Рішення

від 21.11.2019 по справі 906/583/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/583/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Хільчевський С.О. - ордер серія ЖТ № 069506 від 13.08.2019

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Перша Друкарня"

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

про стягнення 279 200,19 грн.

В судовому засіданні 31.10.2019 оголошувалась перерва до 21.11.2019.

ПП "Перша Друкарня" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про стягнення 279 200,19 грн, з яких 222 653,44 грн основного боргу, з якого 100 00,00 грн за отриманий товар згідно видаткових накладних №331 від 15.03.2018 та №349 від 19.03.2018 та 122 653,44 грн за отриманий товар згідно видаткової накладної № 519 від 30.05.2018, 27 982,39 грн пені, 20 701,41 грн інфляційних та 7 862,95 грн 3% річних, судовий збір в сумі 4 188,00 грн та 40 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення укладеного між сторонами договору поставки № 07/02/2018 від 07.02.2018 з додатками за № 1,2,3і 4 відповідач не оплатив отриманий від позивача товар, в результаті чого утворилась заборгованість, яка є предметом спору.

Ухвалою 18.06.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі 906/583/19 з розглядом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.08.2019 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на користь Приватного підприємства Перша Друкарня основної грошової заборгованості за Договором № 07/02/2018 від 07.02.2018 на суму 25 000,00 грн та просить стягнути з відповідача 197 653,44 грн суму основного боргу, 27 982,39 грн пені, 20 701,41 грн інфляційних, 7 862,95 грн 3% річних.

Суд розглядає справу в межах суми позову відповідно до поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.08.2019 продовжено строк розгляду по суті.

01.10.2019 на електронну адресу господарського суду надійшов лист від відповідача від 01.10.2019 № 769, в якому зазначено, що станом на 30.09.2019 відповідачем на користь позивача сплачено 15 000,00 грн згідно платіжного доручення № 8334 від 05.09.2019.

31.10.2019 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення в яких позивач повідомив суд, що на момент подачі даних пояснень основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 07/02/2018 від 07.02.2018 становить 82 653,44 грн.

В своїх додаткових поясненнях, які надійшли до суду 31.10.2019, позивач пояснив щодо розбіжностей за номером договору поставки №07/02/2018 від 07.02.2018 та помилково зазначеним договором підряду у видаткових накладних, рахунках та інших первинних документах зазначивши, що в даному випадку має місце технічна помилка допущена в управлінському обліку позивача, що потягла за собою неправильність заповнення видаткових накладних. Помилково до бази даних внесено замість зазначення договору поставки вказано договір підряду, що в подальшому відобразилось помилковістю у видаткових накладних та рахунках.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з урахуванням додаткових пояснень від 31.10.2019.

Відповідач свого представника та відзив на позов до суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та день розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2018 року між ПП "Перша Друкарня" (позивач/постачальник) та ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат Радомишль (відповідач/покупець) укладено договір поставки №07/02/2018 за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар. Перелік, найменування, асортимент, кількість, ціни товару та інші умови поставки вказуються сторонами в додатках (Специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору, постачання товару здійснюється на умовах DDP, згідно Правил Інкотермс-2010.

Згідно з пунктом 4.2. договору сторони погодили, що оплата за договором здійснюється на умовах відтермінування платежу в 30 (тридцять) календарних днів, що відраховується з моменту отримання товару покупцем, що засвідчується підписанням уповноваженим представником покупця та скріпленням печаткою покупця відповідної видаткової накладної.

Пунктом 6.1 передбачено. що даний договір набуває чинності з моменту його підписання двома сторонами та скріплення печатками двох сторін і діє по 31.12.2018, включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, які вони візьмуть на себе до вищевказаної дати, у повному обсязі.

У відповідності до п.1.2. договору сторонами були укладені додаток №1 від 07 лютого 2018р., додаток №2 від 10 березня 2018 року, додаток №3 від 26 березня 2018 року та додаток №4 від 24 травня 2018 року до договору поставки № 07/02/18 від 07.02.2018, в яких сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, що має бути поставлений, а також узгодити терміни поставки.

Згідно з Додатком №1 від 07 лютого 2018 року постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти у власність та оплатити товар на суму 250 592,36 грн.

07 березня 2018 року позивачем було здійснено поставку товару, а відповідачем отримано поставлений товар, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної № 308 від 07.03.2018 року на суму 250 592,36 грн.

За результатами поставки, позивачем було складено Податкову накладну № 46 від

07.03.2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ в розмірі 250 592,36 грн.

Відповідач сплатив кошти за отриманий, згідно додатку №1, рахунку-фактури та видаткової накладної товар у розмірі 250 592,36 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача.

Таким чином, зобов`язання сторін за умовами договору та додатку №1 від 07 лютого 2018 року виконані повному обсязі.

Згідно з додатком №3 від 26 березня 2018 року постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти у власність та оплатити товар на суму 121 464,00 грн.

03 квітня 2018 року позивачем було здійснено поставку товару, а відповідачем отримано поставлений товар, що підтверджується підписанням Сторонами видаткової накладної № 440 від 03.04.2018 року на суму 121 464,00 грн. За отриманий товар відповідач кошти сплатив. Таким чином, зобов`язання сторін за умовами договору та додатку №3 від 03.04.2018 року виконані в повному обсязі.

Згідно з Додатком №2 від 10 березня 2018 року постачальник мав поставити покупцю товар на загальну суму 419 436,00 грн.

Позивачем було здійснено поставку товару, а відповідачем отримано поставлений товар, що підтверджується підписанням сторонами видаткових накладних № 331 від 15.03.2018 року на суму 137 520,00 грн та № 349 від 19.03.2018 року на суму 281 916,00 грн.

Відповідно до умов договору, відповідач мав здійснити оплату товару у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної, а саме з моменту підписання видаткової накладної № 331 від 15.03.2018 року оплата мала бути здійснена до 15.04.2018 року, а з моменту підписання видаткової накладної № 349 від 19.03. 2018 року, до 19.04.2018 року.

Однак, всупереч умовам договору оплату провів частково, а саме:

- 25.05.2018 року відповідачем було сплачено частину коштів у розмірі 104 436,00 грн;

-19.06.2018 року було сплачено 115 000,00 грн;

-20.06.2018 року було сплачено 100 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість покупця за поставку товару, згідно з додатком №2 від 10.03.2018 р.,рахунком-фактурою та видатковим накладним №331 від 15 березня 2019 року та №349 від 19 березня 2019 року складала 100 000,00 грн.

24 травня 2018 року сторонами було укладено додаток №4 до договору, відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 122 653,44 грн.

Відповідач отримав поставлений товар, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної № 519 від 30.05.2018 року на суму 122 653,44 грн.

Відповідно до умов договору, відповідач мав здійснити оплату товару у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної № 519 від 30.05. 2018 року, тобто до 30 червня 2018 року.

Проте, за отриманий товар покупець не здійснив оплати, в результаті чого за видатковою накладною № 519 від 30.05.2018 року заборгованість відповідача складає 122 653,44 грн.

04.04.2019 року позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про здійснення оплати отриманого товару за Договором поставки № 07/02/2018 від 07.02.2018 року, з урахуванням пені за прострочення грошових зобов`язань на загальну суму 264 398,94.

Відповідно до поданої позивачем заяви про зменшення основної суми боргу, відповідачем, після пред`явлення позову до суду, було сплачено позивачу 25 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за 04.07.2019, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 197 653,44 грн, а також нараховані штрафні санкції.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, як вбачається з додаткових пояснень позивача, під час розгляду справи, відповідачем був проведений розрахунок з позивачем за отриманий товар на загальну суму 115 000,00 грн, а саме:

- 05.09.2019 сплачено 15 000,00 грн;

- 03.10.2019 сплачено 50 000,00 грн;

- 10.10.2019 сплачено 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 115 000,00 грн. підлягає закриттю за відсутністю предмета спору між сторонами.

Таким чином, на день винесення рішення, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 82 653,44 грн.

Також, позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі 27 982,39 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Відповідно до п. 5.1. Договору, у випадку прострочення платежу, передбаченого відповідним Додатком (Специфікацією), Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Однак, суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача пені.

Відповідно п. 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Так, судом встановлено, що при здійснені розрахунку пені по видатковій накладній № 331 від 15.03.2018 за період з 15.04.2018 по 25.05.2018 та з 26.05.2018 по 19.06.2018, позивачем день сплати суми заборгованості, а саме 25.05.2018 (заключна виписка по рахунку позивача за 25.05.2018) та 19.06.2018 (заключна виписка по рахунку позивача за 19.06.2018) включені в період, за який здійснювалось нарахування пені.

Згідно розрахунку проведеного судом, враховуючи дати часткових оплат заборгованості, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 27 902,93 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річні у розмірі 7 862,95 грн. та інфляційні втрати у розмірі 20 701,41 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Дослідивши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, суд вважає його не вірних з тих же підстав що і розрахунок пені, як вже зазначалось вище.

Відповідно до розрахунку проведеного судом, розмір 3% річних, в межах періоду заявленого позивачем з урахуванням часткових оплат, становить 7 848,93 грн.

Щодо наведеного розрахунку позивачем інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За поставку товару по видатковій накладній № 331 від 15.03.2018, строк оплати по якій настав 15.04.2018, позивачем інфляційні витрати нараховані за період з квітня по червень 2018.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція ( дефляція).

Тобто, за поставку товару по видатковій накладній № 331 від 15.03.2018 у позивача виникла право на нарахуванні інфляційних втрат лише з травня 2018, а не з квітня, як зазначено в його розрахунку.

Згідно розрахунку проведеного судом, загальний розмір інфляційних втрат по здійсненим поставкам товару за договором № 07/02/2018 становить 19 601,25 грн.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині 82 653,44 грн основної заборгованості, 27 902,93 грн пені, 7 848,93 грн 3% річних, 19 601,25 грн інфляційних втрат, закриття провадження у справі в частині стягнення 115 000,00 грн основної заборгованості та відмови в іншій частині позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, п. 2 ст. 231, ст.ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 906/583/19 в частині стягнення 115 000,00 грн заборгованості.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201,Житомирська область, м. Радомишль, вул. Микгород, буд.71, код ЄДРПОУ 05418365 ) на користь Приватного підприємства "Перша Друкарня" (03067,м. Київ, вул. Виборзька,84, код ЄДРПОУ 36629161):

- 82 653,44 грн заборгованості;

- 27 902, 93 грн пені;

- 7 848,93 грн 3 % річних ;

- 19 601,25 грн інфляційних втрат;

- 2 070,10 грн витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.11.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам ( рек. з повід.)