Рішення

від 22.11.2019 по справі 916/2783/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2783/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" (54052, м. Миколаїв, а/с 170)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефемджі Одеса" (65026, м. Одеса, площа Грецька, буд. ?, офіс 736)

про стягнення 82 481,12 грн

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019р. Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефемджі Одеса", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги зі зберігання вантажу у сумі 70 266,49 грн, пеню у сумі 10 563,48 грн, 3% річних у сумі 982,15 грн, інфляційні втрати у сумі 669 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №456П-2014 від 30.12.2014р. в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2783/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 23.09.2019р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 01.10.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.93).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.88-92), та отримана останнім 3.10.2019р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.94).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 936, ч. 2 ст. 938 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

При цьому, статтею 942 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок зберігача вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Як встановлено судом, 30.12.2014р. між Державним підприємством „Спеціалізований морський порт „Октябрьск" (яке в подальшому було перейменоване у Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія") (Портовий оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ефемджі Одеса" (Замовник) було укладено договір №456-П-2014 (а.с.25-34), яким визначено порядок та умови надання послуг з вантажних операцій за замовленням Замовника на території Портового оператора з вантажами, які прибули для Замовника, що перевозяться водним, залізничним, автомобільним видами транспорту та пов`язаних з цим робіт і послуг. Варіанти вантажних операцій, послуги, їх вартість, строки завезення, об`єм робіт та інше стосовно вантажу окремої номенклатури наводяться у додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. п. 2.1.1., 2.1.4., 2.1.6. договору Портовий оператор визначає обсяг, строки завезення на територію Портового оператора вантажу на підставі поданої Замовником заявки згідно умов цього договору у відповідності до можливостей Портового оператора; забезпечує приймання, здавання, ведення обліку вантажів, що надійшли для виконання Портовим оператором вантажних операцій; забезпечує збереження вантажу під час його перевалки та зберіганні на території портового оператора.

Замовник в свою чергу відповідно до п.2.2.3. договору зобов`язаний своєчасно сплачувати портовому оператору платежі за виконані ним роботи та послуги за цим договором.

У відповідності до п.3.1 договору оплата Замовником послуг і робіт Портового оператора здійснюється згідно тарифів Портового оператора, які встановлені Порядком справляння плат за навантажувально-розвантажувальні роботи у ДП "СМП "Октябрьск", затвердженого наказом директора ДП "СМП "Октябрьск" №141 від 15.07.2014 (надалі - Порядок справляння плат за НРР), а також додатками до цього договору, оформленими сторонами відповідно до розділу 4 цього договору.

Згідно з п.3.3 договору розрахунки за роботи/послуги Портового оператора проводяться Замовником шляхом здійснення попередньої та остаточної оплати робіт/послуг згідно рахунків Портового оператора. Остаточна оплата здійснюється за надані Портовим оператором послуги /виконані роботи з урахуванням суми попередньої оплати.

Умовами п.3.4.1. договору сторони погодили, що замовник оплачує портовому оператору навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання і інші можливі роботи, послуги, згідно до порядку справляння плат за НРР та додатків до цього договору.

Пунктами 3.10.1-3.10.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється по кожній судновій партії вантажу після відвантаження вантажу на судно (для експортних і транзитних вантажів на море) і після видачі (відправлення) всієї суднової партії вантажу, яка надійшла до Портового оператора (для експортних і транзитних вантажів з моря). Нарахування платежів за надані послуги, виконані роботи здійснюються в доларах США згідно діючих тарифів Портового оператора, передбачених Порядком справляння плат за НРР та додатками до цього договору, для резидента - з перерахуванням у гривні по курсу Національного банку України на дату надання послуг. Оплата здійснюється з рахунками Портового оператора, які попередньо направляються разом з актами надання послуг факсом (048) 757-88-03 або по електронній пошті general@fmg.od.ua на адресу Замовника, з наступним врученням протягом трьох робочих днів представнику Замовника під розпис у спеціальному журналі обліку видачі первинних бухгалтерських документів контрагентам/клієнтам, який знаходиться в бухгалтерії Портового оператора. При цьому представник Замовника повинен бути належним чином уповноважений для одержання від Портового оператора документів (для Замовника). У разі, якщо представник Замовника не отримав рахунок в бухгалтерії Портового оператора протягом визначеного терміну, бухгалтерія Портового оператора направляє рахунки поштою на адресу Замовника. Оплата здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати акту надання послуг вказаної Портовим оператором.

Відповідно до п.п. 3.10.4., 3.11. договору оплата повинна здійснюватись з обов`язковим посиланням у платіжному дорученні на цей договір та рахунки. Оплата по даному договору проводиться в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Портового оператора в безготівковій формі.

Згідно до п.п. 8.6., 8.7. договору граничний термін зберігання вантажів Портовим оператором становить шість місяців з дати останнього надходження вантажу до Портового оператора (якщо інший строк зберігання не обумовлений додатками до договору). По закінченню цього терміну та за відсутності оплати Замовником послуг за зберігання вантажу, Портовий оператор має право ініціювати вилучення та реалізацію цього вантажу як такого, що зберігається у порту понад встановлені договором терміни (залежаний вантаж) через обласну комісію з витань вилучення та реалізацію вантажів, що знаходяться в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни відповідно до чинного законодавства України. У випадках довготривалого зберігання (більше шести місяців) Портовий оператор один раз на рік проводить інвентаризацію вантажу Замовника, що перебуває на території Портового оператора, за рахунок Замовника. За узгодженням із Портовим оператором може бути проведена позапланова інвентаризація, але не більше одного разу на рік.

Положеннями п. 8.17 договору передбачено, що у випадку ліквідації, злиття, реорганізації, зміни організаційно-правової форми чи форми власності або складу керівництва будь-якої із сторін, права та обов`язки за даним договором залишаються незмінними і переходять до правонаступника сторони, щодо якої відбулися зміни, з обов`язковим письмовим повідомленням іншої сторони (не пізніше, ніж за 15 календарних днів з моменту, коли такі зміни відбулися) та оформленням супровідних документів.

Пунктом 9.1. сторонами погоджено, що даний договір вступає в силу з 01.01.2015 р. та діє по 31.12.2015 р., при цьому, умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині зобов`язань Замовника щодо сплати заборгованості та інших зобов`язань Замовника до виконання зобов`язань. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про бажання не продовжувати правовідносини за цим договором - договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік.

30.12.2014р. сторонами також було підписано додаток №1 до договору (а.с.35), яким, зокрема, сторони погодили ставки оплати за роботи та послуги.

Як встановлено судом, 11.06.2015р. між сторонами по справі було підписано акт приймання-передачі (а.с.38), відповідно до якого відповідачем було передано на зберігання позивачу 12 причепів разом із комплектуючими, кількість та перелік яких наведений у підписаному акті. Відповідно до складської довідки ДП „Стивідорна компанія „Ольвія" вантаж відповідача знаходиться на відкритих складських ділянках №1, 2, а також на складі розрядних вантажів №2.

Факт прийняття майна на зберігання також підтверджується рішеннями Господарського суду Одеської області у справах №№916/192/16, 916/3305/16, 916/1173/17, 916/1076/18.

При цьому, під час розгляду справи №916/192/16 відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ефемджі Одеса" вимоги позивача Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" було визнано в повному обсязі.

За правилами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовної якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вказує позивач, послуги зберігання за договором ним було надано у 4 кварталі 2018р., у 1 кварталі 2019р. та у період з 01.04.2019р. по 31.05.2019р., із виставленням відповідачу відповідних рахунків та складанням актів надання послуг.

Оскільки, як вказує позивач, в порушенням умов договору відповідач акти наданих послуг №1347 від 31.12.2018р. на суму 26 960,83 (а.с.62), №436 від 31.03.2019р. на суму 25 956,08 грн (а.с.67) та №822 від 31.05.2019р. на суму 17 349,58 грн в бухгалтерії портового оператора не отримав, останні супровідним листами були направлені ДП "Стивідорна компанія "Ольвія" на поштову адресу відповідача.

Як вказує позивач, та матеріалами справи не спростовано, надані послуги зберігання у сумі 70 266,49 грн відповідачем оплачено не було.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 70 266,49 грн, факт надання послуг, їх обсяг та вартість, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 10 563,48 грн, 3% річних у сумі 982,15 грн та інфляційних втрат у сумі 669 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6.4. договору за порушення строків оплати, встановлених цим договором, портовий оператор має право стягнути з винної сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка діяла у період прострочення.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, враховуючи положення п. 3.10.3. договору, з огляду на неотримання відповідачем рахунків наручно, суд зазначає про правильність визначених позивачем періодів, за які підлягає нарахування пеня.

За допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем строку, судом здійснено власний розрахунок пені та встановлено помилковість розрахунку пені по акту №1347 від 31.12.2018р. на суму 26 960,83 грн, в іншій частині розрахунок позивача є вірним.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 26960.83 18.01.2019 - 31.01.2019 14 18.0000 % 0.099 %* 372.28 26960.83 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 1116.84 26960.83 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 1116.84 26960.83 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1085.82 26960.83 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1085.82 Таким чином, загальна сума пені за актом №1347 від 31.12.2018р. на суму 26 960,83 грн. складає 4777,61 грн., з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 10 017,48 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.24-27), вважає його вірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 982,15 грн та інфляційних втрат у сумі 669 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефемджі Одеса" (65026, м. Одеса, площа Грецька, буд. ?, офіс 736, код ЄДРПОУ 38437170) на користь Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" (54052, м. Миколаїв, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012) заборгованість у сумі 70 266 /сімдесят тисяч двісті шістдесят шість/ грн 49 коп., пеню у сумі 10 017 /десять тисяч сімнадцять/ грн 48 коп., 3% річних у сумі 982 /дев`ятсот вісімдесят дві/ грн 15 коп., інфляційні втрати у сумі 669 /шістсот шістдесят дев`ять/ грн, судовий збір у сумі 1 908 /одна тисяча дев`ятсот вісім/ грн. 28 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Ю.М. Щавинська