Рішення

від 25.11.2019 по справі 910/13396/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2019Справа № 910/13396/19 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДКАПІТАЛ" про стягнення 15 659, 77 грн. Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДКАПІТАЛ" (надалі - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 9 609, 00 грн, 3% річних в розмірі 342, 00 грн, пені в розмірі 3 975, 49 грн, штрафу в розмірі 960, 00 грн, інфляційних втрат в розмірі 772, 38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як покупець, всупереч умовам укладеного між сторонами договору не повністю розрахувався з позивачем як з постачальником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (надалі за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДКАПІТАЛ" (надалі за договором - Покупець) укладено договір поставки № АБУ-0501/1 (надалі - Договір) за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю, а Покупець приймати та оплачувати будівельні матеріали (надалі - Товар). Вид, одиниця виміру, ціна, умови та строки поставки яких визначені Сторонами у Специфікаціях та/або видаткових накладних, що мають силу Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що приймання-передача Товару здійснюється на підставі товарно-транспортних накладних.

Поряд із тим, пунктом 4.6. Договору також обумовлено, що за відсутності претензій по кількості та якості Покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до умов договору шляхом підписання товарно-транспортних накладних (інших актів прийому-передачі), або інших документів підтверджуючих поставку Товару/надання послуг (шляхових листів, нарядів тощо та надати Постачальнику його примірник, в протилежному випадку або у випадку необґрунтованості відмови у підписанні товарно-транспортних накладних (інших актів прийому-передачі), товарно-транспортні накладні, або інші документи, які підтверджують поставку Товару (шляхових листів, нарядів Сторонами, а Поставка належної якості та в повному об`ємі.

При цьому, згідно п. 6.2. Договору, поставка Товару здійснюється за умови 100 (сто) відсоткової передоплати. Факт приймання-передачі Товару підтверджується підписами представників Сторін на товарно-транспортних накладних.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з видаткової накладної № 2663 від 30.04.2018 на суму 4 560,00 грн., видаткової накладної № 2807 від 02.05.2018 на суму 8 075,00 грн. та видаткової накладної № 5552 від 12.07.2018 на суму 5 049,00 грн. позивачем, на виконання укладеного Договору були поставлені, а відповідачем прийнятий товар, а саме - пісок річковий на загальну суму 17 684,00 грн.

Разом із тим, позивач вказує на те, що відповідач розрахувався за поставлений товар частково на суму 8 075,00 грн. та станом на момент подання позову відповідач має перед позивачем заборгованість на суму 9 609,00 грн.

За приписами ст. 76, 77 ГПК України, Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

При цьому відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем, у свою чергу не спростовано належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України факт прийняття товару зі свого боку, а тому надані позивачем видаткові накладні в силу ст. 79 ГПК України приймаються судом як належні та допустимі докази на підтвердження факту поставки відповідачеві товару.

Відтак, позивач виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки відповідачеві товару на загальну суму 17 684,00 грн., а відповідач, у свою чергу, не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати його вартості в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість в сумі 9 609,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача щодо своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару, за захистом яких позивач звернувся до суду - порушені відповідачем, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 9 609,00 грн. заборгованості є обґрунтованою, у зв`язку із чим позов в зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так перевіривши наданий позивачем перерахунок 772,38 грн. інфляційних втрат та 342,00 грн. 3 % річних, нарахованих позивачем у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару по Договору за період з 13.07.2018 по 19.09.2019), суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 772,38 грн. інфляційних втрат та 342,00 грн. 3 % річних є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов у даній частині вимог також підлягає задоволенню, в межах розміру заявлених позивачем вимог.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у випадку невиконання Покупцем п. 6.2. Договору Постачальник має право призупинити поставку товару, до моменту повного розрахунку (нарахування грошових коштів на рахунок Постачальника), крім цього, у випадку якщо Постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав Товар Покупцю, а Покупець не оплатив поставлений Товар протягом п`яти банківських днів від дати поставки Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення та додатково штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості. Сплата штрафу не звільняє Покупця від взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати товару, позивачем на підставі п. 7.2. Договору нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 3 975, 49 грн. за період з 19.07.2018 по 19.09.2019, а також штраф в сумі 960,00 грн.

Між тим, при розрахунку пені позивачем не враховано припис ч. 6 ст. 232 ГК України, за яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням вищезазначеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково - на суму 1 740,15 грн., за період з 19.07.2018 по 19.01.2019 відповідно до розрахунку суду, який здійснено з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та відповідно - позов у частині вимог про стягнення пені підлягає задоволенню частково, на суму 1 740,15 грн.

Разом із тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в сумі 960, 00 грн., суд приходить до висновку, що вимоги позивача у даній частині вимог є обґрунтованими та позов у даній частині вимог підлягає задоволенню в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУДКАПІТАЛ" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 20/22, к. 160; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 37772838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43-А, кв. 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 37354345) основний борг в сумі 9 609, 00 грн, 3% річних в сумі 342, 00 грн., інфляційні втрати в сумі 772, 38 грн., пеню в сумі 1 740, 15 грн., штраф в сумі 960, 00 грн. та судовий збір в сумі 1 646,68 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25.11.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко