ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.11.2019Справа № 910/13009/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндер" про стягнення 14 744,22 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Євромета" (далі - ТОВ "Євромета") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного у спрощений спосіб між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Ліндер" (далі - ТОВ "Ліндер") договору поставки, позивач згідно з видатковою накладною поставив останньому товар на загальну суму 13 759,20 грн. Оскільки відповідач оплату за поставлений товар здійснив лише частково, заборгувавши таким чином ТОВ "Євромета" 13 732,71 грн., позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з ТОВ "Ліндер" вищевказану суму боргу, а також 338,61 грн. трьох процентів річних та 672,90 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 вересня 2019 року прийнято позовну заяву ТОВ "Євромета" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13009/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Проте ТОВ "Ліндер" у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
З огляду на наведене суд зазначає таке.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 24 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/13009/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з посиланням на відсутність ТОВ "Ліндер".
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 24 вересня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 ЦК України).
Судом встановлено, що між ТОВ "Євромета" та ТОВ "Ліндер" був укладений договір поставки у спрощений спосіб.
На виконання вказаної угоди ТОВ "Євромета" згідно видаткової накладної від 23 листопада 2018 року № ЄМ-00015794 поставило відповідачу товар - профіль Ноніус (Nonius) 12/8 3000мм на загальну суму 13 759,20 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією цього товаророзпорядчого документа, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками наведених суб`єктів господарювання.
Проте всупереч домовленостям ТОВ "Ліндер" оплату за поставлений товар здійснило не у повному обсязі, заборгувавши таким чином позивачу 13 732,71 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума боргу ТОВ "Ліндер", яка складає 13 732,71 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав належні документи, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед ТОВ "Євромета", суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач на підставі статті 625 ЦК України також просив стягнути з ТОВ "Ліндер" три проценти річних у розмірі 338,61 грн., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 13 732,71 грн. з 24 листопада 2018 року по 19 вересня 2019 року, а також 672,90 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму основного боргу у вищенаведений період.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений ТОВ "Євромета" до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним та відповідає вимогам чинного законодавства, позовна вимоги про стягнення з відповідача вказаних компенсаційних виплат в сумі 338,61 грн. підлягає задоволенню.
У той же час при дослідженні проведеного позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат судом встановлено, що останній був здійснений з арифметичними помилками.
З огляду на вказані обставини суд дійшов висновку про те, що дійсною арифметично вірною сумою інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ "Євромета", є 585,22 грн., тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ "Ліндер" 87,68 грн. інфляційних втрат слід відмовити.
За таких обставин позов ТОВ "Євромета" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндер" (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний номер 41629582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета" (02094, місто Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1; ідентифікаційний номер 36464155) 13 732 (тринадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 71 коп. основного боргу, 338 (триста тридцять вісім) грн. 61 коп. трьох процентів річних, 585 (п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 22 коп. інфляційних втрат, а також 1 909 (одну тисячу дев`ятсот дев`ять) грн. 58 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Євромета" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліндер" про стягнення 87,68 коп. інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 25 листопада 2019 року
Суддя Є.В. Павленко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2019 |
Оприлюднено | 26.11.2019 |
Номер документу | 85839226 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Павленко Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні