Рішення

від 25.11.2019 по справі 910/12377/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2019Справа № 910/12377/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Астра Груп" про стягнення 30 700,00 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Астра Груп" (далі - Товариство) про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 30 700,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

23 вересня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 вересня 2019 року прийнято позовну заяву Підприємства до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12377/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте Товариство у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

З огляду на наведене суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 25 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/12377/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 49, приміщення 82, офіс 6.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з посиланням на відсутність Товариства.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 25 вересня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі виставленого Товариством рахунку на оплату від 25 червня 2019 року № 635 Підприємством згідно платіжного доручення від 25 червня 2019 року № 1683 було перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 30 700,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що вказані грошові кошти були перераховані на рахунок Товариства помилково, оскільки між сторонами у справі відсутні будь-які договірні відносини, а вищенаведений рахунок був виставлений менеджером відповідача, який на момент вчинення вказаних дій розірвав трудові відносини з товариством з обмеженою відповідальністю "Селтон" та перебував у штаті Товариства. Водночас сплата вказаних коштів була призначена для оплати товарно-матеріальних цінностей, що підлягали поставці товариством з обмеженою відповідальністю "Селтон" на користь Підприємства.

З метою повернення безпідставно сплачених на рахунок Товариства коштів, листом від 9 липня 2019 року № 296 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 30 700,00 грн. Проте зазначена вимога була залишена Товариством без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов`язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

В силу вимог статті 1090 ЦК України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Приписами статті 1091 ЦК України встановлено, що банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Судом встановлено, що платіжне доручення позивача від 25 червня 2019 року № 1683 відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України, у тому числі банківським правилам.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція), неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Приписами частин 1, 2 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 30 700,00 грн. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази існування договірних або зобов`язальних відносин між позивачем та відповідачем. Доказів протилежного станом на момент вирішення спору Товариством суду надано не було.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що перераховані позивачем на рахунок Товариства згідно платіжного доручення від 25 червня 2019 року № 1683 на суму 30 700,00 грн. грошові кошти за відсутності договірних відносин між сторонами та інших підстав для здійснення їх перерахунку, не можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача на законних підставах.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що Товариством не було повернуто спірної суми грошових коштів у добровільному порядку, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства про стягнення з відповідача 30 700,00 грн., у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Астра Груп" (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 49, приміщення 82, офіс 6; ідентифікаційний номер 41199357) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 22/15; ідентифікаційний номер 35962711) 30 700 (тридцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, а також 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25 листопада 2019 року

Суддя Є.В. Павленко