Рішення

від 20.11.2019 по справі 908/2850/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/150/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019 Справа № 908/2850/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-КІНГ" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченка, буд. 36, офіс 9)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ" (69063, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 17)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-КІНГ" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ" про стягнення заборгованості у розмірі 226.257,26 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 11.10.2019 позовну заяву ТОВ "АВТО-КІНГ" № 68 від 07.10.2019 (вх. № 3056/08-07/19 від 10.10.2019) залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 24.10.23019, у зв`язку з усуненням позивачем виявлених недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/150/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено 20.11.2019.

14.11.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов № 536 від 14.11.2019. Відповідно до змісту якого ТОВ "ІН-ТАЙМ" повідомив суд про наявність заборгованості за договором про надання транспортних послуг №209 п/8 від 16.07.2018 у розмірі 176.257,26 грн., про що суду надана копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2019.

Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з перевезення вантажів в рамках договору про надання транспортних послуг №209 п/18 від 16.07.2018., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 226.257,26 грн. До початку судового засідання на адресу суду від позивача надійшла заява №83 від 15.11.2019, в якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив розгляд справи здійснювати без його представника. До заяви доданий оригінал Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2019, зі змісту якого вбачається, що суми заборгованості ТОВ "ІН-ТАЙМ" перед позивачем за договором №209 п/18 складає 176.257,26 грн.

Представник позивача в судове засідання 20.11.2019 не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглянути справу за відсутності його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача в судове засідання 20.11.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань щодо неможливості прийняття участі в судовому засідання до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв`язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

В судовому засіданні 20.11.2019 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, прийнято рішення, повний текст рішення буде складений протягом п`яти днів з дня його прийняття та надісланий на адреси сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-КІНГ" (виконавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ" (замовник, відповідач у справі) 16.07.2018 уклали договір №209 п/18 про надання транспортних послуг (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання про надання транспортних послуг по організації перевезення та експедуванню вантажів автомобільним транспортом по території України, а також по забезпеченню виконання комплексу операції, які пов`язані з перевезенням вантажів замовника, у відповідності з цим договором. В свою чергу замовник зобов`язується здійснити оплату виконавцю за надані послуги у відповідності з умовами цього договору.

Розрахунки між сторонами проводяться у безготівковій формі протягом п`яти банківських днів з моменту виставлення рахунку. (п. 4.1 договору)

Пунктом 4.2 договору встановлено, що рахунок за транспортні послуги виставляється відповідно акту виконаних робіт, який підписаний обома сторонами та доданих реєстрів ТТН.

Вартість послуг визначається за узгодженням сторін і складає на момент укладання договору: автомобіль вантажопідйомністю 20,0 т - 16,59 грн. за один кілометр шляху з урахуванням ПДВ (п. 4.3 договору в редакції додаткової угоди №4 від 05.11.2018).

Пунктом 8.1 договору узгоджено, що строк дії договору визначається з моменту його підписання та діє до 31.12.2018. При відсутності заяви сторони о припиненні дії договору до 25 грудня договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на один календарний рік.

Додатковими угодами №1 від 16.07.2018, №1-1 від 20.08.2018, №1-2 від 05.10.2018 сторонами узгоджені маршрути за якими надаються транспортні послуги.

Доказів припинення або розірвання договору про надання транспортних послуг №209п/18 від 16.07.2018 суду не надано.

Про факт виконання позивачем зобов`язань за договором свідчать наступні Акти здачі-приймання робіт:

- від 17.12.2018 на суму 140.932,06 грн.;

- від 24.12.2018 на суму 124.673,84 грн.;

- від 31.12.2018 на суму 49.604,10 грн.;

- від 14.01.2019 на суму 141.595,65 грн.;

- від 21.01.2019 на суму 83.115,96 грн.;

- від 28.01.2019 на суму 50.267,70 грн.;

Зазначенні акти підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

На оплату наданих послуг позивачем були виставлені наступні рахунки:

- №АК-0000287 від 17.12.2018 на суму 140.932,06 грн.;

- №АК-0000293 від 24.121.2018 на суму 124.673,84 грн.;

- №АК-0000304 від 31.12.2018 на суму 49.604,10 грн.;

- №АК-0000002 від 14.01.2019 на суму 141.595,65 грн.;

- №АК-0000013 від 21.01.2019 на суму 83.115,96 грн.;

- №АК-0000014 від 28.01.2019 на суму 50.267,70 грн.;

Відповідач зобов`язання щодо оплати наданих послуг в установлені договором строки в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортних послуг № 209 п/18 від 16.07.2018 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про надання транспортних послуг № 209 п/18 від 16.07.2018.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати наданих наданих транспортних послуг, у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Позивачем у позові ставляться вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 226.257,26 грн.

19.11.2019 суду наданий Акт звірки взаємних розрахунків за договором №209 п/18, відповідно до якого заборгованість ТОВ "ІН-ТАЙМ" станом на 01.11.2019 складає 176.257,26 грн.

Суд приймає до уваги, що підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків зафіксовано, що за відповідачем станом на 01.11.2019 рахується заборгованість за договором №209 п/18 в сумі 176.257,26 грн.

В розумінні ст. ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Отже, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин суд, враховуючи добровільну оплату відповідачем заборгованості за договором, ухвалив закрити провадження у справі в частині стягнення 50.000,00 грн. боргу.

Стосовно решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості в рамках договору від №209 п/18 від 16.07.2018 на суму 176.257,26 грн. суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність цих вимог.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів належного виконання договору №209 п/18 від 16.07.2018 відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача (ТОВ "ІН-ТАЙМ") на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 2.643,86 грн. (176.257,26 грн. (задоволена сума) : 226.257,26 грн. (заявлена сума) х 3.393,86 грн. (сплачений судовий збір) = 2.643,86 грн.).

Разом з тим, частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи той факт, що відповідач визнав заявлені позивачем позовні вимоги до початку розгляду справ по суті, а позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено законом на одну копійку, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути позивачу з Державного Бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що дорівнює 1.321,94 грн., решта судового збору (1.321,93грн.) покладається на відповідача.

Судовий збір в частині позовних вимог, провадження за якими закрито, а саме в розмірі: 50.000,00 грн. (закрито) : 226.257,26 грн. (заявлено) х 3.393,86 грн. (сплачений судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 750,00 грн. підлягає поверненню позивачу ухвалою суду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 625, 901 ЦК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 130, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-КІНГ" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ" 226.257,26 грн. задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 50.000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) заборгованості.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ" (69063, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 17, ідентифікаційний код 32061200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ТАЙМ" (69063, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 17, ідентифікаційний код 36614003) 176.257,26 грн. (сто сімдесят шість тисяч двісті п`ятдесят сім грн. 26 коп.) заборгованості, 1.321,93 грн. (одну тисячу триста двадцять одну грн. 93 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Судовий збір у розмірі 2.071,94 грн. (дві тисячі сімдесят одну грн. 93 коп.) (1.321,94 грн. + 750,00 грн.) повернути ТОВ "АВТО-КІНГ" (ідентифікаційний код 36614003) ухвалою суду в разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2019 року.

Суддя О.В. Федорова