається за цим договором, встановлюються відпускні ціни, що узгоджуються сторонами шляхом переговорів. Покупець зобов`язується оплачувати постачальнику вартість замовленої продукції, шляхом перерахування відповідної суми коштів до 20-го числа місяця, наступного за тим, у якому здійснювалася поставка. При цьому оплата здійснюється лише за фактично реалізовану покупцем продукцію за відпускними цінами постачальника.
Відповідно до п. п. 4.2., 4.3. договору покупець передає, а постачальник зобов`язується прийняти 100% нереалізованої покупцем продукції, що була поставлена для роздрібного продажу згідно з накладною. При поверненні недопроданої частини тиражу допускається часткова втрата товарного вигляду продукції, пов`язаної з тривалим перебуванням на вітрині або позначенням ціни, чи наклеюванням цінника. Продукція повертається по кількості без зазначення номерів.
Згідно з п. 6.4. договору договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2018 року.
Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, на тих же умовах, якщо протягом одного календарного місяця після його завершення, жодні із сторін в обумовленому порядку не повідомила про його розірвання (п. 6.6. договору).
На виконання умов договору про поставку друкованої продукції № 11/18 від 01.01.2018 позивач передав відповідачу товар на загальну суму 242 343,30 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №А0118-00568/1 від 16.01.2018, №А0118-00902/1 від 23.01.2018, №А0118-01249/1 від 30.01.2018, №А0218-00233/1 від 06.02.2018, №А0218-00588/1 від 13.02.2018, №А0218-01007/1 від 20.02.2018, №А0218-01322/1 від 27.02.2018, №А0318-00257/1 від 06.03.2018, №А0318-00603/1 від 13.03.2018, №А0318-00956/1 від 20.03.2018, №А0318-01290/1 від 27.03.2018, №А0418-00114/1 від 03.04.2018, №А0418-00480/1 від 10.04.2018, №А0418- 00872/1 від 17.04.2018, №А0418-01206/1 від 24.04.2018, №А0518-00073/1 від 03.05.2018, №А0518-00293/1 від 08.05.2018, №А0518-00686/1 від 15.05.2018, №А0518-01043/1 від 22.05.2018, №А0518-01364/1 від 29.05.2018, №А0618-00059/1 від 05.06.2018, №А0618-00173/1 від 05.06.2018, №А0618-00474/1 від 12.06.2018, №А0618-00590/1 від 12.06.2018, №А0618-00873/1 від 19.06.2018, №А0618- 01012/1 від 19.06.2018, №А0618-01300/1 від 26.06.2018, №А0618-01461/1 від 26.06.2018, №А0718-00072/1 від 03.07.2018, №А0718-00560/1 від 10.07.2018, №А0718-00918/1 від 17.07.2018, №А0718-01057/1 від 17.07.2018, №А0718- 01330/1 від 24.07.2018, №А0718-01451/1 від 24.07.2018, №А0718-01765/1 від 31.07.2018, №А0818-00063/1 від 02.08.2018, №А0818-00452/1 від 09.08.2018, №А0818-00662/1 від 14.08.2018, №А0818-00834/1 від 16.08.2018, №А0818- 01004/1 від 21.08.2018, №А0818-01146/1 від 23.08.2018, №А0818-01285/1 від 28.08.2018, №А0818-01476/1 від 30.08.2018, №А0918-00071/1 від 04.09.2018, №А0918-00243/1 від 06.09.2018, №А0918-00410/1 від 11.09.2018, №А0918- 00602/1 від 13.09.2018, №А0918-00797/1 від 18.09.2018, №А0918-00981/1 від 20.09.2018, №А0918-01129/1 від 25.09.2018, №А0918-01277/1 від 27.09.2018, №А1018-00072/1 від 02.10.2018, №А1018-00218/1 від 04.10.2018, №А1018-00584/1 від 11.10.2018, №А1018-00719/1 від 16.10.2018, №А1018-00854/1 від 18.10.2018, №А1018-01012/1 від 23.10.2018, №А1018-01154/1 від 25.10.2018, №А1018-01301/1 від 30.10.2018, №А1118-00063/1 від 01.11.2018, №А1118- 00216/1 від 06.11.2018, №А1118-00371/1 від 08.11.2018, №А1118-00526/1 від 13.11.2018, №А1118-00714/1 від 15.11.2018, №А1118-00868/1 від 20.11.2018, №А1118-01010/1 від 22.11.2018; копіями товарно-транспортних накладних №А0118-00179/1 від 09.01.2018, №А0718-00203/1 від 04.07.2018, №А0718-00443/1 від 10.07.2018, №А0918-00299/1 від 01.08.2018, №А0818/00262/1 від 07.08.2018, №А1018-00386/1 від 09.10.2018, №А1118-01151/1 від 27.11.2018, №А1118-01323/1 від 29.11.2018, №А1218-00072/1 від 04.12.2018, №А1218-00209/1 від 06.12.2018, №А1218-00388/1 від 11.12.2018, №А1218-00554/1 від 13.12.2018, №А1218-00732/1 від 18.12.2018, №А1218- 00883/1 від 20.12.2018 (а.с. 60-139).
Видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств.
Частину нереалізованої продукції на суму 74 580,74 грн. відповідач повернув позивачу, що підтверджується копіями накладних на повернення продукції №ВП-0000176 від 08.02.2018, №ВП-0000174 від 08.02.2018, №ВП-0000246 від 23.03.2018; №ВП-0000247 від 12.03.2018, №ВП-0000356 від 30.04.2018, №ВП-0000357 від 12.04.2018, ВП- 0000501 від 17.05.2018, №А0518-00959 від 18.05.2018, №ВП-0000465 від 11.05.2018, №ВП-0000464 від 11.05.2018, №ВП-0000565 від 11.06.2018, №ВП-0000624 від 27.06.2018, №ВП-0000564 від 11.08.2018, №ВП-0000707 від 12.07.2018, №ВП- 0000692 від 11.06.2018, №ВП-0000739 від 09.08.2018, №А0818-01196 від 21.08.2018; №ВП-0000728 від 02.08.2018, №ВП-0000737 від 09.08.2018, №ВП- 0000772 від 09.08.2018, №А0918-00293/1 від 04.09.2018, №ВП-0000859 від 06.09.2018, №А0918-01355/1 від 27.09.2018, №ВП-0000860 від 06.09.2018, №ВП-0000893 від 12.09.2018, №А1118-00634 від 01.10.2018, №ВП-0000935 від 11.10.2018, №ВП-0000926 від 11.10.2018; №ВП-0001052 від 08.11.2018, №А1118-01464/1 від 27.11.2018, №ВП-0001053 від 08.11.2018, №ВП-0001137 від 07.12.2018, №ВП-0001138 від 07.12.2018, №ВП-0001177 від 12.12.2018, №А0119-00731 від 15.01.2019, №ВП-0001205 від 05.01.2019 (а.с. 140-174).
Частково відповідач оплатив продукцію - на суму 106 200 грн., що підтверджується копіями реєстрів кредитованих платіжних документів№795від 01.06.2018, №816 від 15.06.2018, №838 від 22.06.2019, №862 від 06.07.2018, №887 від 13.07.2018, №904 від 19.07.2018, №931 від 25.07.2018, №946 від 31.07.2018, №995 від 17.08.2018, №1040 від 07.09.2018, №1056 від 14.09.2018, №1083 від 21.09.2018, №1137від 09.10.2018, №1155 від 16.10.2018, №1177 від 23.10.2018, №1205 від 06.11.2018, №1213 від 09.11.2018, №1228 від 16.11.2018, №1255 від 23.11.2018, №1290 від 30.11.2018, №1327 від 14.12.2018, №1361 від 03.01.2019, №1377 від 14.01.2019, №1392 від 31.01.2019, №1401 від 14.02.2019, №1421 від 27.02.2019, №1434 від 15.03.2019 (а.с. 33-59).
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків №4, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2018 складала 76 100,75 грн. (а.с.30); після вказаної дати відбулась поставка продукції на суму 40 490,05 грн., повернення - на суму 23 528,24 грн., оплата товару - на суму 31 500 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар на час розгляду справи становить 61 562,56 грн.
Відповідач не подав суду доказів, які б свідчили про те, що товар на цю суму реалізовано або повернуто.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За умовами укладеного між сторонами у справі договору розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідної суми коштів до 20-го числа місяця, наступного за тим, у якому здійснювалася поставка. При цьому оплата здійснюється лише за фактично реалізовану покупцем продукцію за відпускними цінами постачальника (п. 3.1., 3.3 договору).
Відповідно до п. п. 4.2., 4.3. договору покупець передає, а постачальник зобов`язується прийняти 100% нереалізованої покупцем продукції, що була поставлена для роздрібного продажу згідно з накладною. При поверненні недопроданої частини тиражу допускається часткова втрата товарного вигляду продукції, пов`язаної з тривалим перебуванням на вітрині або позначенням ціни, чи наклеюванням цінника. Продукція повертається по кількості без зазначення номерів.
Аналіз наведених норм матеріального права у сукупності з умовами договору про поставку друкованої продукції № 11/18 від 01.01.2018 дає підстави для висновку про те, що нереалізація товару з моменту його прийняття покупцем та невчинення покупцем (відповідачем) дій щодо повернення товару постачальникові, тягне за собою обов`язок покупця оплатити товар (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі № 911/4620/15, у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 905/1776/17).
За таких обставин, коли відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що товар на суму 61 562,56 грн. не реалізований і не подав доказів про його повернення, вимога позивача про стягнення з відповідача 61 562,56 грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.
Позивач в позовній заяві просить також стягнути з відповідача 2 585,63 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 01.01.2019 по 01.06.2019, 915,85 грн. процентів річних за цей же період.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із розрахунку інфляційних збитків та процентів річних (а.с. 8), позивач зазначив початок розрахунку - 01.01.2019, дата закінчення розрахунку - 01.06.2019.
Перевіривши правильність нарахування збитків, завданих інфляцією, за період з 01.01.2019 по 01.06.2019, судом встановлено, що є правові підстави для стягнення 2 565,21 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 01.01.2019 по 01.06.2019. При цьому суд виходив з наступного розрахунку: 61 562,56 грн. х 101,0% х 100,5% х 100,9% х 101,0% х 100,7%= 64 127,77 грн.; 64 127,77 - 61 562,56=2 565,21 грн.
Відтак, в позові про стягнення 20,42 грн. (2 585,63-2 565,21) збитків, завданих інфляцією, слід відмовити як нарахованих безпідставно.
У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості переданого товару з відповідача слід стягнути 764,05 грн. процентів річних за період з 01.01.2019 по 01.06.2019 (61 562,56х3%/365х151=764,05 грн.), в частині стягнення з відповідача 151,80 грн. (915,85 грн. - 764,05 грн. = 151,80 грн.) процентів річних слід відмовити як безпідставно нарахованих.
У зв`язку з частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньпреса (43005, м. Луцьк, проспект Президента Грушевського, буд. 30, офіс 144В, код ЄДРПОУ 35594222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ИЗД (69014, м.Запоріжжя, вул. Радистів, буд. 54, код ЄДРПОУ 41361840) 61 562 грн. 56 коп. заборгованості, 2 565 грн. 21 коп. збитків, завданих інфляцією, 764 грн. 05 коп. процентів річних, 1 916,01 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
3. У задоволенні позову про стягнення 20 грн. 42 коп. збитків, завданих інфляцією, 151 грн. 80 коп. коп. процентів річних відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено: 25.11.2019.
Суддя І. О. Якушева
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2019 |
Оприлюднено | 26.11.2019 |
Номер документу | 85838798 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Якушева Інна Олександрівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Якушева Інна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні