Рішення

від 18.11.2019 по справі 904/2996/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019м. ДніпроСправа № 904/2996/19

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектораль", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 1 795 407,77 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.

Представники:

від прокуратури: Комаров М.Д., посвідчення № 052241від 13.02.2019;

від позивача: Дерило В.Г., довіреність № 7/10-3750 від 21.12.2018;

від відповідача: Кухарова Т.Є., довіреність від 18.09.2019.

РУХ СПРАВИ:

Дніпропетровська місцева прокуратура №1 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектораль" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 1 795 407,77 грн.

Позов обґрунтований користуванням відповідачем земельною ділянкою площею 0,7367 га, кадастровий № 1210100000:09:524:0032, що розташована за адресою м. Дніпро, вул. Курсантська, 23, без оформлення права відповідного користування.

Ухвалою суду від 17.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 07.08.2019.

Ухвалою суду від 07.08.2019 відкладено підготовче засідання на 17.09.2019.

Ухвалою суду від 17.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 15.10.2019.

У судовому засіданні від 15.10.2019 оголошено перерву до 22.10.2019.

Ухвалою суду від 22.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.11.2019.

У судовому засіданні від 11.11.2019 оголошено перерву до 18.11.2019.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ:

На підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2014 № 2304, укладеного між ТОВ Вектораль та ТОВ Світязь , ТОВ Вектораль набуло право власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: вул. Курсантська, 23 у м. Дніпро на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Дніпра площею 0,7367 га (кадастровий номер 1210100000:09:524:0032).

На час укладення договору купівлі-продажу від 10.12.2014 № 2304 земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:09:524:0032, розташована за адресою: вул. Курсантська, 23 у м. Дніпро, перебувала у користуванні ТОВ Світязь на підставі договору оренди № 672 від 06.02.2004, укладеного з Дніпровською міською радою по фактичному розміщенню будівель та споруд за вказаною адресою.

На підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі № 904/4986/16, договір оренди № 672 від 06.02.2004 розірвано. Право користування вказаною земельною ділянкою за ТОВ Світязь припинено 23.09.2016 з моменту внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З цього часу фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності - ТОВ Вектораль не декларує та не сплачує плату за землю, що підтверджується інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 8414/9/04-36-12-04-18 від 06.11.2018 та листом Дніпровської міської ради від 07.06.2019 № 7/11-1185.

При цьому, оформлення права користування земельною ділянкою з новим власником будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Курсантська, 23 у м. Дніпро - ТОВ Вектораль не відбулось, договори оренди із міською радою не укладались, кошти за використання земельною ділянкою до місцевого бюджету не перераховувались.

За твердженням прокурора, використання відповідачем спірної земельної ділянки без належного оформлення права користування унеможливлює отримання місцевим бюджетом відповідного доходу (орендної плати).

Позивач у справі підтримав позовні вимоги прокурора.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА:

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на такі обставини.

Відповідач підтвердив факт того, що він є власником та користується об`єктами нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 23.

Посилаючись на норми ЗУ Про оренду землі , зокрема, але не виключно, ст. 1 цього закону, якою встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, відповідач вказав, що станом на день розгляду даної справи, ані рішення міської ради про надання в оренду земельної ділянки, ані укладеного договору між відповідачем та міською радою немає.

За таких обставин, на думку відповідача, у нього немає обов`язку сплачувати Дніпровській міській раді орендну плату.

Разом з тим, на підставі пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, відповідач звільнений від сплати земельного податку як платник єдиного податку.

Щодо наданого прокурором розрахунку орендної плати відповідач зазначив, що відповідний розрахунок складений з порушенням норм чинного законодавства, з таких підстав.

Положення Про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власниками землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок , було затверджено рішенням виконкому міської ради №221 від 19.02.2019.

Отже, на думку відповідача, повноваження даної комісії, зокрема, на здійснення розрахунків розміру збитків розпочалися лише у лютому 2019 року. Тоді як прокурором наданий розрахунок суми коштів за період з 23.09.2016 по 11.04.2019.

Також позивачем не надано витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не є належним доказом, на підставі якого може бути здійснений розрахунок орендної плати.

Крім того відповідач вказав, що коефіцієнт 3,0 для визначення нормативної грошової оцінки спірної ділянки повинен використовуватись тільки після 17.07.2018, тоді як у розрахунках прокурора коефіцієнт 3,0 застосований впродовж усього 2018 року.

ПОЗИЦІЯ СУДУ,

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ:

На підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2014 № 2304, укладеного між ТОВ Вектораль та ТОВ Світязь , ТОВ Вектораль набуло право власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: вул. Курсантська, 23 у м. Дніпро на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Дніпра площею 0,7367 га (кадастровий номер 1210100000:09:524:0032).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

На час укладення договору купівлі-продажу від 10.12.2014 № 2304 земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:09:524:0032, розташована за адресою: вул. Курсантська, 23 у м. Дніпро, перебувала у користуванні ТОВ Світязь на підставі договору оренди № 672 від 06.02.2004, укладеного з Дніпровською міською радою по фактичному розміщенню будівель та споруд за вказаною адресою.

На підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у справі № 904/4986/16, договір оренди № 672 від 06.02.2004 розірвано. Відомості про припинення права користування спірною земельною ділянкою за ТОВ Світязь , 23.09.2016 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як підтверджує сам відповідач у відзиві, після 23.09.2016 рішення міської ради про надання ТОВ Вектораль в оренду спірної земельної ділянки не приймалось, договір оренди цієї земельної ділянки між відповідачем та позивачем не укладався.

Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без оформлення права відповідного користування.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З аналізу змісту наведених статей вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Відтак, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Разом з тим, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", які кореспондуються з положеннями ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено обов`язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено порядок затвердження технічної документації з оцінки земель. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З огляду на вказані приписи положень законодавства, нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки входить до предмету доказування у справі для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у вказаній справі, а саме для визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

У даному випадку, спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер, є чітко встановлені межі, площа тощо.

Тобто, в даному випадку необхідним є з`ясування, чи розроблялася, погоджувалася та затверджувалася нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у визначеному законодавством порядку, а також джерела вихідних даних для розрахунку недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою.

У матеріалах справи наявний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:524:0032 за 2019 рік.

За період 2016 - 2018 роки, у матеріалах справи відсутні докази проведення у встановленому законодавством порядку нормативної грошової оцінки землі, із визначенням всіх необхідних даних, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

При цьому лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо визначення нормативних грошових оцінок земельних ділянок не є належним доказом, на підставі якого може бути здійснений розрахунок недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, оскільки статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" чітко встановлено єдину форму, якою можуть бути оформлені дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Такої самої правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного суду під час розгляду аналогічних спорів (постанова від 09.10.2019 у справі №917/1997/17).

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Прокурором та позивачем не доведено правильність розрахунків розміру безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за період 2016 - 2018 роки.

З урахуванням інформації, що міститься у наданому позивачем Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:09:524:0032 за 2019 рік, судом зроблено перерахунок безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за період з 01.01.2019 по 11.04.2019.

За розрахунком суду, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за період з 01.01.2019 по 11.04.2019 становить 230 136,63 грн.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора слід задовольнити частково у розмірі 230 136,63 грн. У задоволенні вимог прокурора про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі у розмірі 1 565 271,14 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектораль" (місце реєстрації: 49079, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7; ідентифікаційний код: 39530026) на користь Дніпровської міської ради (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код: 26510514) безпідставно збережені кошти орендної плати у розмірі 230 136,63 грн.

Відмовити у задоволенні вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі у розмірі 1 565 271,14 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектораль" (місце реєстрації: 49079, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7; ідентифікаційний код: 39530026) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (місце реєстрації: 49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код: 02909938) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 452,05 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.11.2019.

Суддя М.О. Ніколенко